ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
18 серпня 2025 року м. ОдесаСправа № 916/3679/23
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючої судді Принцевської Н.М.;
суддів: Богатиря К.В., Поліщук Л.В.;
(Південно-західний апеляційний господарський суд, м. Одеса, пр-т Шевченка,29)
Секретар судового засідання (за дорученням головуючої судді): Романенко Д.С.;
За участю представників сторін:
Від прокуратури - Шафарчук О.В.;
Від Одеської міської ради - Каланжова А.О.;
Від Товариства з обмеженою відповідальністю "КАНО ТРЕЙД"- Панчошак О.Д.;
Від Департаменту архітектури, містобудування та земельних відносин Одеської міської ради - не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Керівника Київської окружної прокуратури м. Одеси
на ухвалу Господарського суду Одеської області від 13.06.2025 про призначення експертизи та зупинення провадження (повний текст ухвали складено 26.06.2025)
по справі №916/3679/23
за позовом Виконувача обов'язків керівника Київської окружної прокуратури м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "КАНО ТРЕЙД"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Департаменту архітектури, містобудування та земельних відносин Одеської міської ради
про розірвання договору оренди землі та зобов'язання повернути земельну ділянку,
(суддя першої інстанції: Шаратов Ю.А., дата та місце прийняття ухвали: 13.06.2025, Господарський суд Одеської області, м. Одеса, пр-т Шевченка,29)
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.06.2025 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "КАНО ТРЕЙД" про призначення експертизи від 09.05.2025 (вх. № 14847/25), з урахуванням клопотання щодо уточнення питань експертизи від 22.05.2025 (вх. № 16332/25); призначено у справі №916/3679/23 будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Одеському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України; на вирішення експертів поставлено наступні питання: 1. Які об'єкти (об'єкт) нерухомого майна (будівля, споруда та/або будівлі та споруди) зазначені у технічному паспорті від 22.06.2009, знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Прибережна, 17 в теперішній час?; 2. Який вид будівництва (нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт, тощо) фактично виконаний (виконуються) на Об'єкті за адресою: м. Одеса, вул. Прибережна, 17 з 24.03.2020 по теперішній час?; 3. Чи наявні пошкодження (якщо так то в якому відсотковому значенні), руйнування та/або знесення (об'єкту та/або об'єктів) нерухомого майна (будівля, споруда та/або будівель та споруд), які знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Прибережна, 17?; провадження у справі № 916/3679/23 зупинено на час проведення експертизи.
Не погоджуючись з такою ухвалою, Керівник Київської окружної прокуратури м. Одеси звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить ухвалу Господарського суду Одеської області від 13.06.2025 у даній справі скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
На переконання Прокурора, оскаржувана ухвала прийнята з порушенням ст. 99, 100, 234, 236 Господарського процесуального кодексу України, а тому підлягає скасуванню.
Посилаючись на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 15.08.2022 у справі №278/1089/20, від 15.08.2018 у справі №928/1165/14, від 02.07.2019 у справі №925/1641/17, Прокурор зазначає, що оскільки зупинення провадження у справі зупиняє перебіг процесуальних строків та призводить до збільшення перебування справи у провадження, тому для призначення експертизи повинні бути безумовні підстави для збільшення фактичного часу перебування справи у провадженні суду.
Прокурор також посилаючись на висновки Верховного суду, викладені у постанові від 20.03.2018 у справі №916/2430/16, зазначає, що місцевий господарський суд, постановляючи ухвалу від 13.06.2025, не мотивував необхідності призначення у справі експертизи і не вказав, які саме фактичні дані з урахуванням наявних доказів не можуть бути встановлені судом без її призначення, обмежившись лише посиланням на загальні норми законодавства, які врегульовують процедуру вирішення відповідного питання та зазначивши лише, що обставини для встановлення яких просять призначити експертизу, входять до предмету доказування.
При цьому, Прокурор акцентує увагу, що ним надавались заперечення на клопотання про призначення експертизи, оцінки яким не надано і доводи яких судом першої інстанції не спростовано.
На переконання Апелянта, проведення експертного дослідження для з'ясування обставин, які не мають значення для справи, або які можливо встановити іншими засобами доказування, а також зупинення провадження у справі, у зв'язку з призначенням такої експертизи, не відповідатиме завданням господарського судочинства, зокрема, своєчасному вирішенню спору судом, а також принципу розумності строків розгляду справи.
