65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"19" серпня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/2221/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Пінтеліної Т.Г. при секретарі судового засідання Шпарій А.О., розглянувши справу № 916/2221/25 за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях (65048, м.Одеса, вул. Велика Арнаутська, 15, код ЄДРПОУ 43015722)
до відповідача: Приватного підприємства "Транс-Експо" (65014, м.Одеса, вул.Лідерсівський бульвар, 9а, код ЄДРПОУ 35992678)
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - Державне підприємство "Ренійський морський торговельний порт" (68802, Одеська обл., місто Рені, вул. Дунайська, 188, код ЄДРПОУ 01125809).
про зобов'язання вчинити певні дії
Представники:
Від позивача: Басюк Т.В.;
Від відповідача: не з'явився.
Позивач Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях звернулось до Господарського суду Одеської області до відповідача Приватного підприємства "Транс-Експо" про зобов'язання вчинити певні дії, а саме зобов'язати відповідача Приватне підприємство «Транс-Експо» ( код ЄДРПОУ 35992678 65014, м.Одеса, Лідерсівський бульвар,9а) повернути Державному підприємству «Ренійський морський торговельний порт» ( 68802, Одеська обл., м.Рені, вул.Дунайська,188, код ЄДРПОУ 01125809), державне нерухоме майно, а саме складські майданчики причалу № 19, 20 вантажного терміналу (інв.№ 1119, реєстровий №01125809.2ГЯШТОЯ1100), площею 14 837,00 кв.м, за адресою Одеська обл., м.Рені вул.Дунайська, 188 (далі-Майно), що обліковується на балансі Державного підприємства “Ренійський морський торговельний порт» за актом приймання передачі.
Ухвалою від 11.06.2025р., керуючись ст.ст.120, 176, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справ за правилами загального позовного провадження, у змішаній формі, підготовче засідання призначив на 08.07.2025р
Суд залучив до участі у справі в якості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - Державне підприємство "Ренійський морський торговельний порт" (68802, Одеська обл., місто Рені, вул. Дунайська, 188, код ЄДРПОУ 01125809).
Суд запропонував відповідачу протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду подати до суду відзив на позовну заяву оформлений відповідно до вимог ст.ст.165,178 ГПК України; надіслати копію відзиву та доданих до нього доказів позивачу одночасно з надісланням відзиву до суду; відповідні докази надіслання надати до суду.
Суд запропонував третій особі Державному підприємству "Ренійський морський торговельний порт"подати до суду пояснення щодо позову протягом 10 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі, щодо відзиву на позов протягом 10 днів з дня отримання відзиву на позов, оформлені відповідно до вимог ст.168 ГПК України, надіслати копію пояснень та доданих до них доказів позивачу та відповідачу одночасно з надісланням відповіді суду; відповідні докази надіслання надати до суду.
Як встановлено судом, ухвала про відкриття провадження у спрві від 11.06.2025р. доставлена усім учасникам справи до їх електронних кабінетів у системі Елктронний суд.
Ухвалою суду від 08.07.2025р. відкладено підготовче засідання на 22.07.2025р.
Станом на 22.07.2025р. відзиву на позовну заяву, будь-яких пояснень, заяв, клопотань від відповідача та третьої особи до суду не надходило.
Станом на 22.07.2025р. суд вважає можливим закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті.
Суд вказує про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом його направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, взявши до уваги, що відповідач у строк, встановлений Господарським процесуальним кодексом України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення відповідно до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.
Судом також враховано, що згідно з приписами п. 6.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до ч.4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.185 ГПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Враховуючи викладене, приймаючи до уваги вчинення усіх необхідних процесуальних дій у даній справі для виконання завдань підготовчого провадження, встановлених частиною 1 ст.177 ГПК України, суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті. Керуючись ст.ст.120,177,185,234,235 Господарського процесуального кодексу України, суд ухвалою від 22.07.2025р. закрив підготовче провадження у справі № 916/2221/25 за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях до Приватного підприємства "Транс-Експо" про зобов'язання вчинити певні дії, призначив справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на 19.08.2025р.
В судове засідання 19.08.2025р. прибув лише представник позивача, який повністю підтримує позовні вимоги.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню. Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.
21.08.2018 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області (правонаступником якого є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях» та Приватним підприємством “Транс-Експо» укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 209840911745 (далі -Договір оренди).
