ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про зупинення провадження у справі
м. Київ
29.05.2025Справа № 910/10506/24
Господарський суд міста Києва у складі судді Селівона А.М., при секретарі судового засідання Рябокінь Є.О., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали господарської справи
за позовом Солом'янської окружної прокуратури міста Києва вул. Академіка Шалімова, 3А, м. Київ, 03124
в інтересах держави в особі Київської міської ради вул. Хрещатик, 36, м. Київ, 01001
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" вул. Князів Острозьких, 32/2, м. Київ, 01010
2. Централізованої системи підліткових клубів "Щасливе дитинство" просп. Берестейський, 97, м. Київ, 03115
про визнання недійсним договору та стягнення 214 294,35 грн.
Представники сторін:
прокурор: Кузьміна К. Г.
від позивача: не з'явився.
від відповідача 1: не з'явився.
від відповідача 2: не з'явився.
Керівник Солом'янської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" та Централізованої системи підліткових клубів "Щасливе дитинство", у якому просить:
- визнати недійсним договір № 60В200-3807-23-b про постачання електричної енергії споживачу від 21.12.2023, укладений між відповідачами 1, 2;
- стягнути з відповідача 2 на користь відповідача 1 - 21 664,33 грн., а з відповідача 1 стягнути одержані ним за рішенням суду 214 294,35 грн. в дохід держави.
В обґрунтування позовних вимог в позовній заяві прокурор посилається на укладення відповідачами Договору № 60В200-3807-23-b про постачання електричної енергії споживачу від 21.12.2023 з порушенням приписів Закону України "Про публічні закупівлі" та Закону України "Про санкції", за наявності підстав для відхилення замовником тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі згідно підпункту 11 пункту 47 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", з огляду на те, що кінцевим бенефіціарним власником відповідача 1 є особа, до якої застосовано санкції рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 18.06.2021. Зазначене, на переконання прокурора, є підставою для визнання договору недійсним в судовому порядку на підставі статей 203, 215, 228 Цивільного кодексу України із застосування наслідків недійсності, передбачених частиною 3 статті 228 цього Кодексу.
Ухвалою Господарського суду від 12.09.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/10506/24, приймаючи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом на підставі ч.3 ст. 12 ГПК України постановлено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 03.10.2024.
У підготовче засідання 03.10.2024 з'явились прокурор та представник відповідача 1, представники позивача та відповідача 2 - не з'явились.
У підготовчому засіданні 03.10.2024 протокольною ухвалою оголошено перерву до 14.11.2024.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.11.2024 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті у судовому засіданні на 18.12.2024.
У судовому засіданні з розгляду справи по суті 18.12.2024 судом протокольною ухвалою оголошено перерву на стадії вступного слова до 05.02.2025.
Проте, у зв'язку з увільненням судді Селівона А. М. від роботи на один календарний день, призначене на 05.02.2025 судове засідання не відбулось.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.02.2025 судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 12.03.2025.
У судових засіданнях з розгляду справи по суті 12.03.2025 та 24.04.2025 протокольними ухвалами оголошено перерви до 24.04.2025 та 29.05.2025 відповідно.
У судове засідання з розгляду справи по суті 29.05.2025 з'явився прокурор, уповноважені представники позивача та відповідачів 1, 2 в судове засіданні 29.05.2025 не з'явились.
Відповідно до частини 11 статті 242 ГПК України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої системи (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасник справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Позивач та відповідачі 1, 2 про дату, час і місце судового засідання 29.05.2025 відповідно до норм ст. 6 ГПК України повідомлені належним чином шляхом надсилання до електронних кабінетів останніх копії ухвали суду від 24.04.2025 про оголошення перерви в розгляді по суті справи № 910/10506/24, факт отримання якої 14.05.2025 підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про доставку електронних листів до електронних кабінетів сторін.
Про поважні причини неявки в судове засідання 29.05.2025 уповноважених представників позивача та відповідача 2 суд не повідомлено.
