18 серпня 2025 року Справа № 915/1944/23
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу
за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк “Приватбанк», вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001 (код ЄДРПОУ 14360570)
до відповідача Фермерського господарства “НИКО», вул.. Курортна, буд. 1, корпус В, с. Галицинове (з), Вітовський район, Миколаївська область, 57286 (код ЄДРПОУ 22429577)
до відповідача ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )
про стягнення коштів у сумі 227 864, 51 грн.
без повідомлення (виклику) учасників справи
До Господарського суду Миколаївської області звернулось Акціонерне товариство Комерційний банк “Приватбанк» з позовною заявою, в якій просить суд стягнути солідарно з Фермерського господарства “НИКО» та ОСОБА_1 заборгованість за договором № б/н від 08.04.2019 в розмірі 227 864, 51 грн. (191 154, 06 грн. - заборгованість за кредитом; 36 710, 45 грн. - заборгованість за відсотками з користування кредитом).
Позивач просить суд вирішити питання про розподіл судових витрат.
І. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 03.01.2024 позовну заяву (вх. № 17006/23 від 29.12.2023) Акціонерного товариства Комерційний банк “Приватбанк» до відповідача Фермерського господарства “НИКО», до відповідача ОСОБА_1 про стягнення коштів в сумі 227 864, 51 грн. залишено без руху.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 24.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами.
Заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін на адресу суду не надходило.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України “Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 “Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Відповідно до Указів Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 № 757/2022, від 06.02.2023 № 58/2023, від 01.05.2023 № 254/2023, від 26.07.2023 № 451/2023, від 06.11.2023 № 734/23, від 05.02.2024 № 49/2024, від 06.05.2024 №271/2024, від 23.07.2024 №469/2024, від 28.10.2024 №740/2024, № 26/2025 від 14.01.2025 у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України продовжувався строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 10 листопада 2024 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 8 лютого 2025 року строком на 90 діб.
Відповідно до ст. 12-2 Закону України “Про правовий режим воєнного стану» в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.
Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Відповідно до ст. 26 Закону України “Про правовий режим воєнного стану» правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України.
Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.
У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів.
Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.
Ухвала Господарського суду Миколаївської області від 24.01.2024, надіслана на адресу відповідача Фермерського господарства “НИКО», вул. Курортна, буд.1, корпус В, с. Галицинове (з), Вітовський район, Миколаївська область, повернута до суду поштовою установою 07.02.2024 з відміткою поштової установи «адресат відсутній за вказаною адресою».
Ухвала Господарського суду Миколаївської області від 24.01.2024, надіслана на адресу відповідача ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , повернута до суду поштовою установою 07.02.2024 з відміткою поштової установи «адресат відсутній за вказаною адресою».
За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
В Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема, місцезнаходження юридичної особи (п. 10 ч. 2 ст. 9 вказаного Закону).
Відповідно до абз. 1, 3 ч. 1 ст. 4 ст. Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" Єдиний державний демографічний реєстр - це електронна інформаційно-комунікаційна система, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення визначеної цим Законом інформації про особу та про документи, що оформлюються із застосуванням засобів Реєстру, із забезпеченням дотримання гарантованих Конституцією України свободи пересування і вільного вибору місця проживання, заборони втручання в особисте та сімейне життя, інших прав і свобод людини та громадянина.
Єдиний державний демографічний реєстр ведеться з метою ідентифікації особи для оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсними та знищення передбачених цим Законом документів. Єдиний державний демографічний реєстр у межах, визначених законодавством про свободу пересування та вільний вибір місця проживання, використовується також для обліку інформації про зареєстроване або задеклароване місце проживання (перебування) особи.
Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.
Системний аналіз статей 120, 242 ГПК України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку свідчить, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17; від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19; від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20).
Встановлений порядок надання послуг поштового зв'язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням (правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20).
Верховний Суд звертає увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі № 910/16249/19, від 19.05.2021 у справі № 910/16033/20; від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20).
Оскільки в матеріалах справи відсутні підтвердження наявності порушень оператором поштового зв'язку вимог Правил надання послуг поштового зв'язку, Суд вважає, що факт неотримання відповідачем поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв'язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб'єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і незвернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення (аналогічний висновок викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19, від 21.01.2021 у справі № 910/16249/19; від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20).
Отже, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
В рішеннях від 28.10.1998 у справі “Осман проти Сполученого королівства» та від 19.06.2001 року у справі “Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз'яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов'язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України".)
В рішенні від 07.07.1989 року у справі “Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про вжиття необхідних та достатніх заходів з метою повідомлення відповідачів про розгляд справи та можливість розгляду справи за наявними матеріалами.
Судом враховано, що ухвала суду про відкриття провадження у справі від 24.01.2024 направлена на адресу відповідача ФГ "НИКО", яка зазначена в позовній заяві та у ЄДРЮОФОПГФ. Крім того, судом враховано, що відповідачем ФГ "НИКО" в порушення ст. 6 ГПК України не зареєстровано електронний кабінет в підсистемі ЄСІТС.
Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 24.01.2024 направлена на адресу відповідача ОСОБА_1 (керівник фермерського господарства), яка зазначена у позовній заяві, а також у паспорті серії НОМЕР_2 , виданому 24.05.1999 ОСОБА_1 . Жовтневим РВ УМВС України в Миколаївській області. В суду відсутня інформація щодо зміни місцезнаходження відповідача фізичної особи.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про вжиття необхідних та достатніх заходів з метою повідомлення відповідачів про розгляд справи.
Відповідно до ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
При здійсненні правосуддя суд має виходити з необхідності дотримання основних засад господарського судочинства, зазначених в ст. 2, 4 ГПК України стосовно забезпечення права сторін на розгляд справ у господарському суді після їх звернення до нього у встановленому порядку, гарантованому чинним законодавством та всебічно забезпечити дотримання справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно з приписами ст. 17 ЗУ "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.
Поняття "розумного строку" не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.
При цьому, Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Савенкова проти України" від 02.05.2013, "Папазова та інші проти України" від 15.03.2012).
Європейський суд щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" роз'яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, введення на території України воєнного стану, складну безпекову ситуацію у м. Миколаєві, і, відповідно, наявність обставин, що загрожують життю, здоров'ю та безпеці працівників апарата суду та відвідувачів суду в умовах збройної агресії проти України, а також з урахуванням надмірного навантаження та недостатню кількість суддів в Господарському суді Миколаївської області, щодо яких здійснюється автоматизований розподіл судових справ, з урахуванням показників часу, необхідного для розгляду справ та матеріалів (рішення Вищої кваліфікаційної комісії України від 26.02.2025 № 41/зп-25 та від 05.03.2025 № 46/зп-25, лист ДСА від 28.01.2025 № 15-2062/25), розгляд даної справи здійснено у розумний строк відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ ПРОЦЕСУ.
2.1. Правова позиція позивача.
Підставою позову позивачем зазначено наступні обставини.
08.04.2019 ФГ “НИКО» було підписано заяву про відкриття поточного рахунку, згідно якої відповідач ФГ "НИКО" приєднався до “Умов та правил надання банківських послуг», Тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із Заявою складають договір банківського обслуговування № б/н від 08.04.2019.
