Справа № 585/2619/25
Номер провадження 2/585/1060/25
19 серпня 2025 року м.Ромни
Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі: головуючого судді В.О. Шульги, за участю секретаря Ю.В. Кириленко, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу цивільну справу за позовом Романенка Михайла Едуардовича, який діє в інтересах Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Романенко М.Е., який діє в інтересах ТОВ «Діджи Фінанс» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором і просить: 1. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 200528319 від 13.05.2016 року у загальному розмірі 46170,12 грн., судовий збір, та витрати на професійну правничу допомогу. В обґрунтування заявлених вимог, в позовній заяві вказано, що 13.05.2016 між Публічним акціонерним товариством «Банк Михайлівський», далі - Банк, та гр. ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), далі - Відповідач, укладено угоду № 200528319 щодо кредитування, далі - Кредитний договір. Відповідно до умов Кредитного договору (на умовах повернення, платності, строковості) Банк надав Позичальнику у користування кредитні кошти в розмірі 11790,8 грн., з встановленим строком користування з 13.05.2016 р. по 13.05.2019 р., а відповідач зобов'язався повернути отримані кошти у встановлений в Кредитному договорі строк, та сплатити відсотки за користування кредитними коштами. 20 липня 2020 року ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» (04212, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, код ЄДРПОУ: 42649746), далі - Позивач, набуто право вимоги за кредитними договорами, укладеними з позичальниками ПАТ "Банк Михайлівський", на підставі договору № 7_БМ від 20.07.2020р., укладеному за результатами публічних торгів (аукціону) лоту № GL16N618071 проведеного 15.06.2020 р., що підтверджено постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2021р. у справі № 910/11298/16 відповідно до якої Позивач визнано єдиним та належним кредитором за кредитними договорами укладеними з позичальниками ПАТ "Банк Михайлівський", в тому числі і за Кредитним договором. Додатком до договору є реєстр кредитних договорів. До позовної заяви надано витяг з додатку 1 до договору від 15.06.2020 №7_БМ про відступлення прав вимоги, який мав місце станом на дату укладання договору із зазначенням, окрім іншого, суми заборгованості. Щодо реєстру кредитних договорів (відступлених)до договору відступлення прав вимоги 20.07.2020 року. Оскільки кредитний портфель придбано з електронного аукціону Національної електронної біржі, протокол №UA-EA-2020-06-09-000032-b від 15.06.2020 року - то інформація про відступлення права вимоги міститься в публічному доступі на сайтах https://zakupivli.pro/auctions/ua-ea-2020-06-09-000032-b (посилання на аукціон) та https://torgi.fg.gov.ua/216108 (посилання на паспорт активу на сайті ФГВФО). Окрім того підписаний паперовий варіант реєстру кредитних договорів. До позовної заяви надано витяг з реєстру що пов'язано з тим, що відповідно до умов договору було відступлено право вимоги по 109 642 кредитному договору та реєстр до договору містить персональні дані фізичних осіб, надання інформації щодо яких суперечить закону України «Про інформацію». 23 травня 2016 року згідно з рішенням Правління НБУ України №14/БТ ПАТ "Банк Михайлівський" віднесено до категорії неплатоспроможних, а відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №812 розпочато процедуру виведення ПАТ "Банк Михайлівський" з ринку шляхом запровадження у ньому тимчасової адміністрації. Фактично управління банком перейшло до Фонду. Фонд має право передати право грошової вимоги до позичальника (боржника) за кредитним договором іншому банку на підставі договору про відступлений права вимоги. При цьому згода відповідного боржника (позичальника) на укладення такого договору не вимагається. Приймаючий банк набуває усіх прав та обов'язків кредитора щодо позичальника (боржника), вимоги до якого передані відповідно до договору про відступлення прав вимоги, разом із правами за договором забезпечення таких вимог. Вимогами чинного законодавства України та умовами договору факторингу не передбачена передача програмного забезпечення, що здійснює нарахування заборгованості по сплаті тіла кредиту, нарахуванню відсотків та пені, а також його детального розрахунку з формулою її формування. Це пов'язано з тим, що в разі відступлення права вимоги вже за існуючою заборгованістю Фактор, відповідно до умов договору факторингу, не має право нарахувати відсотки, комісію, неустойку що передбачені умовами кредитного договору. Таким чином, Банк, правонаступником якого є Позивач, виконав свої зобов'язання за Кредитним договором належним чином, в той же час Відповідач порушив умови Кредитного договору щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитними коштами в повному обсязі та в визначений строк. Станом на 03.04.2025 р. загальний розмір заборгованості Відповідача перед Позивачем за Кредитним договором становить 29692,3 грн., з яких: 10537,08 грн. - заборгованість за кредитом; 19155,22 грн. - заборгованість за відсотками. Заборгованість розрахована станом дату укладання до договору факторингу №7_БМ від 20.07.2020 укладеного між ПАТ «Банк Михайлівський» та ТОВ «Діджи Фінанс» та зафіксована у додатку до договору - реєстрі кредитних договорів. Господарські операції на підставі договору № 200528319 від 13.05.2016 року в тому числі розрахунок заборгованості проводились ПАТ «Банк Михайлівський», відповідно до вимог НБУ та умов договору на основі зарахованих на розрахунковий рахунок сум та за допомогою ліцензованого програмного забезпечення, як визначено чинним законодавством України (ст. 534 ЦК України). Відповідно до норми закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та постанови КМ України №22 від 21.01.2004 «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», надається визначення понять: господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію; підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи (пункти 1,5,9 ст.9). Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі. Оскільки 23.05.2016 згідно з рішенням Правління НБУ України №14/БТ ПАТ "Банк Михайлівський" віднесено до категорії неплатоспроможних, а відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 812 розпочато процедуру виведення ПАТ "Банк Михайлівський" з ринку шляхом запровадження у ньому тимчасової адміністрації. Фактично управління банком перейшло до Фонду. Фонд має право передати право грошової вимоги до позичальника (боржника) за кредитним договором іншому банку на підставі договору про відступлений права вимоги. При цьому згода відповідного боржника (позичальника) на укладання такого договору не вимагається. Приймаючий банк набуває усіх прав та обов'язків кредитора щодо позичальника (боржника), вимоги до якого передані відповідно до договору про відступлення прав вимоги, разом із правами за договором забезпечення таких вимог. Надані виписки з особових рахунків сформовані ФГВФО на підставі норм чиннного законодавства. Отже, за змістом наведеної норми закону нараховані на суму боргу інфляційні втрати та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Заборгованість відповідача за кредитним договором № 200528319 від 13.05.2016 року - 29692,30 грн. Сума збитків з урахуванням 3% річних - 2674,75 грн. Сума збитків інфляційних втрат за несвоєчасне виконання кредитних зобов'язань - 13803,07 грн. Разом заборгованість становить - 46170,12 грн. Приналежність права вимоги за вищезазначеними кредитними договорами які були предметом договору відступлення прав вимоги від 20.07.2020 укладеним між ПАТ "Банк Михайлівський" та ТОВ «Діджи Фінанс» було предметом спору у справі № 910/11298/16 Господарського суду міста Києва за позовом ПАТ «Банк Михайлівський» (ухвалою Господарського суду від 03.09.2020 замінено на правонаступника - ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС») до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Плеяда» (далі - ТОВ «ФК «Плеяда»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фагор» (далі - ТОВ «ФК «Фагор»), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - ФГВФО); Національного банку України (далі - НБУ), про застосувати наслідки нікчемності договору факторингу від 19.05.2016 № 1905 укладеного між ПАТ «Банк Михайлівський» та ТОВ «ФК «Плеяда», визнання недійсним договору факторингу від 20.05.2016 № 1, укладеного між ТОВ «ФК «Плеяда» та ТОВ «ФК «Фагор». Суть спору. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що наказом Тимчасової адміністрації ПАТ «Банк Михайлівський» від 30.05.2016 № 37 затверджено результати проведеної перевірки, наведені в акті про проведення перевірки правочинів (у тому числі договорів), які відповідають критеріям нікчемності від 30.05.2016 № 1, згідно з якими встановлено нікчемність укладеного між ПАТ «Банк Михайлівський» і ТОВ «ФК «Плеяда» договору факторингу від 19.05.2016 № 1905, за умовами якого останній зобов'язався передати грошові кошти у розпорядження ПАТ «Банк Михайлівський», а банк зобов'язався відступити на користь ТОВ «ФК «Плеяда» право вимоги до третіх осіб (боржників), яке у подальшому ТОВ «ФК «Плеяда» відступило на користь ТОВ «ФК «Фагор» за договором факторингу від 20.05.2016 № 1. Посилаючись на нікчемність договору факторингу від 19.05.2016 № 1905, зважаючи на положення ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Постановою від 01.07.2021р. у справі № 910/11298/16 визначено зокрема: - застосувати наслідки нікчемності договору факторингу від 19.05.2016 № 1905, а саме: зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Плеяда» передати Товариству з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» документи, отримані ним від Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» згідно з договором факторингу від 19.05.2016 № 1905 та актів прийому-передачі від 20.05.2016 № 1 і № 2. - зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фагор» передати Товариству з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» документи, отримані ним від Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» згідно договору факторингу від 19.05.2016 № 1905 та актів прийому-передачі до нього від 20.05.2016 № 1 і № 2. Застосовано наслідки нікчемності договору факторингу від 19.05.2016 № 1905, а саме: зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Плеяда» передати Товариству з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» документи, отримані ним від Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» згідно з договором факторингу від 19.05.2016 № 1905 та актів прийому-передачі від 20.05.2016 № 1 і № 2. Визнано відсутніми у Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Плеяда» будь-яких майнових прав (прав вимоги) до боржників, перелік яких зазначено у договорі факторингу від 19.05.2016 №1905, реєстрах прав вимог від 19.05.2016 № 1 та від 20.05.2016 № 2 до цього договору та актах прийому-передачі від 20.05.2016 № 1 і № 2 до зазначеного договору факторингу. Визнано недійсним договір факторингу від 20.05.2016 № 1, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Плеяда» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фагор». Згідно ч. 1 ст. 236 ЦК України, нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Окрім того, визнано відсутніми у Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фагор» будь-яких майнових прав (прав вимоги) до боржників, перелік яких зазначено у договорі факторингу від 19.05.2016 №1905, реєстрах прав вимог до нього від 19.05.2016 № 1 та від 20.05.2016 № 2, актах прийому-передачі від 20.05.2016 до зазначеного договору факторингу № 1 і № 2, та в договорі факторингу від 20.05.2016 № 1 та додатках до нього. Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фагор» передати Товариству з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» документи, отримані ним від Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» згідно договору факторингу від 19.05.2016 № 1905 та актів прийому-передачі до нього від 20.05.2016 № 1 і № 2. Оригінали документів, а саме кредитних договорів, щодо яких право вимоги відступлено на підставі договору від 20.07.2020р. не були передані ТОВ «Діджи Фінанс» Так, на примусове виконання вищезазначеної постанови суду за заявами ТОВ «Діджи Фінанс» від 12.08.2021 - приватним виконавцем відкрито ВП 66483131 щодо ТОВ «ФК «Плеяда» та від 12.08.2021 - приватним виконавцем відкрито ВП 66491947 щодо ТОВ «ФК «Фагор». Лише на початку 2023 року оригінали вищезазначених документів були отримані ТОВ «Діджи Фінанс». Саме наявність тривалого судового спору щодо приналежності права вимоги кредитору, в деяких випадках за частиною кредитних договорів призвело до спливу встановленого законодавством загального строку позовної давності, в межах якого суд має право задовольнити позовні вимоги кредитора (за умови що боржник клопотатиме перед судом про застосування такої позовної давності), що в свою чергу також є підставою для його поновлення/не застосування судом позовної давності, оскільки кредитор з об'єктивних причин був позбавлений можливості звернутись до суду в межах такого строку (ч. 5 ст. 267 ЦКУ). Фактична відсутність документів, які стосуються угоди щодо кредитування (анкета Боржника, надані ним ідентифікаційні дані, що свідчать про виявлення сторони інтересу в укладенні такої угоди та інших документів, які свідчать про наявність правовідносин щодо кредитування між Боржником та Банком) унеможливлювала реалізацію прав Позивача на звернення до суду із захистом своїх власних інтересів. Лише після отримання таких документів, Позивач почав здійснювати процедури задля захисту власних інтересів (надсилання претензії, копія якої долучена до позовної заяви), звернення до суду із позовною заявою. Також, слід звернути увагу суду на позицію Верховного суду, яка була викладена в постанові по справі № 679/1136/21 від 07 вересня 2022 року: «У пункті 12 розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у редакції Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб'єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)… Виходячи із взаємозв'язку норм права, які були прийняті органом законодавчої влади в Україні під час дії карантину, введеного Урядом України у зв'язку із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), цілей, з метою яких ці норми впроваджені, а також з метою недопущення безпідставного звуження прав учасників цивільних правовідносин, колегія суддів дійшла висновку, що пункт 12 Перехідних і прикінцевих положень ЦК України щодо продовження під час карантину строків загальної і спеціальної позовної давності, передбачених статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, підлягає застосуванню…» Тому, враховуючи практику застосування норм права Верховним судом, в силу приписів, зокрема, ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», строк на звернення до суду із позовною заявою, який настав під час дії обмежень карантинного характеру, має бути продовженим, а отже заява про застосування строків позовної давності має бути визнаною як передчасна та в її задоволені має бути відмовлено. Крім цього, до об'єктивних причин звернення до суду із захистом своїх прав та інтересів, Позивачем виокремлюється також введення воєнного стану на території країни. Попри зазначену норму статті 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», де зазначається, що скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється, існує низка рішень рекомендаційного характеру, які були видані Радою Суддів України. Зокрема, 2 березня 2022 року РСУ опублікувала рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, де зазначила, що процесуальні строки по можливості продовжуються щонайменше до закінчення воєнного стану. Тому введення в Україні режиму воєнного стану 24 лютого 2022 року на підставі Указу Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та подальше продовження режиму воєнного стану є об'єктивною та поважною причиною пропуску процесуальних строків, встановлених законом та судом. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду в своїй постанові від 29 вересня 2022 р. у справі № 500/1912/22 дійшов висновку, що протягом дії воєнного стану суворе застосування судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами - може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду». Окрім того, згідно розділу «Прикінцеві положення» ЦК України доповнено пунктом 19, за змістом якого, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.
