пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
18 серпня 2025 року Справа № 903/602/24
Суддя Господарського суду Волинської області Вороняк А. С., розглянувши заяву Комунального підприємства “Луцьке підприємство електротранспорту» про відстрочку виконання судових рішень
по справі №903/602/24
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Системний зв'язок»
до відповідача: Комунального підприємства “Луцьке підприємство електротранспорту»
про стягнення 2009399,59 грн,
12.08.2025 через систему «Електронний суд» надійшла заява від Комунального підприємства “Луцьке підприємство електротранспорту» про відстрочку (розстрочку) виконання судового рішення від 17.09.2024, додаткового рішення від 02.10.2024 та постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2025 строком на один рік.
Згідно із ч. 1-3 ст. 169 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Порядок розгляду заяви про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, зміна способу та порядку виконання судового рішення унормовано ст. 331 ГПК України, якою передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови. При відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову. Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.
Водночас загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви визначені у ст. 170 ГПК України.
Верховний Суд в ухвалі від 28.11.2023 у справі № 910/1834/19 зазначив, що ч. 1 ст. 170 ГПК України встановлює вимогу до всіх письмових заяв, клопотань та заперечень, а тому, з урахуванням комплексного застосування норм права (ст. 169, 170 ГПК України), положення частин першої - третьої вказаної статті містять загальні вимоги щодо всіх без виключення заяв, поданих з процесуальних питань.
Відтак положення ст.ст. 169, 170 та 331 ГПК України належить застосовувати у взаємозв'язку, оскільки норми ст. 169, 331 ГПК України передбачають загальний перелік, порядок подачі та розгляду заяв та клопотань, тоді як норми ст. 170 ГПК України - форму та їх зміст.
Так, приписами ч. 1, 2 ст. 170 ГПК України унормовано, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву, клопотання або заперечення, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для такої фізичної особи), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
Письмова заява, клопотання чи заперечення підписується заявником або його представником. До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, що подається на стадії виконання судового рішення, у тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надсилання (надання) іншим учасникам справи (провадження) з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Отже, законодавець встановив імперативну норму, за умовами якої під час подання заяви з процесуальних питань на стадії виконання судового рішення заявник зобов'язаний надати докази її надсилання (надання) іншим учасникам справи (провадження).
Згідно ст. 14 Закону України "Про виконавче провадження" учасниками виконавчого провадження є виконавець, сторони, представники сторін, прокурор, експерт, спеціаліст, перекладач, суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання, особи, права інтелектуальної власності яких порушені, - за виконавчими документами про конфіскацію та знищення майна на підставі статей 176, 177 і 229 Кримінального кодексу України, статті 51-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ч. 7 ст. 42 ГПК України якщо цим Кодексом передбачено обов'язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов'язку надсилання копій документів такому учаснику справи.
У відповідності до поданої заяви 20.01.2025 Відділом державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження: ВП № 76823751 та ВП № 76823293. В порушення вимог, передбачених ч. 7 ст. 42, ч. 2 ст. 170 ГПК України, заявником до заяви про відстрочку (розстрочку) виконання рішення не додано доказів надсилання копій вказаної заяви та доданих до неї документів всім учасникам виконавчого провадження, а саме: Відділу Державної Виконавчої служби у місті Луцьку Західного управління Міністерства юстиції.
Відповідно до відповіді №13653602 про наявність зареєстрованого Електроного кабінету ЄСІТС Відділ Державної Виконавчої служби у місті Луцьку Західного управління Міністерства юстиції(код ЄДРПОУ 35041461) має зареєстрований кабінет.
До того ж положеннями ч. 6 ст. 6 ГПК України унормовано, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Оскільки заява від 12.08.2025 безпосередньо стосується виконання рішення в межах відкритих виконавчих проваджень, а державний виконавець є учасником такого провадження, тому суд дійшов висновку, що надсилання Комунальним підприємством “Луцьке підприємство електротранспорту» копії заяви від 12.08.2025 з додатками Відділу Державної Виконавчої служби у місті Луцьку Західного управління Міністерства юстиції є обов'язковим, докази чого мали бути надані заявником разом із такою заявою.
Судом встановлено, що заява від 12.08.2025 подана Комунальним підприємством “Луцьке підприємство електротранспорту» до суду за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, яка згідно квитанції № 4210741 була доставлена лише до електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю “Системний зв'язок»(стягувач) 12.08.2025.
Доказів її доставки до електронного кабінету державного виконавця до заяви не додано.
У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Салов проти України» від 06.09.2005, «Надточий проти України» від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи одстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі. Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Відтак суд вважає за доцільне зазначити, що неповідомлення учасників виконавчого провадження про звернення з заявою порушує процесуальні права, принципи рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності сторін, закріплені ч. 3 ст. 2 ГПК України, та позбавляє останніх надати заперечення або пояснення по суті поданої заяви.
Згідно із ч. 4 ст. 170 ГПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
За таких обставин, оскільки заяву про відстрочку виконання рішення подано без додержання вимог ч. 7 ст. 42, ч. 2 ст. 170 ГПК України, суд дійшов висновку про повернення такої заяви без розгляду на підставі ч. 4 ст. 170 ГПК України.
Поряд з тим суд вважає за необхідне роз'яснити заявнику, що повернення без розгляду означеної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Керуючись ст. 170, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд,
постановив:
заяву Комунального підприємства “Луцьке підприємство електротранспорту» про відстрочку виконання судових рішень повернути заявнику без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею відповідно до ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена окремо від рішення суду до Північно-західного апеляційного господарського суду згідно із ч. 2 ст. 254, ст. 255, ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала підписана 18.08.2025
Суддя А. С. Вороняк