ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
31.07.2025Справа № 910/6071/25
За позовом Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" (м. Запоріжжя)
до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (м. Київ)
про стягнення 1 060 185 760,77 грн,
Суддя Ващенко Т.М.
Секретар судового засідання Шаповалов А.М.
Представники сторін:
Від позивача: Середа В.В.
Від відповідача: Яковченко Р.Г.
Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпроенерго" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про стягнення 977 695 835,08 грн, з яких: 925 993 640,09 грн заборгованості за Договором про участь у балансуючому ринку № 0421-41013 від 27.05.2019 за період жовтень 2024 року - березень 2025 року, 41 186 873,03 грн інфляційних втрат та 10 515 321,96 грн 3% річних.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.05.2025 відкрито провадження у справі, її розгляд вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 10.06.2025.
29.05.2025 від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог у зв'язку зі збільшенням періоду нарахування 3% річних та уточненням розрахунку інфляційних втрат.
06.06.2025 від відповідача надійшло клопотання про продовження строку для подання відзиву.
Протокольною ухвалою від 10.06.2025 прийнято до розгляду заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог, продовжено відповідачу процесуальний строк для подання відзиву на позовну заяву, та оголошено перерву в підготовчому засіданні до 10.07.2025.
25.06.2025 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, яким він заперечує проти позову, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.
30.06.2025 від позивача надійшла відповідь на відзив.
07.07.2025 від відповідача надійшли заперечення щодо відповіді на відзив.
10.07.2025 від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог до 1 060 185 760,77 грн.
10.07.2025 від відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів часткової сплати заборгованості, та клопотання про зменшення розміру нарахованих сум 3% річних на 90%.
Протокольними ухвалами від 10.07.2025 прийнято заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог до 1 060 185 760,77 грн, а також закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 22.07.2025.
21.07.2025 від позивача надійшли заперечення на клопотання відповідача про зменшення розміру відсотків річних та додаткові пояснення по справі.
22.07.2025 від відповідача надійшло клопотання про відстрочення виконання рішення суду.
22.07.2025 від позивача надійшли заперечення на клопотання про відстрочення виконання рішення суду.
У судових засіданнях 22.07.2025 та 29.07.2025 оголошувались перерви.
У судовому засіданні 31.07.2025 представник позивача повністю підтримав позовні вимоги, представник відповідача проти задоволення позову заперечував з підстав, викладених у відзиві, та просив суд відстрочити виконання рішення суду на 1 рік.
31.07.2025 суд проголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та повідомив дату і час його проголошення.
31.07.2025 суд проголосив вступну та резолютивну частину рішення та повідомив, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
АТ "ДТЕК Дніпроенерго" (Постачальник послуг з балансування, ППБ) є виробником електричної енергії на підставі ліцензії, виданої Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП/Регулятор).
Відповідно до ч. 2 ст. 68 ЗУ "Про ринок електричної енергії" виробники зобов'язані надавати послуги з балансування в обсягах та випадках, визначених цим Законом та правилами ринку. Надавати послуги з балансування мають право також споживачі у порядку, визначеному правилами ринку. Типовий договір про участь у балансуючому ринку затверджується Регулятором.
27.05.2019 відповідач (Оператор системи передач, ОСП) повідомив позивача про акцептування заяви останнього про приєднання до умов Типового договору про участь у балансуючому ринку (далі - Договір, ідентифікатор Договору № 0421-41013) та долучив його до реєстру постачальників послуг з балансування.
Відповідно до п. 1.2. Договору ППБ зобов'язується надавати балансуючу електричну енергію на завантаження або розвантаження для здійснення ОСП балансування об'єднаної енергетичної системи України. ОСП зобов'язується продавати балансуючу електричну енергію ППБ або купувати балансуючу електричну енергію у ППБ та отримувати оплату за продану ППБ балансуючу електричну енергію або сплачувати кошти за куплену балансуючу електричну енергію у ППБ відповідно до умов цього Договору та Правил ринку.
Відповідно до п. 2.1. Договору його загальна вартість складається із суми придбаних та проданих обсягів електричної енергії на балансуючому ринку протягом дії цього Договору та відповідно до умов цього Договору.
