65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"18" серпня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/1687/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Мусієнко О.О.,
розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу
за позовом: Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеси (65058, м. Одеса, вул. Незалежності, буд. 18)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіті Білдінг Констракшн» (65113, м. Одеса, вул. Академіка Корольова, буд. 29 А, кв. 73)
про стягнення 74 049, 44 грн
1. Короткий зміст позовних вимог.
29.04.2025 Квартирно-експлуатаційний відділ міста Одеси (далі - КЕВ м. Одеса, позивач) звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом, сформованим в системі «Електронний суд» (вх. № 1720/25 від 29.04.2025), в якій просить поновити строк на подачу позовної заяви про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіті Білдінг Констракшн» (далі - ТОВ «Сіті Білдінг Констракшн») надмірно сплачених коштів по договорам № 204 від 28.08.2020, № 155 від 25.06.2020 та прийняти позовну заяву; стягнути з ТОВ «Сіті Білдінг Констракшн» на користь КЕВ м. Одеси надмірно сплачені кошти, а саме: за договором на виконання поточного ремонту № 204 від 28.08.2020 у розмірі 36696, 18 грн; за договором на виконання поточного ремонту № 155 від 25.06.2020 у розмірі 37353, 26 грн; стягнути з ТОВ «Сіті Білдінг Констракшн» на користь КЕВ м. Одеси витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422, 40 грн.
2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.
Вказаною ухвалою суду було запропоновано сторонам надати у відповідні строки заяви по суті спору, а також роз'яснено про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч. 7 ст. 252 ГПК України.
Враховуючи наявність електронних кабінетів у позивача та у відповідача ухвала суду від 05.05.2025 була доставлена до їх електронних кабінетів та до електронного кабінету представника позивача 07.05.2025, про що свідчать відповідні довідки про доставку електронного документу.
У господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (ч. 1 ст. 6 ГПК України).
Частиною 1 ст. 232 ГПК України передбачено, що судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази.
Згідно з п. 5 ст. 6 ГПК України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
17.08.2021 Вища рада правосуддя рішенням №1845/0/15-21 затвердила Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення).
Відповідно до п. 17 розділу III “Порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС» Положення особам, які зареєстрували Електронний кабінет в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, у яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення в паперовій формі за окремою заявою.
П. 37 розділу III “Порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС» Положення передбачено, що Підсистема "Електронний суд" забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених. До Електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів (далі - АСДС) та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до Електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя (далі - автоматизована система діловодства). Документи, які один з учасників справи надіслав до суду, іншого органу чи установи у системі правосуддя з використанням Електронного суду, в передбачених законодавством випадках автоматично надсилаються до Електронних кабінетів інших учасників справи чи їхніх повірених після реєстрації цих документів в АСДС або автоматизованих системах діловодства. До Електронного кабінету користувачів надсилаються відомості, у тому числі про отримання та реєстрацію документів у справі, а також інші відомості, що призвели до зміни стану розгляду справи. Особам, які не мають зареєстрованих Електронних кабінетів, документи у передбачених цим пунктом випадках можуть надсилатися засобами підсистем ЄСІТС на адресу електронної пошти, вказану такими особами під час подання документів до суду.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі в порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня (ч. 5 ст. 242 ГПК).
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
За приписами ч. 11 ст. 242 ГПК України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Суд також бере до уваги, що сторони мали можливість ознайомитись з усіма процесуальними документами у справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua), який є відкритим для доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).
Таким чином, матеріали справи свідчать про належне повідомлення учасників справи про відкриття провадження у справі та встановлення процесуальних строків, а також створення учасникам судового процесу належних умов для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень.