Крім того, Прокурор посилаючись на ст. 182 Господарського процесуального кодексу України, зазначає, що сторона по справі може реалізувати своє право на подання доказів виключно на стадії підготовчого провадження. Проте Відповідач, скориставшись своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву не долучив висновку експертного дослідження, не повідомляв суд про причини неподання інших доказів у зазначений строк разом із відзивом на позовну заяву, а також доказів того, що Відповідач здійснив всі залежні від нього дії, спрямовані на отримання такого доказу.
При цьому, Відповідачем подано клопотання від 09.05.2025 про призначення експертизи з порушенням вимог діючого процесуального законодавства та майже через місяць після прийняття ухвали судом першої інстанції від 04.04.2025 про закриття підготовчого провадження.
З огляду на зазначене, Прокурор просить оскаржувану ухвалу скасувати та передати справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.07.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Керівника Київської окружної прокуратури м. Одеси на ухвалу Господарського суду Одеської області від 13.06.2025 по справі №916/3679/23; призначено розгляд справи №916/3679/23 на 04.08.2025 року о 12-00 год.; витребувано у Господарського суду Одеської області матеріали оскарження ухвали від 13.06.2025 по справі №916/3679/23.
11.07.2025 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №916/3679/23.
24.07.2025 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "КАНО ТРЕЙД" надійшли письмові пояснення.
За змістом абз. 2 ч. 10 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України якщо зі складу колегії суддів не може продовжувати розгляд справи суддя, який не є суддею-доповідачем у такій справі, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом, заміна такого судді з ініціативи судді-доповідача за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою з числа резервних суддів.
Враховуючи положення підпункту 17.4 підпункту 17 пункту 1 розділу XІ “Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України, підпунктів 2.3.25, 2.3.50 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду у редакції від 15.09.2016, підпункту 3.2.1 пункту 3.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду в Південно-західному апеляційному господарському суді, у зв'язку з тим, що суддя-учасник колегії суддів Ярош А.І. перебуватиме у відпустці з 04.08.2025 по 05.09.2025, розпорядженням керівника апарату суду №201 від 31.07.2025 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №916/3679/23.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи від 31.07.2025 визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя - Принцевська Н.М., судді: Богацька Н.С., Філінюк І.Г.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 31.07.2025 справу №916/3679/23 за апеляційною скаргою Керівника Київської окружної прокуратури м. Одеси на ухвалу Господарського суду Одеської області від 13.06.2025 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі головуючої судді Принцевської Н.М., суддів Богацької Н.С., Філінюка І.Г.
04.08.2025 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "КАНО ТРЕЙД" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю представника Відповідача.
Разом із тим, 04.08.2025 судове засідання з розгляду апеляційної скарги Керівника Київської окружної прокуратури м. Одеси на ухвалу Господарського суду Одеської області від 13.06.2025 по справі №916/3679/23 не відбулось у зв'язку з оголошенням у місті Одеса повітряної тривоги, про що помічником судді складено відповідну довідку.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.08.2025 повідомлено учасників справи про те, що судове засідання з розгляду апеляційної скарги Керівника Київської окружної прокуратури м. Одеси на ухвалу Господарського суду Одеської області від 13.06.2025 по справі №916/3679/23 відбудеться 18.08.2025 о 12-00 год.
За змістом абз. 2 ч. 10 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України якщо зі складу колегії суддів не може продовжувати розгляд справи суддя, який не є суддею-доповідачем у такій справі, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом, заміна такого судді з ініціативи судді-доповідача за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою з числа резервних суддів.
Враховуючи положення підпункту 17.4 підпункту 17 пункту 1 розділу XІ “Перехідні положення» ГПК України, підпунктів 2.3.25, 2.3.50 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду у редакції від 15.09.2016 року, підпункту 3.2.1 пункту 3.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду в Південно-західному апеляційному господарському суді, у зв'язку з тим, що судді - учасники колегії Богацька Н.С. з 16.08.2025 по 26.08.2025, а також Філінюк І.Г. з 11.08.2025 по 05.09.2025 перебувають у відпустках, розпорядженням керівника апарату суду №261 від 15.08.2025 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №916/3679/23.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи від 15.08.2025 визначено новий склад колегії суддів: головуюча суддя - Принцевська Н.М., судді: Богатир К.В., Поліщук Л.В.