За підсумками місяця визначається індикативна величина - середньозважена ціна небалансів електричної енергії за розрахунковий місяць, яка розраховується шляхом ділення загальної вартості балансуючої електричної енергії на загальний обсяг балансуючої електричної енергії.
Пунктом 2.2. Договору визначено, що розрахунок ціни купівлі-продажу електричної енергії визначається відповідно до Правил ринку.
Відповідно до п. 3.2. Договору обсяг електричної енергії, купленої-проданої на балансуючому ринку, визначається на підставі алгоритмів, передбачених Правилами ринку.
Згідно з п. 4.1. Договору виставлення рахунків та оплата платежів здійснюються відповідно до процедур та у строки, визначені Правилами ринку.
Пунктом 4.2. Договору передбачено, що подання платіжних документів здійснюється Сторонами відповідно до Правил ринку.
Відповідно до п. 4.4. Договору, ОСП формує та направляє Акт купівлі-продажу (далі - Акт) до ППБ не пізніше 13 календарного дня місяця, наступного за розрахунковим.
Згідно з п. 5.4. Договору ОСП зобов'язується здійснювати вчасно та в повному обсязі оплату проданої ППБ балансуючої електричної енергії на умовах, визначених Правилами ринку та цим Договором.
Частинами 1 та 2 ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги Договір як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до п. п. 1, 2 частини 1 статті 68 Закону України "Про ринок електричної енергії" в Україні функціонує єдиний балансуючий ринок. На балансуючому ринку оператором системи передачі здійснюються: 1) купівля та продаж електричної енергії для балансування обсягів попиту та пропозиції електричної енергії у межах поточної доби; 2) купівля та продаж електричної енергії з метою врегулювання небалансів електричної енергії сторін, відповідальних за баланс.
Частиною 2 статті 68 Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачено, що виробники зобов'язані надавати послуги з балансування в обсягах та випадках, визначених цим Законом та правилами ринку. Надавати послуги з балансування мають право також споживачі у порядку, визначеному правилами ринку.
Згідно з ч. 1 ст. 75 Закону України "Про ринок електричної енергії" розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на ринку електричної енергії, між учасниками цього ринку здійснюються в грошовій формі, у тому числі шляхом клірингу (неттінгу), відповідно до укладених договорів у порядку, визначеному цим Законом, правилами ринку, правилами ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку.
За умовами частини 1 статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
За ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Правила ринку, затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 307, визначають порядок реєстрації учасників ринку, порядок та вимоги до забезпечення виконання зобов'язань за договорами про врегулювання небалансів електричної енергії, правила балансування, правила функціонування ринку допоміжних послуг, порядок проведення розрахунків на балансуючому ринку та ринку допоміжних послуг, порядок виставлення рахунків, порядок внесення змін до цих Правил, положення щодо функціонування ринку при виникненні надзвичайної ситуації в об'єднаній енергетичній системі України.
Пунктом 7.7.4. Правил ринку визначено, що оплата платіжного документа з банківського рахунку АР на банківський рахунок учасника ринку здійснюється протягом чотирьох робочих днів з дати направлення рахунка.
Відповідно до п. 1.1.2. глави 1 розділу І Правил платіжний документ - рахунок, сформований адміністратором розрахунків учаснику ринку щодо оплати ним або адміністратором розрахунків своїх фінансових зобов'язань, що виникли в результаті участі на ринку електричної енергії такого учасника ринку.
Учасники ринку використовують у своїй діяльності систему управління ринком (Market management system (MMS) через мережу Інтернет за посиланням http://mms.ua.energy/ Адміністратор ринку (АР), зі своєї сторони, надає кожному учаснику ринку через його персональний кабінет доступ до записів даних розрахунків, що створив АР щодо цього учасника ринку, відповідно до інструкції з користування системою управління ринком.
Пунктом 1.1.2. глави 1 розділу І Правил визначено, що система управління ринком (СУР) - програмно-інформаційний комплекс, що складається з окремих систем та підсистем, які забезпечують автоматичне управління даними та процесами, а також виконання розрахунків, передбачених цими Правилами, з урахуванням інтеграції з іншими програмно-інформаційними комплексами, які забезпечують необхідні функції.