З огляду на викладене, господарський суд доходить висновку про належне повідомлення як позивача, так і відповідача про розгляд судом даного спору.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.07.2025 зупинено провадження у справі № 916/1687/25 за позовом КЕВ м. Одеса до відповідача ТОВ «Сіті Білдінг Констракшн» про стягнення 74 049, 44 грн до вирішення справи № 916/728/23, що розглядається в порядку господарського судочинства до набрання законної сили рішення суду апеляційної інстанції в такій справі.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.08.2025 поновлено провадження у справі № 916/1687/25 за позовом КЕВ м. Одеса до відповідача ТОВ «Сіті Білдінг Констракшн» про стягнення 74 049, 44 грн.
Водночас суд зауважує, що відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Зі змісту ст. 165 ГПК України вбачається, що свої заперечення проти позову відповідач може викласти у відзиві на позовну заяву. При цьому, згідно з ч. 4 ст. 165 ГПК України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.
Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористався, жодних заперечень проти позову не надав, з огляду на що суд вважає за можливе відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
У відповідності до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Щодо строку розгляду справи.
У відповідності до ч. 1 ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі, крім випадку, передбаченого частиною другою цієї статті.
Частиною 4 ст. 11 ГПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно з приписами ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.
При цьому Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Савенкова проти України" від 02.05.2013, "Папазова та інші проти України" від 15.03.2012).
Європейський суд щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі "Броуган та інші проти Сполученого Королівства" роз'яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.
Враховуючи викладене, зокрема: зупинення провадження у справі, перебування судді у щорічній відпустці згідно з графіком відпусток, а також принцип незмінності складу суду, суд розглянув справу № 916/1687/25 поза межами строку, встановленого ст. 248 ГПК України, у розумний строк згідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
3. Позиція учасників справи.
Доводи позивача - КЕВ м. Одеса.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов укладеного 28.08.2020 між сторонами договору № 204 на виконання поточного ремонту підписано акт № 1 від 15.07.2020 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2020 року, довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за вересень 2020 року за формою КБ-3, відповідно до яких позивачем були сплачені кошти в повному обсязі у сумі 197 684, 98 грн.
Також, на виконання умов укладеного 25.06.2020 між позивачем та відповідачем договору № 155 на виконання поточного ремонту, підписано акт № 1/13.07.2020 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2020 року, довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за липень 2020 року за формою КБ-3, та відповідно позивачем були сплачені кошти в повному обсязі у сумі 199 000, 00 грн.
За результатами внутрішнього аудиту, проведеного 4 територіальним управлінням Служби внутрішнього аудиту Міністерства оборони України, процесу забезпечення комунальними послугами та енергоносіями КЕВ м. Одеса за період з 01.01.2019 по 30.06.2022 складено аудиторський звіт № 520/1/23/аз від 22.12.2022 та виявлено безпідставне завищення вартості виконаних робіт: за договором № 204 від 28.08.2020 на суму 10 832, 35 грн; за договором № 155 від 25.06.2020 на суму 41 636, 13 грн.
Позивач вказує, про порушення відповідачем вимог ст. ст. 173, 175, 179, п.1 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 629 Цивільного кодексу України щодо безпідставно завищених обсягів виконання робіт та відповідно отримання коштів без належних підстав.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 10.03.2025 у справі № 916/728/23, яке набрало законної сили, встановлено факт переплати відповідачеві коштів за договором № 204 від 28.08.2020 у розмірі 47 528, 53 грн та за договором № 155 від 25.06.2020 у розмірі 78 989, 39 грн.
Позивач при звернені до господарського суду Одеської області в лютому 2023 року просив стягнути з відповідача кошти за результатами внутрішнього аудиту 4 територіальним управлінням Служби внутрішнього аудиту Міністерства оборони України процесу забезпечення комунальними послугами та енергоносіями КЕВ м. Одеса, однак під час судового розгляду проведеною судовою експертизою від 17.12.2024 № 24-1508 у справі № 916/728/23 встановлено значно вищі суми переплат коштів за виконані роботи, які він вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь КЕВ м. Одеса.