Згідно п 1.1. Договору Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно, а саме складські майданчики причалу № 19, 20 вантажного терміналу (інв№1119, реєстровий №01125809.2ГЯШТОЯ1100), площею 14 837,00 кв.м, за адресою Одеська обл., м.Рені вул.Дунайська, 188 (далі-Майно), що обліковується на балансі Державного підприємства “Ренійський морський торговельний порт»(далі-Балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку, що була проведена ТОВ “СІНЕРГІЯ ІНВЕСТ» станом на 31.05.2018р. та становить 11 330 000,00 грн.
Пунктом 7.4 Договору оренди визначено, що після оформлення документів, які необхідні для нотаріального посвідчення договору про внесення змін до договору оренди згідно з переліком, визначеним в Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженій наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 року № 283/8882 Балансоутримувач впродовж тижня має письмово проінформувати про це Орендодавця та Орендаря.
Відповідно до п 10.1 Договору, цей договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 21 квітня 2018 року до 21.07.2021 року включно.
Як вказано вище строк договору оренди встановлено на 2 роки 11 місяців. Тобто останнім днем його дії є 21.07.2021 року.
Спірний договір оренди укладено в період дії норм Закону України «Про оренду державного і комунального майна» № 2269-ХІІ, який на момент, закінчення строку договору оренди втратив чинність.
27.12.2019 року набув чинності новий Закон України «Про оренду державного та комунального майна» № 157-IX від 03.10.2019 (далі Закон про оренду № 157-IX), який згідно п. 1 Прикінцевих та перехідних положень був введений в дію з 01.02.2020. Тобто введення в дію нового закону відбулось в період чинності спірного договору оренди.
Абзацом 4 частини 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 157- IX встановлено, що договори оренди державного та комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, зберігають свою чинність та продовжують діяти до моменту закінчення строку, на який вони були укладені.
Відтак, Договір оренди з ПП «Транс-Експо» укладений до набрання чинності новим законом про оренду, а отже в силу перехідних положень діє до моменту закінчення його строку, тобто до 21.07.2021.
Так, суд враховує правові висновки, викладені у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 01 квітня 2025 року по справі № 916/4522/23.
Відповідно до статті 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У вищезазнченій постанові зроблено висновок про те, що договір оренди з ПП «Транс-Експо» укладений до набрання чинності новим законом про оренду, а отже в силу перехідних положень діє до моменту закінчення його строку, тобто до 21.07.2021.
Організаційно-правові засади функціонування ІППС «Етап Оренда" визначаються Положенням про функціонування інформаційно-пошукової підсистеми Фонду державного майна України «Етап-Оренда", яке затверджено наказом ФДМУ від 27.04.2004р. № 852, зі змінами внесеними наказом ФДМУ від 10.08.2011 р.№ 1180 (Положення викладено в новій редакції).
Зазначена система призначена для виконання функцій по передачі в оренду державного майна і контролю виконання умов договорів оренди. В системі ІППС "ЕТАП - Оренда" автоматизовані процеси ведення обліку нарахування орендної плати та контролю за її фактичним надходженням, встановленню фактів заборгованості плати за оренду з послідуючим нарахуванням пені (згідно алгоритму, який визначений умовами договору оренди).
Регіональним відділенням здійснюється облік та моніторинг договорів оренди державного майна з використанням інформаційно-пошукової системи «ЕТАП ОРЕНДА», що є офіційною базою даних. Розрахунки стосовно договорів оренди державного майна, включаючи нарахування орендної плати, пені, штрафних санкцій, облік фактичних платежів, отриманих від орендарів, розрахунок наявної заборгованості здійснюється ІППС «ЕТАП ОРЕНДА» автоматично.
У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договорів.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до статті 761 цього Кодексу право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.
Згідно зі ст.ст.782, 783 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.
У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.
Наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо: 1) наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі; 2) наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі; 3) наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; 4) наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.
Відповідно до пунктів Договору оренди:
2.1. Орендар вступає у строкове платне користування Майном у термін, указаний у Договорі, де не раніше дати підписання Сторонами цього Договору та акта приймання- передавання Майна.
2. 2. Передача Майна в оренду не тягне за собою виникнення в Орендаря права власності на це Майно. Власником Майна залишається держава, а Орендар користується ним протягом строку оренди.
2.3. Передача Майна в оренду здійснюється за вартістю, визначеною у звіті про незалежну оцінку.
