вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
19.08.2025 м. Ужгород Справа № 907/577/25
Господарський суд Закарпатської області у складі судді Пригуза П.Д., розглянувши справу у спрощеному позовному провадженні,
за позовом: Фізичної особи - підприємця Райчинець Тетяни Михайлівни, РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАЙТ ВУД", код ЄДРПОУ - 39336019, 89200, Закарпатська обл., Ужгородський р-н, місто Перечин, пров. Ужанський, будинок 6,
про стягнення коштів на відшкодування шкоди,
Секретар судового засідання - Ігнатко О.В.
Без виклику учасників справи,
Фізична особа - підприємець Райчинець Тетяна Михайлівна, РНОКПП - НОМЕР_1 , звернулась до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАЙТ ВУД", код ЄДРПОУ - 39336019, з позовними вимогами про стягнення на свою користь з відповідача 51 201.52 грн. боргу, з яких 30 513.80 грн. - пеня, 17 381.05 грн. - інфляційні збитки та 3306.67 грн. - річні відсотки.
Рішенням Господарського суду Закарпатської області у цій справі від 21.02.2025 позовні вимоги задоволено частково, а саме судом ухвалено: Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАЙТ ВУД", код ЄДРПОУ - 39336019, 89200, Закарпатська обл., Ужгородський р-н, місто Перечин, пров. Ужанський, будинок 6, на користь Фізичної особи - підприємця Райчинець Тетяни Михайлівни, РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , заборгованість у загальному розмірі 45 629,36 грн. (сорок п'ять тисяч шістсот двадцять дев'ять гривень 36 копійок), з яких: 24 941,64грн. - пені, 17 381.05 грн. - інфляційні збитки та 3306.67 грн. - річні відсотки.
Судові витрати покладено на відповідача у справі та стягнуто на користь Фізичної особи - підприємця Райчинець Тетяни Михайлівни, сплачений судовий збір у розмірі 3028.00 грн.
В іншій частині позову - відмовлено.
Повне судове рішення складено та підписано 13.08.2025 року.
В подальшому, на адресу суду від представника позивача надійшла заява про стягнення витрат на правничу допомогу (вх. №02.3.1-02/7297/25 від 18.08.2025), в якій він просить ухвалити додаткове рішення у справі №907/577/25, яким стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу адвоката, заявлені до стягнення під час подачі позовної заяви та видати судовий наказ, який надіслати на адресу позивача.
Заявник зазначає, що заперечень щодо заявленого розміру судових витрат від відповідача не надходило.
Розглянувши заяву, судом встановлено наступне.
В позовній заяві позивач зазначив, що з метою ознайомлення з матеріалами справи, досудового вретулювання спору, підготовки позовної заяви та юридичного супроводу справи в суді та забезпечення примусового виконання судового рішення, позивачем понесені попередні витрати на правову допомоту адвоката у сумі 9300,00 грн. Розрахунок витрат проведений, шляхом додавання вартості окремих дій адвоката, визначних Договором про правову допомогу: 1500,00 грн. - за огляд, вивчення, аналіз та попередню правову оцінку документів та інше, доказів за їх місцезнаходженням, 100,00 грн. - за проведення переговорів на предмет погашення збитків, 400,00 грн. - за аналіз судової практики вищих судів, 1500,00 грн. - за проведення арифметичних розрахунків, 4300,00 грн. - за підготовку позовної заяви та пакету документів, необхідних для звернення до суду, 1500,00 грн. - за вчинення інших дій необхідних для розгляду справи та її повного юридичного супроводу (в т.ч. підготовка пояснень, заяв на виконання ухвaл та заяв по суті, клопотань тощо), в тому числі, забезпечення виконання судового рішення. У Договорі про правову допомогу сторони домовилися про премію (гонорар успіху) який повинен бути сплачений адвокату у випадку вирішення спору на користь клієнта. Гонорар ycnixy складає 2000,00 грн.
У позовній заяві позивач просив стягнути з відповідача, на користь позивача, суму витрат, понесених на правову допомогу адвоката у розмірі 9300,00 грн., а при задоволенні позову, стягнути з відповідача 2000,00 грн. у якості відшкодування гонорару успіху, який має бути сплачений позивачем.
Надавши оцінку вимогам заявника про розподіл судових витрат суд, перш за все зауважує, що твердження Заявника про те що від Відповідача заперечень щодо заявленого розміру судових витрат не надходило, не відповідає дійсній правовій оцінці відповідачем витрат Позивача на правничу допомогу.
Так, як вбачається із відзиву на позов Відповідач позовні вимоги визнав, заперчивши лише частково щодо неправильного розрахунку розміру пені, з яким суд погодився.
Але стосовно розміру витрат Позивача на правничу допомогу Відповідач заперечив, пояснивши свою позицію письмово.
Відповідач визнав і просив задовольнити частково вимоги щодо витрат Позивача на професійну правову допомогу на суму 1 085,98 грн.
Відповідач пояснив свою позицію, що визначаючи належні на правничу допомогу витрати, суд має звернутися до правових позицій, викладених у постанові Об'єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, згідно якої "з урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, суд може обмежити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи".
Докази на підтвердження вимог щодо витрат.
Заявником до справи надано такі докази, що підтверджують його вимоги з відшкодування витрат на правничу допомогу:
1) копія ордеру на надання правничої допомоги ФОП Райчинець Т.М. серії ВО №1105365 адвокатом Лоза Віктором Миколайовичем, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №507 від 16.05.2008 видане Тернопільською обласною ККДА на підставі рішення № 11 від 16.05.2008 року.
