Справа №464/2532/25
пр № 2/464/1464/25
19 серпня 2025 року м.Львів
Сихівський районний суд м. Львова у складі: судді Шашуріної Г.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу № 464/2532/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Сихівський відділ державної виконавчої служби у м.Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання дитини,
Позивач звернувся до Сихівського районного суду м.Львова із позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача неустойку (пеню) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання дитини в розмірі 80 494,70 грн, в зв'язку з наявністю у відповідача заборгованості по сплаті аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 квітня 2025 року таку передано на розгляд судді Шашуріній Г.О.
Ухвалою судді від 21 квітня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить: стягнути з відповідача неустойку (пеню) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання дитини в розмірі 80 494,70 грн, в зв'язку з наявністю у відповідача заборгованості по сплаті аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; додатково стягнути з відповідача пеню за прострочення сплати аліментів на утримання дружини у розмірі 55 221 грн, нараховану за період з 01 грудня 2022 року по 05 травня 2025 року.
Учасники справи у судове засідання не з'явилися, скористалися правом відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України, подали заяви про розгляд справи у їх відсутності. У зв'язку із неявкою у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, згідно із вимогами ч.2 ст.247 ЦПК України.
Досліджуючи матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
За змістом принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Як наголошено Верховним Судом, зокрема у постанові від 01 листопада 2021 року у справі № 405/3360/17 процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову; збільшення або зменшення розміру позовних вимог; об'єднання позовних вимог; зміну предмета або підстав позову. При цьому, при поданні вказаних заяв (клопотань) позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ЦПК України.
Згідно з пунктом 2 частини другої, частиною третьою, п'ятою статті 49 ЦПК України, крім прав та обов'язків, визначених у статті 43 цього Кодексу: позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Як визначено ч.5 ст.49 ЦПК України у разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої, частинами третьою, четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копій такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі.
Позивач, подавши 05 травня 2025 року, фактично заяву про зміну предмета позову, пропустила імперативно встановлений ст.49 ЦПК України процесуальний строк. Останньою не заявлено клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку для подачі вказаної заяви та поважних причин для цього не наведено, а тому суд позбавлений можливості вирішувати вказані питання з власної ініціативи. Також позивачем не надано докази направлення копій такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи
Ураховуючи наведене, відсутні правові підстави для прийняття до розгляду заяви про уточнення позовних вимог, а тому таку слід повернути позивачу.
Повернення даної заяви не є перешкодою доступу до правосуддя, адже зважаючи на вимоги ст.4 ЦПК України позивач вправі звернутися до суду з новим позовом у загальному порядку з дотриманням положень ЦПК України.
Керуючись ст.ст.49, 258-261, 353 ЦПК України,
Відмовити у прийнятті до розгляду заяву про уточнення позовних вимог та повернути таку позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом 15 днів згідно з вимогами ст.ст.351-356 ЦПК України.
Повне судове рішення складено 19 серпня 2025 року.
Суддя Галина ШАШУРІНА