Справа № 444/2098/25
Провадження № 2/444/1310/2025
07 серпня 2025 року м. Жовква
Жовківський районний суд Львівської області у складі:
головуючий суддя Мікула В. Є.
секретар судового засідання Сенько М.-Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Жовкві Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Добросинсько-Магерівської сільської ради,третя особа - Сьома Львівська державна нотаріальна контора Львівської області про визнання права власності на спадкове майно,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про визнання права власності на спадкове майно після смерті батька ОСОБА_2 , що стверджено свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .
Зазначає, що після смерті відкрилася спадщина за законом на належне батькові майно, а саме- 1/3 частки квартири в АДРЕСА_1 , та земельні ділянки, які частково вже оформив.
На день смерті батько також мав право за заповітом на майно, яке належало його братові- ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , зокрема - земельна ділянка, яка ним успадкована ІНФОРМАЦІЯ_2 за заповітом після смерті свого брата, який проживав в АДРЕСА_2 (спадкова справа 448/2013 в Жовківській держнотконторі).
Крім того, на день смерті ОСОБА_3 мав право на житловий будинок в АДРЕСА_2 (в минулому Жовківського району Львівської області), який померлим після смерті свого батька ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , фактично прийнято, але юридично не оформлено. Право власності на житловий будинок було зареєстровано лише в погосподарських книгах Кунинської сільської ради (тепер Добросинсько-Магерівська сільська рада) на ім'я ОСОБА_4 , що підтверджується виписками з погосподарської книги станом на 30.06.1990 та 15.04.1991 року по с. Бір Кунинський. Отже право власності двору було зареєстровано на ім'я голови двору ОСОБА_4 , згідно вимог діючого на той час законодавства .
Згідно технічного паспорта, виготовленого Шептицьким МБТІ, загальна площа будинку в АДРЕСА_2 і становить 58,0 кв.м, житлова 34.3 кв.м, допоміжна 23,7 кв.м.
Позивач зазначає, що після смерті батька звернувся про спадкування до Сьомої Львівської державної нотаріальної контори, де відкрито спадкову справу №276/2023, і йому 12.12.2024 року вже видано свідоцтво про право на спадкування 1/3 частки квартири в м. Львові, а також земельної ділянки площею 0,3920 га, яку батько успадкував за заповітом після смерті брата ОСОБА_3 .
Померлий ОСОБА_3 , відповідно до положень ст. 549 ЦК України ( в ред.1963 року) після смерті свого батька ОСОБА_4 фактично прийняв спадщину, вступивши у володіння та управління майном, але не оформив, а саме житловий будинок в АДРЕСА_2 та земельні ділянки, які були передані у власність безоплатно ОСОБА_4 рішенням ХУ сесії ХХ1 скликання Кунинської сільської ради від 01.04.1994 року відповідно до Декрету Ради Міністрів України від 26 грудня 1992 року №15-92 ''Про приватизацію земельних ділянок'', площею 0,60 га, яким присвоєно кадастрові номери (0,25 га кадастровий номер 4622784600:02:012:0001 для будівництва та обслуговування господарських будівель та споруд, та 0.35 га кадастровий номер 4622784600:02:012:002 для ведення особистого селянського господарства ) .
Оскільки відповідно до Перехідних Положень Земельного кодексу України визначено, що рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року "Про приватизацію земельних ділянок", є підставою для реєстрації права власності на земельні ділянки цих громадян або їх спадкоємців відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Земельним ділянкам площею 0.25 га "для будівництва та обслуговування будинку та госпспоруд, та площею 0.35 га" для ведення особистого селянського господарства присвоєні кадастрові номери і такі зареєстровано в державному земельному кадастрі, однак зареєструвати речове право власності, як спадкоємця ,можливо лише за рішенням суду, оскільки ОСОБА_4 , як власник, та спадкоємці після його смерті ОСОБА_2 та ОСОБА_2 , померли, а отже втратили цивільну правоздатність.
Державним нотаріусом Сьомої Львівської держнотконтори, відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину житлового будитнку та земельної ділянки, про що видано відмову 22.05.2025 за № 376/02-14 з підстав відсутності документів про право власності на спадкове майно на ім'я померлих та зазначено, що спадкове майно прийнято в порядку спадкування ОСОБА_3 після смерті свого батька ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , але не оформлено ним своїх спадкових прав та що спадкоємцем за заповітом після його смерті є ОСОБА_2 та рекомендовано йому, як спадкоємцю ОСОБА_1 ,, звернутися до суду.
Просить задоволити позов.
