вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
18.08.2025м. ДніпроСправа № 904/3707/25
Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г., розглянувши заяви сторін про затвердження мирової угоди у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Феррострой» м. Горішні Плавні
до Товариства з додатковою відповідальністю «Спеціалізована пересувна механізована колона №90» смт. Слобожанське
про стягнення невикористаного авансу у розмірі 500000грн, 3% річних у розмірі 11250грн84коп., інфляційних втрат у розмірі 55489грн59коп
без участі представників сторін
ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Феррострой» звернулось до Товариства з додатковою відповідальністю «Спеціалізована пересувна механізована колона №90» про стягнення невикористаного авансу в розмірі 500000грн, 3% річних в розмірі 11250грн84коп., інфляційних втрат в розмірі 55489грн59коп.
В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на порушення відповідачем зобов'язання з виконання робіт за договором субпідряду від 22.05.2022 №101/1.
Позивач послався на пункт 4.5 договору від 22.05.2022 №101/1 та вказав, що генпідрядник може перерахувати субпідряднику аванс в розмірах та строки погоджених сторонами. Субпідрядник зобов'язаний виконати обсяг робіт з використання всієї суми авансу впродовж 45 календарних днів з дати її одержання. На підставі пункту 4.5 договору від 22.05.2022 №101/1 платіжною інструкцією від 15.07.2022 №7383 позивач перерахував відповідачу аванс у розмірі 500000грн.
Позивач зазначив, що відповідно до пункту 13.1 договору від 22.05.2022 №101/1 (з урахуванням додаткової угоди від 03.03.2023 №1 до договору) договір діє до 31.03.2024.
Позивач вказав про направлення на адресу відповідача листа від 24.09.2024 №1695 із повідомленням про відмову від прийняття виконання робіт за договором внаслідок прострочення виконання відповідачем зобов'язання з виконання робіт за перерахованим авансом та вимогою повернути невикористаний сплачений аванс у розмірі 500000грн.
Позивач стверджував, що відповідач не виконав обсяг робіт з використання суми авансу та не повернув перерахований аванс.
На підставі статті 625 Цивільного кодексу України за порушення строку повернення суми авансу у розмірі 500000грн позивач нарахував та заявив до стягнення 3%річних у розмірі 11250грн84коп за період 09.10.2024 - 09.07.2025, інфляційні втрати у розмірі 55489грн59коп за період жовтень 2024 року - травень 2025 року.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.07.2025 суд прийняв позов до розгляду, визнав справу малозначною та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику(повідомлення) сторін за наявними матеріалами справи.
Суд запропонував відповідачу у строк протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати суду відзив на позов відповідно до вимог статті 165 Господарського процесуального кодексу України, а також всі докази, що підтверджують заперечення проти позову; одночасно надіслати позивачу копію відзиву та доданих до нього документів, докази такого направлення надати суду.
Згідно з довідкою Господарського суду Дніпропетровської області ухвала суду від 14.07.2025 була доставлена до електронного кабінету відповідача 14.07.2025 о 20:43. З урахуванням частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 14.07.2025 вважається врученою відповідачу 15.07.2025.
На адресу суду 29.07.2025 надійшли сформовані в системі «Електронний суд» заяви позивача та відповідача про затвердження мирової угоди від 22.07.2025 та закриття провадження у справі.
За змістом ч. 7 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України сторони можуть примиритися, у тому числі, шляхом медіації, на будь-якій стадії судового процесу. Результат домовленості сторін може бути оформлений мировою угодою.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 192 Господарського процесуального кодекс України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов'язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, якщо мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.
Мирова угода у позовному провадженні - це письмова домовленість між сторонами спору про його вирішення, яка укладається в добровільному порядку з метою припинити спір, на погоджених сторонами умовах. Тобто, відмовившись від судового захисту, сторони ліквідують наявний правовий конфлікт самостійним (без державного примусу) врегулюванням розбіжностей на погоджених умовах. Спір може бути врегульовано укладенням мирової угоди на будь-якій стадії господарського процесу, у тому числі, на стадії виконання судового рішення. На відміну від звичайного договору, мирова угода у позовному провадженні укладається в процесі розгляду справи у господарському суді у формі та на умовах, передбачених процесуальним законодавством; підлягає затвердженню господарським судом; припиняє процесуально-правові відносини сторін; якщо мирова угода не виконується добровільно, вона виконується в порядку, встановленому для виконання судового рішення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі №916/661/20).
Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі №911/918/15 зазначив, що для встановлення обставин щодо правомірності закриття провадження у справі у зв'язку із затвердження мирової угоди сторін необхідно перевірити дотримання судом при затвердженні мирової угоди вимог статті 192 Господарського процесуального кодекс України, зокрема дослідити умови мирової угоди на предмет того, чи відповідають ці умови закону, чи не порушують права або охоронювані законом інтереси інших осіб, чи не є вони невиконуваними, а також чи відповідають дії представників сторін мирової угоди інтересам осіб, яких вони представляють, оскільки порушення будь-якої з наведених вимог є безумовною підставою для відмови у затвердженні мирової угоди і, як наслідок, відсутністю передумов для закриття провадження у справі з цих підстав.
Підписантами мирової угоди від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «Феррострой» вказаний генеральний директор Данько Ігор Володимирович, від імені Товариства з додатковою відповідальністю «Спеціалізована пересувна механізована колона №90» - директор Харук Петро Петрович.
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Данько Ігор Володимирович та Харук Петро Петрович є керівниками Товариства з обмеженою відповідальністю «Феррострой» та Товариства з додатковою відповідальністю «Спеціалізована пересувна механізована колона №90».
Частиною 5 статті 192 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди, якщо:
1) умови мирової угоди суперечать закону або порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними; або
2) одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Розглядаючи заяви сторін про затвердження мирової угоди від 22.07.2025, суд не дає оцінку обставинам справи, лише досліджує зміст умов мирової угоди від 22.07.2025, підписаної сторонами.
Згідно з пунктами 3, 4 мирової угоди від 22.07.2025 сторони домовилися, що за цією мировою угодою відповідач - Товариство з додатковою відповідальністю «Спеціалізована пересувна механізована колона №90» визнає та сплачує на користь позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Феррострой», в порядку та на умовах визначених цієї мировою угодою, основний борг, у розмірі 500000грн.
Таким чином, сторони погодили, що загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем становить - 500000грн.
В свою чергу сторони домовились, що позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Феррострой» відмовляється від решти позовних вимог в частині: 55489,59грн. - інфляційних витрат, 11250,84грн. - 3% річних.
За цією мировою угодою відповідач сплачує на користь позивача 100% суми судового збору у розмірі 6800грн89коп. Інші судові витрати, понесені позивачем, не компенсуються з боку відповідача.
Строк сплати визначеної в п. 3.1 цієї мирової угоди заборгованості та визначеного в п.3.3 цієї мирової угоди судового збору, визначається та погоджується сторонами в наступному порядку:
- 500000грн. наступний шляхом:
250000грн - впродовж десяти робочих днів після затвердження цієї мирової угоди судом;
250000грн. - до 10.09.2025 року;
6800грн89коп - впродовж десяти робочих днів після затвердження цієї мирової угоди судом.
Відповідач має право достроково (повністю або частково) сплатити суми врегулювання, визначені цим пунктом мирової угоди.
Відповідно до пункту 5 мирової угоди від 22.07.2025, у разі порушення відповідачем графіку сплати сум врегулювання, визначених пунктом 4 цієї мирової угоди, відповідач сплачує на користь позивача штрафні санкції у розмірі 0,1% від залишку відповідної суми врегулювання за кожен календарний день прострочення.
Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996 №543/96-ВР встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996 №543/96-ВР розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Враховуючи викладене, положення пункту 5 мирової угоди від 22.07.2025 суперечать вимогам чинного законодавства.
Законом не передбачено права суду вносити корективи у мирову угоду чи виправляти її положення. Суд може лише вказати сторонам на невідповідність умов мирової угоди чинному законодавству.
З огляду на вищевикладене, суд відмовляє у задоволенні заяв сторін та затвердженні мирової угоди від 22.07.2025 та продовжує розгляд справи.
Додатково суд повідомляє сторін, що до моменту прийняття рішення судом вони не позбавлені права подати на затвердження суду нову мирову угоду, складену з дотриманням вимог чинного законодавства та з урахуванням викладених вище зауважень.
Керуючись статтями 192, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити у задоволенні заяв сторін та у затвердженні мирової угоди від 22.07.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Феррострой» та Товариством з додатковою відповідальністю «Спеціалізована пересувна механізована колона №90» у справі №904/3707/25.
Ухвала набирає законної сили 18.08.2025 та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя Р.Г. Новікова