Справа № 461/3749/25
Провадження № 2-п/461/37/25
13.08.2025 м. Львів
Галицький районний суд міста Львова у складі:
головуючого судді Кротової О.Б.,
секретар судового засідання Басараб Д.Е.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Тисячник Рузанни Робертівни про перегляд заочного рішення у цивільній справі №461/3749/25 від 12.06.2025 за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором, -
17.07.2025 представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Тисячник Р.З. звернулася в суд із заявою про перегляд заочного рішення Галицького районного суду м. Львова від 12.06.2025 у цивільній справі №461/3749/25 за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором, у якій просить скасувати вказане заочне рішення та призначити справу до розгляду в загальному порядку.
В обґрунтування заяви покликається на те, що відповідач не отримував судових повісток про виклик до суду, не отримував позовну заяву з додатками, не був обізнаний про розгляд справи і, як наслідок, був позбавлений можливості реалізувати свої процесуальні права, зокрема, подати відзив на позов, надати докази та взяти участь у судовому засіданні. За твердженнями позивача, він направив відповідачу вимогу від 07.02.2022, згідно якої у випадку невиконання позичальником умов договору позичальник зобов'язаний достроково виконати всі боргові зобов'язання перед банком протягом 30 календарних днів з моменту направлення позивачем вимоги. Звертає увагу, що умовами кредитного договору не встановлено право позивача вимагати дострокового повернення кредиту, положеннями самого ж договору встановлений строк виконання такого до 25.03.2028. Більше того, в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач отримував вимогу позивача, а отже право вимоги у позивача не виникло. АТ «Ідея Банк» покликається на те, що відповідач ознайомилася з Правилами, які розміщені на веб-сайті: https://ideabank.ua, однак, просте посилання на загальнодоступність інформації не є достатнім доказом того, що саме відповідач був належним чином ознайомлений з цими Правилами та умовами до моменту укладення договору. Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з відповідачем банк дотримався вимог, передбачених ч.2 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» про повідомлення споживача щодо умов кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, які вважав узгодженими АТ «Ідея Банк». Вважає необґрунтованим та таким, що не підтверджений первинними документами розрахунок, наданий позивачем, на якому ґрунтується рішення суду про стягнення заборгованості. Вказаний розрахунок не містить інформації за який конкретно період виникла прострочена заборгованість та за яким принципом нараховувались прострочені проценти у розмірі 37402,25 грн, що робить такий розрахунок неналежним доказом.
Ухвалою суду від 07.08.2025 поновлено відповідачу ОСОБА_1 строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, заяву прийнято до розгляду, призначено судове засідання.
31.07.2025 від представника Акціонерного товариства «Ідея Банк» Лубоцької Н.І. надійшли письмові заперечення на заяву про перегляд заочного рішення, в яких просить заяву залишити без задоволення. Представник позивача вказує, що ОСОБА_1 був належним чином повідомленим про розгляд справи, однак в судові засідання не з'явився, про поважність причин неявки суду не повідомив, що було достатньою підставою для проведення заочного розгляду справи. Вважає необґрунтованими покликання сторони відповідача на відсутність у кредитному договорі положень щодо дострокового повернення кредиту, оскільки п.4.2.3. кредитного договору №R01.10730.006566448 від 26.03.2020 визначено, що у разі затримання клієнтом сплати частини кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, кредитодавець має право вимагати повернення кредиту, строк виплати якого ще не настав в повному обсязі. Окрім цього, на спростування твердження представника відповідача щодо відсутності доказів того, що відповідач погодився саме з цими Правилами, які розміщенні на сайті АТ «Ідея Банк», зазначила наступне. 26.03.2020 укладено кредитний договір між позивачем та відповідачем, на підставі якого відповідачу надані кредитні кошти, які останній повинен був повернути позивачу, зі сплатою інших платежів відповідно до умов такого договору. Всі правовідносини, що виникли після укладення кредитного договору №R01.10730.006566448 від 26.03.2020 регулюються виключно умовами кредитного договору, без жодних покликань на Правила, що стосуються Публічної пропозиції. Враховуючи, що між сторонами письмово було досягнуто згоди за істотними мовами кредитного договору, такий правочин, згідно з вимогами статті 204 ЦК України, створює презумпцію правомірності правочину, у зв?язку з чим цей договір, згідно зі статтею 629 ЦК України є обов?язковим для виконання сторонами, а зобов?язання за ним, відповідно до приписів статті 526 ЦК України, мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.
Відповідач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Тисячник Р.З. в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, представник відповідача просить здійснювати розгляд заяви без участі сторони відповідача.
Представник позивача Акціонерного товариства «Ідея Банк» в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, просить проводити розгляд заяви про перегляд заочного рішення у її відсутності.
Відповідно до ч.1 ст.287 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Суд, враховуючи вищевказане, вважає за можливе провести розгляд заяви про перегляд заочного рішення у відсутності учасників процесу.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, з огляду на неявку всіх учасників справи, не здійснюється відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали заяви та цивільної справи, суд приходить до такого висновку.
Заочним рішенням Галицького районного суду м. Львова від 12.06.2025 позов Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором задоволено. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» заборгованість за кредитним договором №R01.10730.006566448 від 26.03.2020 у розмірі 125312,02 грн та 3028 грн судового збору.
Згідно положень ч.1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Згідно із ч.1 ст.288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Наявність вищенаведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає. Крім того, підставою для перегляду заочного рішення є обставини, що свідчать про докази, що можуть вплинути на ухвалене заочне рішення, тобто докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача і якщо б вони були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалене інше рішення.
