Справа № 932/8611/25
Провадження № 1-кп/932/1082/25
про призначення до судового розгляду
19 серпня 2025 року Шевченківський районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
представника потерпілого ОСОБА_4 ,
обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
провівши у відкритому судовому засіданні в залі Шевченківського районного суду міста Дніпра підготовче судове засідання по кримінальному провадженню (внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62023100130001477 від 04 вересня 2023 року) за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Черкаси, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, неодруженого, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, старшого стрільця - оператора 1 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , солдата, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 146, ч.2 ст. 127, ч.2 ст. 28 ч.3 ст. 406 КК України,
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Київ, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, неодруженого, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, гранатометника 1 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 3 стрілецької роти військової частини НОМЕР_2 , солдата, проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 146, ч.2 ст. 127, ч.2 ст. 28 ч.3 ст. 406 КК України, -
24 липня 2025 року до Шевченківського районного суду міста Дніпра з Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону надійшло кримінальне провадження, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 146, ч.2 ст. 127, ч.2 ст. 28 ч.3 ст. 406 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 146, ч.2 ст. 127, ч.2 ст. 28 ч.3 ст. 406 КК України.
Ухвалою судді від 25 липня 2025 року по вказаному провадженню було призначено підготовче судове засідання.
Учасники судового провадження у підготовчому судовому засіданні проти призначення справи до судового розгляду не заперечували.
Суд вважає, що дане кримінальне провадження підсудне Шевченківському районному суду міста Дніпра, обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України і підстави для його повернення прокурору відсутні, підстав для закриття провадження суд не вбачає.
У порядку підготовки справи до розгляду суд вирішив питання про склад осіб, які будуть приймати участь у судовому розгляді.
Оскільки підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини 3 статті 314 КПК України не встановлені, суд, з'ясувавши думку учасників судового провадження, вважає за можливе призначити судовий розгляд даного кримінального провадження.
При цьому, враховуючи, що дане кримінальне провадження хоч і стосується проходження військової служби та військових наказів, які не містять грифу секретності, а також за інформацією прокурора у справі відсутні відомості, розголошення яких може зашкодити інтересам обороноздатності України, суд вважає за доцільне проводити розгляд даного кримінального провадження у відкритому судовому засіданні.
Також у підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, з підстав, викладених у письмових клопотаннях, обґрунтовуючи, це тим, що ризики, які існували при обранні такого виду запобіжного заходу раніше до теперішнього часу не зникли і продовжують існувати.
Представник потерпілого ОСОБА_4 у судовому засіданні не заперечував проти призначення кримінального провадження до судового розгляду та підтримав клопотання прокурора про продовження обвинуваченим запобіжних заходів.
Обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у судовому засіданні не заперечували проти клопотання прокурора про продовження їм запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши клопотання та додані матеріали приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч.3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Так, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 обвинувачуються у вчиненні у т.ч. тяжкого злочину, передбаченого ч.2 ст. 127 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років.
Відповідно до ухвал слідчого судді Шевченківського районного суду міста Дніпра від 30 червня 2025 року стосовно обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 28 серпня 2025 року в умовах гауптвахти.
Необхідність застосування відносно обвинувачених запобіжного заходу у виді тримання під вартою в клопотанні обґрунтовується наявністю ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, оскільки кожний з них може, на думку прокурора, переховуватись від суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Кримінальне провадження перебуває на стадії підготовчого судового провадження.