2.4. Обов'язок щодо складання акта приймання-передавання покладається на Орендодавця.
2.5. Орендоване нерухоме майно залишається на балансі Балансоутримувача із зазначенням того, що цей об'єкт є орендованим.
3.11. У разі припинення (розірвання) Договору оренди Орендар сплачує орендну плату до дня повернення Майна за актом приймання-передавання включно.
Закінчення строку дії Договору оренди не звільняє Орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, у повному обсязі, якщо така виникла, ураховуючи санкції, до державного бюджету та Балансоутримувачу.
10.7. У разі припинення або розірвання Договору оренди, поліпшення об'єкта оренди, здійснені Орендарем за рахунок власних коштів, які можна відокремити від об'єкта оренди не завдаючи йому шкоди, є власністю Орендаря, а поліпшення об'єкта оренди, здійснені Орендарем за рахунок власних коштів, як з дозволу, так і без дозволу орендодавця, які неможливо відокремити від об'єкта оренди без заподіяння йому шкоди, є державною власністю і компенсації не підлягають.
10.9. У разі припинення або розірвання цього Договору Майно протягом трьох робочих днів повертається Орендарем Балансоутримувачу.
У разі, якщо Орендар затримав повернення Майна, він несе ризик його випадкового знищення або випадкового пошкодження.
10.10. Майно вважається поверненим Балансоутримувачу з моменту підписання Орендарем та Орендодавцем акта приймання-передавання.
Обов'язок щодо складання акта приймання- передавання про повернення Майна покладається на Орендодавця.
Статтею 25 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі припинення договору оренди орендар зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.
Верховний Суд у постанові від 26 лютого 2020 у справі № 910/4391/19 вказав, що статтею 782 ЦК України передбачено спеціальний порядок розірвання договору шляхом вчинення наймодавцем односторонньої відмови від нього, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. Відмова від договору вважається такою, що відбулася, якщо наймодавець направив наймачу відповідну заяву (лист, повідомлення), надавши суду докази такого направлення та отримання її наймачем.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.05.2019р. по справі № 910/16744/17 вказала, що такий спосіб захисту як примусове виконання обов'язку в натурі застосовується у зобов'язальних правовідносинах у випадках, коли особа має виконати зобов'язання на користь позивача, але відмовляється від виконання останнього чи уникає його. Примусове виконання обов'язку в натурі має наслідком імперативне присудження за рішенням суду (стягнення, витребування тощо), і не спрямоване на підсилення існуючого зобов'язання, яке не виконується, способом його відтворення в резолютивній частині рішення суду аналогічно тому, як воно було унормовано сторонами у договорі.
Відповідно до ч.1 ст.785 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з положеннями 5.10 Договору у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Відповідно до пп. 4 п 5.1 Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України « Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна» від 29.05.13 № 12 Позовні вимоги, пов'язані з прийняттям майна з оренди (за наслідками припинення відповідного договору оренди), узгоджуються з приписом пункту 5 частини другої статті 16 ЦК України, яким передбачений такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів, як примусове виконання обов'язку в натурі.
Отже, орендодавець на підтвердження виконання зобов'язання за договором оренди (найму) вправі в судовому порядку вимагати від орендаря майно, яке було предметом договору, та документального оформлення такого повернення.
Таким чином у Відповідача наявний обов'язок повернути державне майно за актом приймання-передачі.
Примірна форма «Акт повернення з оренди нерухомого/іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності» затверджена наказ Фонду державного майна України від 22.12.2020 № 2049 (у редакції наказу Фонду державного майна України від 17.06.2021 № 1060).
Листами від Регіональне відділення неодноразово зверталось до Відповідача із проханням повернути державне нерухоме майно шляхом підписання Актів повернення, однак станом на сьогоднішній день всі листи направлені на адресу Відповідача останнім ігноруються тому :
Позивач просить зобов'язати ПП "Транс-Експо" повернути державне нерухоме майно, а саме складські майданчики причалу № 19, 20 вантажного терміналу (інв№1119, реєстровий №01125809.2ГЯШТОЯ1100), площею 14 837,00 кв.м, за адресою Одеська обл., м.Рені вул.Дунайська, 188 (далі-Майно), що обліковується на балансі Державного підприємства “Ренійський морський торговельний порт»(далі-Балансоутримувач) за актом приймання-передачі.