Вказує, що переплата, яку додатково необхідно стягнути з відповідача за договором № 204 відповідно до висновку експерта складає 47 528, 53 грн, проте судом стягнуто 10 832, 35 грн, отже різниця становить - 36 696, 18 грн; за договором № 155 відповідно до висновку експерта складає 78 989, 39 грн, проте судом стягнуто - 41 636, 13 грн, отже різниця складає 37 353, 26 грн.
Звертає увагу суду на те, що з 06.02.2025 на підставі директиви Міністра оборони України та головнокомандувача Збройних сил України від 31.10.2024 №Д-321/101/дск «Про проведення додаткових організаційних заходів у Збройних силах України в 2024-2025 роках» та директиви ІНФОРМАЦІЯ_1 від 01.11.2024 №Д-23/ДСК «Про проведення додаткових організаційних заходів у військових частинах (установах) Сил логістики Збройних Сил України в 2024-2025 роках» переформовано Одеське квартирно-експлуатаційне управління у Квартирно-експлуатаційний відділ міста Одеса.
З огляду на ту обставину, що на момент переходу розгляду справи № 916/728/23 по суті Одеське КЕУ перебувало в процесі переформування, позивач не мав можливості подати заяву про збільшення розміру позовних вимог та оплатити відповідно судовий збір, тому КЕВ м. Одеса повторно звертається до господарського суду Одеської області з позовними вимогами про стягнення коштів, а саме різниці в сумах, які встановлені за результатами внутрішнього аудиту 4 територіальним управлінням Служби внутрішнього аудиту Міністерства оборони України (аудиторського звіту № 520/1/23/аз від 22.12.2022) та судової будівельно-технічної експертизи по справі № 916/728/23, на загальну суму 74 049, 44 грн.
Посилаючись на положення ст. ст. 256, 257, 261, 263, 264 ЦК України, ст. 3 Закону України «Про Збройні Сили України», Положення про організацію квартирно-експлуатаційного забезпечення Збройних Сил України, затвердженим наказом Міністерства оборони України № 448 від 03.07.2013, Указ Президента України № 64/2022 «Про ведення воєнного стану в Україні», зазначає, що Одеське КЕУ входить до складу Збройних Сил України, які з 24.02.2022 переведені на воєнний стан та відповідно виконує покладені державою функції із забезпечення обороноздатності України; введення воєнного стану спричинило для Одеського КЕУ надмірну завантаженість пов'язану із підготовкою документів, укладенням договорів та здійсненням інших заходів задля інженерно-інфраструктурного забезпечення військових частин, територіальної оборони та інших військових формувань в період збройної агресії.
Враховуючи вищевикладене та ту обставину, що позивач не мав змоги подати позов про стягнення коштів у сумі, яка була визначена за результатами проведеної судової експертизи від 17.12.2024 №24-1508, та відповідно подати заяву про збільшення розміру позовних вимог, вважає, що причина для визнання судом пропуску позовної давності є поважною.
Оскільки відповідач правом на подання відзиву на позов не скористався, заперечень щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами до суду не надав, суд у відповідності до ч. 13 ст. 8, ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 5 ст. 252 ГПК України, враховуючи, що справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження, вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами.
4. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
28.08.2020 між сторонами було укладено договір № 204 на виконання поточного ремонту, п. 1.1. якого передбачено, що підрядник зобов'язується, в межах твердої договірної ціни у відповідності до затвердженої проектно-кошторисної документації, на свій ризик, власними та залученими силами виконати поточний ремонт із заміни вікон в 59 Будівлі Офіцерів за ГП № 3 у військовому містечку № 61 за адресою: Одеська обл., м. Одеса (за кодом ДК 021-2015 45220000-5 Інженерні та будівельні роботи) (далі - Послуги з поточного ремонту) та здати послуги з поточного ремонту готовими до експлуатації замовнику, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити вказані вище послуги з поточного ремонту.