Враховуючи, що розгляд кримінального провадження неможливо завершити до закінчення строку дії запобіжного заходу, тобто до 28 серпня 2025 року, суд, не роблячи передчасних висновків щодо вини обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , дійшов висновку про доцільність продовження кожному з обвинувачених запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не даючи при цьому оцінки зібраним доказам, та беручі до уваги наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме того, що:
- ОСОБА_5 може: 1) переховуватись від суду з огляду на суворість покарання за вчинення тяжкого кримінального правопорушення у виді позбавлення волі від 5 до 10 років, та наслідки і ризик втечі для обвинуваченого можуть бути визнані ним менш небезпечними ніж кримінальне переслідування. Також, обґрунтовуючи існування вищевказаного ризику, суд звертає увагу, що у рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що обвинувачені можуть ухилитись від слідства; 2) незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, оскільки обвинувачений ОСОБА_5 обізнаний щодо свідків у даному кримінальному провадженні, які у т.ч. є його співслужбовцями, тому перебуваючи на волі, матиме усі можливості вплинути на свідків у вказаному кримінальному правопорушенні, які ще не допитані у суді, з метою змусити їх змінити свідчення на свою користь або відмовитися від показів з метою уникнення кримінальної відповідальності. Ризик незаконного впливу на свідків залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме усно шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст. 23 КПК України. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, відповідно до ч.4 ст. 95 КПК України. Тобто, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й в подальшому на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом;
- ОСОБА_6 може: 1) переховуватись від суду з огляду на суворість покарання за вчинення тяжкого кримінального правопорушення у виді позбавлення волі від 5 до 10 років, та наслідки і ризик втечі для обвинуваченого можуть бути визнані ним менш небезпечними ніж кримінальне переслідування. Також, обґрунтовуючи існування вищевказаного ризику, суд звертає увагу, що у рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що обвинувачені можуть ухилитись від слідства; 2) незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, оскільки обвинувачений ОСОБА_5 обізнаний щодо свідків у даному кримінальному провадженні, які у т.ч. є його співслужбовцями, тому перебуваючи на волі, матиме усі можливості вплинути на свідків у вказаному кримінальному правопорушенні, які ще не допитані у суді, з метою змусити їх змінити свідчення на свою користь або відмовитися від показів з метою уникнення кримінальної відповідальності. Ризик незаконного впливу на свідків залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме усно шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст. 23 КПК України. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, відповідно до ч.4 ст. 95 КПК України. Тобто, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й в подальшому на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Крім того, зазначені ризики, на думку суду, посилюються через введення воєнного стану в Україні у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Разом з тим, прокурором не доведено наявність ризиків, передбачених п.п. 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, зокрема перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення з огляду на те, що в клопотанні прокурор лише посилається на те, що останній може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інші кримінальні правопорушення, але на підтвердження даних ризиків суду не було надано будь-яких доказів.
При продовженні запобіжного заходу судом враховано також особу обвинувачених. Так, ОСОБА_5 є військовослужбовцем, неодружений, раніше не судимий. ОСОБА_6 є військовослужбовцем, неодружений, раніше не судимий.
Суд вважає, що запобіжний захід у виді тримання під вартою відповідає особі обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , характеру та тяжкості кримінальних правопорушень, що їм інкримінуються, не дає можливості перешкоджати інтересам правосуддя, ухиленню від суду.
Враховуючи, що на даний час не відпали, а є дійсними та триваючими ризики, передбачені п.п. 1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою забезпечить належну процесуальну поведінку обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, забезпечення яких вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Європейський суд з прав людини визнає виправданим тривале тримання під вартою за наявності конкретних ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Будь-яких обставин, які б свідчили про те, що запобіжний захід у виді тримання під вартою, з урахуванням наявності встановлених ризиків, не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , судом на теперішній час не встановлено, тому з урахуванням вищенаведеного та вимог ст. 183 КПК України, суд вважає, що клопотання прокурора підлягають задоволенню.
З урахуванням положень ч.4 ст. 183 КПК України, зокрема обвинувачення ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні злочину із застосуванням насильства, відсутні підстави для визначення розміру застави у даному кримінальному провадженні.
Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 184, 193-199, 314-317, 376 КПК України, -
Призначити судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.146, ч.2 ст.127, ч.2 ст.28 ч.3 ст.406 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.146, ч.2 ст.127, ч.2 ст.28 ч.3 ст.406 КК України, у відкритому судовому засіданні на 14 годину 00 хвилин 25 серпня 2025 року у приміщенні Шевченківського районного суду міста Дніпра.
Клопотання прокурора Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_7 про продовження обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Черкаси, громадянину України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, тобто по 17 жовтня 2025 року включно, в умовах гауптвахти ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Київ, громадянину України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, тобто по 17 жовтня 2025 року включно, в умовах гауптвахти ІНФОРМАЦІЯ_3 .
У судове засідання викликати прокурора, потерпілого та його представника, обвинувачених.
Вручити копію цієї ухвали учасникам негайно після її оголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Суддя