Відповідно до умов укладеного договору відповідачу ФГ “НИКО» було встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок НОМЕР_3 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано “Умовами та правилами надання банківських послуг». Свої зобов'язання позивачем виконано в повному обсязі шляхом надання відповідачу кредитного ліміту у розмірі 200 000, 00 грн.
27.05.2021 між позивачем та ОСОБА_1 було укладено договір поруки № Р1622106266346468256, предметом якого є надання поруки ОСОБА_1 за виконання зобов'язань відповідачем ФГ “НИКО», які випливають з кредитного договору.
30.06.2022 відповідачем подано Заяву-анкету про зміну умов договору, відповідно до якої сума заборгованості позичальника за неповернутим кредитними коштами по кредитному договору становить 199 118, 82 грн., при цьому подальше надання банком позичальнику кредитних коштів не здійснюється; встановлено кінцевий термін повернення кредиту - до 29.06.2023 (включно); погашення заборгованості за кредитом здійснюється відповідно до графіку наведеного у п. 4 пропозиції про зміну істотних умов договору.
В порушення відповідних умов договору та приписів законодавства відповідач не повернув кредитні кошти у передбачений договором термін та не сплатив в повному обсязі проценти. У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за договором обслуговування кредитних лімітів на поточному рахунку відповідач-1 станом на 18.12.2023 року має заборгованість в сумі 227 864, 51 грн. яка складається з наступного: 191 154, 06 грн. - заборгованість за кредитом; 36 710, 45 грн. - заборгованість за відсотками з користування кредитом.
Оскільки відповідач-1 зобов'язання за договором належним чином не виконав, а саме не сплатив необхідні кошти для погашення заборгованості, позивач звернувся до суду із даним позовом про стягнення заборгованості з позичальника та поручителя як солідарних боржників.
Позовні вимоги обґрунтовано приписами ст. 525, 526, 527, 530, 554, 610 1054 ЦК України, ст. 4, 20, 29, 45, 162, 164 ГК України, судовою практикою та умовами договорів.
2.2. Правова позиція (заперечення) відповідачів.
Відповідачами не подано суду відповідно до ч. 1, 2, 4 ст. 161 ГПК України відзиву на позовну заяву.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН З ПОСИЛАННЯМ НА ДОКАЗИ, НА ПІДСТАВІ ЯКИХ ВСТАНОВЛЕНІ ВІДПОВІДНІ ОБСТАВИНИ.
Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.
04.08.2019 Фермерським господарством «НИКО» (клієнт) підписано анкету-заяву клієнта юридичної особи-резидента про приєднання до умов і правил надання банківських послуг, Тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із Заявою складають Договір банківського обслуговування № б/н від 08.04.2019 р.
Анкету підписано та скріплено печатками сторін.
3.1. Кредитний договір.
04.02.2021 Фермерським господарством «НИКО» (клієнт) підписано заявку на отримання послуг «Кредитний ліміт на поточний рахунок» та «Гарантовані платежі», відповідно до якої фермерське господарство просило надати кредит за послугою «Кредитний ліміт на поточний рахунок» шляхом встановлення кредитного ліміту на рахунку НОМЕР_4 .
Мета кредиту: поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів клієнта.
Вид кредиту: овердрафтовий кредит.
Мінімальний розмір кредиту: 10 000 грн.
Максимальний розмір кредиту: 2 000 000 грн.
Розмір відстокової ставки: 16,5%.
Пільговий період: 30/270 днів - без обнулення, відповідно до п.п. 3.2.1.4.1, п. 3.2.1.4.3.
Термін користування кредитом: 12 місяців.
Підписанням цієї Заявки Клієнт на підставі ст. 634 Цивільного кодексу України у повному обсязі приєднується до розділу « 1.1. Загальні положення» та підрозділу « 3.2.1. Кредитний ліміт на поточний рахунок» Умов та Правил надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті АТ КБ “ПРИВАТБАНК» у мережі Інтернет за адресою https://privatbank.ua/terms, та які разом із Заявою на відкриття рахунку та анкетою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг (далі - Умови), цією Заявкою становлять кредитний договір між Банком та Клієнтом, примірник якого Клієнт отримав шляхом самостійного роздрукування.
Підписанням цієї Заявки Клієнт висловлює свою пряму і безумовну згоду на встановлення Банком будь-якого розміру Кредитного ліміту за послугою “Кредитний ліміт на поточний рахунок». Розмір Ліміту може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку.
Кредитний договір вступає в силу з моменту підписання Клієнтом цієї Заявки шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису у Приват24 для бізнесу
Відповідно до п. 3.2.1.1.1 кредитного договору Банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати Клієнту овердрафтовий кредит шляхом встановлення кредитного ліміту (далі - ліміт) на поточний рахунок Клієнта (далі - кредит) на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів Клієнта в порядку та на умовах, визначених Умовами та Правилами надання банківських послуг (далі - Умови або Договір) в обмін на зобов'язання Клієнта з повернення кредиту, сплати комісії, процентів в обумовлені цим договором терміни.
Відповідно до п. 3.2.1.1.2 кредитного договору розмір кредиту, який може бути наданий Клієнту, складає від 10 000 до 2 000 000 гривень
Відповідно до п. 3.2.1.1.3 кредитного договору Банк здійснює обслуговування ліміту Клієнта, що полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку Клієнта, за рахунок кредитних коштів в межах ліміту шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо. Дебетове сальдо по поточному рахунку Клієнта - це сума грошових коштів, перерахованих Банком на підставі розрахункових документів Клієнта з його поточного рахунку протягом операційного дня понад його залишок на поточному рахунку з урахуванням вхідного залишку на початок банківського дня.
Відповідно до п. 3.2.1.1.4 кредитного договору Клієнт приєднується до договору шляхом підписання Анкети про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, Заяви про приєднання до Умов та Правил надання послуг та Заявки на отримання послуги “Кредитний ліміт на поточний рахунок» (далі - Заявка) в системі “Приват24 для бізнесу» із використанням кваліфікованого електронного підпису (далі - КЕП), що разом з цими Умовам та Правилами становлять Кредитний договір.
Клієнт Банку, який приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в повному обсязі шляхом підписання іншої заяви або документа та має відкритий поточний рахунок в Банку, приєднується до Послуги шляхом підписання Заявки в системі “Приват24 для бізнесу» із використанням КЕП.
Приєднання до цього Договору є прямою і безумовною згодою Клієнта щодо встановлення Банком будь-якого розміру Кредитного ліміту.
Відповідно до п. 3.2.1.1.5 кредитного договору ліміт встановлюється Банком на кожний операційний день. Розмір ліміту розраховується відповідно до затвердженої внутрішньобанківської методики на підставі даних про рух грошових коштів по поточному рахунку, платоспроможності, кредитної історії та інших показників відповідно до внутрішньобанківських нормативів та положень і нормативних актів Національного банку України. Для розрахунку розміру ліміту державні/комунальні підприємства надають також рішення органу виконавчої влади/ органу місцевого самоврядування. У випадку зниження Банком ліміту в порядку, передбаченому цими Умовами, Клієнт зобов'язується здійснювати погашення кредиту в порядку, передбаченому п.п. 3.2.1.4.1 - 3.2.1.4.15 цього договору.