Ухвалою судді від 21 липня 2025 року провадження у справі відкрито і вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
В судове засідання позивач явку представника не забезпечив.В позовній заяві клопотали провести розгляд справи за відсутності їх представника.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, повідомлена про час, дату та місце розгляду справи.
За таких обставин, суд розглядає справу за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши обставини справи, оцінивши в сукупності зібрані по справі докази, вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
З матеріалів справи вбачається, що13.05.2016 року між Публічним акціонерним товариством «Банк Михайлівський» та відповідачем укладено угоду №200528319, шляхом підписання заяви щодо кредитування, за умовами якої банк надав відповідачу кредитні кошти в розмірі 11790,8 грн, які відповідач зобов'язувався повернути (а.с.171).
13.05.2016 року ОСОБА_2 підписано анкету №200528319, довідку про умови кредитування та орієнтовну сукупну вартість споживчого кредиту, договір добровільного страхування майна, згоду суб'єкта на обробку персональних даних від 13.05.2016 року (а.с. 172,174 зв.,175-176, 176 зв.).
20.07.2020 ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуто право вимоги за кредитними договорами, укладеними з позичальниками ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ», на підставі договору № 7_БМ від 20.07.2020, укладеному за результатами публічних торгів (аукціону) лоту № GL16N618071, проведеного 15.06.2020, відповідно до якої позивач є кредитором за кредитними договорами укладеними з позичальниками ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ», в тому числі і за кредитним договором, укладеним з відповідачем(а.с.168-169).
Також дослідженими в справі доказами встановлено, що постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2021 в справі № 910/11298/16 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» на рішення Господарського суду міста Києва від 04.03.2021 у справі № 910/11298/16 задоволено, рішення Господарського суду міста Києва від 04.03.2021 у справі № 910/11298/16 скасовано в частині немайнових вимог, з ухваленням нового рішення про задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» у цій частині. Застосовано наслідки нікчемності договору факторингу від 19.05.2016 № 1905, а саме: зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Плеяда» передати Товариству з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» документи, отримані ним від Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» згідно з договором факторингу від 19.05.2016 № 1905 та актів прийому-передачі від 20.05.2016 № 1 і № 2. Визнано відсутніми у Товариствао з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Плеяда» будь-яких майнових прав (прав вимоги) до боржників, перелік яких зазначено у договорі факторингу від 19.05.2016 №1905, реєстрах прав вимог від 19.05.2016 № 1 та від 20.05.2016 № 2 до цього договору та актах прийому-передачі від 20.05.2016 № 1 і № 2 до зазначеного договору факторингу. Визнано недійсним договір факторингу від 20.05.2016 № 1, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Плеяда» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фагор». Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фагор» передати Товариству з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» документи, отримані ним від Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» згідно договору факторингу від 19.05.2016 № 1905 та актів прийому-передачі до нього від 20.05.2016 № 1 і № 2. Визнано відсутніми у Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фагор» будь-яких майнових прав (прав вимоги) до боржників, перелік яких зазначено у договорі факторингу від 19.05.2016 №1905, реєстрах прав вимог до нього від 19.05.2016 № 1 та від 20.05.2016 № 2, актах прийому-передачі від 20.05.2016 до зазначеного договору факторингу № 1 і № 2, та в договорі факторингу від 20.05.2016 № 1 та додатках до нього. Вирішено питання про судові витрати(а.с.8-23).
