вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"18" серпня 2025 р. Справа № 369/542/22
Господарський суд Київської області у складі судді Горбасенка П.В., перевіривши матеріали справи № 369/542/22
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська боргова компанія», вул. Мельникова, 12, м. Київ, 04050
до ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Дочірнього підприємства «Дніпровський круг», вул. Героїв Космосу, 2-Б, м. Київ, 03148
про визнання нерухомого майна предметом іпотеки
установив:
У січні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська боргова компанія» (далі - ТОВ «УБК» / позивач) звернулося до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 / відповідач) про визнання нерухомого майна предметом іпотеки.
Позовні вимоги обґрунтовані наявністю підстав для визнання за позивачем права іпотеки на нежитлове приміщення № 32 загальною площею 45,5 кв. м (далі - спірне майно) за адресою: АДРЕСА_2 , яке було передано в іпотеку на підставі іпотечного договору від 21.11.2008, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю Комерційний Банк «Арма», правонаступником якого є позивач, та Дочірнім підприємством «Дніпровський круг», в якості забезпечення виконання кредитного договору № 14/01/980-KL/190 від 22.12.2006, тоді як право власності на це майно на теперішній час належить ОСОБА_1
Києво-Святошинський районний суд Київської області рішенням від 07.02.2024 відмовив у задоволенні позову ТОВ «УБК».
Натомість Київський апеляційний суд постановою від 12.02.2025 у справі № 369/542/22 скасував рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07.02.2024 та закрив провадження у справі № 369/542/22 за позовом ТОВ «УБК» до ОСОБА_1 , третя особа - Дочірнє підприємство «Дніпровський круг» (далі - ДП «Дніпровський круг»), про визнання нерухомого майна предметом іпотеки. Водночас цією постановою суд роз'яснив ТОВ «УБК», що розгляд справи № 369/542/22 віднесено до юрисдикції господарського суду, і що протягом десяти днів з дня отримання копії судового рішення позивач може звернутися до Київського апеляційного суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.
Надалі Київський апеляційний суд ухвалою від 14.07.2025, за клопотанням ТОВ «УБК» про направлення справи за встановленою юрисдикцією, відповідно до ч. 4 ст. 377 Цивільного процесуального кодексу України постановив передати матеріали справи № 369/542/22 до Господарського суду Київської області для вирішення її в порядку господарського судочинства.
17.07.2025 до Господарського суду Київської області надійшли матеріали справи № 369/542/22 у супроводі листа Київського апеляційного суду № 369/542/22/152294/2025 від 15.07.2025.
Відповідно до результатів автоматизованого розподілу судової справи між суддями, оформлених протоколом автоматизованого розподілу б/н від 17.07.2025, означену справу передано до розгляду судді Горбасенку П.В.
Господарський суд Київської області ухвалою від 24.07.2025 прийняв справу № 369/542/22 до свого провадження, залишив позовну заяву ТОВ «УБК» без руху та постановив виявлені недоліки усунути протягом десяти днів з дня вручення зазначеної ухвали.
06.08.2025 канцелярією Господарського суду Київської області зареєстровано подану ТОВ «УБК» до суду заяву про долучення квитанції про сплату судового збору, згідно змісту якої позивач просить суд долучити до матеріалів справи відповідну квитанцію № ПН850 від 06.08.2025 про доплату судового збору за подання означеного позову у розмірі 281, 90 грн.
08.08.2025 канцелярією Господарського суду Київської області зареєстровано надіслану засобами поштового зв'язку заяву ТОВ «УБК» про усунення недоліків позовної заяви, згідно змісту якої позивач надає пояснення щодо виявлених судом недоліків, а також просить суд визнати поважними причини пропуску строку для усунення недоліків позовної заяви ТОВ «УБК» та, відповідно, поновити такий процесуальний строк.