Відповідно до п. 2.1. договору договірна вартість послуг з поточного ремонту, що доручені для виконання підряднику, визначається на підставі затвердженої проектно-кошторисної документації та згідно ДСТУ БД. 1.1-1:2013. На час підписання цього договору вартість послуг з поточного ремонту визначена у відповідності з договірною ціною, яка додається до договору, та складає 197 684, 98 грн без ПДВ. Вартість послуг з поточного ремонту, яка належить до сплати підряднику, визначається на підставі витрат підрядника, складених згідно з ДСТУ, пред'явлених за актами приймання виконаних послуг з поточного ремонту за формою КБ-2В та довідкою про вартість виконаних послуг з поточного ремонту та витрат за формою КБ-З.
Згідно з п. 4.1. договору оплата проводиться по факту повного виконання послуг з поточного ремонту з відповідним оформленням рахунку та акту прийому-передачі виконаних послуг з поточного ремонту. Згідно рахунку та акту прийому-передачі виконаних послуг з поточного ремонту замовник протягом 10 банківських днів повинен провести оплату за надані послуги з поточного ремонту.
Пунктом 8.1. договору передбачено, що договір набирає чинності з дня підписання і діє до 31.12.2020, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
02.09.2020 між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору № 204 від 28.08.2020 про наступне: у зв'язку з невірним зазначенням предмета закупівлі у додатку 1 та 3 до договору сторони дійшли згоди викласти їх у редакції додаткової угоди.
Між сторонами складені, підписані та скріплені печатками договірні ціни на будівництво/поточний ремонт в Одеському г-н, 59 БО, в/м № 61, будинок офіцерів № 3, що здійснюється в 2020 році (додаток № 1 до договору № 204 від 28.08.2020 та додаток № 1 до договору № 204 від 28.08.2020 в редакції додаткової угоди № 1 від 02.09.2020), згідно якої: вид договірної ціни - тверда, визначена згідно з ДСТУ Б.Д. 1.1-1-2013 та зазначено перелік робіт, які необхідно виконати за договором.
Також, підписано: локальний кошторис на будівельні роботи № 2-1-1, підсумкова відомість ресурсів до локального кошторису № 2-1-1, зведений кошторисний розрахунок вартості об'єкта будівництва, підсумкову відомість ресурсів, довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за вересень 2020 року.
Факт виконання робіт підтверджується актом № 1 від 15.09.2020 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2020 року на загальну суму 197 684, 98 грн, підписаним сторонами без зауважень, з відміткою «роботи виконано».
Позивач здійснив оплату послуг з поточного ремонту у сумі 197 684, 98 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 1155 від 16.09.2020.
25.06.2020 між сторонами було укладено договір № 155 на виконання поточного ремонту, п. 1.1. якого передбачено, що підрядник зобов'язується, в межах твердої договірної ціни у відповідності до затвердженої проектно-кошторисної документації, на свій ризик, власними та залученими силами виконати поточний ремонт покрівлі в будівлі їдальні за ГП № 6 у військовому містечку № 56 за адресою: Одеська обл. м. Одеса (за кодом ДК 021-2015 45220000-5 Інженерні та будівельні роботи) (далі - послуги з поточного ремонту) та здати послуги з поточного ремонту готовими до експлуатації замовнику, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити вказані вище послуги з поточного ремонту.
Відповідно до п. 2.1. договору договірна вартість послуг з поточного ремонту, що доручені для виконання підряднику, визначається на підставі затвердженої проектно-кошторисної документації та згідно ДСТУ БД. 1.1-1:2013. На час підписання цього договору вартість послуг з поточного ремонту визначена у відповідності з договірною ціною, яка додається до договору, та складає 199 000, 00 грн без ПДВ. Вартість послуг з поточного ремонту, яка належить до сплати підряднику, визначається на підставі витрат підрядника, складених згідно з ДСТУ, пред'явлених за актами приймання виконаних послуг з поточного ремонту за формою КБ-2В та довідкою про вартість виконаних послуг з поточного ремонту та витрат за формою КБ-З.