Відповідно до п. 1.9.1 глави 1.9 розділу І Правил ринку передбачено, що оператор системи передачі (ОСП) забезпечує, зокрема, функціонування балансуючого ринку, а також здійснює купівлю-продаж небалансів електричної енергії.
ПрАТ "НЕК "Укренерго" є оператором системи передачі, на якого також покладені функції адміністратора розрахунків (АР).
За умовами п. 1.11.1. Правил ринку за допомогою системи управління ринком здійснюється управління всіма процесами, зокрема, виконанням необхідних розрахунків, реєстрацією ринкових даних і результатів.
Згідно з п.7.1.1. глави 7.1 Правил ринку АР встановлює регламент щодо розрахунків, у якому зазначаються формати платіжних документів і супровідних даних, що будуть надаватись в електронному вигляді.
З умов Договору та Правил ринку слідує, що обов'язком щодо формування, надсилання платіжних документів та здійснення розрахунків між учасниками ринку в Системі наділений саме адміністратор розрахунків.
Відтак строк для розрахунків обчислюється з дня розміщення (формування) рахунку відповідачем (АР) у системі управління ринком.
Такт правова позиція неодноразово викладалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 19.01.2023 у справі № 910/15364/20, від 01.06.2022 у справі № 910/11109/21, від 13.09.2022 у справі № 910/8901/20, від 18.10.2020 у справі № 910/6578/21, від 08.11.2022 у справі № 910/21124/20.
Таким чином, відповідач, будучи одночасно АР та ОСП, перебуває одночасно в цілком різних самостійних статусах учасника ринку електричної енергії, має можливість не тільки отримувати рахунки та ознайомлюватись з їх змістом у момент виставлення таких рахунків у Системі, а й проводити розрахунки за ними. Тобто, надання доказів щодо неможливості ознайомлення з виставленими рахунками має здійснювати саме відповідач.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору позивач у період з жовтня 2024 року по квітень 2025 року здійснив продаж відповідачу балансуючої електричної енергії загальною вартістю 1 094 194 006,06 грн, що підтверджується автоматично сформованими (виставленими) в СУР відповідними подекадними рахунками на оплату вартості балансуючої електроенергії.
Крім того, підписані КЕП подекадні рахунки за балансуючу електроенергію позивачем направлялись на офіційні електроні адреси відповідача (settlement@ua.energy, nec-kanc@ua.energy).
Також між сторонами шляхом накладення ЕЦП були оформлені та підписані помісячні акти купівлі-продажу балансуючої електроенергії від 31.10.2024 № ППБ_02_2024_10_04 (за жовтень 2024 року), від 30.11.2024 № ППБ_02_2024_11_0421 (за листопад 2024 року), від 31.12.2024 № ППБ_02.2024_12_04 (за грудень 2024 року), від 31.01.2025 № ППБ_02_2025_01_04 (за січень 2025 року), від 28.02.2025 № ППБ_02_2025_02_04 (за лютий 2025 року), від 31.03.2025 №ППБ_02_2025_03_04 (за березень 2025 року) та № ППБ_02_2025_04_0421 (за квітень) (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 29.05.2025).
У той же час відповідач свої зобов'язання зі сплати позивачу вартості наданих за Договором послуг належним чином та в установлені строки не виконував.
Наданою відповідачем до матеріалів справи у клопотанні від 09.07.2025 копією платіжної інструкції від 28.05.2025 № 000002998 підтверджується сплата відповідачем заборгованості за надані позивачем по Договору послуги за квітень в розмірі 6 087 893,30 грн, що враховано позивачем у заяві про зменшення позовних вимог від 10.07.2025, тож на час розгляду справи сума заборгованості відповідача з Договором складає 1 000 289 970,08 грн.
Доказів погашення відповідачем основної заборгованості в повному розмірі на час постановлення даного рішення суду не надано.
Крім того, позивачем нараховано та пред'явлено до стягнення з відповідача 12 193 243,48 грн 3% річних та 47 702 547,21 грн інфляційних втрат.
