Справа № 211/5606/25
Провадження № 1-кп/211/1039/25
18 серпня 2025 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025052260000099 від 26.02.0025 року відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,-
У провадженні Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025052260000099 від 26.02.0025 року відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Прокурор у судовому засіданні звернувся до суду з клопотанням про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 .
В обґрунтування клопотання зазначив, що наразі продовжують існувати ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, ризики того, що ОСОБА_5 , з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватись від суду з огляду на те, що інкриміноване йому кримінальне правопорушення є тяжким злочином, а отже, будучи обізнаним про тяжкість покарання, ОСОБА_5 може вчинити спробу переховування від суду. Крім того уважає, що ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків та потерпілих, вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що свідчить про неможливість запобіганням цим ризикам шляхом обрання застосування більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою та свідчить про відсутність підстав для визначення мінімального розміру застави.
Потерпілий у судове засідання не з'явився, причини неявки суду невідомі.
Захисник та обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні не заперечували проти задоволення клопотання прокурора.
Суд, заслухавши думки учасників судового засідання, вивчивши матеріали кримінального провадження, приходить до наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.
При вирішенні питання про доцільність продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд враховує наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та враховує обставини, передбачені ст. 178 КПК України.
За правилами ч. 5 ст. 199 КПК України, суд, вирішуючи питання щодо продовження строку тримання під вартою, зобов'язаний перевірити те, що заявлені стороною обвинувачення ризики не зменшилися.
Ухвалою слідчого судді Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 лютого 2025 року ОСОБА_5 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, до 26.04.2025 року.
Ухвалою слідчого судді Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 квітня 2025 року ОСОБА_5 було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 26.05.2025 року.
21.05.2025 року було складено та направлено до Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області обвинувальний акт відносно ОСОБА_5 .
Ухвалою Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 травня 2025 року ОСОБА_5 було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 21 липня 2025 року.
Ухвалою Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 червня 2025 року ОСОБА_5 було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 18 серпня 2025 року.
Доказами вчинення кримінального правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_5 , є протоколи допиту свідків, потерпілих, протоколи слідчих експериментів зі свідками та інші зібрані під час досудового розслідування докази в їх сукупності.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 3) незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення.
Обставинами, що підтверджують наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, переховуватися від суду є те, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від 5 до 8 років, у зв'язку із чим, розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання обвинуваченого винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, останній може переховуватись від суду з метою уникнення понесення покарання.
Обставинами, що підтверджують наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, незаконно впливати на свідків та потерпілого у цьому кримінальному провадженні, є те, що обвинувачений може вплинути на свідків та потерпілого, що фактично створить умови для здійснення впливу на безпосередніх свідків та потерпілого, у тому числі шляхом залякування та здійснення стосовно останніх насильницьких дій. Слід зазначити, що ризик незаконного впливу на свідків та потерпілого залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками і потерпілими у кримінальному провадженні, а саме усно шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст. 23 КПК України. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України. Тобто ризик впливу на свідків та потерпілого існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й в подальшому на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Обставинами, що підтверджують наявність ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, є те, що обвинувачений ОСОБА_5 , розуміючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, наслідки та ризик втечі для нього, при цьому як військовослужбовець маючи певну підтримку серед інших військовослужбовців може будь-яким чином здійснювати вплив на свідків та потерпілих. Імовірність впливу на свідків та потерпілих за допомогою насилля складатиме суть ризику вчинити інше кримінальне правопорушення або перешкоджання кримінальному провадженню будь-яким чином. Крім цього, обвинувачений перебуваючи на волі, з метою ухилитись від кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується, як військовослужбовець може умисно вчинити самокалічення або симулювати хворобу, підробивши для цього відповідні документи або іншим обманом, щоб не перебувати в умовах ізоляції до завершення судового розгляду кримінального провадження.
Обставинами, що підтверджують наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, вчинити інше кримінальне правопорушення, є те, що обвинувачений, вчиняючи кримінальне правопорушення в умовах воєнного стану, фактично нехтуючи покладеними на ного обов'язками згідно статуту Збройних Сил України тим самим вставши на злочинний шлях, може вчинити інші злочини, в тому числі військові, зокрема передбачені ст.ст. 407, 402, 408 КК України, тобто самовільне залишення військової частини або місця служби з метою ухилитися від військової служби, а також нез'явлення з тією самою метою на службу у разі призначення переведення, з відрядження, відпустки або лікувального закладу, враховуючи те, що обвинуваченому загрожує покарання до 8 років позбавлення волі, з метою ухилення від покарання у разі визнання його винним або від кримінального переслідування існує реальна можливість вчинення останнім кримінального правопорушення.
Суд уважає, що вказані ризики на цей час не зменшилися, залишаються реальними та продовжують існувати.
Враховуючи зміст пред'явленого обвинувачення ОСОБА_5 , характер та обставини протиправних дій, в яких він обвинувачується, що виправдовує продовження тримання обвинуваченого під вартою і у цьому випадку буде виправданим з точки зору наявності відповідного суспільного інтересу, який за належним врахуванням принципу презумпції невинуватості, виправдовує відступ від вимоги забезпечення поваги до особистої свободи.
Даних про те, що обвинувачений ОСОБА_5 за станом здоров'я чи з інших причин не може утримуватися під вартою судом не встановлено.
З урахуванням вищевикладеного та стадії судового провадження, коли потерпілі та свідки не допитані, докази судом не досліджені, підстав для зміни обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м'який не вбачається, оскільки інші більш м'які запобіжні заходи, в тому числі і домашній арешт, не зможуть забезпечити належну поведінку обвинуваченого, а обраний ОСОБА_5 запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінується, кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.
На підставі викладеного, суд уважає необхідним клопотання прокурора задовольнити та продовжити застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 16 жовтня 2025 року.
Продовжуючи обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, суд не вбачає підстав для визначення розміру застави, у відповідності до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, оскільки злочин був вчинений із застосуванням насильства.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 176-178, 183-184, 193-194, 196, 198, 199, 318, 331, 336, 350, 369-372 КПК України, -
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на шістдесят днів, тобто до 16 жовтня 2025 року без визначення застави.
Утримувати ОСОБА_5 на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_2 , розташованого у АДРЕСА_1 .
У судовому засіданні по кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 121 КК України оголосити перерву до 10 години 00 хвилин 02 жовтня 2025 року, у зв'язку з викликом потерпілого ОСОБА_6 та свідків.
Судовий розгляд здійснювати у режимі відеоконференції.
Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомити прокурора, обвинуваченого, захисника, потерпілого.
Апеляційна скарга в частині продовження строку тримання під вартою на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, обвинуваченим ОСОБА_5 - в той же строк, з моменту отримання копії ухвали.
Повний текст ухвали складений та оголошений 19.08.2025 року о 09 годині 00 хвилин.
Суддя ОСОБА_1