Згідно з п. 4.1. договору оплата проводиться по факту повного виконання послуг з поточного ремонту з відповідним оформленням рахунку та акту прийому-передачі виконаних послуг з поточного ремонту. Згідно рахунку та акту прийому-передачі виконаних послуг з поточного ремонту замовник протягом 10 банківських днів повинен провести оплату за надані послуги з поточного ремонту.
Пунктом 8.1. договору передбачено, що договір набирає чинності з дня підписання і діє до 31.12.2020, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Між сторонами складена, підписана та скріплена печатками договірна ціна на будівництво/поточний ремонт покрівлі в будівлі їдальні за ГП № 6 в військовому містечку № 56 за адресою: Одеська обл., м. Одеса (додаток № 1 до договору № 155 від 25.06.2020), згідно якої вид договірної ціни: тверда, визначена згідно з ДСТУ Б.Д. 1.1-1-2013 та зазначено перелік робіт, які необхідно виконати за договором.
Також, підписано: зведений кошторисний розрахунок вартості об'єкта будівництва, локальний кошторис на будівельні роботи № 2-1-1, підсумкова відомість ресурсів до локального кошторису № 2-1-1, підсумкову відомість ресурсів.
Факт виконання робіт підтверджується актом № 1 від 13.07.2020 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2020 року на загальну суму 199 000, 00 грн, підписаним сторонами без зауважень, з відміткою «роботи виконано в повному обсязі».
Позивач здійснив оплату послуг з поточного ремонту у сумі 199 000, 00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 753 від 20.07.2020.
Згідно аудиторського звіту № 520/1/23/аз від 22.12.2020, складеного 4-м територіальним управлінням внутрішнього аудиту Служби внутрішнього аудиту Міністерства оборони України, було виявлено безпідставне завищення вартості виконаних робіт за договорами, стягнення за якими є предметом розгляду справи.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 10.03.2025 у справі № 916/728/23 стягнуто з ТОВ «Сіті Білдінг Констракшн» на користь КЕВ м. Одеса надмірно сплачені кошти за договором № 204 від 28.08.2020р. на виконання поточного ремонту у розмірі 10 832, 35 грн; надмірно сплачені кошти за договором № 273 від 20.10.2020 на виконання поточного ремонту у розмірі 5286, 95 грн; надмірно сплачені кошти за договором № 155 від 25.06.2020 на виконання поточного ремонту у розмірі 41 636, 13 грн; витрати по сплаті судового збору у розмірі 5948, 27 грн та витрати за проведення експертного дослідження у справі у розмірі 30 102, 38 грн.
В межах справи № 916/728/23 проведено судово будівельно-технічну експертизу, за результатами якої складено висновок експерта № 24-1508 від 17.12.2024, відповідно до висновків якого встановлено наступне:
- обсяги та вартість фактично виконаних робіт на об'єкті “Поточний ремонт із заміни вікон в 59 Будівлі офіцерів за ГП №3 в військову містечку № 61 за адресою: Одеська обл., м. Одеса» не відповідають обсягам та вартості робіт, які зазначені акті № 1 від 15.09.2020 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2020 (форма № КБ-2в) за договором № 204 від 28.08.2020. Різниця між вартістю фактично виконаних робіт на об'єкті “Поточний ремонт із заміни вікон в 59 Будівлі офіцерів за ГП №3 в військову містечку № 61 за адресою: Одеська обл., м. Одеса» та вартістю робіт, відповідно до акту № 1 від 15.09.2020 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2020 р. (форма КБ-2в) за договором № 204 від 28.08.2020 становить - 47 528, 53 грн. Вартість фактично виконаних будівельних робіт на об'єкті “Поточний ремонт з заміни вікон в 59 Будівлі офіцерів за ГП № 3 в військову містечку № 61 за адресою: Одеська обл., м. Одеса», які зазначені в акті № 1 від 15.09.2020 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2020 (форма № КБ-2в) за договором № 204 від 28.08.2020р. складає 150 156, 45 грн;
- обсяги фактично виконаних робіт на об'єкті “Поточний ремонт покрівлі в будівлі їдальні за ГП № 6 військового містечка № 56 за адресою: Одеська обл., м. Одеса» відповідають обсягам наведеним в акті №1/13.07.2020 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2020 (форма № КБ-2в) за договором від 25.06.2020 № 155;
- вартість фактично виконаних робіт на об'єкті “Поточний ремонт покрівлі в будівлі їдальні за ГП № 6 військового містечка №56 за адресою: Одеська обл., м. Одеса» не відповідає вартості робіт наведених в акті № 1/13.07.2020 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2020 (форма № КБ-2в) за договором від 25.06.2020 № 155 та становить 120 010, 61 грн.