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідач, заперечуючи проти позову в частині нарахування 12 193 243,48 грн 3% річних та 47 702 547,21 грн інфляційних втрат, посилається на те, що позивачем не враховано положення п. 7.2.2 Правил, та невірно визначено дати початку прострочення виконання відповідачем зобов'язань зі сплати коштів (після надсилання декадного звіту). Натомість, за доводами відповідача, строк виконання ним зобов'язань зі сплати коштів настає на четвертий робочий день з дня надсилання повідомлення про формування місячного звіту ППБ.
Згідно з пунктом 4.1. Договору виставлення рахунків та здійснення платежів здійснюється відповідно до процедур та у строки, визначені Правилами ринку.
Пунктом 7.2.1 Правил ринку передбачено, що АР через CУР на четвертий робочий день після завершення декади формує декадний звіт ППБ та надсилає на електронну адресу ППБ повідомлення про формування декадного звіту ППБ.
ППБ зобов'язаний упродовж двох робочих днів з дня отримання повідомлення про формування декадного звіту ППБ забезпечити на рахунку ескроу ППБ наявність коштів, вільних від інших зобов'язань з оплати поточної заборгованості ППБ та погашення простроченої заборгованості ППБ, в обсязі, достатньому для оплати ППБ балансуючої електричної енергії відповідно до цього звіту.
На третій робочий день з дня надсилання повідомлення про формування декадного звіту ППБ, АР о 08:00 перевіряє достатність на рахунку ескроу ППБ коштів, вільних від інших зобов'язань з оплати поточної заборгованості ППБ та погашення простроченої заборгованості ППБ, для оплати балансуючої електричної енергії відповідно до цього звіту та у разі їх недостатності вживає заходи, передбачені главою 1.7 розділу І цих Правил.
Сума коштів, що має бути забезпечена на рахунку ескроу ППБ, не може бути зменшена на суму коштів нарахування для ППБ (списання для АР) відповідно до декадних звітів ППБ цього розрахункового місяця.
ППБ зобов'язаний забезпечувати на рахунку ескроу ППБ суму коштів відповідно до декадних звітів ППБ за розрахунковий місяць до моменту появи місячного звіту ППБ за цей розрахунковий місяць.
Відповідно до п. 7.7.1 Правил ринку для забезпечення розрахунків з учасниками ринку, АР формує три декадні звіти та один місячний звіт для кожного розрахункового місяця. Декадні звіти відповідним учасникам ринку формуються АР на четвертий робочий день після останнього дня цієї декади. Місячні звіти відповідним учасникам ринку формуються АР на одинадцятий день місяця, наступного за розрахунковим місяцем.
Відповідно до п. 7.7.4 Правил ринку оплата платіжного документа з банківського рахунку АР на банківський рахунок учасника ринку здійснюється протягом чотирьох робочих днів з дати направлення рахунка.
При цьому Правилами ринку (в чинній редакції) не передбачено складення актів приймання-передачі наданих послуг з балансування, а визначено, що оплата балансуючої електричної енергії ОСП проводиться на підставі рахунка у строк, протягом чотирьох робочих днів з дати його направлення.
Верховний Суд у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду в постановах від 01.12.2023 у справі №910/9216/22 та від 03.02.2023 у справі №910/9374/21 зазначив, що обов'язком щодо формування, надсилання платіжних документів та здійснення розрахунків між учасниками ринку в системі наділений саме адміністратор розрахунків. При цьому, у розумінні положень Правил ринку (зокрема пункти 1.1.4, 1.1.2, 1.8.1, 1.11.1, 1.11.8, 5.11.1, 5.11.2, 5.28.1, 7.2.1, 7.7.4), направлення (надсилання, виставлення) рахунків на оплату учасникам ринку здійснюється адміністратором розрахунків (АР) через систему управління ринком. Іншого порядку та способу направлення рахунків, ані Правилами ринку, ані умовами договору не передбачено, а тому суд вважає належним їх направлення (формування) АР у системі управління ринком.
Таким чином відповідач, будучи одночасно АР та ОСП, перебуває в цілком різних самостійних статусах учасника ринку електричної енергії, має можливість не тільки отримувати рахунки та ознайомлюватись з їх змістом у момент виставлення таких рахунків у системі, а й проводити розрахунки за ними.
З доданих позивачем до позовної заяви документів вбачається, що відповідач (АР) у системі управління ринком сформував подекадні рахунки на оплату вартості балансуючої електричної енергії за період з жовтня 2024 року по квітень 2025 року.
