Справа № 484/4516/25
Провадження № 2/484/2002/25
про залишення позову без руху
19 серпня 2025 року м. Первомайськ
Суддя Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області Маржина Т.В., вивчивши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу Херсонської області Баталін Сергій Сергійович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Бойченко І.О. звернувся до суду з позовом до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу Херсонської області Баталін Сергій Сергійович, про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису № 11368 від 20.11.2020 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» заборгованості в сумі 10 651 грн. 20 к.
Ознайомившись із позовною заявою та доданими до неї документами, приходжу до висновку про те, що позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Статтями 175, 177 ЦПК України визначено вимоги, яким повинна відповідати позовна заява.
Статтею 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Аналогічні положення закріплені в ч.1 ст. 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Територіальна юрисдикція (підсудність) - це компетенція із розгляду справ однорідними судами залежно від території, на яку поширюється їх юрисдикція.
За загальним правилом, визначеним ч.2 ст. 27 ЦПК України, позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Разом з тим, законодавець передбачив можливість вибору підсудності справ за вибором позивача, зокрема, частина 12 статті 28 ЦПК України передбачає, що позови до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса можуть пред'являтися також за місцем його виконання.
Таким чином, позови про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, можуть бути пред'явлені як за місцезнаходженням відповідача, так і за місцем виконання виконавчого напису.
Частиною 16 статті 28 ЦПК України передбачено, що позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.
Однак позивач при пред'явленні позову не дотримався правил загальної чи альтернативної підсудності.
Із позовної заяви вбачається, що місцезнаходження відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» є м. Київ, бульв. Верховної Ради, 34, оф. 511. Тобто за загальним правилом підсудності, розгляд наданого позову не відноситься до територіальної юрисдикції Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області.
Щодо правил альтернативної підсудності слід зазначити, що місце виконання рішення, зокрема, виконавчого напису, визначене ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.
Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника фізичної особи, за місцезнаходженням боржника юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
Із матеріалів справи встановлено, що місцем виконання спірного виконавчого напису нотаріуса є зареєстроване місце проживання боржника (позивача) ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування звернення з наданим позовом до Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області позивач зазначає про те, що він є внутрішньо переміщеною особою і такий факт підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 28.07.2022 року № 4805-5001932486, відповідно до якої місцем його фактичного перебування станом на час подання позовної заяви до суду є вул. Центральна, 89, смт. Підгородна, Первомайський район, Миколаївська область.
Зазначені обставини підлягають доказуванню, однак до позовної заяви не додано доказів про взяття позивача на облік внутрішньо переміщеної особи.
За таких обставин суд позбавлений можливості передати надану справу за підсудністю, оскільки правила альтернативної підсудності надають саме позивачу право вибору звернення з наданим позовом до одного з кількох судів.
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з ст.ст. 2, 814 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.
Відповідно до ч.ч.2, 4 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Суд роз'яснює сторонам, що обов'язок доказування покладено на них; письмові докази мають відповідати вимогам ст. 95 ЦПК України; порядок надання суду доказів визначений статтею 83 ЦПК України.
Відповідно до ч.1 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Відповідно до п.п.4, 5 ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Однак до позовної заяви не додано клопотання про витребування копії виконавчого напису.
Відповідно до ч.4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати, відстрочення або розстрочення та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI.
Відповідно до ч.1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Як вбачається з прохальної частини позову, позивачем заявлено вимогу немайнового характеру.
Згідно до п.п.1.2 ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має немайновий характер, фізичною особою сплачується 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3 028 грн.
Отже, ставка судового збору за подання позовної заяви, що має немайновий характер, становить 1 211 грн. 20 к.
Однак в порушення зазначеної норми до позовної заяви не додано документу, що підтверджує сплату судового збору.
Натомість позивач посилається на ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» як на підставу звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви.
Відповідно до ч.3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.
Порушені права споживачів можуть захищатися як у суді першої інстанції (при пред'явленні позову), так і на наступних стадіях цивільного процесу. Ці стадії судового захисту є єдиним цивільним процесом, завдання якого є справедливий розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушеного права, а тому споживачі звільняються від сплати судового збору на всіх стадіях цивільного процесу, зокрема, при апеляційному та касаційному перегляді судових рішень.
Зазначене узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду, висловленим у постанові від 21 березня 2018 року у справі № 761/24881/16-ц (провадження № 14-57цс18).
Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
В свою чергу, аналіз даних Єдиного державного реєстру судових рішень дає підстави для висновку про те, що на рівні суду касаційної інстанції усталеним є підхід, за яким положення статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» не підлягають застосуванню у разі звернення до суду з вимогами про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню та/або у разі оскарження судових рішень у таких справах (ухвали Верховного Суду від 25 липня 2019 року (справа № 159/1215/18, провадження № 61-11857ск19) та від 27 травня 2021 року (справа № 320/10834/18, провадження № 61-7345ск21).
У постанові від 12 серпня 2020 року у справі № 638/6060/18 (провадження № 61-2657св19) Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що: «позов про визнання іпотечного договору недійсним, виконавчого напису нотаріуса недійсним та таким, що не підлягає виконанню, не пов'язаний з порушенням прав споживача».
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 02.10.2019 року у справі № 640/2755/16-ц, Закон України «Про захист прав споживачів» застосовується до спорів, які виникли з кредитних правовідносин, лише в тому разі, якщо підставою позову є порушення порядку надання споживачеві інформації про умови отримання кредиту, типові процентні ставки, валютні знижки тощо, які передують укладенню договору. Крім того, щодо сплати судового збору висновок у постанові ВС по справі № 638/6060/18 від 12.08.2020 року є пріоритетним як за датою постановлення, так і за правовим змістом щодо даного виду спорів.
Оспорювання боржником виконавчого напису по суті є оспорюванням права стягувача на позасудовий порядок реалізації права на примусове виконання зобов'язання боржником. Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 розділу ІІІ Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.
Таким чином, враховуючи, що спірні правовідносини виникли у зв'язку з оспоренням нотаріальної дії, в розумінні положень Закону України «Про захист прав споживачів» нотаріус не є надавачем нотаріальних послуг по відношенню до позивача, тому на правовідносини, що виникають з приводу визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, норми Закону України «Про захист прав споживачів» не поширюються, а відтак посилання позивача на ст. 22 зазначеного Закону, відповідно до якої споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав, є безпідставними.
Наведене свідчить про те, що під час вирішення питання про відкриття провадження у справах про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, підстави для застосування статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів», в контексті звільнення позивачів від сплати судового збору, відсутні.
За таких обставин позивач має сплатити судовий збір за вимогою немайнового характеру в сумі 1 211 грн. 20 к. та надати до суду докази на підтвердження сплати судового збору на такий рахунок: отримувач: Миколаїв.ГУК/ тг м.Первомайськ/22030101, код отримувача (ЄДРПОУ) 37992030, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат), код банку отримувача (МФО) 899998, номер рахунку UA658999980313111206000014474, код класифікації доходів бюджету 22030101.
У зв'язку з вищевикладеним суддя позбавлений можливості вирішити питання про відкриття провадження по справі.
Відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч.2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
За даних обставин позовну заяву слід залишити без руху, а позивачу необхідно надати строк для виправлення недоліків позовної заяви, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 175, 185, 260, 353 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу Херсонської області Баталін Сергій Сергійович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, - залишити без руху.
Надати позивачу десять днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків, зазначених в ухвалі.
Роз'яснити позивачу, що у разі виконання вимог ухвали у встановлений строк, позовна заява буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява буде визнана неподаною і повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання її суддею і оскарженню не підлягає.