- різниця між вартістю фактично виконаних робіт на об'єкті “Поточний ремонт покрівлі в будівлі їдальні за ГП № 6 військового містечка № 56 за адресою: Одеська обл., м. Одеса» та вартістю робіт, відповідно до акту №1/13.07.2020 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2020 (форма № КБ-2в) за договором від 25.06.2020 № 155 становить 78 989, 39 грн.
5. Позиція суду.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 202 ЦК України).
Частиною першою статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
За приписами статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статей 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.
Ціна договору підряду - це грошова сума, належна підрядникові за виконане замовлення.
За ч. ч. 1, 3 ст. 843 ЦК України у договорі підряду визначається або конкретна ціна роботи, або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.
Отже, ціна може бути визначена в тексті договору підряду безпосередньо, або у договорі підряду може зазначатися спосіб визначення ціни. Крім того, ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі, який містить постатейний перелік затрат на виконання робіт і є додатком до договору та його невід'ємною частиною.
Відповідно до ч. 2 ст. 217 ГК України у сфері господарювання застосовуються, зокрема, такий вид господарської санкцій, як відшкодування збитків.
При цьому, статтею 218 ГК України передбачено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Статтею 224 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Згідно зі ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Ч. 2 ст. 22 ЦК України передбачено, що збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Згідно з ч. 3 ст. 22 ЦК України збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.
Тобто, збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у неодержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником (п.6.14 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі № 925/1196/18).
Підставою для відшкодування збитків є порушення господарського зобов'язання.
Доведення факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв'язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача.
Причинний зв'язок, як обов'язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки, полягає в тому, що шкода повинна бути об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки (пункти 6.15 та 6.16 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі № 925/1196/18).
Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов'язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає (п. 14 постанови Верховного Суду від 03.08.2018 у справі №917/877/17).
Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 ЦК України).
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).
Ст. 260 ЦК України передбачено, що позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу. Порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін.
Відповідно до ч. ч. 1, 5 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 по справі № 826/13768/16 (11-609апп18) визначено, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до відповідальності у суді після закінчення певного періоду часу після вчинення правопорушення.
Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людині основоположних свобод від 4 листопада 1950 року передбачає, що кожен має право на справедливий розгляд його справи судом. ЄСПЛ зауважує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до відповідальності у суді після закінчення певного періоду часу після вчинення правопорушення. Періоди позовної давності, які є звичним явищем у національних правових системах Договірних держав, переслідують декілька цілей, що включають гарантування правової визначеності й остаточності та запобігання порушенню прав відповідачів, які могли б бути ущемлені у разі, якщо було б передбачено, що суди ухвалюють рішення на підставі доказів, які могли стати неповними внаслідок спливу часу» (mutatis mutandis рішення у справах «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії» від 20 вересня 2011 року («OAO Neftyanaya Kompaniya Yukos v. Russia», заява № 14902/04, пункт 570), «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства» від 22 жовтня 1996 року («Stubbings and Others v. the United Kingdom», заяви № 22083/93 і № 22095/93, пункт 51)», - йдеться у постанові.
