Справа № 464/2532/25
пр.№ 2/464/1464/25
19 серпня 2025 року м.Львів
Сихівський районний суд м. Львова у складі: судді Шашуріної Г.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу № 464/2532/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Сихівський відділ державної виконавчої служби у м.Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання дитини,
Позивач звернувся до Сихівського районного суду м.Львова із позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача неустойку (пеню) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання дитини в розмірі 80 494,70 грн, в зв'язку з наявністю у відповідача заборгованості по сплаті аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 квітня 2025 року таку передано на розгляд судді Шашуріній Г.О.
Ухвалою судді від 21 квітня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою суду від 19 серпня 2025 року відмовлено у прийнятті до розгляду заяву про уточнення позовних вимог та повернуто таку позивачу.
Відповідач подав письмовий відзив на позов ОСОБА_1 , відповідно до якого позов заперечив з покликанням на те, що не ухиляється від сплати аліментів, а тому санкція за таке ухилення до нього застосовуватися не може.
Учасники справи у судове засідання не з'явилися, скористалися правом відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України, подали заяви про розгляд справи у їх відсутності. У зв'язку із неявкою у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, згідно із вимогами ч.2 ст.247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Згідно зі ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися нам припущеннях (ст.ст.12,81 ЦПК України).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч.4 ст.263 ЦПК України).
Відповідно до ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Судом встановлено, позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі з 29.12.2021, який розірвано рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 11.09.2023.
Також, судом встановлено, що у шлюбі у позивача та відповідачки народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 27.07.2022.
Судовим наказом Сихівського районного суду м.Львова від 09 грудня 2022 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь відповідачки аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для д дитини відповідного віку, починаючи з 10.08.2022 і до досягнення повноліття.
Як вбачається із розрахунку заборгованості по аліментах у виконавчому провадженні № 71433049 станом на 01.08.2025 заборгованість відповідача по сплаті аліментів на утримання сина ОСОБА_4 становить 9 430 грн 22 коп.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.196 Сімейного кодексу України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості. У разі застосування до особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, заходів, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України "Про виконавче провадження", максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих заходів примусового виконання, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України "Про виконавче провадження".
Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.
За загальними положеннями цивільного законодавства неустойка (пеня) є способом забезпечення виконання зобов'язання (ст.549 Цивільного кодексу України). Завдання неустойки сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку. Таким чином, стягнення неустойки є санкцією за ухилення від виконання обов'язку, у даному випадку - сплати аліментів.
У постанові Верховного Суду від 14 грудня 2020 року у справі № 661/905/19 зроблено висновок, що положення ЦК України субсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин. Стягнення пені, передбаченої абзацом першим частини першої статті 196 Сімейного кодексу України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов'язаної сплачувати аліменти.
При цьому, положення Сімейного кодексу України не визначають випадків, коли вина платника аліментів виключається. У такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов'язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів.
Тобто, у даному випадку відповідач зобов'язаний довести відсутність його вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів і сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 СК України.
У даному випадку, суд вважає, що відповідачем не спростовано презумпцію вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати, що є правовою підставою для застосування до нього відповідальності, передбаченої ч.1 ст.196 Сімейного кодексу України, оскільки відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що він мав об'єктивні перешкод для своєчасної сплати аліментів.
Відповідно до правового висновку, висловленого у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 572/1762/15-ц пеня за заборгованість по сплаті аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожен день її прострочення, а її нарахування не обмежується лише тим місяцем, у якому не проводилось стягнення.
Позивачем з врахуванням вищевикладеної методику обчислення неустойки та врахування положень ст.196 Сімейного кодексу України надано розрахунок пені за прострочення сплати аліментів, згідно якого розмір пені за період з 01.11.2022 по 01.06.2025 становить по 80 494,70 грн.
Разом із тим, судом встановлено, що з часу набрання рішенням про стягнення аліментів законної сили відповідач систематично сплачував визначений судом розмір аліментів, заборгованість по таких з часу подавання позову значно зменшилася
Враховуючи часткове виконання відповідачем з часу набрання рішенням суду про стягнення аліментів своїх зобов'язань, обставини виникнення заборгованості, часткове погашення такої,, суд вважає наявними підстави для зменшення розміру пені до 50% від існуючого на час пред'явлення позову розміру заборгованості, що буде достатньою санкцією за неналежне виконання зобов'язань, з огляду на те, що таке не звільняє відповідача від сплати боргу у повному обсязі.
Крім того, суд звертає увагу, що розмір пені не повинен перевищувати розмір заборгованості, на яку вона нараховується. У разі якщо позивач з урахуванням принципу диспозитивності пред'явив позов про стягнення пені за декілька місяців, то розмір пені за ці місяці не повинен перевищувати сукупний розмір заборгованості, на яку вона нараховується (Постанова Верховного Суду від 19 січня 2022 року у справі № 711/679/21, провадження № 61-18434св21).
З огляду на зазначені обставини, суд дійшов висновку, що з відповідача в користь позивача підлягає стягненню неустойка (пеня) за прострочення сплати аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 4 715,11 грн.
Відповідно до положень ст.133 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Зважаючи на те, що позивач звільнена від сплати судового збору, враховуючи вимоги ст.141 ЦПК України, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню 1211 грн 20 коп судового збору.
Керуючись ст.ст.141, 247, 258-259, 263-265, 268, 273-279, 354 ЦПК України, суд
Позов задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 4 715 гривень 11 копійок неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також 1 211,20 грн судового збору.
У решті вимог позову відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи:
позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ,
відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 .
Повне рішення суду складено 19 серпня 2025 року.
Суддя Галина ШАШУРІНА