Справа №461/5267/25
19 серпня 2025 року м. Львів
Галицький районний суд м. Львова у складі :
головуючої судді - Павлюк О. В.,
з участю:
секретаря судового засідання - Гнаткович В. С.,
представниці позивача - Хром'як У. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представниця - Хром'як Уляна Вікторівна, до Державної інспекції архітектури та містобудування України про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
01.07.2025 через систему Електронний суд ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представниця - адвокатка Хром'як Уляна Вікторівна звернувся до суду з позовом до Державної інспекції архітектури та містобудування України (ДІАМ), у якому просить скасувати постанову №11/2025/02-2-02 від 22.04.2025 у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 188-42 КУпАП у зв'язку з відсутністю події, складу адміністративного правопорушення та закрити провадження у справі.
В обґрунтування позову зазначає, що постанова №11/2025/02-2-02 від 22.04.2025 прийнята з порушенням прав позивача та чинного законодавства, є необґрунтованою, незаконною та підлягає скасуванню, оскільки прийнята на підставі Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) в сфері господарської діяльності», однак ОСОБА_1 не є суб'єктом господарювання. Також зазначає, що розгляд справи про адміністративне правопорушення без участі ОСОБА_1 , що є порушенням ч.1 ст.268 КУпАП та достатньою підставою для скасування спірної постанови як такої, що винесена з недотриманням встановленої процедури. У протоколі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 вказано, що останній був належним чином повідомлений про проведення позапланового заходу на АДРЕСА_1 , а також йому була надіслана вимога від 02.04.2025. Однак, ні позивач, ні представник позивача не отримували ні вимоги ні повідомлення про проведення позапланової перевірки. Вказує, що ОСОБА_1 вважає себе невинним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 188-42 КУпАП, у постанові №11/2025/02-2-02 від 22.04.2025 відсутні докази, які б підтверджували вину ОСОБА_1 . З огляду на викладене та в силу принципу презумпції невинуватості, згідно з якою всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості та відсутності доказів вчинення ОСОБА_1 пред'явленого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. ст. 188-42 КУпАП, є всі наявні підстави вважати, що у його діях відсутній склад вказаного правопорушення.
Разом з позовною заявою, Позивач звернувся до суду з клопотанням про поновлення строку на подання позовної заяви про скасування постанови №11/2025/02-2-02 від 22.04.2025. В обґрунтування клопотання зазначає, що оскаржувану постанову Позивач отримав 20.06.2025, що підтверджується скриншотом з електронної пошти.
Галицький районний суд м. Львова ухвалою від 03.07.2025 залишив вказану позовну заяву без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 5 днів. Позивач виправив недоліки позовної заяви у встановлений судом строк.
Галицький районний суд м. Львова ухвалою від 09.07.2025 відкрив провадження у справі, справу вирішив розглядати за правилами, встановленими статтею 286 КАС України.
У судовому засіданні представниця позивача - адвокатка Хром'як У. В. позов підтримала, надала пояснення аналогічно наведеним у позові, просить позов задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, повідомлявся про розгляд справи належним чином, відзиву у встановлений судом строк не подав, заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності не скерував.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Заслухавши пояснення представниці Позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши у сукупності зібрані по справі докази, суд дійшов до такого висновку.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У вимогах ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи ухвалені (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і у порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Джерела, які можуть бути доказами у справі про адміністративне правопорушення, наведені у статті 251 КУпАП.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Суд встановив, що 22.04.2025 головний інспектор будівельного нагляду Другого відділу державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду ДІАМ Павлів О. Т. виніс постанову № 11/2025/02-2-02 по справі про адміністративне правопорушення, відповідно до якої ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 188-42 КУпАП та накладене на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 5'100,00 грн. (а. с. 47-53).
Як вбачається з тексту постанови, вона прийнята на підставі Акту від 17.04.2025 № 19, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, Протоколу про адміністративне правопорушення від 17.04.2025, Припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 17.04.2025.
У постанові зазначено, з-поміж іншого, зазначено, що у приписі від 20.12.2024 вимагається: усунути у встановленому законодавством порядку допущені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об'єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом оформлення документів, які дають право на виконання будівельних робіт у термін до 20.02.2025. Під час проведення позапланової перевірки на об'єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено, що суб'єкт містобудування не з'явився, не уповноважив особу, та не надав дозвільних документів, які підтверджують право на виконання будівельних робіт на об'єкті за адресою: АДРЕСА_1, м. Львів. Під час проведення позапланової перевірки на об'єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_1, м. Львів та візуального огляду Головними інспекторами встановлено, що на земельній ділянці знаходиться об'єкт незавершеного будівництва. Зведені підпірні колони з монолітним перекриттям. Враховуючи вищевикладене, є підстави вважати, що у подальшому будівельні роботи будуть здійснюватися на об'єкті незавершеного будівництва. За параметром пошуку «адреса - Львівська область, м. Львів, АДРЕСА_1» інформації та документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, та документів, що засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, змін до них, їх скасування, не виявлено. Що є підтвердженням, що вимога, зазначена у приписі від 20.12.2024, не виконана. Відповідальність за встановлене правопорушення передбачена ч. 1 ст. 188-42 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 188-42 КУпАП, невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю - тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У вказаній постанові міститься відмітка про надіслання копії вказаної постанови поштою 23.04.2025 за № 0505294303612.