2) копія договору про правову допомогу від 14.05.2025, який укладений між ФОП Райчинець Т.М. та Адвокатським бюро "Лози", згідно п. 2 якого визначено питання винагороди, розмір і порядку її сплати, загальна вартість послуг за цим договором складається із винагороди в сумі 9300,00грн. та, при задоволенні позову, - 2000,0грн. премії - гонорару успіху.
3) квитанція до прибуткового касового ордеру від 16.05.2025, про прийняття оплати Лозою В.М. в сумі 9300,0грн.
4) копія акту приймання - передачі наданих послуг до договору б/№ від 14.06.2025 про надання правничої допомоги від 16.05.2025, згідно якого сторони погодили, що усі види послуг згідно акту належно надані, розрахунок за надані послуги здійснено повністю в розмірі 9300,0грн., окрім гонорару успіху.
Норми права та правові позиції, що враховуються судом при вирішенні заяви.
Суд зазначає, що ст.59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Право учасників справи користуватися правничою допомогою передбачено статтею 16 ГПК України.
Відповідно до статті 124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Частиною 1 статті 126 ГПК України встановлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно з ч. 2 ст.126 ГПК України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст.126 ГПК України).
За змістом ч. 4 ст.126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч. 5 ст.126 ГПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст.126 ГПК України).
Згідно з ч. 5 ст.129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинились.
Частиною 8 ст.129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Оскільки станом на день прийняття рішення суд не розглядав та не вирішував питання щодо розподілу витрат на правничу допомогу, відтак це питання має бути вирішено судом шляхом ухвалення додаткового рішення. Крім того, представник позивача на виконання п. ч. 3 ст. 129 ГПК України зробив відповідну про це заяву, яка вказана вище.
Згідно з ч. 5 ст. 126 ГПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Визначаючи належні на правничу допомогу витрати, суд звертається до правових позицій, викладених у постанові Об'єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, згідно якої "з урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, суд може обмежити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи".
Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням не тільки того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою і необхідною.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, або є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Водночас, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень статті 126 ГПК України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Аналогічних висновків дійшов також Європейський суд з прав людини, рішення якого, відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", можуть бути використані судом в якості джерела права.
Так, у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п.п. 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна та інші проти України" від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 Європейський суд з прав людини вказав, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації.
Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
При цьому, згідно з статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 Господарського процесуального кодексу України.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.05.2020 зі справи № 904/4507/18 зауважила, що для суду не є обов'язковими зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема, у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату “гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Отже, дослідивши заяву позивача про ухвалення додаткового судового рішення щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді першої інстанції, надані заявником докази, застосовуючи зазначені вище критерії розумності, розміру заявлених заявником до відшкодування витрат на оплату послуг адвоката, їх необхідності та співмірності зі складністю справи і виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), обсягом наданих адвокатом послуг, враховуючи всі аспекти та характер спірних правовідносин у справі та виходячи із загальних засад господарського законодавства щодо принципів диспозитивності, змагальності сторін, рівності усіх учасників, ціну позову, складність та значення для сторін цієї справи, суд зазначає, що загальний розмір витрат на правничу допомогу заявлений представником позивача, не є пропорційним до предмета спору. Суд також враховує, що дана справа розглядалась у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін, судові засідання у справі не проводились, а позивачем позовні вимоги і необхідність несення витрат на правничу допомогу - не заперечувалися, але заперечено розмір адвокатського гонорару.
Також, суд бере до уваги, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 04.10.2021 від №640/8316/20, від 21.10.2021 у справі №420/4820/19 тощо).
Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (правовий висновок Верховного Суду в постанові від 24.01.2022 року у справі №911/2737/17).
Отже, суд, враховуючи той факт, що дана справа є малозначною і була призначена для розгляду у порядку спрощеного позовного провадження (ч. 3 статті 12 ГПК України), відповідно, судові засідання не проводилися, при ціні позову в сумі 51 201.52 грн. судом задоволено вимоги в сумі 45 629,36 грн., суд вважає, що заявлені представником відповідача до відшкодування витрати у загальній сумі 11 300,00 грн. є не співмірними із складністю цієї справи, не відповідають критерію реальності (договір про допомогу укладено 14.05, а роботи здано за Актом 16.05.25) таких витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), розумності їхнього розміру, а тому їх відшкодування матиме надмірний характер.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що у цій справі витрати позивача на професійну правничу допомогу, що заявлені в сумі 11 300,00грн, у т. ч. 2000,0 гонорару успіху, підлягають розподілу між сторонами, компенсувавши позивачеві співмірну частину таких витрат на оплату послуг адвоката, яка належить стягненню з відповідача в сумі 5000,00 грн.
Керуючись ст. 123, 126, 129, 244 ГПК України, суд -
1. Заяву позивача про розподіл та стягнення витрат на правничу допомогу - задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАЙТ ВУД", код ЄДРПОУ - 39336019, 89200, Закарпатська обл., Ужгородський р-н, місто Перечин, пров. Ужанський, будинок 6, на користь Фізичної особи - підприємця Райчинець Тетяни Михайлівни, РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000.00 грн. (п'ять тисяч гривень 00 копійок) -
Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.
Копію додаткового рішення направити сторонам у справі.
Додаткове рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту додаткового рішення. Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.
Повний текст рішення складено та підписано 19.08.2025 року.
Суддя П. Д. Пригуза