ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
18.08.2025Справа № 910/8145/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Князькова В.В. розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу
за позовом Приватного підприємства «РК-Дніпро», Дніпропетровська обл., смт Слобожанське
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЙЕ Енергія», м.Київ
про стягнення 26 776,74 грн,
Без повідомлення (виклику) учасників справи
Приватне підприємство «РК-Дніпро» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЙЕ Енергія» про стягнення заборгованості в сумі 26 776,74 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неповернення відповідачем на вимогу про повернення коштів №02 від 13.05.2025 надлишку коштів переплати за природний газ, які було внесено на підставі договору постачання природного газу №41АР167-313-20 від 12.02.2020, що був припинений з 31.12.2023, обставини чого встановлено у постанові від 02.12.2024 Північного апеляційного господарського суду по справі №910/7562/24.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.07.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв'язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.
Відповідач відзиву на позов не подав, клопотання про продовження строку на подачу відзиву не заявив, проте, про розгляд справи був повідомлений належним чином з урахуванням такого.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Згідно ч.6 ст.6 Господарського процесуального кодексу України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Як встановлено судом відповідачем здійснено реєстрацію електронного кабінету в підсистемі електронний суд.
Ухвала про відкриття провадження була доставлена в електронний кабінет відповідача 08.07.2025.
Наразі, суд звертає увагу, що відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За приписами ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.
Одночасно, з огляду на те, що до суду не надходило клопотань учасників справи або одного з них в порядку частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін, з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, господарський суд розглядає справу без проведення судового засідання.
Відповідно до ч.4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -
12.02.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "РГТ Трейдінг", яке було перейменоване на Товариство з обмеженою відповідальністю "ЙЕ Енергія" (постачальник) та Приватним акціонерним товариством "РК-Дніпро" (споживач) був укладений договір №41АР167-313-20, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати у власність споживачу у 2020 році природний газ, а споживач зобов'язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором.
Відповідно до п. 4.2 договору №41АР167-313-20 від 12.02.2020 позивач здійснює оплату товару на умовах повної попередньої оплати.
Розрахунки за поставлений споживачеві газ здійснюється за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем. Підписуючи цей договір споживач підтверджує, що ознайомлений з тим, що протягом дії договору ціна на газ може змінюватись, про що сторони укладатимуть відповідні додаткові угоди. Підписуючи цей договір, споживач підтверджує, що йому надане належне повідомлення про порядок зміни ціни газу протягом дії договору і ніяких інших повідомлень про зміну ціни газу не вимагається (п. 3.1 договору №41АР167-313-20 від 12.02.2020).
Згідно п. 4.8 договору №41АР167-313-20 від 12.02.2020 у разі переплати вартості газу сума переплати зараховується постачальником в рахунок оплати газу на наступний розрахунковий період або повертається на поточний рахунок споживача на його письмову вимогу.
Відповідно до п. 6.1 договору за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність згідно з договором і чинним законодавством України.
Згідно п.п. 9.1 договору, останній набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін (за наявності) і діє в частині постачання газу з газової доби, з якої споживач включений до реєстру споживачів в інформаційній платформі оператора ГТС до 31.12.2020 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
Відповідно до п. 9.2 договору, договір вважається продовженим (пролонгованим) на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії. Кількість пролонгацій необмежена. При цьому сторони укладають додаткову угоду до цього договору, в якій визначають плановий обсяг постачання природного газу.
Сторони домовилися, що строк позовної давності, у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, компенсацій, встановлюється тривалістю у 3 року (п. 9.8 договору №41АР167-313-20 від 12.02.2020).
Як вбачається із долучених до матеріалів справи платіжних доручень та виписки з банківського рахунку Приватного підприємства «РК-Дніпро» в межах договору №41АР167-313-20 від 12.02.2020 споживачем було перераховано в якості попередньої оплати на рахунок постачальника грошові кошти на загальну суму 1 982 369,05 грн.
Проте, як вказує позивач, вартість поставленого за договором товару становила 1 955 562,31 грн, а отже сума переплати в розмірі 26 776,74 грн підлягає повергненню споживачу.
Означені обставини у сукупності і стали підставою для звернення до суду з розглядуваним позовом. Оцінюючи доводи позивача, суд зазначає таке.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За приписами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.
Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.
Наразі, суд звертає увагу на те, що законодавчі вимоги щодо застосування преюдиції у господарському процесі передбачені ч. 4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Преюдиціальність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, адже їх істину вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Вказану правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 23.05.2018р. по справі №910/9823/17.
Не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.
У статті 1 Конституції України закріплено, що Україна є правовою державою.
Як будь-яка правова держава, Україна гарантує захист прав і законних інтересів людини і громадянина в суді шляхом здійснення правосуддя.
Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина 1 статті 129 Конституції України).
Обов'язок держави у забезпеченні права кожної людини на доступ до ефективних та справедливих послуг у сфері юстиції та правосуддя закріплені як основоположні принципи у Конституції України, національному законодавстві та її міжнародних зобов'язаннях, у тому числі міжнародних договорах, стороною яких є Україна.