Дані про підтвердження отримання ОСОБА_1 відправлення за номером № 0505294303612 суду не надані.
У матеріалах справи також міститься Протокол про адміністративне правопорушення від 17.04.2025, складений відносно ОСОБА_1 стосовно невиконання вимог припису від 20.12.2024, у якому міститься повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення 22.04.2025 о 10 год. 00 хв. (а. с. 54-64).
Однак, докази про направлення та/або отримання ОСОБА_1 вказаного протоколу у матеріалах справи відсутні та Відповідачем не надані.
Як встановлено зі змісту оскарженої постанови, така складалася з урахуванням Акту від 17.04.2025 № 19, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності (а. с. 15-44), однак, докази про направлення та/або отримання вказаного Акту Позивачем матеріали справи не містять та Відповідачем не надані.
Також матеріали справи не містять підтверджень про те, що Позивач був ознайомлений або отримав копію Припису від 17.04.2025 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, за невиконання умов якого Відповідач виніс оскаржувану постанову. Такий припис був складений у відсутності ОСОБА_1 та містить примітку про його направлення поштою 17.04.2025 (а. с. 54-58).
Відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.
Вчинення суб'єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.
Відповідно до ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами як: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів та показаннями свідків.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ст. 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2011 р. № 3038-VI (далі Закон № 3038-VI), державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль замовників будівництва, які є фізичними особами, здійснюється відповідно до Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності з урахуванням особливостей правового статусу таких осіб. Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю визначається Кабінетом Міністрів України.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності визначена Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок №553).
У пункті 5 Порядку № 553 встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
За приписами пункту 7 Порядку №553, позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставою для проведення позапланової перевірки, серед іншого, є перевірка виконання суб'єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю.
Під час проведення позапланової перевірки підлягають контролю виключно питання, які стали підставою для проведення такої перевірки.
Невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю, у відповідності до частини 1 статті 188-42 КУпАП, тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва. (п.9 Порядку № 553).
Відповідно до п.п. 1 п. 11 Порядку № 553, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню.
Згідно з п.12. Порядку №553, у разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб'єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб'єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об'єкті під час перевірки складається відповідний акт.
У пункті 13 Порядку №553 передбачено, що суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, серед іншого, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
З аналізу наведених норм слідує, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю здійснюють, зокрема позапланові перевірки суб'єктів містобудування на предмет виконання вимог приписів та під час здійснення такого контролю мають право на безперешкодний доступ на місце будівництва об'єкта та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню.
Вказаному праву контролюючого органу кореспондує право суб'єкта містобудування бути присутнім під час здійснення перевірки, або забезпечити присутність своїх представників, в разі дотримання посадовими особами порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. В такому разі допуск до проведення перевірки є обов'язком такого суб'єкта містобудування.
Законодавство не передбачає чіткого порядку попереднього повідомлення суб'єкта містобудування про проведення позапланової перевірки (на відміну від планової, що врегульовано п.12 Порядку №553) як обов'язкової передумови її проведення, однак, для забезпечення присутності уповноваженого представника під час проведення такої, відповідач в рамках підготовки до проведення позапланової перевірки повинен вчинити дії щодо повідомлення суб'єкта містобудування про її проведення.
Таким чином, посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані повідомити суб'єкта містобудування про проведення позапланової перевірки з тим, аби надати суб'єкту містобудування право взяти участь у здійсненні позапланового заходу контролю та надати документи з питань, що виникають під час його здійснення.
У матеріалах справи відсутні докази про своєчасне повідомлення Позивача про проведення позапланової перевірки у період з 04.04.2025 по 17.04.2025 щодо виконання суб'єктом містобудування вимог припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 20 грудня 2024 року.
Суд також вважає суперечливим те, який саме припис став основою винесення оскарженої постанови № 11/2025/02-2-02 від 22.04.2025, оскільки, як встановлено зі вступної частини цієї постанови, вона розглянута на підставі припису від 17.04.2025, однак зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що Позивач притягнутий до адміністративної відповідальності за невиконання вимоги, зазначеної у приписі від 20.12.2024.