Відповідно до п. 3.2.1.1.6 кредитного договору сторони узгодили, що Банк має право змінити розмір кредитного ліміту у разі зниження/збільшення надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку, про що за 3 календарні дні направляє Клієнту повідомлення в спосіб, визначений п. 3.2.1.1.7 цих Умов.
Відповідно до п. 3.2.1.1.7 кредитного договору сторони узгодили, що для повідомлення Клієнта про розмір ліміту, його зміну та узгодження інших змін до цього Договору, Банк на свій вибір здійснює повідомлення Клієнта: в письмовій формі або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, систему “Приват24 для бізнесу», SMS-повідомлення або інші засоби). Сторони узгодили, що Банк має право на свій розсуд обирати та використовувати будь-який із способів, визначених цим пунктом, для будь-яких повідомлень, що повинні бути здійснені Банком згідно цього договору.
Відповідно до п. 3.2.1.1.8 кредитного договору проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування ліміту проводиться Банком протягом одного року з моменту приєднання Клієнта до договору. При належному виконанні Клієнтом зобов'язань, передбачених цим Договором, за відсутності заперечень Клієнта, проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування ліміту може бути продовжено Банком на той самий строк у порядку, передбаченому п. 3.2.1.6.1 цього договору.
Відповідно до п. 3.2.1.2.1.1, 3.2.1.2.1.4 кредитного договору обов'язками Банку є, зокрема:
обслуговувати ліміт в порядку, передбаченому цим розділом Умов. Зобов'язання Банку з видачі кредиту або його частини виникають у день надання Клієнтом розрахункових документів на використання кредиту, в межах вказаних сум;
здійснювати контроль за виконанням умов кредиту, цільовим використанням, своєчасним і повним погашенням кредиту.
Відповідно до п. 3.2.1.2.2, п. 3.2.1.2.2.1, п. 3.2.1.2.2.2, п. 3.1.2.2.3 кредитного договору Клієнт зобов'язується, зокрема:
використовувати кредит на цілі, визначені у п. 3.2.1.1.1 цих Умов;
сплатити Банку проценти за весь час фактичного користування Кредитом, комісії та інші платежі в порядку та на умовах, визначених цим Договором та Тарифами Банку
повернути кредит у строки, встановлені п.п. 3.2.1.6.1, 3.2.1.2.3.9, 3.2.1.4.3 цього договору.
Відповідно до п. 3.2.1.2.3.9 кредитного договору при настанні будь-якої з наступних подій: зокрема: порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого цим розділом Умов, в т. ч. при порушенні цільового призначення використання кредиту, Банк на свій розсуд має право:
а) змінити умови кредитування - зажадати від Клієнта дострокового повернення кредиту, сплати процентів за його користування, виконання інших зобов'язань за Договором в повному обсязі шляхом подання відповідного повідомлення. При цьому, згідно ст. 212, 611, 651 Цивільного кодексу України, за зобов'язаннями, терміни виконання яких не настали, терміни вважаються такими, що настали в зазначену в повідомленні дату. На цю дату Клієнт зобов'язується повернути Банку суму кредиту в повному обсязі, проценти за фактичний термін його використання, повністю виконати інші зобов'язання. В разі невиконання Клієнтом вимог Банку у термін, зазначений у повідомленні, вся заборгованість, починаючи з наступного дня дати, зазначеної в повідомленні Банку, вважається простроченою;
або:
б) розірвати угоду про кредитування в судовому порядку. При цьому, в останній день дії угоди про кредитування, Клієнт зобов'язується повернути Банку суму кредиту в повному об'ємі, проценти за фактичний термін його користування, повністю виконати інші зобов'язання;
або:
в) згідно ст. 651 Цивільного кодексу України, ст. 188 Господарського кодексу України здійснити одностороннє розірвання угоди про кредитування із надсиланням Клієнту сповіщення. У зазначену в повідомленні дату угоду про кредитування вважається розірваною. При цьому, в останній день дії угоди про кредитування Клієнт зобов'язується повернути Банку суму кредиту в повному обсязі, проценти за фактичний термін його користування, повністю виконати інші зобов'язання. Одностороння відмова від угоди про кредитування не звільняє Клієнта від відповідальності за порушення зобов'язань.
Відповідно до п. 3.2.1.3.1 кредитного договору обов'язковою умовою надання кредиту Клієнту - юридичній особі є надання Поручителем поруки за виконання Клієнтом зобов'язань з повернення кредиту, сплати процентів, комісії за користування лімітом на умовах, визначених цим договором. Умови поручительства визначаються у договорі поруки між Банком та Поручителем.
Для державних та комунальних юридичних осіб підписання договору поруки не є обов'язковою умовою надання кредиту.
Відповідно до п. 3.2.1.3.2 кредитного договору у випадку невиконання Клієнтом зобов'язань за кредитним договором, Клієнт і Поручитель відповідають перед Банком як солідарні боржники.
Відповідно до п. 3.2.1.4.2 кредитного договору за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнт сплачує проценти, які розраховуються щоденно на суму залишку заборгованості по кредиту та сплачуються Клієнтом першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому виникло дебетове сальдо.
Відповідно до п. 3.2.1.4.3. кредитного договору сторони домовились, що сума заборгованості по кредиту підлягає сплаті не пізніше 30 календарних днів з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта, а сума заборгованості по кредиту, отриманого Клієнтом аграрного сектора економіки (основний вид економічної діяльності підприємства відповідає значенню з секції «А» Класифікатора видів економічної діяльності України і дана приналежність підтверджена документально) підлягає погашенню Клієнтом у строк не пізніше 270 календарних днів з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта. Погашення заборгованості по Кредиту відбувається як за рахунок власних коштів на поточному рахунку, так і за рахунок невикористаної частини кредитного ліміту.
Відповідно до п. 3.2.1.4.4. кредитного договору сума заборгованості по кредиту, нараховані проценти та комісія, непогашені у строки, встановлені в п.п. 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3 цього договору з наступного дня вважаються простроченими.
Відповідно до п. 3.2.1.4.5 кредитного договору у разі виникнення прострочених зобов'язань за кредитом, Клієнт сплачує Банку підвищені проценти, розмір яких встановлено тарифами Банку, які нараховуються на прострочену суму заборгованості по кредиту.
Відповідно до п. 3.2.1.4.7. кредитного договору погашення заборгованості по кредиту, сплата комісії та процентів за користування кредитом здійснюється в гривні відповідно до цих Умов.
Відповідно до п. 3.2.1.4.8 кредитного договору погашення заборгованості по кредиту, сплата комісії та процентів за користування кредитом проводиться в порядку, зазначеному в п. 3.2.1.4.10 цих Умов.