Постановою приватного виконавця від 29.12.2022 про закінчення виконавчого провадження зобов'язано ТОВ «ФК «ПЛЕЯДА» передати ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» документи, отриманні ним від ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» згідно договору факторингу від 19.05.2016 №1905 та актів-прийому передачі від 20.05.2016 №1 і №2 (а.с. 24).
Постановою приватного виконавця від 17.01.2023 про закінчення виконавчого провадження зобов'язано ТОВ «ФК «ФАГОР» передати ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» документи, отриманні ним від ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» згідно договору факторингу від 19.05.2016 №1905 та актів-прийому передачі від 20.05.2016 №1 і №2 (а.с.25).
З виписки по розрахункам вбачається, що відповідач користувалася кредитними коштами та здійснювала певні платежі за кредитним Договором № 200528319 від 13.05.2016 року, тобто своїми діями підтвердила згоду з умовами укладеного договору (а.с.37 зв.-114).
Згідно з витягом з Реєстру боржників до договору про відступлення прав вимоги № 7_БМ від 20.07.2020 до позивача ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» перейшло право грошової вимоги до відповідача в сумі 29 692,30 грн. (а.с. 180-181).
Згідно із розрахунком інфляційних втрат, 3% річних за кредитним договором №200528319 від 13.05.2016, долученого до позовної заяви, основна сума заборгованості за договором з 06.03.2022 до 06.03.2025, 29 692,30 грн, інфляційні витрати за період з 06.03.2022 - 06.03.2025 року становить 13 803,07 грн. інфляційне збільшення, 2 674,75 суми збитків 3% річних. (а.с. 27).
З договору про надання правової допомоги №26 від 15.02.2024 року вбачається, що між ТОВ «Діджи Фінанс» та адвокатським бюро «Анастасії Міньковської» було укладено договір відповідно до якого адвокатське бюро приймає на себе зобов'язання надавати юридичну допомогу ТОВ «Діджи Фінанс» (а.с.165).
Вказане свідчить, що між сторонами склалися спірні правовідносини з приводу кредитного зобов'язання, які регулюються нормами Глави 71 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до положень ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Грошовим є зобов'язання, за яким боржник зобов'язується сплатити кредитору певну суму грошових коштів.
Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України наслідками порушення відповідачем зобов'язань щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.
Дослідивши докази зібрані у справі, їх належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок їх у сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що13.05.2016 року між первісним кредитором - ПАТ «Банк Михайлівський» та позичальником ОСОБА_1 було укладено кредитний договір у встановленій законом формі з визначенням усіх істотних умов та правил такого договору. Право вимоги за даним договором перейшло до ТОВ «Діджи Фінанс».
Відповідач користувалася наданими кредитними коштами, заперечень щодо незгоди із наданим їй кредитом та розміром нарахованої заборгованості суду не надала, доказів про відсутність заборгованості у розмірі, вказаному в розрахунках, суду нею також не надано, позивач набув права вимоги до ОСОБА_1 , а тому суд дійшов висновку про необхідність захисту прав ТОВ «Діджи Фінанс», шляхом стягнення заборгованості за укладеним договором.
Вирішуючи вимоги позивача про стягнення судових витрат, суд вважає, що витрати в розмірі 7000 грн. є значно завищеними, оскільки з приводу розгляду таких позовів в Україні вже склалася стала судова практика, а тому адвокат при складанні позову та зібранні доказів не міг витрати скільки часу, який міг би коштувати 7000 грн. За таких обставин розмір судових втрат на правничу допомогу, які суд вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивача 3000 грн. та 2422,40 грн. сплаченого позивачем судового збору за подання позовної заяви що є пропорційним сумі задоволених вимог.
Керуючись ст. ст. 207, 526, 530, 549, 610, 633, 1054 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 223, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України,-
Позов Романенка Михайла Едуардовича, який діє в інтересах Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задоволити.
Стягнути з ОСОБА_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (04212, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, код ЄДРПОУ: 42649746) заборгованість за договором № 200528319 від 13.05.2016 року у загальному розмірі 46 170,12 грн. (сорок шість тисяч сто сімдесят гривень 12 копійок), яка складається з: суми заборгованості - 29 692,30 грн. ( двадцять дев'ять тисяч шістсот дев'яносто дві гривні 30 копійок), суми інфляційних втрат - 13 803,07 грн. (тринадцять тисяч вісімсот три гривні 07 копійок), суми 3% річних - 2 674,75 грн. (дві тисячі шістсот сімдесят чотири гривні 75 копійок), судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн. (три тисячі гривень).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення в порядку передбаченому п.15.5) Перехідних положень ЦПК України. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ В. О. Шульга