Суд також звертає увагу, що у приписі про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 17.04.2025, на підставі якого прийнята оскаржувана постанова, вимагається усунути у встановленому законодавством порядку допущені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності щодо об'єкта будівництва за адресою: АДРЕСА_1, м. Львів, шляхом приведення земельної ділянки у попередній стан, що існував до початку самочинного будівництва у термін до 17.06.2025, тоді як оскаржувана постанова винесена 22.04.2025.
Згідно з ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує, зокрема, питання: чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду.
Таким чином, про розгляд справи про адміністративне правопорушення має бути повідомлена особа, яка притягується до адміністративної відповідності.
Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.
Обов'язок повідомити особу про місце і час розгляду справи вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи. Обов'язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.
Законодавство покладає обов'язок щодо своєчасного повідомлення особи про час та місце розгляду справи на уповноважену посадову особу. Зміст цього обов'язку не вичерпується надсиланням тексту відповідного повідомлення, оскільки саме лише надсилання, без отримання, не свідчить про поінформованість особи про час та місце розгляду справи, а отже робить це право недієвим.
Для інформування особи про час та місце розгляду справи можуть використовуватися різні способи: рекомендований лист, телеграма, телефакс, телефонограма, особисте вручення повідомлення представникам. Множинність способів повідомлення дозволяє уповноваженій посадовій особі обрати один або декілька способів, які забезпечують поінформованість особи.
Проте, суду не надані докази належного сповіщення ОСОБА_1 про розгляд справи про адміністративне правопорушення, що істотно впливає на фактичну можливість особи реалізувати передбачені ст. 268 КУпАП права з метою всебічного з'ясування обставин справи.
Недотримання Відповідачем вимог щодо належного сповіщення позивача про розгляд відносно неї справи про адміністративне правопорушення, позбавлення її можливості реалізувати права, передбачені ст. 268 КУпАП, фактично призвели до прийняття постанови по справі про адміністративне правопорушення без всебічного і об'єктивного встановлення обставин в справі, що є додатковою підставою для її скасування.
Аналізуючи обставини справи, досліджені матеріали, приймаючи до уваги порушення Відповідачем вимог щодо належного повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про розгляд справи про адміністративне правопорушення, відсутність доказів про отримання Позивачем припису від 20.12.2024, за невиконання якого Позивач був притягнений до адміністративної відповідальності, оцінивши законність оскаржуваної постанови по справі про адміністративне правопорушення на підставі всіх обставин, що стали підставою для прийняття такої постанови, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позову та задоволення позовних вимог.
Разом з тим, при винесенні цього рішення, суд також враховує те, що Відповідач у встановлений судом строк не скерував жодних доказів правомірності складання постанови про адміністративне правопорушення, наявності в діях особи складу правопорушення, а саме вчинення Позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 188-42 КУпАП.
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи заявлені позовні вимоги та вищевказані приписи ч.3 ст.286 КАС України, суд дійшов до висновку, що позовну заяву слід задовольнити, постанову №11/2025/02-2-02 від 22.04.2025 по справі про адміністративне правопорушення - скасувати, а справу про адміністративне правопорушення - закрити.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява N 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява N 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява N 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
При вирішенні питання щодо поновлення Позивачу строку на оскарження постанови, суд зазначає таке.
У положеннях ч. 2 ст. 286 КАС України визначено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
При цьому, відповідно ч. 1 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Суд встановив, що оскаржувану постанову Позивач отримав 20.06.2025, що підтверджується скриншотом з електронної пошти зі зазначенням дати отримання. Суд визнає поважними причини пропуску Позивачем строку на оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення та приходить до висновку, що такий слід поновити.
Керуючись ст. ст. 2, 6, 72-78, 121, 241-246, 250, 271, 272, 286 КАС України, суд -
1. Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови №11/2025/02-2-02 від 22.04.2025 по справі про адміністративне правопорушення.
2. Адміністративний позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представниця - Хром'як Уляна Вікторівна, до Державної інспекції архітектури та містобудування України про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
3. Постанову по справі про адміністративне правопорушення №11/2025/02-2-02 від 22.04.2025, винесену головним інспектором будівельного нагляду Другого відділу державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду ДІАМ Павлівим О. Т., відповідно до якої ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 188-42 КУпАП, - скасувати, а провадження у справі - закрити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , адреса реєстрації - АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ;
Представниця позивача: Хром'як Уляна Вікторівна, адреса - м. Львів, вул. Водогінна, буд. 2, оф. 533, електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1
Відповідач: Державна інспекція архітектури та містобудування України (ДІАМ), юридична адреса - 01133 м.Київ, вул.Л.Українки, 26, ЄДРПОУ 44245840, Київської області, електронна пошта: office@diam.gov.ua.
Суддя Ольга ПАВЛЮК