ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
18.08.2025 м. Івано-ФранківськСправа № 909/564/25
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Скапровської І. М.
розглянувши у справі за позовом: ТОВ "Пері Україна", вул. Об'їзна Дорога, буд. 60, м. Бровари, Київська обл., 07400,
до відповідача: ТОВ "ПБС", урочище Центр, буд. 5Г, с. Бистриця, Надвірнянський р-н, Івано-Франківська обл., 78436, про стягнення інфляційних втрат в сумі 232 538,13 грн, пені в сумі 447 884,12 грн, 3% річних в сумі 49 020,55 грн по Договору №СО-23-001331 оперативної оренди обладнання від 11.10.2023 та судових витрат, заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі №909/564/25 про стягнення витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 18 000 грн по Договору №01/02 про надання правничої допомоги від 01.02.2024,
встановив, що 30.07.2025 Господарським судом Івано-Франківської області винесено у даній справі рішення про задоволення позову та стягнуто з відповідача на користь позивача 232 538,13 грн - інфляційних втрат, 447 884,12 грн - пені, 49 020,55 грн - 3% річних; 8 812,15 грн - судового збору.
01.08.2025, до суду поступила заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі №909/564/25 про стягнення витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 18 000 грн по Договору №01/02 про надання правничої допомоги від 01.02.2024, вирішення питання про розгляд цієї заяви просив проводити без участі позивача.
В підтвердження викладено долучив копії: ордеру на надання правничої допомоги від 05.12.2024, договору №01/02 про надання правничої допомоги від 01.02.2024, Додаткової угоди №24 від 21.04.2025, актів № 30/04/25 від 30.04.2025, №11/06/25 від 11.06.2025, №30/07/25 від 30.07.2025 прийому-передачі наданих послуг до Договору про надання правничої допомоги від №01/02 від 01.02.2024 та до Додаткової угоди №24 від 21.04.2025, рахунків-фактур №30/04 від 30.04.2025, №11/06 від 11.06.2025, №30/07 від 30.07.2025, платіжних інструкцій від 06.05.2025 на суму 9 000,00 грн, від 12.06.2025 на суму 4 000,00 грн, 31.07.2025 на суму 5 000,00 грн, квитанцій №4128515, 4128516.
Суд прийняв вищевказану заяву до розгляду, вирішив здійснювати розгляд заяви без повідомлення учасників справи, встановив ТОВ "ПБС" строк для реалізації права на подання заперечень або клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу з наданням доказів направлення копій іншим учасникам судового процесу 5 днів з дня отримання ухвали.
Копія ухвали від 07.08.2025 надіслана відповідачу ТОВ "ПБС" до його електронного кабінету 07.08.2025 о 16:42, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа від 08.08.2025.
Станом на 18.08.2025 заперечень або клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу від відповідача до суду не надходило.
Згідно з ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Розглянувши матеріали справи, суд вважає, що заяву слід задоволити частково.
При цьому суд врахував наступне.
Статтею 244 ГПК України передбачено право суду ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Витрати на професійно правничу допомогу належать до судових витрат (п. 1. ч. 3 ст. 123 ГПК України).
Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).
Приписами ст. 126 ГПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.
Згідно з вимогами частини восьмої ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Надання адвокатом послуг на професійну правничу допомогу при розгляді справи №909/564/25 підтверджується: ордером на надання правничої допомоги від 05.12.2024, договором №01/02 про надання правничої допомоги від 01.02.2024, Додатковою угодою №24 від 21.04.2025, актами № 30/04/25 від 30.04.2025, №11/06/25 від 11.06.2025, №30/07/25 від 30.07.2025 прийому-передачі наданих послуг до Договору про надання правничої допомоги від №01/02 від 01.02.2024 та до Додаткової угоди №24 від 21.04.2025, рахунками-фактур №30/04 від 30.04.2025, №11/06 від 11.06.2025, №30/07 від 30.07.2025, платіжними інструкціями від 06.05.2025 на суму 9 000 грн, від 12.06.2025 на суму 4 000 грн, 31.07.2025 на суму 5 000 грн.
За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №910/4201/19).
Разом із тим, згідно зі статтею 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 ГПК України).
Водночас, за змістом частини 4 статті 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19.
До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019, що винесені у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
З поданих суду документів в підтвердження понесених витрат в заявленому розмірі, встановлено те, що сторони договору про надання правничої допомоги (адвокатське бюро та позивач) обумовили вартість послуг представника, зокрема встановили, що вартість підготовки позовної заяви ставить - 7000 грн, участь в судовому засіданні - 4000 грн за одне судове засідання, відповідь на позов - 5000 грн, підготовка клопотання заяви або клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу - 1000 грн, збір документів, що стосується спору - 1000 грн, вивчення та здійснення правового аналізу, що стосується спору - 1000 грн (Додаткова угода №24 від 21.04.2025 до Договору про надання правничої допомоги від №01/02 від 01.02.2024).
З урахуванням зазначеного, складності справи, виконаних представником позивача робіт (надання послуг), принципу необхідності та розумності судових витрат та того, що заява про стягнення/розподіл судових витрат є фактично заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною у зв'язку з необхідністю відшкодування правової допомоги, а тому витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню (відступ від висновку, викладеного в постанові КГС ВС від 21.10.2022 у справі № 910/13595/20), а підготовка позовної заяви включає збір, вивчення та правовий аналіз документів, суд дійшов висновку про покладення на відповідача витрат позивача на професійну правничу допомогу частково - у розмірі 15 000 грн (підготовка позовної заяви та участь у двох судових засіданнях).
Відповідно до ст. ст. 74, 77 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Ч.3 ст.244 ГПК України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви; додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
За наведених обставин, керуючись ст. ст. 74, 77, 86, 123, 126, 129, 244 ГПК України, суд
заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі №909/564/25 про стягнення витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 18 000,00 грн по Договору №01/02 про надання правничої допомоги від 01.02.2024 - задоволити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПБС" (код ЄДРПОУ 32872788, урочище Центр, буд. 5Г, с. Бистриця, Надвірнянський р-н, Івано-Франківська обл., 78436) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пері Україна" (код ЄДРПОУ 31032954, вул. Об'їзна Дорога, буд. 60, м. Бровари, Київська обл., 07400) - 15 000 грн (п'ятнадцять тисяч гривень) - витрат пов'язаних з правничою допомогою адвоката.
Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.
Витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 грн (три тисячі гривень) - залишити за позивачем.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного додаткового рішення.
Суддя І. М. Скапровська