вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
про залишення позовної заяви без руху
"18" серпня 2025 р. м. Київ Справа №911/2569/25
Господарський суд Київської області у складі судді Третьякової О.О., розглянувши матеріали
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Термо Авто Мастер» (33001, Рівненська обл., м.Рівне, вул. Дубенська, 6-а, офіс 6)
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Цукровик» (07700, Київська обл., м.Ягодин, вул. Козацька, 126)
2. Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (01032, м.Київ, вул. С.Петлюри, 25)
про зняття арешту з транспортного засобу, зняття з розшуку транспортного засобу
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Термо Авто Мастер» (далі - позивач) звернувся до Господарського суду Київської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Цукровик» (відповідач-1) та Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (відповідач-2) про зняття арешту з транспортного засобу та зняття з розшуку вказаного транспортного засобу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є власником транспортного засобу марки Renault Trafic, держ.номер НОМЕР_1 , а накладений у межах виконавчого провадження №75819250 арешт на вказаний транспортний засіб як на майно боржника, яким (боржником) є не позивач, а є Товариство з обмеженою відповідальністю «Цукровик», порушує право власності позивача на спірний транспортний засіб.
Посилаючись на те, що на підставі частини 1 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, позивачем в позовній заяві заявлені вимоги до відповідачів про: 1) зняття арешту з вказаного транспортного засобу; 2) зняття з розшуку вказаного транспортного засобу.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд вважає за необхідне залишити її без руху, зважаючи на наступне.
У статтях 162 та 164 Господарського процесуального кодексу України встановлені вимоги, які мають бути дотримані позивачем при поданні позовної заяви.
Суд при цьому зазначає, що дотримання необхідних вимог до позовної заяви, які встановлені статтями 162 та 164 цього Кодексу, пов'язане з виконанням завдання господарського судочинства щодо справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення спору.
В пунктах 3, 4 та 5 частини 3 ст.162 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позовна заява повинна містити, в тому числі: зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; зміст позовних вимог; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.
В позовній заяві Товариства з обмеженою відповідальністю «Термо Авто Мастер» вимогу про визнання права власності на спірний транспортний засіб окремо не заявлено та вказано, що цей позов є нібито позовом немайнового характеру.
Разом з тим, правовою підставою позову в позовній заяві Товариства з обмеженою відповідальністю «Термо Авто Мастер» зазначено саме частину 1 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Із наведеного вбачається, що не дивлячись на те, що в позовній заяві Товариства з обмеженою відповідальністю «Термо Авто Мастер» окремо вимогу про визнання права власності на спірний транспортний засіб не заявлено, тим не менше заявлена в цьому позові вимога про зняття арешту з транспортного засобу має ознаки майнового спору, оскільки ґрунтується на частині 1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» та є похідною від вирішення питання про визнання права власності на спірний транспортний засіб.
При цьому суд виходить з того, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову. Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 по справі № 910/13737/19).
Отже, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Термо Авто Мастер» має ознаки майнового спору, оскільки стосується підтвердження права власності позивача на спірний транспортний засіб у правовідносинах із відповідачами, однак на порушення вимог пункту 3 частини 3 ст.162 Господарського процесуального кодексу України в цій позовній заяві не вказано ціну позову.
Відповідно до частини 1 ст.163 Господарського процесуального кодексу України у позовах про визнання права власності на майно ціна позову визначається вартістю майна.
Отже, позивачу необхідно належним чином виконати вимоги частини 3 ст.162 Господарського процесуального кодексу України та в позовній заяві зазначити дійсну вартість спірного транспортного засобу та зазначити відповідно ціну позову.
Крім того, відповідно до пункту 2 частини 1 ст.164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно з частиною 3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
З 1 січня 2025 прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3028 грн.
Отже, якщо припустити, що дійсна вартість спірного транспортного засобу становить 462825,00 грн (у позовній заяві позивач зазначав, що саме за такою ціною спірний транспортний засіб був предметом купівлі-продажу), то сума судового збору за подання даного позову становить 5553,90 грн (462825 х 0,015 х 0.8 = 5539,90), в той час як позивачем до позовної заяви додано докази сплати судового збору лише в сумі 4844,80 грн.
Отже, позивачу необхідно належним чином виконати вимоги пункту 2 частини 1 ст.164 Господарського процесуального кодексу України та додати до позовної заяви документи про сплату (доплату) судового збору у встановлених порядку і розмірі залежно від ціни позову, яка визначається за правилами частини 1 ст.163 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, в позовній заяві позивач посилається на те, що саме він є власником спірного транспортного засобу, однак при цьому в позовній заяві не вказано, коли саме (з якої саме календарної дати) позивач є власником спірного транспортного засобу.
Отже, позивачу необхідно належним чином виконати частини 3 ст.162 Господарського процесуального кодексу України та в позовній заяві зазначити календарну дату набуття позивачем у власність спірного транспортного засобу.
Наведене є недоліками позовної заяви.
Згідно з частиною 1 ст.174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини 2 ст.174 цього Кодексу в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
При цьому, усунення позивачем недоліків позовної заяви повинне бути здійснене з урахуванням положень пункту 1 ч.1 ст.164 та ч.1 ст.172 цього Кодексу щодо обов'язковості надсилання учасникам справи позовної заяви та копії доданих до неї документів.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до ч.3 ст.174 Господарського процесуального кодексу України позовна заява вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2, 11, 162, 163, 164, 172, 174, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
1. Залишити позовну заяву без руху.
2. Встановити позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви - 10 (десять) днів з дня вручення цієї ухвали.
3. Встановити спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:
3.1. письмових уточнень до позовної заяви із зазначенням передбачених частиною 3 ст.162 Господарського процесуального кодексу України відомостей, а саме:
- дійсної вартості спірного транспортного засобу та відповідно ціни позову;
- календарної дати набуття позивачем у власність спірного транспортного засобу.
3.2. доказів сплати (доплати) судового збору у встановлених порядку і розмірі залежно від ціни позову, яка визначається за правилами частини 1 ст.163 Господарського процесуального кодексу України;
4. Подати суду докази направлення відповідачам документів, складених на усунення недоліків позовної заяви за цією ухвалою Господарського суду Київської області від 18.08.2025 №911/2569/25.
5. Попередити позивача про те, що згідно з ч.4 ст.174 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.
Суддя О.О. Третьякова