19.08.2025 Справа № 908/2441/25
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова І.С., розглянувши матеріали
за позовом Товариства з обмеженою відповідальність «Теком Лізинг», 65082, м. Одеса, Сабанєєв міст, 5/7
до відповідачів:
1. Товариства з обмеженою відповідальність «Агрія Експедитор», 71112, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Горького, 7
2. Приватного акціонерного товариства «Бердянський завод підйомно - транспортного обладнання», 71112, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Горького, 7
про стягнення коштів
установив
08.08.2025 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальність «Теком Лізинг» до відповідачів Товариства з обмеженою відповідальність «Агрія Експедитор», Приватного акціонерного товариства «Бердянський завод підйомно - транспортного обладнання» про стягнення заборгованості в розмірі 13 694 368,24 грн, а саме:
- за договором фінансового лізингу № FL/41-06-20 від 07.07.2020 в розмірі 3 079 208,53 грн, донарахована комісія в розмірі 365 622,85 грн, пеня в розмірі 2 940 499,48 грн, штраф в розмірі 153 960,35 грн;
- за договором фінансового лізингу № FL/43-07-20 від 13.07.2020 в розмірі 623 789,51 грн, донарахована комісія в розмірі 43 584,06 грн, пеня в розмірі 348 053,91 грн, штраф в розмірі 30 267,95 грн;
- за договором фінансового лізингу № FL/44-07-20 від 13.07.2020 в розмірі 1 527 512,84 грн, донарахована комісія в розмірі 110 959,73 грн, пеня в розмірі 860 729,54 грн, штраф в розмірі 74 131,53 грн;
- за договором фінансового лізингу № FL/45-07-20 від 07.07.2020 в розмірі 2 090 055,20 грн, донарахована комісія в розмірі 147 746,46 грн, пеня в розмірі 1 195 931,74 грн, штраф в розмірі 102 314,53 грн.
Разом з позовної заявою позивачем подано заяву про відстроченні оплати судового збору.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.08.2025, справу № 908/2441/25 передано на розгляд судді Горохову І.С.
Розглянувши зазначену позовну заяву господарський суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
За змістом п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору врегульовано Законом України “Про судовий збір».
Згідно із положень ч. 1, п. п. 1, п. п. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір», судовий збір за розгляд немайнових вимог складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за розгляд майнових вимог - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду.
Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року в розмірі 3028,00 грн.
З огляду на викладене вище, враховуючи ставку судового збору та ціну позову, позивач при зверненні до суду з даною позовною заявою мав би сплатити судовий збір у розмірі 205 415,52 грн.
Як було зазначено судом вище, позивачем разом з позовною заявою подано заяву про відстрочення сплати судового збору, в обґрунтування якої зазначає, що останнім відомим позивачеві місцем знаходження відповідачів було місто Бердянськ, яке є тимчасово окупованою територією та відповідно не мас поштового або іншого сполучення. Оплати за договорами відповідачі не здійснюють з березня 2022 року, у зв'язку з чим позивач поніс значні збитки. Крім того, позивач перебуває в тяжкому фінансовому становищі, в тому числі з урахуванням значної заборгованості відповідачів.
У якості доказів незадовільного майнового стану до заяви додана довідка Акціонерного товариства «МТБ Банк» від 07.07.2025 № 01/202-01/02-Д, відповідно до якої залишок коштів складає 1696,27 грн.
Розглянувши вказану заяву та докази на її обґрунтування, суд не вбачає підстав для її задоволення виходячи з наступного.
Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване ст. 8 Закону України “Про судовий збір», норма якої є спеціальною.
Відповідно до положень ст. 8 Закону України “Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або
2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або
4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.
Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак, таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Судовий збір сам по собі не обмежує право особи на справедливий суд, однак при цьому такий збір повинен встановлюватись з урахуванням спроможності заявника його сплатити та стадії, на якій перебував розгляд справи на той момент, коли обмеження було накладено.
Відповідно до приписів частини 4 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
За практикою щодо застосування статті 6 Конвенції, наведеною, зокрема, у рішеннях ЄСПЛ у справах “Георгел і Георгета Стоїческу проти Румунії» (Georgel and Georgeta Stoicescu v. Romania), “Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином, щоб завдати шкоди самій суті цього права. Судовий збір має бути розумним, таким, що з урахуванням фінансового положення заявника може бути ним сплачений. Великий розмір судових витрат, який не враховує фінансового положення заявників, може бути розглянутий як такий, що непропорційно обмежує право на доступ до правосуддя.
