вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про розстрочення виконання рішення суду
19.08.2025м. Дніпро№ 904/5759/24
Суддя Васильєв О.Ю., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Касмет» про розстрочення виконання рішення суду у справі
За позовом: Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг
До: Товариства з обмеженою відповідальністю «Касмет», м. Кривий Ріг
Про: стягнення 1 128 445,66грн.
Суддя Васильєв О.Ю. секретар судового засідання Вязовська К.В.
Від позивача: не з'явився;
Від відповідача: не з'явився
КМР (позивач) в грудні 2024 р. звернулась до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ТОВ «Касмет» (відповідач) про стягнення 1 128 445,66грн. (в т.ч.: 935 182,26грн. - заборгованість з орендної плати за землю у період з 01.01.23р. до 31.12.23р. та 193 263,40грн. - пеня). Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором оренди земельної ділянки №2022418 від 30.11.22р.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 13.03.25р. позовні вимоги задоволено ; стягнуто з ТОВ «Касмет» на користь КМР: 935 182,26грн. - заборгованості, 193 263,40грн. - пені та 16 926,69грн. - витрат на сплату судового збору. Постановою ЦАГС від 16.06.25р. апеляційну скаргу ТОВ «Касмет» на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.03.25р. у справі № 904/5759/24 повернуто заявникові.
26.06.25р. на виконання рішення господарським судом видано відповідний наказ.
27.06.25р. через підсистему «Електронний суд» від ТОВ «Касмет» (відповідач) надійшла заява про розстрочення виконання рішення суду до 12.03.26 р. , обґрунтована посиланням на запровадження в Україні воєнного стану та ту обставину , що виконання рішення суду у повному обсязі ставить під загрозу подальшу діяльність ТОВ «Касмет» враховуючи складний фінансовий стан підприємства .
Ухвалою суду від 30.06.25р. прийнято вищезазначену заяву та призначено її розгляд у судовому засіданні 07.08.25р.
04.07.25р. до суду від Криворізької міськради надійшли заперечення на заяву про розстрочення виконання судового рішення , в яких позивач зазначив про безпідставність та недоведеність заяви відповідача про розстрочення виконання рішення суду.
Ухвалою від 07.08.25р. призначено розгляд заяви про розстрочення виконання рішення на 19.08.25р. об 11:00 год.
12.08.25р. через систему «Електронний суд» від відповідача надійшла заява про участь у судовому засіданні 19.08.25р. о 11:00 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою господарського суду від 13.08.25 р. задоволено заяву відповідача про участь у судовому засіданні 19.08.25р. об 11:00 год. в режимі відеоконференції ; призначене судове засідання в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС (https://vkz.court.gov.ua) на 19.08.25р. об 11:00 год.
19.08.25 р. на адресу суду від Криворізької міськради надійшла заява про розгляд заяви відповідача про розстрочення виконання судового рішення без участі представника позивача.
До судового засідання 19.08.25 р. представники сторін не з'явилися, суд намагався за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС з'єднатися з представником ТОВ «Касмет», але вона не знаходилася в мережі.
Відповідно до приписів ст.331 ГПК України : за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови. При відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову. Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.
Відповідно до п.7.2. Постанови Пленуму ВГСУ №9 від 17.10.12р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом…Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Згідно до положень «Конвенції про захист прав людини та основних свобод» (Рим, 4.XI.1950) ( ратифіковано Законом України N 475/97-ВР ( 475/97-ВР ) від 17.07.97 ): Кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом ( стаття 6(1).Кожен, чиї права і свободи, викладені в цій Конвенції, порушуються, має право на ефективний засіб правого захисту у відповідному національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, що діяли як офіційні особи ( Стаття 13 (1). Ніщо в цій Конвенції не може тлумачитися як таке, що надає будь-якій державі, групі або особі будь-яке право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, що викладені в цій Конвенції, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж передбачено в Конвенції ( Стаття 17 (1). Відповідно до Першого Протоколу до «Конвенції про захист прав і основних свобод людини» ( який ратифіковано Законом України N 475/97-ВР ( 475/97-ВР ) від 17.07.97 ) : кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права ( ст.1 ).
Європейський Суд з прав людини неодноразово в низці своїх рішень за заявами громадян проти України зазначав , що в Україні заявники на протязі значного терміну часу не можуть домогтися виконання судових рішень, винесених на їх користь .Так у рішенні по Справі «Войтенко проти України» (Заява N 18966/02,Страсбург, 29 червня 2004 року) суд знову повторює, що «...ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок (див. «Іммобільяре Саффі проти Італії», заява N 22774/93) . Суд нагадує свою практику, що неможливість для заявника домогтися виконання судового рішення, винесеного на його чи її користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, що викладене у першому реченні пункту першого статті 1 Протоколу N 1 (див. серед інших джерел, «Бурдов проти Росії» , заява N 59498/00; «Ясіуньєне проти Латвії», заява N 41510/98, 6 березня 2003 року).Тому у цій справі Суд вважає, що неможливість заявника домогтися виконання його рішення протягом чотирьох років становить втручання у його право на мирне володіння майном у сенсі пункту першого статті 1 Протоколу N 1 ...»
Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, у зв'язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини і за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право, зокрема, відстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.
Підставами для задоволення заяви про відстрочку, розстрочку виконання рішення можуть бути обставини, якими його виконання ускладнюється чи видається неможливим. Відстрочка або розстрочка виконання рішення, ухвали, постанови, зміна способу та порядку їх виконання допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи.
Суд зауважує, що подана відповідачем заява про відстрочення виконання рішення не направлена на фактичне виконання рішення суду, а дії відповідача з несплати орендної плати за земельну ділянку на протязі 2023-2025р.р. свідчить про системне невиконання ним своїх зобов'язань за договором оренди . Не наведені у заяві відповідача переконливі докази того , що вільні грошові кошти для виконання цього судового рішення з'являться у нього на протязі календарного року ( на який він просить розстрочити виконання рішення ).
Питання про відстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення (розстрочення) виконання рішення суду є з'ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку відстрочення.
В рішенні Конституційного Суду України №5-пр/2013 від 26.06.2013 зазначено, що розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника. Відстрочення - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Відстрочення виконання рішення спрямоване на забезпечення повного виконання рішення суду та є допоміжним процесуальним актом реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання його рішення.
У зв'язку з тим, що відстрочка та розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача при їх наданні, необхідно враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції, згідно з якою «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру», а у системному розумінні даної норми та національного закону суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто, довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.
З огляду на викладене, а також враховуючи принцип «справедливої рівноваги» та «справедливого балансу» у розумінні статті 6 Конвенції, правові позиції сторін у даній справі, суд вважає розумним та обґрунтованим відмову в задоволенні заяви боржника про розстрочення виконання судового рішення , що сприятиме реальному та фактичному виконанню рішення суду.
Враховуючи вищезазначені фактичні обставини та приписи чинного законодавства України, не виконання відповідачем навіть частково судового рішення; суд дійшов до висновку про відсутність достатніх правових підстав для задоволення заяви відповідача, оскільки він не довів належними доказами, що наявні обставини, які б ускладнили виконання рішення або робили його неможливим у спосіб, встановлений цим рішенням - шляхом стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів.
На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст.ст.234, 235, 255, 256, 331 ГПК України, господарський суд, -
В задоволені заяви ТОВ «Касмет» про розстрочення виконання рішення суду відмовити у повному обсязі.
Відповідно до вимог ст. 235 ГПК України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Згідно до вимог ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції .
Суддя Васильєв О.Ю.