Відповідно до п. 3.2.1.4.15. кредитного договору остаточне погашення заборгованості виконується не пізніше дати, зазначеної в п. 3.2.1.6.1 цього договору.
Відповідно до п. 3.2.1.5.1 кредитного договору сторони узгодили, що в разі:
- порушення строку повернення кредиту, визначеного п. 3.2.1.6.1. цього договору, починаючи з дня, що є наступним за днем спливу строку,
- настання обставин, передбачених п. 3.2.1.2.3.9. цих Умов, починаючи з дня, що є наступним за днем спливу строку повернення кредиту,
Клієнт зобов'язується сплатити на користь Банку заборгованість по кредиту, а також проценти від простроченої суми заборгованості, які у відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю Сторін у розмірі, визначеному тарифами Банку.
Відповідно до п. 3.2.1.5.6. кредитного договору терміни позовної давності щодо вимог про повернення кредиту, стягнення процентів за користування Кредитом, неустойки - пені, штрафів встановлюються Сторонами тривалістю 15 років.
Відповідно до п. 3.2.1.6.1. кредитного договору строк користування кредитом становить 12 місяців, з автоматичною пролонгацією за умови своєчасного і повного виконання Клієнтом умов договору.
Відповідно до п. 3.2.1.6.2. кредитного договору цей договір набирає чинності з моменту підписання Клієнтом заявки та діє до повного виконання сторонами зобов'язань за цим договором.
Відповідно до п. 16 таблиці «Тарифи» період безперервного користування кредитом становить 30 днів.
Відповідно до п. 18 таблиці «Тарифи» щоденне нарахування процентів при наявності дебетового сальдо на поточному рахунку Позичальника при закритті банківського дня. Списання нарахованих відсотків проводяться 1- го числа кожного місяця за попередній місяць. При безперервному користуванні не більше 30-ти днів становить 16,5%.
Відповідно до п. 19 таблиці «Тарифи» проценти, у разі непогашення кредиту впродовж 30 днів з дати початку безперервного періоду, нараховуються починаючи з 31-го дня після дати закінчення періоду, у котрому дебетове сальдо підлягало обнуленню (з моменту виникнення простроченої заборгованості) становить 33%.
На підтвердження факту підписання електронно-цифровим підписом керівником ФГ «НИКО» Іванчиком Денисом Івановичем кредитного договору Банком подано суду протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису (дата підписання документів 04.02.2021).
Суду не подано доказів розірвання договору або визнання його недійсним.
30.06.2022 ФГ «НИКО» заповнено та підписано шляхом накладення керівником ФГ «НИКО» ЕЦП заяву-анкету про зміну умов договору від 30.06.2022, у якій Клієнт просить Банк внести зміни до умов кредитування, у зв'язку з розташуванням бізнесу на лінії фронту.
Відповідно до п. 10.1 заяви-анкети Інформація про умови реструктуризації:
Кредитний ліміт на рахунок - б/н від 08-04-2019:
Форма кредиту: строковий кредит.
Сума кредиту: сума фактичної заборгованості за основним боргом.
Строк кредиту: 12 місяців.
Графік погашення: рівними частинами щомісяця, починаючи з 4-го місяця.
Нараховані та несплачені проценти/комісії: сплата рівними частинами протягом 3 місяців.
Розмір процентної ставки: 25% річних.
На підтвердження факту підписання електронно-цифровим підписом керівником ФГ «НИКО» Іванчиком Денисом Івановичем Заяви-анкети про зміну умов договору Банком подано суду протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису (дата підписання документів 30.06.2022).
30.06.2022 Банком в автоматизованому централізованому порядку (авторішення) відповідно до Програми подолання кризових явищ за кредитним портфелем бізнес-клієнтів у зв'язку з військовою агресією проти України, затвердженої рішенням Правління (протокол №29 від 10.05.2022) сформовано протокол рішення про короткострокову реструктуризацію, відповідно до якого:
Сума боргу: прострочену заборгованість (за наявності) визнати строковою та встановити ліміт кредитної операції в розмірі залишку заборгованості по сплаті суми основного боргу на дату підписання змін до договору.
Графік погашення: рівними частинами щомісячно, починаючи з 4-го (четвертого) місяця реструктуризації.
Процентна ставка: 25%.
Строк фінансування: 12 міс.
Графік сплати нарахованих та несплачених процентів (актуальних на дату підписання змін до кредитного договору) - за наявності: нараховані та несплачені проценти та комісії, що не сплачені до дати підписання, сплачуються згідно з графіком - щомісячно рівними частинами протягом перших трьох місяців з дати реструктуризації.
Порядок оплати неустойки (пеня, штрафи, %% проценти тощо), нараховані та несплачені, на дату підписання змін до кредитного договору: не застосовувати (за період з дати їх виникнення) неустойки, пені, застосувати одинарні відсотки замість подвійних відсотків.
30.06.2022 Банком направлено Позичальнику Пропозицію про зміну істотних умов кредитування за договором, яким є Заява про приєднання б/н від 08.04.2019 року разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», що розміщені в мережі Інтернет на офіційному сайті АТ КБ «ПриватБанк» за адресою https://privatbank.ua/terms, відповідно до якої Банк інформує про пропозицію Банку щодо зміни істотних умов кредитування ФГ «НИКО» за договором, що укладений між АТ КБ "ПриватБанк" та Позичальником, яким є Заява про приєднання б/н від 2019-04-08 року разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», що розміщені в мережі Інтернет на офіційному сайті АТ КБ «ПриватБанк» за адресою https://privatbank.ua/terms (далі - «Кредитний договір») та встановлення наступних істотних умов кредитування за Кредитним договором починаючи з 30.06.2022 року.
Відповідно до п. 1 пропозиції сума заборгованості Позичальника за неповернутими кредитними коштами по Кредитному договору (далі - Кредит) становить 199 118, 82 грн. (сто дев'яносто дев'ять тисяч сто вісімнадцять гривень 82 копійки), при цьому подальше надання Банком Позичальнику кредитних коштів за Кредитним договором не здійснюється. Тип кредиту за кредитним договором переводиться в режим невідновлюваної кредитної лінії, при цьому заборгованість за кредитом та нарахованими процентами за користування кредитними коштами підлягає поверненню Позичальником в порядку та на умовах передбачених кредитним договором з урахуванням його змін визначених в цій пропозиції про зміну істотних умов кредитування за кредитним договором.
Відповідно до п. 2 пропозиції кінцевий термін повернення кредиту встановлюється до 29-06-2023 року (включно). Погашення заборгованості за кредитом (повернення кредиту) здійснюється Позичальником відповідно до графіку наведеного в п. 4 цієї пропозиції про зміну істотних умов кредитування за кредитним договором.
Відповідно до п. 3 пропозиції тип процентної ставки - фіксований.
Відповідно до п. 3.1. пропозиції за користування кредитом Позичальник сплачує проценти у розмірі 25 % річних.
