Справа № 211/8990/25
Провадження № 1-кп/211/1796/25
19 серпня 2025 року Довгинцівський районний суд міста Кривого рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №420250522100002726 від 22.07.2025 року відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України -
11.08.2025 року у провадження судді надійшов обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №420250522100002726 від 22.07.2025 року відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями на підставі протоколу це кримінальне провадження було передано у провадження судді ОСОБА_1 19.08.2025 року.
Ухвалою суду від 13.08.2025 року призначено підготовче судове засідання на 11 год. 00 хв. 19.08.2025 року.
Судом у підготовчому судовому засіданні поставлено на обговорення питання про направлення справи до апеляційного суду з метою визначення підсудності, оскільки кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_4 , вчинене в м. Костянтинівка Краматорського району Донецької області.
Прокурор у підготовчому судовому засіданні уважав, що це кримінальне провадження підсудне Довгинцівському районному суду міста Кривого рогу Дніпропетровської області.
Обвинувачений у підготовче судове засідання не з'явився, причини неявки суду не відомі.
Суд, вислухавши думку прокурора, вивчивши матеріали кримінального провадження, дійшов до наступного висновку.
Згідно із ч. 1 ст. 32 КПК України кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, - суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право направити обвинувальний акт до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження.
Згідно з п. 6 ч. 2 ст. 412 КПК України судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо порушено правила підсудності.
З обвинувального акту вбачається, що 07.03.2025 року молодший сержант ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом, та проходячи її на посаді командира автомобільного відділення підвозу пального та мастильних матеріалів взводу матеріального забезпечення 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , діючи умисно, в умовах воєнного стану, в порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 9, 11, 16, 127, 128, 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, без відповідних дозволів командирів, начальників та без поважних причин, 27 лютого 2025 року самовільно залишив розташування військової частини НОМЕР_2 , яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та проводив час на власний розсуд, поза межами військової частини НОМЕР_2 , не пов'язуючи його із виконанням обов'язків з військової служби, доки самостійно не з'явився до АДРЕСА_1 , до ВП №1 Краматорського РУП ГКНП в Донецькій області, де повідомив про намір далі проходити військову службу, а саме до 30.07.2025 року.
Визначаючи місце вчинення кримінального правопорушення, яке інкримінується обвинуваченому ОСОБА_4 , суд зазначає наступне.
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду, під час розгляду справи № 752/4349/23 за обвинуваченням особи у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 5 ст. 407 КК України, у судовому рішенні від 26.04.2023, визначаючи підсудність справи, дійшла до висновку про те, що на противагу кримінальним правопорушенням, передбаченим ч. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 407 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України, не є продовжуваним, і є закінченим з моменту самовільного залишення військової частини або місця служби, а також нез'явлення вчасно на службу без поважних причин військовослужбовцем саме в умовах воєнного стану.
Крім того, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду в ухвалі від 11.05.2021, під час розгляду справи № 234/11862/20 за обвинуваченням особи за ч. 3 ст. 408 КК (дезертирство), висловив думку щодо моменту закінчення злочину, а саме злочин є закінченим з моменту, коли особа (суб'єкт злочину), не з'явився в частину (до місця служби) в установлений строк.
Суд зауважує, що ст. 407 КК України (самовільне залишення військової частини або місця служби) відрізняється від ст. 408 КК України (дезертирство) лише за своєю суб'єктивною стороною, а саме при дезертирстві особа має намір ухилитися від служби взагалі, назавжди, а самовільне залишення військової частини триває тимчасово. При цьому самовільне залишення військової частини залежно від строку не повернення у військову частину може перерости у дезертирство.
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Дніпровського апеляційного суду у судовому рішенні від 30.03.2023, справа № 216/6065/22, під час розгляду подання щодо визначення підсудності кримінального провадження зробила наступні висновки. Виходячи зі змісту диспозиції частина 5 статті 407 КК України, з об'єктивної сторони містить два склади злочину: 1) самовільне залишення військової частини або місця служби; 2) нез'явлення вчасно без поважних причин на службу. При цьому умисел спрямований саме на самовільне залишення або нез'явлення військовослужбовця до певного місця дислокації військової частини, а з'явлення до військової комендатури, військового комісаріату, військової прокуратури тощо не охоплюється умислом спрямованим на вчинення кримінального правопорушення передбаченого ст. 407 КК України. Окрім того, злочинний результат у вигляді відсутності військовослужбовця настає саме за місцем дислокації військової частини або несення служби. Таким чином, місцем вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України є місце розташування військової частини або місця служби.
Отже, виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що місцем вчинення кримінального правопорушення є місце розташування військової частини, яка на момент вчинення кримінального правопорушення дислокувалася за адресою: м. Костянтинівка Краматорського району Донецької області, що підпадає під юрисдикцію Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська (рішення ВРП від 10.10.2024 з 21 жовтня 2024 року).
Відповідно до п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 34 КПК України кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил підсудності. Питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції вирішується колегією суддів відповідного суду апеляційної інстанції за поданням місцевого суду або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п'яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.
Таким чином, з метою недопущення порушення територіальної підсудності кримінального провадження, з урахуванням вимог ст.ст. 32, 34 КПК України, суд вважає, що є достатні підстави для направлення кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №420250522100002726 від 22.07.2025 року відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України до Дніпровського апеляційного суду для вирішення питання про визначення підсудності.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32, 34, 314, 369-372, 376 КПК України, суд,-
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №420250522100002726 від 22.07.2025 року відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України - направити до Дніпровського апеляційного суду для вирішення питання про визначення підсудності.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1