В обґрунтування необхідності поновлення позивачу процесуального строку на подання заяви про усунення недоліків останній посилається на обставини обізнаності представника ТОВ «УБК» із фактом перебування справи № 369/542/22 у Господарському суді Київської області, а також постановлення судом у цій справі ухвали про усунення недоліків лише 30.07.2025 та 31.07.2025 відповідно, що підтверджується, зокрема, наявним в матеріалах справи ордером на надання правничої допомоги, долученим до заяви № 30-07/25-3 від 30.07.2025 про ознайомлення із матеріалами справи.
Розглянувши заяву ТОВ «УБК» про усунення недоліків позовної заяви в частині визнання причин пропуску строку для усунення недоліків поважними та поновлення відповідного процесуального строку, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до приписів ст. 113, 114, ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, встановлюються судом.
Суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Водночас приписами п. 6 ч. 2 ст. 42, ч. 1-4 ст. 116, ч. 1 ст. 118 ГПК України унормовано, що учасники справи зобов'язані, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Строк, обчислюваний роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року строку. Строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо закінчення строку, обчислюваного місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа не має, строк закінчується в останній день цього місяця.
Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
З огляду на системний аналіз ГПК України, під процесуальними строками розуміють встановлений законом та / або судом проміжок часу, протягом якого повинна або може бути вчинена певна процесуальна дія або розпочата та / або завершена та чи інша стадія судочинства.
Процесуальні строки, з поміж іншого, виступаючи засобом регламентації процесуальних дій учасників справи, також виконують функцію юридичного факту, тобто спричиняють виникнення, зміну або припинення процесуальних прав та обов'язків. У механізмі правової регламентації судочинства процесуальні строки мають правоутворююче та преклюзивне значення для суб'єктивних процесуальних прав та обов'язків.
З початком і закінченням перебігу процесуального строку пов'язане настання чітко встановлених юридичних наслідків.
Поряд з тим за змістом ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Так, на виконання приписів ГПК України, з метою повідомлення, зокрема, позивача про залишення означеного позову без руху, копію ухвали Господарського суду Київської області від 24.07.2025 у справі № 369/542/22 суд надіслав ТОВ «УБК» до його персонального кабінету у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа б/н від 24.07.2025.
Отже, з огляду на викладене, враховуючи положення ч. 2 ст. 174 ГПК України, останнім днем десятиденного строку для усунення виявлених судом недоліків позовної заяви ТОВ «УБК» є 04.08.2025, з урахуванням того, що останній день строку припав на вихідний день.
Проте з матеріалів справи випливає, що як заява про долучення квитанції про сплату судового збору, так і заява про усунення недоліків подані позивачем з пропуском процесуального строку для усунення недоліків позовної заяви у цій справі, оскільки надіслані до суду 06.08.2025 та 05.08.2025 відповідно, про що свідчать відмітка канцелярії господарського суду на першому аркуші заяви про долучення квитанції про сплату судового збору та відмітка Акціонерного товариства «Укрпошта» на конверті, у якому надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
В розрізі наведеного суд вважає за доцільне зауважити, що з огляду на змістовне наповнення заяви про долучення квитанції про сплату судового збору, а також на долучену до такої заяви квитанцію № ПН850 від 06.08.2025 про доплату судового збору за подання означеного позову у розмірі 281, 90 грн, що стало однією із підстав для залишення позову у цій справі без руху, - така заява розцінюється судом як невід'ємна частина заяви про усунення недоліків.
Згідно із ч. 2 ст. 118, ч. 1, 4 ст. 119 ГПК України заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
Поряд з тим згідно положень ст. 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Під порушенням слід розуміти такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
При цьому захист відновленого, порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, через звернення з позовом до суду.
Приписами ст. 129 Конституції України визначено основні засади судочинства і до них, належать, зокрема, законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Положеннями ч. 1 ст. 4 ГПК України унормовано, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Дії суду, в силу приписів п. 4 ч. 5 ст. 13 ГПК України, мають сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України.