У відповідності до ч.3 ст.287 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення або скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.
Так, згідно відповіді Відділу «Центр надання адміністративних послуг» Виконавчого комітету Червоногригорівської селищної ради Нікопольського району Дніпропетровської області №206 від 16.05.2025, ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Судові повістки та інша судова кореспонденція направлялись судом засобами поштового зв'язку відповідачу ОСОБА_1 на адресу його зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .
Так, копія ухвали про відкриття провадження у справі та призначення справи до розгляду в судове засідання на 03.06.2025, разом із позовною заявою та доданими до неї документами, повернута до суду у зв'язку з неотриманням адресатом з відміткою на поштовому конверті «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.29).
Судова повістка про виклик відповідача в судове засідання на 12.06.2025 повернута до суду у зв'язку з неотриманням адресатом з відміткою на поштовому конверті «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.44).
Крім цього, виклик відповідача ОСОБА_1 в судове засідання 12.06.2025 здійснювався судом через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.
В заяві про перегляд заочного рішення адресою проживання відповідача зазначена: АДРЕСА_2 , однак жодних доказів, які б підтверджували проживання відповідача за вказаною адресою суду не надано.
Таким чином, в заяві про перегляд заочного рішення відповідачем не наведено жодних об'єктивно непереборних підстав, які унеможливлювали його отримувати поштову кореспонденцію за зареєстрованим місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
У постанові Верховного Суду від 10.05.2023 у справі №755/17944/18 викладений правовий висновок, згідно з яким довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.
Отже, відповідач ОСОБА_1 про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, поважних причин неявки суду не повідомив, своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, жодних доказів на заперечення вимог позивача не надав, як і заяв по суті справи.
Згідно зі статтею 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, і який не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, а також яким не подано відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Таким чином, суд, зі згоди представника позивача на підставі наявних в матеріалах справи доказів ухвалив рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Крім цього, сам по собі факт неприбуття відповідача в судове засідання не дає підстав для скасування заочного рішення.
Оцінюючи доводи представника відповідача, наведені нею у заяві про перегляд заочного рішення, суд приходить до висновку, що заявником не надано жодних доказів, які б мали істотне значення для вирішення справи і можливості прийняття іншого рішення по справі. Будь-яких доказів, які б ставили під сумнів обґрунтованість прийнятого судового рішення, до заяви не долучено.
Суд вважає безпідставними твердження представника відповідача щодо відсутності у кредитному договорі положень щодо дострокового повернення кредиту, з огляду на наступне.
Відповідно до ч.2 ст.612 ЦК України, боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Згідно ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Пунктом 1.2. кредитного договору №R01.10730.006566448 від 12.06.2025 визначено, що банк надає кредит строком на 96 місяців.
Згідно п.4.2.3. кредитного договору, якщо позичальник порушив терміни сплати щомісячних платежів більш ніж на 1 (один) календарний місяць, банк має право вимагати дострокового повернення кредиту, сплати процентів, плати за обслуговування кредитної заборгованості, відшкодування збитків, а позичальник зобов'язаний на вимогу банку достроково виконати вказані грошові зобов'язання.
Відповідно до виписки по особовому рахунку № НОМЕР_1 (до провадження в Україні міжнародних номерів банківських рахунків - НОМЕР_2 ) вбачається, що останню сплату відповідачем/зарахування по кредитному договору здійснено 11.02.2021, у зв'язку з чим на адресу зареєстрованого місця проживання відповідача направлено вимогу про усунення порушення кредитних зобов'язань від 07.02.2022, що підтверджується відповідним списком згрупованих поштових відправлень АТ «Укрпошта».
Суд не приймає до уваги покликання представника відповідача на відсутність доказів погодження відповідача з Правилами, які розміщенні на сайті Банку, з огляду на наступне.
Так, 26.03.2020 між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №R01.10730.006566448, на підставі якого відповідачу надані кредитні кошти, які останній повинен був повернути позивачу, зі сплатою інших платежів відповідно до умов такого договору.
Всі правовідносини, що виникли після укладення кредитного договору №R01.10730.006566448 від 26.03.2020 регулюються виключно умовами кредитного договору, без жодних покликань на Правила.
Частиною 1 ст.526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Враховуючи, що між сторонами письмово було досягнуто згоди за істотними мовами кредитного договору, такий правочин, згідно з вимогами статті 204 ЦК України, створює презумпцію правомірності правочину, у зв?язку з чим цей договір, згідно зі статтею 629 ЦК України є обов?язковим для виконання сторонами, а зобов?язання за ним, відповідно до приписів статті 526 ЦК України, мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.
Не погоджуючись з розрахунком заборгованості, наданим банком, представником відповідача на підтвердження своєї позиції не надано жодного альтернативного розрахунку заборгованості за кредитним договором чи доказів відсутності такої, а тільки безпідставно ставиться під сумнів розрахунок заборгованості, наданий банком.
Враховуючи наведене вище, суд приходить до висновку, що відсутня передбачена законом сукупність підстав для скасування заочного рішення суду, а тому заяву слід залишити без задоволення, що не позбавляє права відповідача ОСОБА_1 на оскарження вказаного рішення суду у загальному порядку.
Керуючись ст.ст.259-261, 280-289, 353 ЦПК України, суд, -
заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Тисячник Рузанни Робертівни про перегляд заочного рішення у цивільній справі №461/3749/25 від 12.06.2025 за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором - залишити без задоволення.
Роз'яснити заявнику, що відповідно до вимог ч.4 ст.287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складений 18.08.2025.
Суддя О.Б. Кротова