Відповідно до п. 3.3. пропозиції нарахування процентів за користування кредитом здійснюється Банком за фактичний час користування кредитом, включаючи день надання Банком кредиту та виключаючи день повернення кредиту. Проценти розраховуються на фактичну суму неповернутого кредиту, за методом «факт/360», згідно з яким для розрахунку днів використовується фактична кількість днів у місяці, та умовна кількість днів у році - 360.
При повному поверненні Кредиту нараховані проценти сплачуються одночасно з поверненням Кредиту.
Відповідно до п. 4. пропозиції заборгованість Позичальника за кредитом, а також сукупна сума заборгованості із сплати процентів та комісії за користування кредитом, що нараховані по 29.06.2022 року (включно) та які не були сплачені, підлягає поверненню згідно з наступним графіком.
Відповідно до таблиці «Графік погашення заборгованості» сума кредиту до погашення становить 199 118, 82 грн. рівними частинами (8 платежів) у розмірі 22 124, 31 грн. (30 жовтня 2022 по 30 травень 2023) та 1 платіж у розмірі 22 124, 34 грн., який підлягає сплаті 29.06.2023.
Відповідно до таблиці «Графік погашення заборгованості» сума нарахованих до 29.06.2022 та не сплачених процентів до погашення становить 16 036, 83 грн., рівними частинами (3 платежі) у розмірі 5 345, 61 грн. у наступні строки: 30.07.2022, 30.08.2022, 30.09.2022.
Відповідно до «Графік погашення заборгованості» сума заборгованості ФГ «НИКО» за тілом кредиту та процентами становить 215 155, 65 грн.
*Проценти за користування кредитом починаючи з 30.06.2022 нараховуються та сплачуються Позичальником в розмірі та на умовах, як це визначено Кредитним договором, з урахуванням зміни його умов, визначених в цій пропозиції про зміну істотних умов кредитування за Кредитним договором.
Відповідно до п. 5 пропозиції усі інші умови кредитного договору, що не змінені в цій пропозиції про зміну істотних умов кредитування за кредитним договором, залишаються чинними та діють з урахуванням особливостей, що встановлені чинним законодавством України.
Відповідно до довідки АТ КБ «ПриватБанк» про розміри встановлених кредитних лімітів № 90408NKK0S0ZL від 19.12.2023 ФГ «НИКО» встановлено наступні кредитні ліміти на поточний рахунок:
08.04.2019 - 0,00 грн.;
24.02.2021 - 100 000, 00 грн.;
25.02.2021 - 200 000, 00 грн.;
01.03.2022 - 199 987, 31 грн.
Судом встановлено, що відповідно до розрахунку заборгованості за договором № б/н від 08.04.2019 станом на 18.12.2023 заборгованість ФГ «НИКО» перед позивачем наявна заборгованість в загальній сумі 227 864, 51 грн., яка складається з:
- 191 154, 06 грн. - залишок заборгованості за наданим кредитом, в т.ч. прострочена заборгованість в сумі 5 973, 57 грн.;
- 36 710, 45 грн. - залишок заборгованості за процентами, в т.ч. залишок заборгованості за простроченими процентами в сумі 20 540, 16 грн.;
- 0, 00 грн. - комісія.
Як вбачається з наявної у справі банківської виписки по рахунку НОМЕР_5 за період з 08.04.2019 по 14.12.2023 відповідачем погашено заборгованість за кредитним договором у розмірі 7 964, 76 грн.
Отже, залишок кредиту (тіло кредиту) становить 191 154, 06 грн. (199 118, 82 грн. - 7 964, 76 грн.).
Заборгованість з тіла кредиту та процентів підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками, а саме:
- виписка по рахунку НОМЕР_6 за період з 08.04.2019 по 14.12.2023, у якій Банком відображено нарахування відсотків, їх погашення відповідачем та винесення відсотків на прострочку;
- виписка по рахунку НОМЕР_7 за період з 08.04.2019 по 14.12.2023, у якій Банком відображено винесення відсотків на прострочку та їх часткове погашення відповідачем;
- виписка по рахунку НОМЕР_6 за період з 08.04.2019 по 14.12.2023, у якій Банком відображено нарахування відсотків, їх погашення відповідачем та винесення відсотків на прострочення;
- виписка по рахунку НОМЕР_8 за період з 08.04.2019 по 14.12.2023, у якій Банком відображено нарахування відсотків та перенесення заборгованості (проведення реструктуризації);
- виписка по рахунку НОМЕР_9 за період з 08.04.2019 по 14.12.2023, в якій Банком відображено винесення відсотків на прострочку, а також нарахування відсотків;
- виписка по рахунку НОМЕР_10 за період з 08.04.2019 по 14.12.2023, у якій Банком відображено суми погашення відповідачем заборгованості по кредитному договору та відсотків.
Суду не подано доказів погашення позичальником ФГ «НИКО» вищевказаної кредитної заборгованості (191 154, 06 грн. - залишок заборгованості за наданим кредитом та 36 710, 45 грн. - заборгованості за процентами).
3.2. Договір поруки.
27.05.2021 між АТ КБ «ПриватБанк» (кредитор) та ОСОБА_1 (поручитель) укладено договір поруки № P1622106266346468256 від 27.05.2021.
Відповідно до розділу «Терміни і визначення» договору поруки:
Позичальник - ФГ «НИКО».
Кредитний договір - Заявка на отримання послуг “Кредитний ліміт на поточний рахунок» № Б/Н від 04.02.2021 року, якою Позичальник на підставі ст. 634 Цивільного кодексу України у повному обсязі приєднався до розділу « 1.1. Загальні положення» та підрозділу « 3.2.1. Кредитний ліміт на поточний рахунок» Умов та Правил надання банківських послуг (далі - Умови та Правила), що розміщені на офіційному сайті АТ КБ “ПриватБанк» у мережі Інтернет за адресою https://privatbank.ua/terms, в редакції, чинній на дату підписання Заявки на отримання послуг та які разом із Заявою на відкриття рахунку та Заявкою на отримання послуг становлять Кредитний договір, укладений між Банком та Позичальником, в забезпечення виконання зобов'язань якого укладається цей Договір поруки.
Умовами договору поруки сторони передбачили наступне.
Відповідно до п. 1.1 договору поруки поручитель солідарно відповідає перед Кредитором за виконання Позичальником зобов'язань у повному обсязі за Кредитним договором, зокрема:
по поверненню кредиту, який наданий Позичальнику шляхом встановлення кредитного ліміту на поточний рахунок НОМЕР_3 (IBAN - НОМЕР_4 ) у розмірі 200 000, 00 (двiстi тисяч) гривень, максимальний розмір кредитного ліміту за Кредитним договором становить - 2 000 000, 00 грн. (два мільйона) гривень;
по поверненню Кредитору кредиту у строк до 04.02.2022 року, зазначених у Заявці на отримання послуг "Кредитний ліміт на поточний рахунок" Кредитного договору та на умовах встановлених Кредитним договором;
по сплаті Кредитору процентів за користування кредитом:
в розмірі 16, 5% (шістнадцять цілих п'ять десятих) річних, відповідно до Заявки на отримання послуг "Кредитний ліміт на поточний рахунок" Кредитного договору, за період користування кредитом згідно п. 3.2.1.4.2. Умов та Правил;
по сплаті процентів за користування кредитами у разі прострочення повернення кредиту, у розмірі 33% (тридцять три) річних, які діяли на дату такого прострочення, відповідно до п. 3.2.1.4.5 Умов та Правил;
по сплаті комісії за управління фінансовим інструментом, в розмірі 0,3% від максимального дебетового сальдо, що існувало на кінець будь-якого банківського дня на поточному рахунку Позичальника за звітній місяць, в порядку, встановленому п. 3.2.1.4. - Умов та Правил;
а також по сплаті всіх інших платежів в порядку та на умовах, що визначені Кредитним договором, який було укладено між Кредитором та Позичальником, які укладені та/або можуть бути укладені в майбутньому (в подальшому по тексту цього Договору - “Кредитний договір»).