Умовами договору оренди, встановлено, що державне майно обліковується на балансі Державне підприємство «Ренійський морський торгівельний порт». (далі Балансоутримувач).
Відповідно до пункту 3.5 Договору Орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісяця не пізніше 12 числа місяця наступного за звітним відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.
Одночасно копія, платіжного доручення на перерахування орендної плати до державного бюджету 70% надсилається Орендарем Орендодавцеві.
Відповідно до п.8.1 Договору - Орендодавець та Балансоутримувач (мають право контролювати виконання умов Договору, у тому числі: наявність, стан, напрями та ефективність використання Майна переданого в Оренду за Договором.
Вирішення господарського спору повернення майна на підставі невиконання умов Договору може вплинути на об'єм прав та обов'язків Державне підприємство «Ренійський морський торгівельний порт». як Балансоутримувача по Договору, права та обов'язки якого пов'язані з правами та обов'язками Позивача, як Орендодавця Майна.
Крім, того пунктом 5.10 Договору оренди передбачено, що орендар зобов'язаний повернути майно саме Балансоутримувачу.
Таким чином, Регіональне відділення обгрунтувало необхідність залучити до участі у справі Державне підприємство «Ренійський морський торгівельний порт». , у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні Позивача.
По спірному об'єкту оренди органом управління виступає -Міністерство інфраструктури України, а балансоутримувачем - Державне підприємство «Ренійський морський торгівельний порт». Об'єктом оренди є складські майданчики причалу № 19, 20 вантажного терміналу (інв№1119, реєстровий № 01125809.2ГЯШТОЯ1100), площею 14 837,00 кв.м, за адресою Одеська обл., м.Рені вул.Дунайська, 188.
Також суд вважає необхідним зазначити, що відповідно до п.4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
Згідно частини третьої статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
В силу частини першої статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд вважає необхідним зазначити наступне.
Обов'язковість договору (принцип «pacta sunt servanda») викладена у Постанові ОП КЦС ВС від 23 січня2019 року в справі № 355/385/17, де тлумачення статті 629 ЦК України свідчить, що в ній закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право-обов'язковість договору.
Тобто з укладенням договору та виникненням зобов'язання його сторони набувають обов'язки (а не лише суб'єктивні права), які вони мають виконувати. Невиконання обов'язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов'язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду.
Суд вважає за можливе у виниклих правовідносинах за суттю спору застосувати принцип справедливості визначений на законодавчому рівні у межах ч.1 ст.2 ГПК України.
Також суд підкреслює, що відповідач протягом часу розгляу справи не скористався своїм правом надати відзив, можливі заперечення проти позову тощо. Відповідач не спростував позовні вимоги позивача.
Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, підтверджуються належними та допустимими доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача відповідно до приписів ст.129 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях (65048, м.Одеса, вул. Велика Арнаутська, 15, код ЄДРПОУ 43015722)
до відповідача: Приватного підприємства "Транс-Експо" (65014, м.Одеса, вул.Лідерсівський бульвар, 9а, код ЄДРПОУ 35992678) про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
2. Зобов'язати Приватне підприємство «Транс-Експо» ( код ЄДРПОУ 35992678, 65014, м.Одеса, Лідерсівський бульвар,9а) повернути Державному підприємству «Ренійський морський торговельний порт» (68802, Одеська обл., м. Рені, вул. Дунайська, 188, код ЄДРПОУ 01125809) державне нерухоме майно, а саме складські майданчики причалу № 19, 20 вантажного терміналу ( інв.№ 1119, реєстровий № 01125809.2ГЯШТОЯ1100), площею 14 837,00 кв.м, за адресою Одеська обл., м.Рені вул.Дунайська, 188, що обліковується на балансі Державного підприємства “Ренійський морський торговельний порт», за актом приймання передачі.
3. Стягнути з Приватного підприємства «Транс-Експо» ( код ЄДРПОУ 35992678, 65014, м.Одеса, Лідерсівський бульвар,9а) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях (65048, м.Одеса, вул.Велика Арнаутська, 15, код ЄДРПОУ 43015722) витрати по оплаті судового збору у розмірі 2422 (Дві тисячі чотириста двадцять дві)грн.40коп.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.241 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст.ст.254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст складено та підписано суддею 19 серпня 2025 р.
Повідомити учасників справи що інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://od.arbitr.gov.ua
Суддя Т.Г. Пінтеліна