У постанові Верховного Суду від 12.03.2021 по справі № 912/1061/20 наведено висновок про застосування норм права про те, що відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, а також звільнення від його сплати або зменшення його розміру з підстав, передбачених ст. 8 Закону України “Про судовий збір», є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо). Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов'язок, а право суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).
Отже, суд наділений повноваженнями зменшити тягар судових витрат для особи, яка до нього звертається. Водночас конструкція частин 1, 2 ст. 8 Закону України “Про судовий збір» дає підстави для висновку, що зменшення тягаря судових витрат, якого зазнає сторона, є не обов'язком суду, а знаходиться у межах суддівського розсуду, який може бути реалізований за наявності певних обставин.
До того ж стосовно сплати судового збору законодавець визначив вичерпний перелік умов, за наявності яких можливе зменшення тягаря тих судових витрат, яких зазнає сторона.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з положеннями статей 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, повинна навести доводи того, що її майновий стан об'єктивно перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також надати докази, які б свідчили про вжиття ним всіх необхідних заходів для своєчасної сплати судового збору.
Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату нею судових витрат. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини можуть бути підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати (аналогічні висновки зроблені Верховним Судом у постановах від 20.02.2020 у справі № 420/1582/19, від 17.09.2020 у справі № 460/3138/19 тощо).
Як зазначено у постановах Верховного Суду від 21.10.2022 у справі № 905/1059/21, від 30.11.2022 у справі № 905/1060/21, від 02.02.2023 у справі № 320/2083/21, оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (рішення ЄСПЛ у справах: “Княт проти Польщі» (“Kniat v. Poland») від 26 липня 2005 року; “Єдамскі та Єдамска проти Польщі» (“Jedamski and Jedamska v. Poland») від 26 липня 2005 року).
Ураховуючи правові висновки Верховного Суду, які викладені в постановах наведених вище, заявник при зверненні з клопотанням/заявою про відстрочення (розстрочення), звільнення від сплати судового збору повинен документально довести факт незадовільного майнового стану, а суд на свій розсуд оцінює факт неспроможності заявника та наявність підстав для звільнення останнього від вчинення процесуальної дії - сплатити судовий збір.
Скрутне матеріальне становище - це умови існування фізичної особи, які проявляються перш за все при відсутності грошових коштів та інших майнових засобів, що необхідні для задоволення потреб фізичної особи та придбання речей першої необхідності продуктів харчування, медичних ліків, житла, одягу тощо).
Таким чином, єдиною підставою для вчинення судом у зазначених вище нормах дій є врахування ним майнового стану сторони в цілому. При цьому обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону, тобто в даному випадку на заявника.
Суд наголошує, що клопотання не містить даних за наявності яких суд міг би об'єктивно оцінити скрутне матеріальне становище позивача.
З огляду на викладене вище, розглянувши клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем обставин, які перешкоджають сплаті судового збору в розумінні ст. 8 Закону України «Про судовий збір», а відтак, вказане клопотання не підлягає задоволенню.
Таким чином, ураховуючи відмову у задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору та відсутність доказів сплати судового збору за звернення до господарського суду з позовною заявою відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суд встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до п. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 164 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 162, 174 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив
1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальність «Теком Лізинг» у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.
2. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальність «Теком Лізинг» до відповідачів Товариства з обмеженою відповідальність «Агрія Експедитор», Приватного акціонерного товариства «Бердянський завод підйомно - транспортного обладнання» про стягнення коштів,залишити без руху.
3. Надати позивачу строк для усунення недоліків терміном 10 днів з дня отримання вказаної ухвали, шляхом подання до суду, а саме:
- документів, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі (205 415,52 грн).
4. Роз'яснити позивачу, якщо у встановлений строк виявлені недоліки не будуть усунуті, позовна заява буде вважатись не поданою та повернута позивачеві.
5. Ухвала набирає законної сили 19.08.2025 та оскарженню не підлягає.
Суддя І. С. Горохов