З огляду на зазначене, ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.08.2025 справу №916/3679/23 прийнято до свого провадження колегією суддів у новому складі.
В судове засідання 18.08.2025 з'явився Прокурор, представник Позивача та Відповідача, які підтримали вимоги та доводи, викладені ними письмово. Представник Третьої особи у судове засідання не з'явився. Про день, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином.
Згідно із нормами ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Враховуючи викладене, а також зважаючи на те, що явка представників сторін судом обов'язковою не визнавалась, участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком учасників справи, колегія суддів апеляційного господарського суду, з урахуванням ст. 120, ст. 202, ст. 270, ч. 2 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України, вважає за необхідне розглянути справу за відсутності представника Третьої особи, за наявними у справі матеріалами.
Щодо письмових пояснень Товариства з обмеженою відповідальністю "КАНО ТРЕЙД" від 24.07.2025, судова колегія зазначає наступне.
Відповідно до частин першої, п'ятої статті 161 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним.
Представник Відповідача не просив дозволу подати додаткові письмові пояснення до апеляційної скарги, а Південно-західний апеляційний господарський суд не визнавав необхідним їх одержання від учасників справи та не призначав строк для їх подання.
Оскільки пояснення були подані до Південно-західного апеляційного господарського суду поза межами строку на подання відзивів та будь-яких заяв чи клопотань з процесуальних питань (до 20.07.2025), Відповідач не просив поновити чи продовжити цей строк, а також не просив дозволу подати письмові пояснення, а Південно-західний апеляційний господарський суд не визнавав необхідним їх одержання від учасників справи та не призначав строк для їх подання, відповідно до частини другої статті 118 Господарського процесуального кодексу України, письмові пояснення підлягають залишенню без розгляду. Наведене також логічно вичерпує потребу аналізу цих пояснень.
Позивач, Відповідач та Третя особа своїм правом на подання відзиву не скористались, що у відповідності до ч.3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду оскаржуваної ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку.
Відповідно до ч.1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Згідно з ч.1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 4 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення прокурора, представника Позивача та Відповідача, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали суду, встановила наступне.
Виконувач обов'язків керівника Київської окружної прокуратури м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради звернувся до Господарського суду Одеської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “КАНО ТРЕЙД» з вимогами про:
- стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “КАНО ТРЕЙД» на користь Одеської міської ради заборгованості по сплаті орендної плати в сумі 280686,02 грн, яка виникла за договором оренди землі від 24.03.2020 №77, укладеного між Одеською міською радою та ТОВ “КАНО ТРЕЙД» у період з 01.10.2021 по 31.01.2023;
- дострокове розірвання Договору оренди землі, укладеного 24.03.2020 між Одеською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю “КАНО ТРЕЙД» посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Калгановою М.В. за реєстровим № 77, щодо земельної ділянки площею 4,4726 га з кадастровим номером 5110136900:50:015:0049 за адресою: м. Одеса, вул. Прибережна, 17;
- зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю “КАНО ТРЕЙД» повернути територіальній громаді міста Одеси в особі Одеської міської ради земельну ділянку площею 4,4726 га з кадастровим номером 5110136900:50:015:0049 за адресою: м. Одеса, вул. Прибережна, 17 шляхом складання акту приймання-передачі у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому воно одержало її в оренду.