Відповідно до п. 1.2 договору поруки Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання зобов'язань за Кредитним договором в тому ж розмірі, що і Позичальник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів відшкодування збитків. Згідно цього пункту Поручитель відповідає перед Кредитором всіма власними коштами та майном, яке належне йому на праві власності.
Відповідно до п. 1.3 договору поруки вказані зобов'язання Поручителя перед Кредитором є безумовними і ніяких умов, крім передбачених даним Договором, не потребують. Поручитель відповідає перед Кредитором у тому ж обсязі, що і Позичальник, в тому числі, за повернення основної суми боргу, процентів за використання кредитними коштами, відшкодування можливих збитків, за сплату штрафних санкцій, передбачених в Кредитному договорі.
Відповідно до п. 1.4 договору поруки при укладанні цього договору Поручитель дає свою згоду на збільшення зобов'язань за кредитним договором в розмірі таких збільшень. Згода Поручителя, що зазначена в цьому пункті, стосується щодо збільшення кредиту до максимального розміру кредитного ліміту, вказаного в п. 1.1. цього договору, розміру процентної ставки, в тому числі, підвищеного розміру процентної ставки у разі прострочення повернення кредиту, строку кредиту, розміру комісії, штрафу, неустойки. Додаткові узгодження про такі зміни та укладення окремої угоди з Поручителем не потрібні. Про зміни кредитного договору, на які Поручитель дав свою згоду згідно цього пункту договору, Кредитор інформує Поручителя в порядку, передбаченому п. 4.2 цього договору. У разі будь-яких змін, які не стосуються тих, що встановлені цим пунктом, сторони діють в порядку, передбаченому п. 4.2. цього договору.
Відповідно до п. 2.1.2 договору поруки у випадку невиконання позичальником якого-небудь зобов'язання, передбаченого п. 1.1 цього договору, Кредитор має право направити Поручителю вимогу із зазначенням невиконаного (-их) зобов'язання (-нь). Ненаправлення Кредитором вказаної вимоги не є перешкодою для здійснення договірного списання згідно п. 2.1.1 цього Договору та не позбавляє Кредитора звернутися до суду з вимогою виконати взяті на себе Поручителем зобов'язання або вимагати виконання від Поручителя взятих на себе зобов'язань іншими способами. Поручитель відповідає перед Кредитором як солідарний Позичальник у випадку невиконання Позичальником зобов'язань за Кредитним договором, незалежно від факту направлення чи не направлення Кредитором Поручителю передбаченої даним пунктом вимоги.
Відповідно до п. 2.4.1 договору поруки Поручитель зобов'язаний, зокрема виконати зобов'язання Позичальника, зазначені в цьому Договорі.
Відповідно до п. 4.1 договору поруки сторони взаємно домовились, що порука за цим Договором припиняється через 15 (п'ятнадцять) років після укладення цього договору. У випадку виконання Позичальником та/або поручителем всіх зобов'язань за Кредитним договором цей Договір припиняє свою дію.
Відповідно до п. 5.1 договору поруки сторони домовились збільшити встановлену законом позовну давність, дійшовши згоди, щодо передбачених цим Договором вимог кредитора до Поручителя позовна давність встановлюється Сторонами тривалістю 15 (п'ятнадцять) років.
Відповідно до п. 5.2 договору поруки Сторони домовились, що укладання цього Договору здійснюється шляхом підписання його власноручно або шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису в системі “Приват24 для бізнесу» або у сервісі “Paperless» або іншим шляхом. У разі власноручного підписання цього Договору Сторонами такий Договір укладається в 2 (двох) оригінальних примірниках (один для Банка, один для Клієнта), кожна з якої має рівну юридичну силу та набирає чинності і моменту його підписання Сторонами або уповноваженими представниками скріплення печатками Сторін. Під час укладання Договору Банк може використати факсимільне відтворення підпису особи, уповноваженої підписувати такі договори, а також відтворення відбитка печатки технічними друкованими засобами.
На підтвердження факту підписання представником банку та відповідачем ОСОБА_1 договору поруки позивачем до матеріалів справи долучено протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису (дата підписання документів 27.05.2021).
Відповідно до довідки ОСОБА_1 від 27.05.2021, ОСОБА_1 , який є Поручителем по договору поруки № P1622106266346468256 від 27.05.2021, заявляє, що не проживає однією сім'єю з будь-якою особою та спільного господарства ні з ким не веде.
02.06.2023 позивачем направлено на адресу позичальника ФГ «НИКО» та поручителя ОСОБА_1 претензію № 90408NKK0S0ZL від 02.06.2023, якою Банк просив невідкладно, але не пізніше семи днів від дати цієї претензії погасити прострочену заборгованість, що станом на 02.06.2023 становить: 199 118, 82 грн. - за наданим кредитом, 42 929, 39 грн. - за відсотками.
Факт направлення претензії підтверджується згрупованим списком поштових відправлень з відміткою відділення поштового зв'язку, фіскальним чеком та описами вкладення до цінного листа.
Суду не подано доказів погашення поручителем вищевказаної заборгованості, як і не спростовано факт наявності вказаної заборгованості та її розмір.
Неналежне виконання позичальником умов кредитного договору в частині повернення суми кредиту та процентів і стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом про стягнення з боржника та поручителя в солідарному порядку суми основного боргу (тіла кредиту) з урахуванням процентів.
ІV. ДЖЕРЕЛА ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД.
Враховуючи вищевикладене, на підставі ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі кредитного договору та договору поруки виникли господарські зобов'язання, які в силу ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
4.1. Щодо стягнення основної заборгованості.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Щодо змісту поняття “користування кредитом» Велика Палата Верховного Суду в п. 76-78, 80 постанови від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-16гс22) зазначила, що позичальник (1) отримує від банку грошові кошти, власником яких він не був, та (2) отримує можливість певний час правомірно не повертати надані грошові кошти. Натомість у позичальника виникає зобов'язання (1) повернути грошові кошти у встановлений строк та (2) сплатити визначені договором проценти за користування кредитом.
Отже, позичальник отримує “чужі» грошові кошти в борг, який зобов'язується повернути в майбутньому.
Поняття “користування кредитом», яким послуговуються скаржники, є окремим випадком “користування чужими коштами». Термін “користування чужими коштами» Велика Палата Верховного Суду розтлумачила в постанові від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17 (пункти 34, 35, 37 відповідно).