Також до позовної заяви долучено докази направлення позивачем на офіційні електроні адреси відповідача підписані КЕП подекадні рахунки за балансуючу електроенергію та оформлені й підписані шляхом накладення ЕЦП помісячні акти купівлі-продажу балансуючої електроенергії за спірний період.
За таких обставин, визначення строку настання зобов'язань відповідача зі сплати коштів позивачу датою від подання декадних звітів відповідає умовам Договору та Правил ринку, а наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат здійснено відповідно до встановлених умов.
Подібний висновок у спірних правовідносинах викладено, зокрема, у постанові Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2025 у справі №910/10878/24.
Заперечення проти позовних вимог у цій частині суд відхиляє у зв'язку з їх необґрунтованістю та невідповідністю встановленим вище обставинам справи.
Відповідачем також було подано клопотання про зменшення розміру 3% річних, яке надійшло до суду 10.07.2025.
Розглянувши означене клопотання, суд зазначає наступне.
За ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки сторони не встановлювали в договорі іншого розміру процентів річних, то у цій справі до спірних правовідносин щодо нарахування процентів річних на заборгованість слід застосовувати положення частини другої статті 625 Цивільного кодексу України.
За змістом вищенаведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов'язання.
Такі висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) та № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18), від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18 (провадження № 12-105гс19), від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19), від 07 лютого 2024 року у справі № 910/3831/22 (провадження № 12-45гс23).
Інфляційні втрати та проценти річних є спеціальним видом цивільно-правової відповідальності за прострочення грошового зобов'язання і входять до складу такого зобов'язання (постанова об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05 липня 2019 року у справі № 905/600/18).
Законодавець в главі 24 Господарського кодексу України врегулював загальні засади відповідальності учасників господарських відносин таким чином, що господарсько-правова відповідальність передбачена за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Тож справедливість, добросовісність, розумність як загальні засади цивільного законодавства є застосовними у питаннях застосування господарсько-правової відповідальності.
Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов'язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов'язань.
Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов'язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов'язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.
Законодавство не містить переліку підстав для зменшення процентів річних. Такими підставами можуть бути, зокрема, дії боржника, спрямовані на належне виконання зобов'язання, ступінь вини боржника, міра виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, інші інтереси сторін, дії чи бездіяльність кредитора, очевидна неспівмірність заявленої суми процентів річних порівняно із сумою боргу, а також інші підстави, підтверджені конкретними обставинами справи.
Заявляти про наявність підстав для зменшення процентів річних та доводити, що вони підтверджуються конкретними обставинами справи, має саме боржник, а суд з огляду на наявні в матеріалах справи докази має надати оцінку обґрунтованості таких доводів та вирішити питання про можливість зменшення процентів річних.
Також при вирішенні питання про зменшення процентів річних суд має враховувати принципи розумності, справедливості, пропорційності та дотримуватись балансу між інтересами боржника і кредитора.
Враховуючи правову природу процентів річних як визначеної законом плати боржника за користування грошовими коштами кредитора, їх розмір може бути зменшено.
При цьому суд при визначенні розміру, до якого можна зменшити проценти річних, обмежений нормою частини другої статті 625 Цивільного кодексу України, яка визначає, що боржник має сплатити кредитору три проценти річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом) від простроченої суми.
Отже, саме три проценти річних є законодавчо встановленим розміром процентів річних, які боржник повинен сплатити у разі неналежного виконання грошового зобов'язання. Три проценти річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом) є мінімальним розміром процентів річних, на які може розраховувати кредитор у разі неналежного виконання зобов'язання боржником. Тому зменшення судом процентів річних можливе лише до такого розміру, тобто не менше ніж три проценти річних.
Відтак розмір процентів річних, який становить законодавчо встановлений розмір трьох процентів річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом), не підлягає зменшенню судом.
Така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2025 у справі № 903/602/24 (провадження № 12-19гс25).
Оскільки у даній справі проценти річних нараховані в розмірі встановленого в ч. 2 ст. 625 ЦК України мінімуму - 3%, суд позбавлений можливості зменшити розмір цих нарахувань, а подане відповідачем клопотання залишається без задоволення.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. (ч. ч. 1, 2 ст. 73 ГПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. ст. 76, 77 ГПК України).