В обґрунтування позовних вимог виконуючий обов'язки керівника Київської окружної прокуратури м. Одеси посилається на порушення Товариством з обмеженою відповідальністю “КАНО ТРЕЙД» пунктів 3.1., 5.1, 5.3, п.п. 9.4.3 договору оренди землі від 24.03.2020 за № 77, укладеного між Одеською міською радою та ТОВ “КАНО ТРЕЙД», ст. 96 Земельного кодексу України, ст. 13, 25 Закону України “Про оренду землі» №161-XIV, а саме нецільове використання земельної ділянки, яка відводилась в оренду виключно для експлуатації та обслуговування існуючих об'єктів нерухомого майна.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 06.08.2024 у справі №916/3679/23, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.10.2024 провадження у справі № 916/3679/24 в частині позовних вимог виконуючого обов'язки керівника Київської окружної прокуратури м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “КАНО ТРЕЙД» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради про стягнення заборгованості по сплаті орендної плати у сумі 280686,02 грн - закрито; у позові керівника Київської окружної прокуратури м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “КАНО ТРЕЙД» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради про дострокове розірвання договору оренди землі, укладеного 24.03.2020 між Одеською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю “КАНО ТРЕЙД» посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Калгановою М.В. за реєстровим №77, щодо земельної ділянки площею 4,4726 га з кадастровим номером 5110136900:50:015:0049 за адресою: м. Одеса, вул. Прибережна, 17 та зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю “КАНО ТРЕЙД» повернути територіальній громаді міста Одеси в особі Одеської міської ради земельну ділянку площею 4,4726 га з кадастровим номером 5110136900:50:015:0049 за адресою: м. Одеса, вул. Прибережна, 17 шляхом складання акту приймання-передачі у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому воно одержало її в оренду - відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 04.02.2025 у справі № 916/3679/23 касаційну скаргу заступника керівника Одеської обласної прокуратури задоволено. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.10.2024 та рішення Господарського суду Одеської області від 06.08.2024 у справі № 916/3679/23 скасовано в частині відмови в позові виконувача обов'язків керівника Київської окружної прокуратури м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради. В цій частині справу №916/3679/23 передано на новий розгляд до Господарського суду Одеської області.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.02.2025 справу №916/3679/23 передано на розгляд судді Господарського суду Одеської області Шаратову Ю.А.
09.05.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «КАНО ТРЕЙД» звернулось до місцевого господарського суду з клопотанням про призначення експертизи від 09.05.2025 (вх. № 14847/25), в якому товариство просило суд: повернутися на стадію підготовчого провадження у справі № 916/3679/23; призначити у справі у справі №916/3679/23 судову будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставити наступні питання:
- Які об'єкти (об'єкт) нерухомого майна (будівля, споруда та/або будівлі та споруди) знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Прибережна, 17?
- Який вид будівництва (нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт, тощо) фактично виконаний (виконуються) на Об'єкті за адресою: м. Одеса, вул. Прибережна, 17 з 01.01.2023 по теперішній час?
- Чи наявні пошкодження (якщо так то в якому відсотковому значенні), руйнування та/або знесення (об'єкту та/або об'єктів) нерухомого майна (будівля, споруда та/або будівель та споруд) знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Прибережна, 17?
Проведення судової експертизи у встановлений законом строк просив доручити Одеському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України (м. Одеса, вул. Прохоровська, 35; тел: (048) 737-47-48; Email: odesa@dndekc.mvs.gov.ua), а також покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «КАНО ТРЕЙД» (65009, м. Одеса, Гагарінське плато, 5/3, приміщення 156, код ЄДРПОУ 40055495) обов'язок по оплаті судової експертизи у справі № 916/3679/23.
Вказане клопотання обґрунтоване наявністю суперечливої позиції Сторін, оскільки Позивач вважає, що спірні будівлі частково знесені, в той час як Відповідач посилається на наявність відповідних споруд та будівель, як у відповідному державному реєстрі так й фактично. Позивач наполягає на здійсненні будівельних робіт, Відповідач їх заперечує.
Отже, на переконання Відповідача, існують підстави для призначення у даній справі будівельно-технічної експертизи, на розгляд якої необхідно поставити означений перелік питань.
Крім того, 22.05.2025 Відповідач звернувся до місцевого господарського суду з клопотанням щодо уточнення питань експертизи в якому останній просив суд поставити уточненні питання:
- Які об'єкти (об'єкт) нерухомого майна (будівля, споруда та/або будівлі та споруди) знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Прибережна, 17 згідно технічного паспорту від 22.06.2009 в теперішній час?
- Який вид будівництва (нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт, тощо) фактично виконаний (виконуються) на Об'єкті за адресою: м. Одеса, вул. Прибережна, 17 з 24.03.2020 р. по теперішній час?
- Чи наявні пошкодження (якщо так то в якому відсотковому значенні), руйнування та/або знесення (об'єкту та/або об'єктів) нерухомого майна (будівля, споруда та/або будівель та споруд), які знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Прибережна, 17?
