Справа №464/2690/25
пр № 2/464/1508/25
11 серпня 2025 року Сихівський районний суд міста Львова
у складі: головуючого - судді Жили В.С.,
за участі: секретаря судового засідання - Харук У.О.,
позивачки - ОСОБА_1 ,
представника позивачки - ОСОБА_2 ,
представника позивачки - ОСОБА_3 ,
відповідача - ОСОБА_4 ,
представника відповідача - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові клопотання представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 про надання строку на примирення подружжя у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу,
встановив:
У провадженні Сихівського районного суду м. Львова перебуває вищевказана цивільна справа.
Представник відповідача ОСОБА_5 подав до суду клопотання про надання строку на примирення подружжя, а саме про надання сторонам строку на примирення тривалістю шість місяців. В обґрунтування поданого клопотання покликався на відсутність підстав для розірвання шлюбу, у подружжя є двоє неповнолітніх дітей і відповідач намагається створити для них належні умови для проживання та зростання у повноцінній сім'ї, прикладає зусилля для збереження шлюбу. Окрім цього, визнав, що в подружжя час від часу дійсно виникають дрібні непорозуміння стосовно ведення спільного господарства, які рідко переходять у конфлікт, носять тимчасовий характер, та обумовлені різним розуміння чоловіком та дружиною своїх ролей у сім'ї, тощо.
Представник позивачки ОСОБА_2 подала до суду заперечення на клопотання про надання строку на примирення подружжя в якому просила у задоволенні поданого клопотання просила відмовити, продовжити розгляд справи по суті та задовольнити позовні вимоги. Мотивуючи необхідність відмови у поданому клопотанні покликалась на те, що сторони фактично не підтримують сімейних правовідносин, в період з 2023 року до квітня 2025 року хоч проживали в одній квартирі, проте сплати в різних кімнатах, з вересня 2024 року спілкування позивачки з відповідачем стало нестерпним через ініційовані ним конфлікти. Про наявність таких конфліктів відомо шкільному психологу, оскільки дитина проживала в постійному стресі, а позивачка була змушена звертатись за професійною допомогою до спеціаліста. З 04.04.2025 позивачка переїхала проживати в окрему квартиру та остаточно припинила ведення спільного господарства з відповідачем, а 12.04.2025 в телефонній розмові повідомила відповідача про свій намір розірвати шлюб. Непорозуміння, які виникають між подружжям, є серйозними конфліктами та тривають понад три роки, у яких шкода заподіюється не тільки позивачці, але і дітям, які, як правило є свідками таких конфліктів.
В судовому засідання представник відповідача ОСОБА_5 підтримав подане ним клопотання з мотивів наведених у клопотанні, просив таке задовольнити.
Відповідач ОСОБА_4 підтримав означене клопотання, стверджував про створення ним належних умов для проживання сім'ї, наполягав на наданні судом строку для примирення. Оскільки у сторін є двоє дітей, які повинні зростати в повноцінній сім'ї, надання строку для примирення є необхідним для збереження сім'ї. Окрім цього, стверджував, що дії позивачки не є самостійними, а інші особи контролюють її.
Позивачка в судовому засіданні категорично заперечили щодо надання судом строку для примирення, пояснила, що на даний час із відповідачем практично не спілкується і не бажає спілкуватися, відповідач не розуміє і не бажає розуміти її самостійних дій, постійно створює тиск на неї, подання позову про розірвання шлюбу є її особистим та остаточним рішенням.
Представники позивачки в судовому засіданні підтримали доводи ОСОБА_1 та письмові заперечення подані до суду.
Заслухавши думку учасників справи, оглянувши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 111 Сімейного кодексу України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Частиною сьомою статті 240 ЦПК України визначена можливість суду у справі про розірвання шлюбу суд зупинити розгляд справи і призначити подружжю строк для примирення, який не може перевищувати шести місяців.
Системний аналіз наведених положень матеріального та процесуального права дає підстави для висновку, що заходи для примирення подружжя вживаються судом за таких умов: це не суперечить моральним засадам суспільства; існують об'єктивні обставини, які свідчать, що такі заходи можуть бути дієвими, тобто такими, що можуть призвести до примирення сторін; застосовані заходи для примирення подружжя, якщо вони мають наслідком зупинення провадження у справі, не повинні суперечити загальним засадам цивільного судочинства та не порушувати розумність строків розгляду справ.
Враховуючи подані представником позивачки письмові заперечення, надані учасниками справи особисті пояснення в судовому засіданні, роздільне проживання учасників справи та категоричне небажання позивачки спілкуватися із ОСОБА_4 , а також тривалість розгляду справи в суді та відсутність відомостей щодо можливості примирення сторін, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання.
Керуючись статтями 2, 10, 251, 259, 260 ЦПК України, суд,
постановив:
У задоволенні клопотання представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 про надання строку на примирення подружжя у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу-відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються в апеляційну скаргу на рішення суду.
Повний текст ухвали складений 18.08.2025.
Суддя Володимир ЖИЛА