Судом доведено до відома, що до початку судового засідання через систему "Електронний суд" надійшли: 17.04.2025 від представника відповідача 1 - клопотання б/н від 16.04.2025 про зупинення провадження у справі № 910/10506/24 до закінчення перегляду в касаційному порядку Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 922/3456/23, з доказами надсилання на адреси інших учасників справи; 21.04.2025 - заява б/н від 21.04.2025 про розгляд справи без участі представника ТОВ "Твій Газзбут", в якій відповідач також просив задовольнити клопотання про зупинення провадження у справі.
Вказані документи судом долучені до матеріалів справи.
Будь-яких інших заяв та клопотань процесуального характеру, окрім наявних в матеріалах справи, від прокурора та учасників справи на час проведення засідання з розгляду справи по суті 29.05.2025 до суду не надходило.
У судовому засіданні з розгляду справи по суті 29.05.2025 прокурор заперечував проти задоволення клопотання відповідача 1 про зупинення провадження у справі.
Розглянувши в судовому засіданні 29.05.2025 подане 17.04.2025 відповідачем 1 клопотання б/н від 16.04.2025 про зупинення провадження у справі № 910/10506/24 судом встановлено, що в обґрунтування вказаного клопотання про зупинення провадження до закінчення перегляду в касаційному порядку Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 922/3456/23 та оприлюднення в установленому законом порядку повного тексту судового рішення, відповідач 1 посилається на те, що Верховний Суд у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду ухвалою від 20.12.2024 прийняв до розгляду справу №922/3456/23 за касаційними скаргами Спеціалізованого комунального підприємства "Харківзеленбуд" Харківської міської ради та Приватного підприємства "ЛСВ Моноліт" на рішення Господарського суду Харківської області від 22.11.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.01.2024, з призначенням судового засідання.
В якості підстав для передачі справи № 922/3456/23 на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційним судом зазначена необхідність відступу від висновків щодо застосування норм права - ч.1 ст.203, ч.1 ст.215, ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України, ч.1 ст.208 Господарського кодексу України, статей 6, 50, 51, 52, 55 Закону України "Про захист економічної конкуренції", викладених в раніше ухваленій постанові Верховного Суду від 17.10.2024 у справі №914/1507/23 (у складі колегії суддів судової палати для розгляду справ щодо захисту прав інтелектуальної власності, а також пов'язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством).
У справі № 922/3456/23 колегія суддів не погоджується з висновками у справі № 914/1507/23 щодо можливості визнання недійсним договору, укладеного з порушенням учасником закупівлі законодавства про захист економічної конкуренції, з підстав, передбачених ч.3 ст.228 ЦК України, а також щодо можливості застосування передбачених цією статтею наслідків недійсності правочину, вчиненого з метою, що суперечить інтересам держави та суспільства, вважаючи, що до таких правовідносин сторін положення ч.3 ст.228 ЦК України та ч.1 ст.208 ГК України є незастосовними.
Таким чином колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновків, викладених у постанові від 17.10.2024 у справі №914/1507/23, щодо можливості застосування передбачених положеннями ч.3 ст.228 ЦК України наслідків недійсності договору, вчиненого з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, зокрема, у разі визнання недійсним договору, укладеного з порушенням учасником закупівлі законодавства про захист економічної конкуренції.
Станом на теперішній час розгляд справи № 922/3456/23 касаційним судом не завершено та справа перебуває на розгляді Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Відтак, на переконання відповідача 1, наявні підстави для зупинення провадження у даній справі до розгляду Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 922/3456/23.
Суд зазначає, що згідно з частиною 1 статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Пунктами 1, 2, 4, 5 частини 3 статті 2 ГПК України встановлено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; диспозитивність.
За приписами ч.ч. 1, 4 ст. 13 ГПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, керує ходом судового процесу, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
При цьому положеннями ч.2 ст.2 ГПК України визначено, що суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка згідно з ч.1 ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02 вересня 2010 року, "Смірнова проти України" від 08 листопада 2005 року, "Матіка проти Румунії" від 02 листопада 2006 року, "Літоселітіс проти Греції" від 05 лютого 2004 року та інші).