Отже, враховуючи викладені законодавчі положення, наведене позивачем обґрунтування поважності причин пропуску строку для звернення із заявою про усунення недоліків, з огляду на необхідність дотримання прав особи на доступ до правосуддя, визначених, зокрема, ст. 129 Конституції України, суд дійшов висновку про поважність причин пропуску ТОВ «УБК» процесуального строку для усунення недоліків позовної заяви у цій справі та, як наслідок, поновлення позивачу процесуального строку на подання відповідної заяви.
В розрізі зазначеного судом також взято до уваги те, що:
- відповідно до практики Європейського суду з прав людини, при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання встановлених законом процедурних вимог (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Walchli v. France» від 26.07.2007, «ТОВ «Фріда» проти України» від 08.12.2016);
- практика Європейського суду з прав людини при застосуванні положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує кожному право на звернення до суду, акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним; не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992); при цьому, надмірний формалізм під час відмови у розгляді клопотання заявника, суттєво обмежує його право на звернення до суду, що є порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини у справі «ТОВ «Фріда» проти України» від 08.12.2016).
Відтак суд, вирішуючи питання, зокрема, про поновлення або продовження процесуальних строків, має дотримуватися розумного ступеня пропорційності, уникати надмірного формалізму та непропорційності між застосованими засобами та поставленою метою.
Відповідно до приписів ст. 174, 176 ГПК України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження заяви про усунення недоліків, в порядку, встановленому ст. 174, 176 цього Кодексу.
Беручи до уваги зазначене вище, позивачем усунуто недоліки, які стали підставою для залишення позовної заяви у цій справі без руху, - відтак наявні всі підстави для продовження розгляду означеної справи.
Згідно із ст. 12, 177, 181 ГПК України господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження; позовного провадження (загального або спрощеного). Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.
Враховуючи характер спірних правовідносин, зважаючи на заявлені ТОВ «УБК» в цьому спорі вимоги, предмет та підстави вказаного позову, суд дійшов висновку, що справу за відповідно поданим позовом належить розглядати за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання.
Положення ч. 1-3 ст. 120 ГПК України передбачають, що суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про визнання присутності учасників справи обов'язковою та виклик останніх у підготовче засідання.
Крім того суд вважає за необхідне зауважити, що Господарський суд Київської області ухвалою від 24.07.2025 у справі № 369/542/22, з метою усунення виявлених недоліків, витребував у ТОВ «УБК», зокрема, документи, що підтверджують вартість спірного майна, тоді як позивач, навіть всупереч їх згадки у заяві про усунення недоліків, вимоги ухвали Господарського суду Київської області від 24.07.2025 у справі № 369/542/22 в цій частині не виконав.
Враховуючи дотримання судом принципу пропорційності, з метою запобігання зловживання учасниками судового процесу їхніми правами та задля виконання ними їхніх обов'язків, а також беручи до уваги завдання господарського судочинства та невиконання позивачем покладеного на нього судом обов'язку щодо надання документів, необхідних для належного розгляду означеної справи, суд дійшов висновку про зобов'язання ТОВ «УБК» виконати вимоги зазначеної вище ухвали в частині необхідності надання документів, що підтверджують вартість спірного майна.
В розрізі викладеного суд звертає увагу позивача, що:
- згідно приписів ст. 14, 74, 164 ГПК України суд позбавлений права збирати докази з власної ініціативи, тоді як позивач зобов'язаний вказати, якими саме доказами підтверджуються викладені ним у позові обставини, та, відповідно, надати такі докази або повідомити суд про неможливість їх надання;
- приписи ст. 73, 74, 164 ГПК України не звільняють позивача, у разі самого лише посилання на певні обставини, від обов'язку надати докази на підтвердження викладених у заяві обставин або зазначити про такі докази із наведенням причин їх неподання;
- саме лише небажання позивача або його суб'єктивні міркування про доцільність подання доказів на підтвердження викладених у позові обставин не є підставою для звільнення останнього від обов'язку виконати покладені на нього процесуальні обов'язки, передбачені наведеними приписами ГПК України.