Як зазначалося раніше, в результаті розгляду вказаного клопотання було призначено у справі №916/3679/23 будівельно-технічну експертизу та зупинено провадження у справі.
Суд першої інстанції вказав в ухвалі, що обставини, для встановлення яких заявлено призначити експертизу, входять до предмету доказування, а тому дійшов висновку про задоволення клопотання Відповідача про призначення експертизи від 09.05.2025 (вх. № 14847/25), з урахуванням клопотання щодо уточнення питань експертизи від 22.05.2025 (вх. № 16332/25).
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про призначення у даній справі експертизи та, як наслідок, зупинення провадження, з огляду на наступне.
Предметом апеляційного перегляду є наявність/відсутність підстав для призначення у даній справі судової будівельно-технічної експертизи, на вирішення якої поставлені зазначені вище питання, сформульовані Відповідачем у відповідному клопотанні.
Відповідно до частини першої статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно з частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.50 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Таке право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Порядок та умови зупинення провадження у справі врегульовано нормами статей 227, 228 Господарського процесуального кодексу України, в яких наведено вичерпний перелік підстав, за яких суд, відповідно, зобов'язаний та має право зупинити провадження у справі, в тому числі, у випадку призначення судом експертизи (п. 3 ст. 228).
За приписами ст. 98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Тобто, експертиза призначається, за сукупності декількох умов, а саме для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо та жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).
Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.
Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.
Згідно зі ст. 100 Господарського процесуального кодексу України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Приписами ст. 1 Закону України «Про судову експертизу» передбачено, що судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.
Спеціальні знання - це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.
Алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим та залежить в першу чергу від позиції сторін спору, а також доводів і доказів, якими вони обґрунтовують свою позицію. Всі юридично значущі факти, які складають предмет доказування, визначають фактичний склад у справі, що формується, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права. Підстави вимог і заперечення осіб, які беруть участь у справі, конкретизують предмет доказування, який може змінюватися в процесі її розгляду.
Необхідність судової експертизи в господарському судочинстві зумовлена тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які потребують спеціальних досліджень. Експертиза - це науковий, дослідницький шлях до висновків, які формулюються у висновку експерта, про фактичні обставини справи.
Отже, експертиза призначається судом у випадку необхідності встановлення фактів (обставин), дані про які вимагають спеціальних знань, та які мають суттєве значення для правильного вирішення спору по суті. При цьому господарський суд самостійно визначає, чи є у нього необхідність у спеціальних знаннях і, відповідно, призначення для цього експертизи, чи такої необхідності немає і суд може вирішити спір на підставі інших доказів, поданих у справі.
Пунктами 1.2.13 пункту 1.2 розділу І Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 №1950/5; далі - Інструкція), передбачено, що згідно з процесуальним законодавством України експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи. Комплексною є експертиза, що проводиться із застосуванням спеціальних знань різних галузей науки, техніки або інших спеціальних знань (різних напрямів у межах однієї галузі знань) для вирішення одного спільного (інтеграційного) завдання (питання). До проведення таких експертиз у разі потреби залучаються як експерти експертних установ, так і фахівці установ та служб (підрозділів) інших центральних органів виконавчої влади або інші фахівці, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах.
Підпунктами 1.2.2 пункту 1.2 розділу І Інструкції, передбачено, що основними видами (підвидами) експертизи є інженерно-технічна: інженерно-транспортна (автотехнічна, транспортно-трасологічна, залізнично-транспортна); дорожньо-технічна; будівельно-технічна; оціночно-будівельна; земельно-технічна; оціночно-земельна; експертиза з питань землеустрою; пожежно-технічна; безпеки життєдіяльності; гірничотехнічна; інженерно-екологічна; електротехнічна; комп'ютерно-технічна; телекомунікаційна, електротранспортна експертиза; експертиза технічного стану ліфтів.
Будівельно-технічна експертиза - це процес дослідження об'єктів, явищ і процесів на основі спеціальних знань у галузі будівництва з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Предметом будівельно-технічної експертизи є коло питань у галузі будівництва, в тому числі ціноутворення у будівництві, вирішення яких належить до компетенції експертів будівельно-технічної експертизи.
Об'єктом будівельно-технічної експертизи в цілому є ті джерела відомостей про встановлювані факти, ті носії інформації, що піддаються дослідженню і за допомогою яких експерт пізнає обставини, що входять у предмет експертизи.