Положеннями ст. 86 ГПК України унормовано наступне. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Твердження позивача відповідачем належними доказами не спростовані.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними та не спростованими належним чином у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 ГПК України понесені позивачем витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Крім того, відповідач у клопотанні від 22.07.2025 просив суд відстрочити виконання рішення суду на 1 рік.
Розглянувши вказане клопотання, суд встановив наступне.
За частинами 1, 3 статті 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
При вирішенні питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, враховуються, зокрема, матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
Відповідно до положень статті 331 ГПК України задоволення заяв про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (тяжке захворювання фізичної особи або членів її сім'ї, її матеріальний стан, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Вищенаведеними нормами встановлено, що відстрочення виконання рішення є правом, а не обов'язком суду, яке реалізується виключно у виняткових випадках за наявності підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та доказів, що підтверджують наявність таких підстав.
Обґрунтовуючи заяву про відстрочку виконання рішення суду, відповідач зазначає, що невідкладне виконання рішення у цій справі є неможливим, а спроба примусового стягнення з відповідача надзвичайно великої суми коштів, не передбачених фінансовим планом, зупинить операційну роботу відповідача, як оператора системи передачі, перешкоджатиме ефективному та надійному функціонуванню системи передачі і ринку електричної енергії в цілому, у підсумку ставить під загрозу безперебійне постачання електричної енергії споживачам, а також створює ризики надзвичайних ситуацій на ринку електричної енергії, наслідки яких можуть бути катастрофічними в масштабах країни.
Суд відзначає, що фактично всі покладені в основу даної заяви відповідача про відстрочення виконання рішення суду твердження відповідача, по суті, зводяться до відсутності коштів та складне фінансове становище.
У той же час згідно з частиною 1 статті 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а статтями 525, 526 цього Кодексу і статтею 193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частина 2 статті 617 ЦК України та частина 2 статті 218 ГК України передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов'язання.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду повинні бути об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. Безпідставне надання відстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке рішення не може вважатися законним та справедливим.
Несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру..", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.
Таким чином, необхідною умовою задоволення заяви про надання відстрочки чи розстрочки виконання рішення суду є з'ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати не тільки доводи боржника, а і заперечення кредитора, зокрема, щодо і його фінансового стану. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.
Отже, питання щодо надання відстрочки чи розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.
На підтвердження викладених у заяві обставин відповідачем надано суду інформацію про оплати на балансуючому ринку за 21.07.2025 (оприлюднена на вебсайті НЕК "Укренерго") та фінансові результати розрахунків на балансуючому ринку станом на 10.07.2025 (оприлюднені на вебсайті НЕК "Укренерго").
Водночас обставини щодо складного фінансового стану відповідача не можуть бути обставиною що ускладнює виконання рішення або робить його неможливим. Крім того, заявником не надано доказів того, що протягом одного року з моменту постановлення рішення в даній справі відповідач матиме фінансову можливість виконати рішення суду в даній справі.
За таких обставин суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви відповідача про відстрочення виконання рішення.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 219, 231, 232, 233, 236-238, 240, 241, 331 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25; ідентифікаційний код 00100227) на користь Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" (69006, м. Запоріжжя, Дніпровський р-н, вул. Фанатська, 20; ідентифікаційний код 00130872) 1 000 289 970 (один мільярд двісті вісімдесят дев'ять тисяч дев'ятсот сімдесят) грн 08 коп. заборгованості, 47 702 547 (сорок сім мільйонів сімсот дві тисячі п'ятсот сорок сім) грн 21 коп. інфляційних втрат, 12 193 243 (дванадцять мільйонів сто дев'яносто три тисячі двісті сорок три) грн 48 коп. 3% річних та 847 840 (вісімсот сорок сім тисяч вісімсот сорок) грн 00 коп. судового збору.
3. Відмовити Приватному акціонерному товариству "Національна енергетична компанія "Укренерго" в задоволенні клопотання від 22.07.2025 про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/6071/25.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.
Повне рішення складено 19.08.2025.
Суддя Т.М. Ващенко