Справа № 172/1506/25
Провадження № 1-кп/172/246/25
19.08.2025 року Васильківський районний суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді - ОСОБА_1
за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
потерпілого - ОСОБА_4
обвинуваченого - ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Васильківка обвинувальний акт у кримінальному провадженні
№ 12025041420000227 від 10.06.2025 року за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який народився в
с. Манвелівка Васильківського району Дніпропетровської області, не працює, зареєстрований за адресою:
АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.122 КК України, -
01 травня 2025 року приблизно о 13:00 год. ОСОБА_5 прийшов до садиби, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 де проживає ОСОБА_4 . Перебуваючи за вказаною адресою між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відбувся словесний конфлікт, в ході якого у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, спрямований на спричинення ОСОБА_4 тілесних ушкоджень.
Реалізуючи власний злочинний умисел ОСОБА_5 , стоячи напроти ОСОБА_4 обличчям до обличчя, кулаком своєї правої руки спричинив йому один удар по нижній щелепі зліва.
В результаті вказаних дій ОСОБА_5 умисно спричинив ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді ангулярного перелому нижньої щелепи праворуч, що за своїм характером відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину при зазначених вище обставинах визнав повністю. Дав показання у судовому засіданні, які повністю відповідають обставинам, що зазначені у обвинувальному акті. Пояснив, що потерпілий співмешкав з його сестрою і та постійно скаржилась на насиля з боку чоловіка. Прийшов на її прохання бо сказала, що ОСОБА_4 знову її побив. Коли прийшов то потерпілий сидів і палив цигарку. У скоєному кається. Частково відшкодував потерпілому шкоду.
Сторони у судовому засіданні не заперечували проти застосування положень ч. 3 ст. 349 КПК України, посилаючись на недоцільність дослідження доказів щодо усіх обставин обвинувачення у зв'язку з повним їх визнанням та підтвердженням у судовому засіданні самим обвинуваченим.
Судом роз'яснені сторонам наслідки застосування положень ч. 3 ст. 349 КПК України, а саме позбавлення їх можливості оскаржити в апеляційному порядку визнані ними обставини кримінального правопорушення, а також перевірено правильність розуміння цих обставин та добровільність їх позиції.
З урахуванням повного визнання своєї винуватості, визнання та підтвердження обвинуваченим всіх обставин кримінального правопорушення, викладених в обвинувальному акті, думок усіх учасників судового розгляду та відсутності від них заперечень, суд вважає можливим визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та обмежитись лише допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, які характеризують особу обвинуваченого.
Таким чином, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочину, повністю знайшла своє підтвердження у судовому засіданні, а його умисні дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 122 КК України як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених статтею 121 цього Кодексу, але такому, що спричинило тривалий розлад здоров'я.
Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_5 покарання, суд враховує, що обвинувачений вчинив нетяжкий злочин, в силу ст. 89 КК України не судимий, за місцем проживання характеризується задовільно, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, одружений, офіційно не працевлаштований, утримує двох неповнолітніх дітей.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_5 , відповідно до ст. 66 КК України суд визнає щире каяття та повне визнання вини.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
З урахуванням обставин справи, думки прокурора, потерпілого, характеристики особи обвинуваченого, суд вважає за необхідне й доцільне призначити покарання в межах санкції статті КК України за якою ОСОБА_5 визнаний винним, у виді обмеження волі, вважаючи, що таке покарання буде необхідним та достатнім для його виправлення, а також попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень.
Разом з тим, враховуючи особу винного, його ставлення до скоєного, пом'якшуючі вину та інші обставини справи, суд вважає за можливе виправлення ОСОБА_5 та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень без реального відбування покарання. Тому обвинуваченого може бути звільнено від відбування покарання з випробовуванням відповідно до ст. 75 КК України з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Витрати на проведення судово-медичної експертизи у справі відсутні, цивільний позов не заявлений, речових доказів немає. Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 349, 369-371, 373, 374 КПК України, -
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України та призначити йому покарання у виді 2 (двох) обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробовуванням, встановивши йому іспитовий строк 2 (два) роки.
Згідно зі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 такі обов'язки:
- періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, навчання або роботи;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Вирок може бути оскаржений до судової палати у кримінальних справах Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1