Ухвалою Жовківського районного суду від 10.06.2025 року справу прийнято до провадження , витребувано спадкові справи після смерті ОСОБА_3 , ОСОБА_2 .
Представник відповідача та третьої особи в підготовче судове засідання не з'явилися, хоч про час та місце розгляду справи належно повідомлені, що стверджено повідомленнями про вручення повідомлення, однак Добросинсько-Магерівською сільською радою, сьомою Львівською державною нотаріальною конторою повідомлено про відсутність заперечень проти позову та розгляд справи в їх відсутності, а тому суд приходить до висновку про можливість розгляду справи без учасників, які не з'явилися, зважаючи на подані ними заяви.
Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з'явилися, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксація судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та перевірившиїх доказами, а відтак з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступних висновків.
Ст. 4 ч.1 ЦПК України встановлено. що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч.1 ст. 5 України, встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи чи інтереси фізичних осіб,права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб визначений законом.
Ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених і на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Ст. 15 .1 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини,на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 1 ст.82 ЦПК України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд немає обгрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Частиною 3 ст. 200 ЦПК України встановлено що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Відповідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права,свободи, інтереси осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд .
Так як відповідач визнав позов, суд вважає за можливе ухвалити рішення за результатами наявник матеріалів судового провадження.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 помер батько позивача ОСОБА_2 , що стверджено свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , видане відділом РАЦС у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Після його смерті відкрилася спадщина за законом, спадкоємцем після його смерті є позивач ОСОБА_1 . Про те, що він є сином померлого ОСОБА_2 , підтверджено копією свідоцтва про народження НОМЕР_2 , виданого Воля-Висоцьким сільЗАГС.
З витягу із спадкового реєстру вбачається, що після смерті ОСОБА_2 відкрито спадкову справу № 276/2023 Сьомою Львівською державною нотаріальною конторою за заявою його сина, позивача по справі ОСОБА_1 , однак позивачу по справі ОСОБА_1 листом № 376/02-14 нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 на житловий будинок в АДРЕСА_2 (тепер Львівського району Львівської області), який належав братові ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , який прийняв, але не оформив спадщину після смерті свого батька ОСОБА_4 , та земельні ділянки, які були передані ОСОБА_4 , але не оформлені померлим ОСОБА_2 , право на які мав ОСОБА_4 , відмовлено та роз'яснено про судовий порядок визнаня права власності в порядку спадкування.
Із спадкової справи № 448/2013 , надісланої Жовківською державною нотаріальною конторою вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 . Про спадкування після його смерті звернувся ОСОБА_2 , який доводиться братом померлому ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_3 , виданим сільською радою с.Кунин та витягом з державного реєстру про народження ОСОБА_5 , з яких вбачається, що їх батьком є ОСОБА_4 . Із заповіту, посвідченого 20.12.2012 року Кунинською сільською радою вбачається, що ОСОБА_3 заповів своєму братові ОСОБА_2 житловий будинок в АДРЕСА_2 та земельні ділянки.
При житті померлий все належне йому майно та все те, на що він мав право, заповів ОСОБА_2 , а саме: житловий будинок в АДРЕСА_2 та земельну ділянку. Заповіт посвідчено в Кунинській сільській раді 20.12.2012 року.
Зі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого ОСОБА_2 10.01.2014 Жовківською державною нотаріальною конторою вбачається, що таке видано про спадкування земельної ділянки площею 0,736410.01.2014 року нотаріусом видано свідоцтво про право на спадщину земельної ділянки площею 0.7364 га та 0,3920 га, яка належала ОСОБА_3 .
На день смерті ОСОБА_2 належали земельні частки (пай) земельна ділянка площею 0.3920 га,а також він мав право на житловий будинок в АДРЕСА_2 , який, відповідно до записів в погосподарських книгах по с. Бір Кунинський Кунинської сільської ради, значилося власністю ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 та який доводився батьком померлим ОСОБА_3 , ОСОБА_2 .
З виписки із погосподарської книги по с. Кунин , наданої Добросинсько-Магерівською сільською радою вбачається, що в господарстві в АДРЕСА_2 (в минулому Жовківського району) станом на 30.06.1990 року значився ОСОБА_4 .
Погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в Україні з 1979 року. Дані погосподарських книг були звітом про житлові будинки, що знаходяться на праві власності у громадян. Отже, право власності двору було зареєстровано на ім'я голови двору ОСОБА_4 , згідно вимог діючого на той час законодавства.