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яку ратифіковано Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР і яка для України набрала чинності 11.09.1997 (далі - Конвенція), закріплено принцип доступу до правосуддя. Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, здійснюючи тлумачення положень Конвенції, указав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п.1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права частиною спільної спадщини договірних Сторін.
Суд зазначає, що одним з основних елементів верховенства права є принцип правової визначеності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.
Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Христов проти України», no. 24465/04, від 19.02.2009р., «Пономарьов проти України», no. 3236/03, від 03.04.2008р.).
Як вбачається з матеріалів справи, у провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа №910/7562/24 за позовом Приватного акціонерного товариства "РК-Дніпро" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЙЕ Енергія" про стягнення з відповідача на користь позивача 26776,74 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором №41АР167-313-20 постачання природного газу для потреб побутових споживачів від 12.02.2020 року.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.08.2024 року у справі №910/7562/24 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЙЕ Енергія" на користь Приватного акціонерного товариства "РК-Дніпро" 26776,74 грн основного боргу та 3 028,00 грн витрат зі сплати судового збору.
Постановою від 27.11.2024 Північного апеляційного господарського суду рішення Господарського суду міста Києва від 12.08.2024 року у справі №910/7562/24 було скасовано та прийнято нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено.
Судом апеляційної інстанції було встановлено, що 23.11.2023 року позивачем на підставі п. 9.2 договору було направлено відповідачу заяву №18 від 22.11.2023 року про закінчення дії договору №41АР167-313-20 від 12.02.2020 року з 31.12.2023 року з вимогою повернення невикористаних грошових коштів попередньої оплати, що підтверджується копією опису поштового вкладення Укрпошти.
У судовому рішенні також встановлено, що договір №41АР167-313-20 від 12.02.2020 року припинив свою дію з 31.12.2023.
У постанові від 27.11.2024 Північного апеляційного господарського суду у справі №910/7562/24 встановлено, що постачальником за період дії договору поставлено товар загальною вартістю 1 955 562,31 грн.
Судом враховано, що фактично скасовуючи рішення суду першої інстанції колегія суддів Північного апеляційного господарського суду посилалась на передчасність вимоги про повернення переплати, а також на не подання доказів внесення грошових коштів у сумі, що перевищувала б суму поставки.
Наразі, з матеріалів справи вбачається,що 13.02.2025 Приватним акціонерним товариством "РК-Дніпро" було направлено засобами поштового зв'язку на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЙЕ Енергія" вимогу №02 від 13.02.2025 про повернення грошових коштів в сумі 26 776,74 грн протягом 5 банківських днів з моменту отримання вимоги. На підтвердження направлення означеної вимоги позивачем долучено до матеріалів справи опис вкладення у цінний лист, фіскальний чек, повідомлення про вручення поштового відправлення №5200501343126, яке містить від місту про вручення адресату поштового відправлення 28.02.2025.
За таких обставин, враховуючи те, що матеріалами справи підтверджується внесення позивачем за договором №41АР167-313-20 від 12.02.2020 суми передплати в розмірі 1 982 369,05 грн, з огляду на обставини щодо обсягів поставки товару за вказаним правочином, які встановлені у судовому рішенні по справі №910/7562/24, а саме на суму 1 955 562,31 грн, а також факт припинення договору, з огляду на дотримання позивачем умов п. 4.8 договору №41АР167-313-20 від 12.02.2020 щодо порядку повернення переплати, суд дійшов висновку щодо виникнення у відповідача обов'язку повернути Приватному акціонерному товариству "РК-Дніпро" переплату в розмірі 26 776,74 грн, строк виконання якого настав.
Згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.
Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїс-Матеос проти Іспанії» від 23 червня 1993 р.).
Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.
Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов'язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.
До того ж, суд зазначає, що однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до ст.2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.33 Рішення віл 27.10.1993р. Європейського суду з прав людини у справі «Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів»).
У п.26 рішення від 15.05.2008р. Європейського суду з прав людини у справі «Надточій проти України» суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.
Проте, всупереч наведеного вище, відповідачем обставин, які повідомлено позивачем не заперечено, обставини повернення на письмову вимогу позивача суми переплати в розмірі 26 776,74 грн не доведено.
За таких обставин, врахлвуючи вищевикладене у сукупності, суд дійшов висновку щодо задоволення в повному обсязі позовних вимог Приватного підприємства «РК-Дніпро» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЙЕ Енергія» про стягнення заборгованості в сумі 26 776,74 грн.
Згідно приписів ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 231, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позовні вимоги Приватного підприємства «РК-Дніпро» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЙЕ Енергія» про стягнення заборгованості в сумі 26 776,74 грн - задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЙЕ Енергія» (01010, м.Київ, вул.Острозьких Князів, буд.32/2, 18 поверх, приміщення 33, ЄДРПОУ 38863790) на користь Приватного підприємства «РК-Дніпро» (52005, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, селище міського типу Слобожанське, вул.Дружби, буд.3А, ЄДРПОУ 32702331) заборгованість в сумі 26 776,74 грн та судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до апеляційного господарського суду.
Повний текст складено 18.08.2025.
Суддя В.В. Князьков