Відповідно до п. 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), (що був встановлений на усій території України з 12.03.2020 та діяв до 30.06.2023), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Також відповідно до пункту 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.
За приписами ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України “Про судоустрій та статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Преюдиційність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.
За обставинами справи позивач і відповідач уклали договори № 204 від 28.08.2020 та № 155 від 25.06.2020 на виконання поточного ремонту.
Надані відповідачем послуги з поточного ремонту були прийняті позивачем без будь-яких зауважень, між сторонами були складені та підписані відповідні акти № 1 від 15.09.2020 форми № КБ-2в приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2020 року на суму 197 684, 98 грн та № 1 від 13.07.2020 форми № КБ-2в приймання виконаних будівельних робіт за липень 2020 року на суму 199 000, 00 грн.
При цьому, послуги з ремонту прийняті за вартістю, погодженою сторонами у Локальних кошторисах №2-1-1 до договорів та в межах договірної ціни, визначеної п. 2.1. договорів, тобто, без завищення ціни.
Після прийняття робіт позивачем (замовником) здійснена їх оплата згідно з платіжними дорученнями № 1155 від 16.09.2020 та № 753 від 20.07.2020.
За наслідками внутрішнього аудиту 4 територіальним управлінням Служби внутрішнього аудиту Міністерства оборони України процесу забезпечення комунальними послугами та енергоносіями КЕВ м. Одеса за період з 01.01.2019 по 30.06.2022 та Аудиторського звіту №520/1/23/аз від 22.12.2022, в якому у тому числі було виявлено безпідставне завищення вартості виконаних робіт: за договором №2 04 від 28.08.2020 на суму 10 832, 35 грн; за договором № 155 від 25.06.2020 на суму 41 636, 13 грн.
У справі № 916/728/23 розглядався позов КЕВ м. Одеса до ТОВ «Сіті Білдінг Констракшн», за наслідками розгляду якого рішенням Господарського суду Одеської області від 10.03.2025 стягнуто з ТОВ «Сіті Білдінг Констракшн» на користь КЕВ м. Одеса надмірно сплачені кошти за договором № 204 від 28.08.2020 на виконання поточного ремонту у розмірі 10 832, 35 грн; надмірно сплачені кошти за договором № 155 від 25.06.2020 на виконання поточного ремонту у розмірі 41 636, 13 грн.
Разом з тим, за результатами проведеної судової експертизи від 17.12.2024 №24-1508 у справі № 916/728/23 встановлено значно вищі суми переплат коштів за виконані роботи за договором № 204 від 28.08.2020 та за договором № 155 від 25.06.2020.
Враховуючи продовження позовної давності, в також момент, коли позивач довідався про порушення свого права, строки звернення позивача з даним позовом не пропущені. Підстав для застосування позовної давності до спірних правовідносин судом не встановлено.
За таких обставин суд дійшов висновку про задоволення позову.
Щодо судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Приймаючи до уваги задоволення позовних вимог в повному обсязі, витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіті Білдінг Констракшн» (65113, м. Одеса, вул. Академіка Корольова, буд. 29 А, кв. 73; ідентифікаційний код юридичної особи: 43469749) на користь Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеса (65058, м. Одеса, вул. Незалежності (Армійська), 18; ідентифікаційний код юридичної особи: 08038284) надмірно сплачені кошти за договором № 204 від 28.08.2020 на виконання поточного ремонту у розмірі 36 696, 18 грн (тридцять шість тисяч шістсот дев'яносто шість гривень, вісімнадцять копійок); надмірно сплачені кошти за договором № 155 від 25.06.2020 на виконання поточного ремонту у розмірі 37 353, 26 грн (тридцять сім тисяч триста п'ятдесят три гривні двадцять шість копійок); витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422, 40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок).
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст. 256 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя О.О. Мусієнко