15.08.2025м. СумиСправа № 920/702/25
Господарський суд Сумської області у складі судді Вдовенко Д.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників за наявними матеріалами справу № 920/702/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “есі Білопілля» (вул. Соборна, буд. 87, м. Білопілля, Сумська область, 41800)
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Ямал Трейд +» (вул. Старопутивльська, буд. 30, м. Білопілля, Сумська область, 41800),
про стягнення 113 638 грн 80 коп.,
Позивача подав позовну заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача 113 638 грн 80 коп. заборгованості за спожиту теплову енергію у період з 01.01.2022 до 28.02.2025.
Ухвалою від 26.05.2025 Господарський суд Сумської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 920/702/25, визначив, що справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами; зобов'язав позивача подати докази на підтвердження права власності Товариства з обмеженою відповідальністю “Ямал Трейд +» на нежитлові приміщення за адресою: Сумська область, м. Білопілля, вул. Спаська, буд. 30, загальною площею 64,9 м.кв. та за адресою: Сумська область, м. Білопілля, вул. Старопутивльська, буд. 30, загальною площею 282,6 м.кв.; надав відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву; надав позивачу семиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив; надав відповідачу семиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення.
Згідно зі ст. 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
За приписами ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
29.05.2025 позивач подав клопотання (вх. № 3066 від 29.05.2025), в якому просить суд витребувати з реєстру Білопільської територіальної громади інформацію щодо актуальної інформації про право власності на об'єкти, а саме приміщення розташовані за адресою: Сумська область, м. Білопілля, вул. Спаська, буд. 30, загальною площею 64,9 м.кв. та за адресою: Сумська область, м. Білопілля, вул. Старопутивльська, буд. 30, загальною площею 282,6 м.кв., оскільки позивач не має змоги надати суду підтвердження права власності ТОВ “Ямал Трейд +» на нежитлові приміщення.
Розглянувши клопотання позивача про витребування доказів, суд встановив, що таке клопотання не відповідає вимогам ст. 81 ГПК України, зокрема позивач не зазначив особи, в якої просить суд витребувати докази, не зазначив про заходи, яких позивач вжив для отримання доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання доказу. За цих обставин суд ухвалою від 05.06.2025 відмовив у задоволенні клопотання позивача (вх. № 3066 від 29.05.2025) про витребування доказів та зазначив, що відмова у задоволенні клопотання про витребування доказів не позбавляє позивача права звернутися з відповідним клопотанням повторно з дотриманням вимог ст. 81 ГПК України.
Поряд з цим, враховуючи, що позивач повідомив суд про відсутність у нього доказів права власності відповідача на нежитлові приміщення, враховуючи, що суд має доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно для перевірки інформації щодо речових прав у судових справах, суд отримав інформаційну довідку № 430036149 від 05.06.2025 за параметрами запиту: пошук в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про: право власності, інші речові права, іпотеки, обтяження; тип особи: юридична особа; ЄДРПОУ 43720761; пошук за: частковим співпадінням. Відповідно до інформації у довідці в Реєстрі відсутні відомості про право власності за заданими параметрами.
Позивач повторно до суду з клопотанням про витребування доказів станом на 15.08.2025 не звернувся.
Відповідно до ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 26.05.2025, що була надіслана відповідачу за адресою місцезнаходження не вручена під час доставки з відміткою пошти «одержувач відсутній за вказаною адресою».
Пунктом 4 частини 6 статті 242 ГПК України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Відповідач відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк, будь-яких клопотань чи заяв не подав.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У період з 21.07.2025 до 08.08.2025 включно суддя Вдовенко Д.В. перебувала у відпустці.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про теплопостачання» сфера теплопостачання - сфера діяльності з виробництва, транспортування, постачання теплової енергії споживачам.
Споживачем теплової енергії є фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.
Статтею 24 Закону України "Про теплопостачання" визначено, що основним обов'язком споживача теплової енергії є, зокрема, своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.
Частиною шостою статті 19 Закону України “Про теплопостачання» передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг регулює Закон України “Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон).
Предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та управління побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках (ст. 2 Закону).
До комунальних послуг належать, в тому числі, послуги постачання теплової енергії (ст. 5 Закону).
Відповідно до ст. 12 Закону надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
Згідно зі ст. 6 Закону учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.
Виконавцем послуг з постачання теплової енергії є теплопостачальна організація.
Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги (ст. 1 Закону).
За приписами ст. 7 Закону індивідуальний споживач зобов'язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Статтею 9 Закону визначено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що відповідач є власником нежитлових приміщень за адресами: Сумська область, м. Білопілля, вул. Спаська, буд. 30, загальною площею 64,9 м.кв. та Сумська область, м. Білопілля, вул. Старопутивльська буд.30, загальною площею 282,6 м.кв. Як споживач послуг ТОВ «есі Білопілля» з постачання теплової енергії відповідач зобов'язаний щомісяця оплачувати отримані комунальні послуги. Відповідно до розрахунку позивача за період з січня 2022 року до лютого 2025 року у відповідача виникла заборгованість: 1) в сумі 95 149 грн 83 коп. за послуги з постачання теплової енергії за адресою Сумська область, м. Білопілля, вул. Старопутивльська буд.30; в сумі 18488 грн 97 коп. за послуги з постачання теплової енергії за адресою Сумська область, м. Білопілля, вул. Спаська, буд. 30. Позивач звернувся до відповідача з претензією № 152 від 04.03.2025 про сплату заборгованості. Відповідач відповіді на претензію не надав, заборгованість не сплатив.
Як вже зазначив суд споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Водночас споживачем теплової енергії є фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб.
Суд встановив, що позивач не подав доказів на підтвердження того, що відповідач є власником нежитлових приміщень за адресами: Сумська область, м. Білопілля, вул. Спаська, буд. 30 та Сумська область, м. Білопілля, вул. Старопутивльська буд.30.
Враховуючи, що позивач повідомив суд про відсутність у нього доказів права власності відповідача на нежитлові приміщення, а також те, що суд має доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно для перевірки інформації щодо речових прав у судових справах, суд отримав інформаційну довідку № 430036149 від 05.06.2025 за параметрами запиту: пошук в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про: право власності, інші речові права, іпотеки, обтяження; тип особи: юридична особа; ЄДРПОУ 43720761; пошук за: частковим співпадінням. Також станом на 15.08.2025 суд отримав інформаційну довідку № 439748980 від 15.08.2025 за параметрами запиту: пошук в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про: право власності, інші речові права, іпотеки, обтяження; тип особи: юридична особа; ЄДРПОУ 43720761; пошук за: повним співпадінням.
Відповідно до інформації у довідках в Реєстрі відсутні відомості про право власності за вказаними параметрами.
Також в матеріалах справи відсутні (позивачем не подані) будь-які докази, що підтверджують факт користування відповідачем зазначеними об'єктами нерухомого майна та, відповідно, отримання від позивача послуг з постачання теплової енергії.
Враховуючи викладене, оскільки позивач не підтвердив тієї обставини, що відповідач є споживачем послуг відповідача у розумінні наведених положень Закону, суд відмовляє у задоволенні позову про стягнення з відповідача 113 638 грн 80 коп. заборгованості за спожиту теплову енергію у період з 01.01.2022 до 28.02.2025 за його необґрунтованістю.
Суд повторно зауважує, що відповідно до ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст. 2, 123, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні позову відмовити.
2. Відповідно до ст. 241, 256, 257 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.
Повне рішення складене та підписане суддею 19.08.2025.
Суддя Д.В. Вдовенко