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (див. рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).
В свою чергу, оцінюючи правову та фактичну складність справи слід враховувати, зокрема, наявність обставин, що утруднюють розгляд справи, та впливають на оцінку доказів і фактичних обставин у справі.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права, у тому числі відповідно до європейських стандартів, та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд (статті 2, 7 вказаного Закону).
Водночас, за змістом частини першої статті 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
Велика Палата Верховного Суду є постійно діючим колегіальним органом Верховного Суду яка, у визначених законом випадках, здійснює перегляд судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права (стаття 45 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
Відповідно до частин п'ятої та шостої статті 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Згідно з приписами п. 3 ч. 1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 315 ГПК України у постанові палати, об'єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду має міститися висновок про те, як саме повинна застосовуватися норма права, із застосуванням якої не погодилася колегія суддів, палата, об'єднана палата, що передала справу на розгляд палати, об'єднаної палати, Великої Палати.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Процесуальний закон надає суду право, у тому числі з власної ініціативи, зупинити провадження у справі, вимагаючи при цьому здійснення оцінки правовідносин у цих справах за критерієм подібності та відповідного обґрунтування своїх висновків щодо наявності підстав зупинення провадження у справі.
Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи. Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (такий правовий висновок викладено в пункті 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі №696/1693/15-ц).
Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що у кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов'язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб'єктний склад спірних правовідносин (види суб'єктів, які є сторонами спору) й об'єкти спорів. Тому з метою застосування відповідних приписів процесуального закону не будь-які обставини справи є важливими для визначення подібності правовідносин.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що таку подібність суд касаційної інстанції визначає з урахуванням обставин кожної конкретної справи, що потрібно розуміти як оцінку подібності насамперед змісту спірних правовідносин (обставин, пов'язаних із правами й обов'язками сторін спору, регламентованими нормами права чи умовами договорів), а за необхідності, зумовленої специфікою правового регулювання цих відносин, - також їх суб'єктів (видової належності сторін спору) й об'єктів (матеріальних або нематеріальних благ, щодо яких сторони вступили у відповідні відносини).
Зупинення провадження у справі - це тимчасове або повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.
Вирішуючи питання про зупинення провадження у справі господарський суд повинен у кожному конкретному випадку з'ясовувати: як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
Суд звертає увагу, що необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка покладає на національні суди обов'язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку. При цьому порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейського суду з прав людини у справах проти України. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається насамперед на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється залежно від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України", рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").
Як встановлено судом, у справах № 910/10506/24 та № 922/3456/23 в частині підстав визнання договору недійсним прокурор посилається не те, що такі угоди не відповідають інтересам держави і суспільства, його моральним засадам та необхідність застосування наслідків недійсності як правочину, укладеного з порушенням учасником закупівлі законодавства про захист економічної конкуренції (у справі № 922/3456/23), так і правочину, укладеного з порушенням вимог Законів України "Про публічні закупівлі" та "Про санкції", встановлених у частині 3 статті 228 ЦК України, частині 1 статті 208 ГК України, від застосування яких у разі визнання недійсним правочину, вчиненого з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, пропонує відступити Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
При цьому, як зазначено в ухвалі Верховного Суду від 20.12.2024, майнові санкції, передбачені положеннями ч.3 ст.228 ЦК України, ч.1 ст.208 ГК України в разі визнання недійсним правочину, вчиненого з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, не підлягають застосуванню як такі, що порушують критерій сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном із гарантіями ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у світлі практики Європейського суду з прав людини. У разі визнання судом на підставі зазначених норм недійсним правочину, вчиненого з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, підлягають застосуванню наслідки виконання недійсного правочину, передбачені ч.1 ст.216, п.1 ч.1 ст.1212 ЦК України.