Згідно із ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Отже, суд вважає за необхідне наголосити позивачу на його обов'язку добросовісно користуватися процесуальними правами, зокрема, при наданні витребуваних доказів.
Керуючись ст. 119, 120, 176, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
постановив:
1. Визнати причини пропуску строку на усунення недоліків поважними та поновити строк на подання заяви про усунення недоліків.
2. Продовжити розгляд справи № 369/542/22 після залишення її без руху.
3. Призначити підготовче засідання на 12.09.2025 об 11:00, що відбудеться в приміщенні Господарського суду Київської області за адресою: м. Київ, вул. С. Петлюри, 16/108.
4. Викликати у підготовче засідання представників учасників справи.
5. Встановити строк Товариству з обмеженою відповідальністю «Українська боргова компанія» та ОСОБА_1 до 12.09.2025 для подання до суду додаткових доказів у справі (за наявності) разом з доказами направлення копій вказаних доказів іншим учасникам справи; а також до закінчення підготовчого провадження - заяв та клопотань, які відповідно до ст. 182 ГПК України мають бути вирішені у підготовчому засіданні (за наявності) разом з доказами направлення копій вказаних заяв та / або клопотань на адреси інших учасників справи.
6. Встановити строк Дочірньому підприємству «Дніпровський круг» - до закінчення підготовчого провадження для подання до суду у письмовій формі: пояснень щодо позову або відзиву, заяв та клопотань, які відповідно до ст. 182 ГПК України мають бути вирішені у підготовчому засіданні (за наявності) разом з доказами направлення копій вказаних заяв та / або клопотань на адреси інших учасників справи.
7. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська боргова компанія» до 12.09.2025 виконати вимоги ухвали Господарського суду Київської області від 24.07.2025 у справі № 369/542/22 в частині необхідності подання до суду документів, що підтверджують вартість спірного майна.
8. Довести до відома учасників судового процесу, що у разі подання до суду заяв по суті та / або клопотань з процесуальних питань, до таких заяв та клопотань додаються докази надсилання (надання) їх копій та доданих до них документів іншим учасникам справи.
9. Роз'яснити учасникам судового процесу, що згідно приписів ст. 118 ГПК України: право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку; заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
10. Довести до відома учасників судового процесу про можливість провести позасудове врегулювання спору через медіацію, врегулювання спору за участю судді.
11. Зобов'язати учасників справи повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження під час розгляду справи.
12. Роз'яснити учасникам справи особливості розгляду справ у період дії правового режиму воєнного стану та порядку дій учасників судового процесу під час сигналу «Повітряна тривога» - після надходження сигналу «Повітряна тривога» розгляд справ, призначених до розгляду у відкритому судовому засіданні, не здійснюється, а про дату, час і місце наступного судового засідання учасники справи будуть повідомлені ухвалою.
13. Роз'яснити учасникам справи, що:
- передбачені ст. 6 ГПК України процесуальні наслідки недотримання вимог цієї статті, зокрема у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат;
- суд вручає будь-які документи особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі, у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі через їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
14. Повідомити учасників справи про можливість:
- відповідно до приписів ст. 197 ГПК України брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного підпису згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та / або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів);
- надавати суду всі необхідні документи (заяви, пояснення, клопотання тощо) в електронному вигляді на електронну адресу суду через особистий кабінет в підсистемі «Електронний суд», а також електронною поштою на еmail: inbox@ko.arbitr.gov.ua з обов'язковим підписанням усіх документів кваліфікованим електронним підписом;
- отримати інформацію щодо справи, що розглядається за вебадресою ko.arbitr.gov.ua/sud5012/ на офіційному вебпорталі «Судова влада України» в Інтернеті.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею відповідно до ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та не може бути оскаржена окремо від рішення суду згідно із ч. 2 ст. 254, ст. 255 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя П.В.Горбасенко