Термін “користування чужими коштами» може використовуватися у двох значеннях. Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення - прострочення грошового зобов'язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.
Отже, “користування кредитом» - це можливість позичальника за плату правомірно не повертати кредитору борг (кредит) протягом певного періоду часу, погодженого сторонами кредитного договору.
За приписами ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинним документом вважається документ, який містить відомості про господарську операцію.
Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління НБУ від 04.07.2018 № 75 (далі - Положення) (тут і далі - в редакції від 04.07.2018), встановлює основні вимоги щодо організації бухгалтерського обліку та бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України.
Відповідно до п. 1 Положення терміни вживаються в такому значенні:
- бухгалтерський облік в банках - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передавання інформації про операції банку зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень;
- клієнтські рахунки - особові рахунки, за якими обліковуються кошти клієнтів банку. До клієнтських рахунків належать кореспондентські, поточні, вкладні (депозитні) рахунки, рахунки умовного зберігання (ескроу);
- первинний документ - документ, який містить відомості про операцію;
- регістри синтетичного та аналітичного обліку операцій - носії спеціального формату (паперові, електронні) у вигляді відомостей, книг, журналів, призначені для хронологічного, систематичного або комбінованого накопичення, групування та узагальнення інформації з первинних документів, що прийняті до обліку.
У п. 42-43 Положення зазначено, що підставою для бухгалтерського обліку операцій банку є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються в бухгалтерському обліку за умов дотримання вимог законодавства України про електронні документи та електронний документообіг.
Відповідно до п. 45, 46 Положення касовими документами оформляються операції з готівкою. Касові документи оформляються відповідно до вимог, визначених нормативно-правовими актами Національного банку України щодо організації касової роботи в банках України.
Меморіальні документи застосовуються банком для здійснення і відображення в обліку операцій банку і його клієнтів за безготівковими розрахунками відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України.
Відповідно до п. 57 Положення інформація, що міститься в прийнятих для обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.
Регістри синтетичного та аналітичного обліку ведуться на паперових носіях або в електронній формі.
Запис у регістрах аналітичного обліку здійснюється лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа (паперового або електронного).
Відповідно до п. 59 Положення банк обов'язково має складати на паперових та/або електронних носіях такі регістри: 1) особові рахунки та виписки з них; 2) аналітичні рахунки з обліку внутрішньобанківських операцій; 3) книги реєстрації відкритих рахунків; 4) оборотно-сальдовий баланс/оборотно-сальдову відомість.
У разі складання регістрів бухгалтерського обліку в електронному вигляді банк зобов'язаний зробити їх копії на паперових носіях на вимогу учасників операції, а також органів контролю та правоохоронних органів відповідно до вимог законодавства України.
Відповідно до абз. 1 п. 60 Положення особові рахунки є регістрами аналітичного обліку, що вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня.
Відповідно до п. 62 Положення виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій/електронній формі) із клієнтських рахунків обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку.
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 3 ст. 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Після настання терміну внесення чергового платежу за договором і після спливу строку кредитування зобов'язання простроченого боржника за договором не припиняється (постанова ВП ВС від 28.03.2018 по справі № 444/9519/12).
Якщо позичальник прострочив виконання зобов'язання з повернення кредиту та сплати процентів за “користування кредитом», сплив строку кредитування чи пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту не може бути підставою для невиконання такого зобов'язання (постанова ВП ВС від 05.04.2023 по справі № 910/4518/16).
4.2. Щодо вимоги про стягнення заборгованості за процентами.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Враховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду вважає, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання (постанова ВП ВС від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12).
Об'єднана палата Касаційного господарського суду Верховного Суду у постанові від 18.09.2020 у справі № 916/4693/15 зазначила, що пред'явлення кредитором вимоги про дострокове виконання зобов'язань за кредитним договором фактично змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення кредитора з такою достроковою вимогою до позичальника в порядку частини другої статті 1050 ЦК України вважається, що строк виконання кредитного договору в повному обсязі є таким, що настав. При цьому в разі пред'явлення до позичальника вимоги в порядку частини другої статті 1050 ЦК України право кредитора нараховувати передбачені кредитним договором проценти за користування кредитом припиняється. Кредитор втрачає право нараховувати проценти після настання терміну повернення, який зазначений ним у відповідному повідомленні/претензії на адресу боржника, оскільки такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови виконання основного зобов'язання з повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, змінив порядок і строк його виконання, припинив подальше кредитування позичальника, змінив строк дії кредитної лінії та термін повернення кредиту.
Цивільне законодавство передбачає як випадки, коли боржник правомірно користується наданими йому коштами та має право не сплачувати кредитору свій борг протягом певного узгодженого часу, так і випадки, коли боржник повинен сплатити борг кредитору, однак не сплачує коштів, користуючись ними протягом певного строку неправомірно.
Проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов'язання за частиною другою статті 625 ЦК України, є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов'язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема за договором позики, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.
Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватися одночасно. Тому за період до прострочення підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення стягуються річні проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов'язання.
Отже, у спірних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання (правова позиція викладена у постанові ОП КГС ВС від 18.09.2020 у справі № 916/4693/15).
4.3. Щодо стягнення заборгованості в солідарному порядку з відповідачів.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.
Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.
Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Відповідно до ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Відповідно до ст. 555 ЦК України у разі одержання вимоги кредитора поручитель зобов'язаний повідомити про це боржника, а в разі пред'явлення до нього позову - подати клопотання про залучення боржника до участі у справі.
Якщо поручитель не повідомить боржника про вимогу кредитора і сам виконає зобов'язання, боржник має право висунути проти вимоги поручителя всі заперечення, які він мав проти вимоги кредитора.
Поручитель має право висунути проти вимоги кредитора заперечення, які міг би висунути сам боржник, за умови, що ці заперечення не пов'язані з особою боржника. Поручитель має право висунути ці заперечення також у разі, якщо боржник відмовився від них або визнав свій борг.
Відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання. У разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності боржника, такий поручитель несе відповідальність за порушення зобов'язання боржником в обсязі, що існував до такої зміни зобов'язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов'язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов'язання не пред'явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред'явить позову до поручителя. Для зобов'язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов'язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов'язання.
Відповідно до п. 1.7 постанови Пленуму ВГСУ "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" № 14 від 17.12.2013 днем пред'явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв'язку і підприємством зв'язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред'явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.
V. ВИСНОВКИ СУДУ.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов наступного висновку.
04.08.2019 Фермерським господарством “НИКО» (клієнт) підписано анкету-заяву клієнта юридичної особи-резидента про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг.
04.02.2021 Фермерським господарством “НИКО» (клієнт) підписано заявку на отримання послуг “Кредитний ліміт на поточний рахунок» та “Гарантовані платежі», відповідно до якої фермерське господарство просило надати кредит за послугою “Кредитний ліміт на поточний рахунок» шляхом встановлення кредитного ліміту на рахунку НОМЕР_4 .