Отже, з огляду на подібність правовідносин у справі № 922/3456/23 та № 910/10506/24 з урахуванням критеріїв, визначених у пунктах 39, 96, 97 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19, вирішення спору у справі № 922/3456/23 матиме безпосередній вплив на результат розгляду справи № 910/10506/24 у разі формування або уточнення об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду відповідних правових висновків щодо питання застосування правових наслідків, передбачених ч.3 ст.228 ЦК України, у разі визнання недійсним правочину, вчиненого з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, відтак, з метою забезпечення єдності судової практики та повного, всебічного, об'єктивного розгляду справи № 910/10506/24 суд вважає за необхідне зупинити провадження у даній справі № 910/10506/24 до закінчення перегляду в касаційному порядку об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 922/3456/23 та оприлюднення в установленому законом порядку повного тексту судового рішення.
В свою чергу, зупинення провадження з урахуванням обставин цієї справи та особливостей правового регулювання спірних правовідносин відповідає принципу процесуальної економії, який забезпечує відсутність необхідності подальшого звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту та перегляду рішення суду в апеляційній інстанції з урахуванням правової позиції об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 922/3456/23 у подібних правовідносинах.
Згідно із п. 11 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Відповідно до ч. 3 ст. 195 ГПК України провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1-3-1 частини першої статті 227 та пунктом 1 частини першої статті 228 цього Кодексу.
Як зазначалося судом вище, ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.11.2024 закрито підготовче провадження у справі № 910/10506/24 та призначено справу до судового розгляду по суті.
Суд зазначає, що господарським процесуальним законодавством не врегульовано питання щодо повернення суду першої інстанції до стадії підготовчого провадження після його закриття.
Так, в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 січня 2022 року у справі №234/1107/20 (провадження №61-15126св21), зроблено висновок, що: "при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод".
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 ст. 3 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Окрім цього, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі Жоффре де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року).
Разом з тим, згідно з практикою Верховного Суду, викладеною у постановах від 03.09.2019 у справі № 9802/271/18, від 16.02.2021 у справі № 922/2115/19, в ухвалі від 22.06.2021 у справі № 923/525/20, постанові від 16.12.2021 у справі № 910/7103/21, а також Північного апеляційного господарського суду від 06.09.2021 у справі № 910/7960/20, суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.
Однак такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті.
Таким чином, враховуючи вищевикладене та обставини справи, з метою повного, всебічного та об'єктивного дослідження усіх матеріалів справи та фактичних обставин спору, оскільки нормами п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України передбачене зупинення провадження у справі до закінчення перегляду судового рішення у подібних правовідносинах в касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду лише на стадії підготовчого провадження, господарський суд дійшов висновку про необхідність повернення на стадію підготовчого засідання для вирішення питання про зупинення провадження у даній справі.
Враховуючи вищевикладене, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, враховуючи зміст позовних вимог та підстави позову, а також предмет доказування у даній справі, зважаючи на подібність обставин та фактів у справі № 922/3456/23 з підставами даного позову та приймаючи до уваги вплив висновків з розгляду справи об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для визначення правових висновків у даній справі, а також з метою дотримання принципу єдності правозастосовчої практики, суд дійшов висновку, що наведене свідчить про необхідність зупинення розгляду даної справи до закінчення розгляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 922/3456/23 та зупинення провадження, у зв'язку з чим відповідне клопотання відповідача 1 підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 177, 228, 229, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Повернутися до розгляду справи № 910/10506/24 у підготовчому провадженні.
2. Продовжити підготовче засідання у цьому ж судовому засіданні.
3. Клопотання відповідача 1 - Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" про зупинення провадження у справі № 910/10506/24 задовольнити.
4. Провадження у справі № 910/10506/24 зупинити до закінчення перегляду в касаційному порядку об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №922/3456/23 та оприлюднення в установленому законом порядку повного тексту судового рішення.
5. Зобов'язати прокурора та сторін повідомити суд про усунення обставин, що стали підставою для зупинення провадження в справі № 910/10506/24, надавши суду відповідні письмові докази.
6. Копію ухвали направити прокурору та сторонам по справі.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги в порядку і строки, передбачені ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя А.М.Селівон