Діючою на той час постановою Ради Міністрів Української РСР від 11 березня 1985 року № 105 «Про порядок обліку житлового фонду в Українській РСР», Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР 13 квітня 1979 року за № 112/5, Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затв.Центральним статистичним управлінням СРСР 13.04.1979 року за № 112/5 Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР 12 травня 1985 року № 5-24-26, було передбачено порядок реєстрації будинків в сільських населених пунктах.
Згідно технічного паспорта, виготовленого Шептицьким МБТІ, загальна площа будинку в АДРЕСА_2 і становить 58,0 кв.м, житлова 34.3 кв.м, допоміжна 23,7 кв.м.
З рішення ХУ сесії ХХ1 скликання Кунинської сільської ради від 01.04.1994 року вбачається, що ОСОБА_4 було передано у власність земельну ділянку площею 0.60 га, з яких 0.25 га для обслуговування будинку і госпбудівель та 0.35 га для ведення особистого селянського господарства відповідно до Декрету Ради Міністрів України від 26 грудня 1992 року №15-92 ''Про приватизацію земельних ділянок'', яким присвоєно кадастрові номери, зокрема земельній ділянці 0,25 га кадастровий номер 4622784600:02:012:0001 для будівництва та обслуговування господарських будівель та споруд'', та 0.35 га кадастровий номер 4622784600:02:012:002 ''для ведення особистого селянського господарства ''. При житті ОСОБА_4 не оформив право власності на земельні ділянки.
Абзацом 2 пункту 1 розділу Х «Перехідні Положення» Земельного кодексу України (в ред.2003 року)визначено, що рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року "Про приватизацію земельних ділянок", є підставою для реєстрації права власності на земельні ділянки цих громадян або їх спадкоємців відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Таким чином , спадкоємець ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно до положень ст. 549 ЦК України (в ред.1963 року) фактично спадщину прийняв, але не оформив. Надалі, після його смерті, право на належне померлому ОСОБА_2 є ОСОБА_2 , померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 , який також спадщину прийняв, але не оформив та помер ІНФОРМАЦІЯ_4 . Після його смерті спадкоємцем є позивач по справі ОСОБА_6 , син померлого.
Державним нотаріусом Сьомої Львівської державної нотаріальної контори листом 22.05.2025 за №376/02-14 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину земельної ділянки та житлового будинку в АДРЕСА_2 з підстав відсутності документів на ім'я померлого та зазначено, що спадкове майно прийнято в порядку спадкування ОСОБА_3 після смерті його батька ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , а відповідно і прийнято фактично спадщину, але не оформлено юридично ОСОБА_2 своїх спадкових прав та рекомендовано його спадкоємцю ОСОБА_1 звернутися до суду.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини ,основоположних свобод. кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном .Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і умовах передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до положень ст. 1268 ЦК України (в ред 2003року) ОСОБА_1 , як спадкоємець за законом також є таким, що прийняв спадщину, право на яку на день смерті мав його батько ОСОБА_2 .
Згідно зі ст. ст. 1216 - 1218 ЦК України(в ред.2003 року) до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належать спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст. 392 ЦК України (в ред. 2003 року) власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності.
Згідно ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права
З врахуванням встановленого під час розгляду справи, суд приходить до висновку що право позивачів підлягає захисту в судовому порядку. Зібрані по справі докази та оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв'язок у сукупності ,встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду є всі підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Керуючись ст, ст. 23,55,114,,200,247,258-259.264-265,319,354 ЦПК України,суд-
Позов задовольнити.
Визнати право власності ОСОБА_1 в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 , який прийняв спадщину за заповітом після смерті свого брата ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: житловий будинок в АДРЕСА_2 , загальна площа якого становить 58,0 кв.м, житлова 34.3 кв.м, допоміжна 23,7 кв.м з господарськими будівлями.
Визнати право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0.25га кадастровий номер 4622784600:02:012:0001 "для будівництва та обслуговування господарських будівель та споруд" в АДРЕСА_2 , які передані у власність ОСОБА_4 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_3 , спадщину після його смерті прийняв, але не оформив ОСОБА_3 , після його смерті прийняв спадщину за заповітом ОСОБА_2 .
Визнати право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0.35 га кадастровий номер 4622784600:02:012:002 "для ведення особистого селянського господарства" в АДРЕСА_2 , яка передана у власність ОСОБА_4 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_3 , спадщину після його смерті прийняв, але не оформив ОСОБА_3 , після його смерті прийняв спадщину за заповітом після його смерті ОСОБА_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи,якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення ,якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення,має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду-якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення складено 07 серпня 2025 року.
Суддя: Мікула В. Є.