ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
18.08.2025Справа № 910/9842/25
Суддя Господарського суду міста Києва Смирнова Ю.М., розглянувши заяву Концерну «ТЕХВОЄНСЕРВІС» про видачу судового наказу про стягнення з Державного агентства резерву України 302 800,00 грн.
До Господарського суду міста Києва надійшла заява Концерну «ТЕХВОЄНСЕРВІС» про видачу судового наказу про стягнення з Державного агентства резерву України заборгованості за договором відповідального зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву №5/30 від 15.06.2006 за 2023 рік у розмірі 302 800,00 грн.
Розглянувши подану заяву про видачу судового наказу та додані до неї документи, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу, з огляду на таке.
Частиною 1 ст. 147 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.
У відповідності до приписів ч.1 ст. 148 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно ч. 2 ст. 148 Господарського процесуального кодексу України особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.
Частиною 2 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Наявність спору про право вирішується судом у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб'єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб'єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги. Крім того, мають ураховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов'язок перед заявником (кредитором); із доданих документів вбачається пропуск позовної давності. Така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні.
Згідно бази даних «Діловодство спеціалізованого суду» 08.11.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Концерну «ТЕХВОЄНСЕРВІС» про видачу судового наказу про стягнення з Державного агентства резерву України заборгованості за договором відповідального зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву №5/30 від 15.06.2006 за 2023 рік у розмірі 302 800,00 грн.
12.11.2024 Господарським судом міста Києва видано судовий наказ № 910/13752/24 про стягнення з Державного агентства резерву України на користь Концерну «ТЕХВОЄНСЕРВІС» 302 800,00 грн заборгованості та витрат по сплаті судового збору у розмірі 302,80 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.12.2024 у справі №910/13752/24 за заявою боржника судовий наказ у справі №910/13752/24 від 12.11.2024 скасовано та роз'яснено заявнику, що він має право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.
02.07.2025 Господарським судом міста Києва видано судовий наказ № 910/7987/25 про стягнення з Державного агентства резерву України на користь Концерну «ТЕХВОЄНСЕРВІС» 302 800,00 грн заборгованості за 2023 рік та витрат по сплаті судового збору у розмірі 302,80 грн.
В подальшому, і цей судовий наказ за заявою боржника скасовано ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.07.2025, роз'яснено Концерну «ТЕХВОЄНСЕРВІС» про право звернутись до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.
Вказані обставини є підтвердженням того, що боржник свого обов'язку перед заявником як кредитором не визнає, тобто між заявником і боржником існує спір про право. Про наявність такого спору, як свідчать ухвали суду про скасування судових наказів у вищевказаних справах №910/7987/25 та № 910/13752/24, заявнику достеменно відомо.
Зазначене виключає можливість розгляду заявлених заявником вимог в наказному провадженні.
Попри це, заявник втретє передав на розгляд суду вимоги про стягнення з боржника в порядку наказного провадження 302 800,00 грн заборгованості за 2023 рік. Зміст заяв Концерну «ТЕХВОЄНСЕРВІС» про видачу судового наказу, поданих в межах справ №910/13752/24, №910/7987/25 та №910/9842/25, є ідентичними.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам ст. 148 цього Кодексу.
Оскільки заявником заявлено вимоги, які не підлягають розгляду в порядку наказаного провадження, у видачі судового наказу за заявою Концерну «ТЕХВОЄНСЕРВІС» про видачу судового наказу за вимогою до боржника - Державного агентства резерву України про стягнення 302 800,00 грн та судового збору в розмірі 302,80 грн слід відмовити.
Суд звертає увагу, що відповідно до ч. 2 ст. 153 Господарського процесуального кодексу України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Керуючись ст. ст. 147, 148, 150, 152-155 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити Концерну «ТЕХВОЄНСЕРВІС» у видачі судового наказу про стягнення з Державного агентства резерву України заборгованості у розмірі 302 800,00 грн та судового збору в розмірі 302,80 грн.
2. Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та відповідно до ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення.
Суддя Ю.М. Смирнова