30.06.2022 Банком направлено Позичальнику Пропозицію про зміну істотних умов кредитування за договором, яким є Заява про приєднання б/н від 08.04.2019 року разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк», що розміщені в мережі Інтернет на офіційному сайті АТ КБ “ПриватБанк» за адресою https://privatbank.ua/terms, відповідно до якої Банк проінформував про пропозицію Банка щодо зміни істотних умов кредитування ФГ “НИКО» за договором, що укладений між АТ КБ "ПриватБанк" та Позичальником, яким є Заява про приєднання б/н від 2019-04-08 року разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк», що розміщені в мережі Інтернет на офіційному сайті АТ КБ «ПриватБанк» за адресою https://privatbank.ua/terms (далі - “Кредитний договір») та встановлення істотних умов кредитування за Кредитним договором починаючи з 30.06.2022 року.
З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором від 27.05.2021 між АТ КБ “ПриватБанк» (кредитор) та ОСОБА_1 (поручитель) укладено договір поруки № P1622106266346468256 від 27.05.2021.
Як встановлено судом вище матеріалами справи (банківськими виписками по рахунку) підтверджено факт виконання Банком своїх зобов'язань за договором шляхом встановлення кредитного ліміту на рівні 100 000, 00 грн. станом на 24.02.2021, на рівні 200 000, 00 грн. станом на 25.02.2021, на рівні 199 987, 31 грн. станом на 01.03.2022, що підтверджується довідкою про розміри встановлених кредитних лімітів, а також банківськими виписками по рахунку.
Як вбачається з наявної у справі банківської виписки по рахунку НОМЕР_5 за період з 08.04.2019 по 14.12.2023 відповідачем погашено заборгованість за кредитним договором у розмірі 7 964, 76 грн.
Так, відповідно до банківських виписок по рахунку за період з 08.04.2019 по 14.12.2023, а також відповідно до розрахунку заборгованості за договором станом на 18.12.2023 заборгованість відповідача ФГ «НИКО» (позичальника) перед Банком становить 227 864,51 грн., яка складається з:
- 191 154, 06 грн. - залишок заборгованості за наданим кредитом, в т.ч. прострочена заборгованість в сумі 5 973, 57 грн.;
- 36 710, 45 грн. - залишок заборгованості за процентами, в т.ч. залишок заборгованості за простроченими процентами в сумі 20 540, 16 грн.;
- 0, 00 грн. - комісія.
Обов'язок позичальника з повернення кредиту (тіла кредиту) передбачено ст. 1054 ЦК України та умовами п. 3.2.1.1.1, п. 3.2.1.1.2., п. 3.2.1.2.2.1., п. 3.2.1.2.2.2., п. 3.2.1.2.2.3., п. 3.2.1.4.7 кредитного договору, обов'язок з оплати відсотків за користування кредитними коштами передбачено ст. 1048 ЦК України та умовами п. 3.2.1.4.2., 3.2.1.4.4., 3.2.1.4.7., 3.2.1.4.8. кредитного договору. Проте, відповідачем ФГ «НИКО» (позичальником) порушено вимоги законодавства (ст. 1048, 1054 ЦК України) та умов кредитного договору, внаслідок чого виникла заборгованість у вищевказаній сумі.
Граничним строком повернення кредиту є 29.06.2023, тобто строк виконання зобов'язання з повернення кредиту є таким, що настав (п. 3.1 змін до договору).
Судом також враховано, що відповідно до п. 3.2.1.5.1 кредитного договору сторони узгодили, що в разі порушення строку повернення кредиту, визначеного п. 3.2.1.6.1 цього договору, починаючи з дня, що є наступним за днем спливу строку, Клієнт зобов'язується сплатити на користь Банку заборгованість по кредиту, а також проценти від простроченої суми заборгованості, які у відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю Сторін у розмірі, визначеному тарифами Банку.
Відповідачами не спростовано наявність вищевказаної заборгованості за кредитним договором та її розміру, як і не подано суду доказів її погашення, строк оплати якої настав.
Як вказано вище, з метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між Банком та ОСОБА_1 укладено договір поруки, відповідно до умов п. 1.3 якого поручитель солідарно відповідає перед кредитором за виконання позичальником зобов'язань у повному обсязі за кредитним договором, в тому числі, але не виключно, по поверненню кредиту, сплаті процентів за користування кредитом тощо.
Враховуючи підтвердження матеріалами справи факту неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, внаслідок чого виникла заборгованість, Банк правомірно звернувся до суду із позовом про стягнення в солідарному порядку з позичальника та поручителя заборгованості за кредитним договором відповідно до приписів ст. 543, 553, 554 ЦК України та умов п. 1.1, п. 1.2, п. 2.1.2 договору поруки.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.
VІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Солідарне стягнення суми судових витрат чинним законодавством не передбачено (постанова КГС ВС від 22.10.2020 у справі № 904/4105/18).
Подібна за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.01.2018 у справі № 907/425/16, 25.09.2018 у справі № 904/5580/16, від 13.07.2020 у справі № 476/489/17 (провадження № 61-39866 св 18).
Судовий збір в розмірі 1 367, 19 грн. згідно ст. 129 ГПК України слід відшкодувати позивачу з відповідача ФГ «РИТМ».
Судовий збір в розмірі 1 367, 18 грн. згідно ст. 129 ГПК України слід відшкодувати позивачу з відповідача ОСОБА_1 .
Керуючись ст. ст. 129, 233, 236-238, 240, 241, 254, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути солідарно з відповідача Фермерського господарства “НИКО», вул. Курортна, буд. 1, корпус В, с. Галицинове (з), Вітовський район, Миколаївська область, 57286 (код ЄДРПОУ 22429577) та відповідача ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь позивача Акціонерного товариства Комерційний банк “Приватбанк», вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001 (код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за договором № б/н від 05.11.2019:
- 191 154, 06 грн. (сто дев'яносто одна тисяча сто п'ятдесят чотири грн. 06 коп.) - заборгованості за кредитом;
- 36 710, 45 грн. (тридцять шість тисяч сімсот десять грн. 45 коп.) - заборгованості за відсотками з користування кредитом.
3. Стягнути з відповідача Фермерського господарства “НИКО», вул. Курортна, буд. 1, корпус В, с. Галицинове (з), Вітовський район, Миколаївська область, 57286 (код ЄДРПОУ 22429577) на користь позивача Акціонерного товариства Комерційний банк “Приватбанк», вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001 (код ЄДРПОУ 14360570):
- 1 367, 19 грн. (одна тисяча триста шістдесят сім грн. 19 коп.) - витрат по сплаті судового збору.
4. Стягнути з відповідача ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь позивача Акціонерного товариства Комерційний банк “Приватбанк», вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001 (код ЄДРПОУ 14360570):
- 1 367, 18 грн. (одна тисяча триста шістдесят сім грн. 18 коп.) - витрат по сплаті судового збору.
5. Накази видати позивачу після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.
Повне рішення складено 18.08.2025
Суддя Е.М. Олейняш