Пунктом 5.1 розділу ІІ Інструкції передбачено, що основними завданнями будівельно-технічної експертизи є: визначення відповідності розробленої проектно-технічної та кошторисної документації вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; визначення відповідності виконаних будівельних робіт та побудованих об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд тощо) проектно-технічній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; визначення відповідності виконаних будівельних робіт, окремих елементів об'єктів нерухомого майна, конструкцій, виробів та матеріалів проектно-технічній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; визначення, перевірка обсягів і вартості виконаних будівельних робіт та складеної первинної звітної документації з будівництва та їх відповідність проектно-кошторисній документації, вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; визначення групи капітальності, категорії складності, ступеня вогнестійкості будівель і споруд та ступеня будівельної готовності незавершених будівництвом об'єктів; визначення технічного стану будівель, споруд та інженерних мереж, причин пошкоджень та руйнувань об'єктів та їх елементів; визначення вартості будівельних робіт, пов'язаних з переобладнанням, усуненням наслідків залиття, пожежі, стихійного лиха, механічного впливу тощо; визначення можливості та розробка варіантів розподілу (виділення частки; порядку користування) об'єктів нерухомого майна.
Пунктом 6.1 розділу ІІ Інструкції передбачено, що основними завданнями земельно-технічної експертизи є: визначення фактичного землекористування земельними ділянками, а саме фізичних характеристик земельних ділянок (конфігурації, площі, промірів тощо); визначення відповідності фактичного розташування будівель, споруд та інших об'єктів відносно меж земельних ділянок їх розташуванню у відповідній технічній документації; визначення відповідності фактичного землекористування в частині порушення меж та накладання земельних ділянок відповідно до правовстановлювальних документів та документації із землеустрою на ці земельні ділянки; визначення можливості розподілу (порядку користування) земельними ділянками, розробка варіантів їх розподілу (порядку користування); визначення можливих варіантів підходу та проїзду до земельних ділянок, встановлення земельного сервітуту.
Призначення експертизи є правом, а не обов'язком господарського суду, при цьому, питання призначення експертизи вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням предмета, підстав позову та обставин справи.
Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 08.12.2021 у справі №910/18570/17, від 14.12.2021 у справі №910/9564/20, від 24.11.2021 у справі №914/1396/20, від 17.12.2020 у справі №910/7426/17.
Призначення судової експертизи віднесено до компетенції суду за наявності умов, передбачених частиною 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України, і таке призначення не може розцінюватися як порушення норм процесуального права. Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 14.12.2021 у справі №910/9564/20.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" від 01.06.2006, яке відповідно до положень ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовується судом як джерело права, зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури. Більше того, суд вирішує питання щодо отримання додаткових доказів та встановлює строки для їх отримання.
Отже, підставою для призначення судової експертизи є необхідність з'ясування обставин, що мають значення для справи, для такого з'ясування необхідні спеціальні знання, без яких встановити відповідні обставини неможливо.
Так, предметом спору у даній справі є майнова вимога Прокурора про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “КАНО ТРЕЙД» на користь Одеської міської ради заборгованості по сплаті орендної плати в сумі 280686,02 грн, яка виникла за договором оренди землі від 24.03.2020 №77, укладеного між Одеською міською радою та ТОВ “КАНО ТРЕЙД» у період з 01.10.2021 по 31.01.2023, а також дві немайнові вимоги: про дострокове розірвання Договору оренди землі, укладеного 24.03.2020 між Одеською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю “КАНО ТРЕЙД», посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Калгановою М.В. за реєстровим № 77, щодо земельної ділянки площею 4,4726 га з кадастровим номером 5110136900:50:015:0049 за адресою: м. Одеса, вул. Прибережна, 17; про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю “КАНО ТРЕЙД» повернути територіальній громаді міста Одеси в особі Одеської міської ради земельну ділянку площею 4,4726 га з кадастровим номером 5110136900:50:015:0049 за адресою: м. Одеса, вул. Прибережна, 17 шляхом складання акту приймання-передачі у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому воно одержало її в оренду.
На думку Відповідача, а також місцевого господарського суду, в даному випадку для встановлення обставин, які входять до предмету доказування необхідні спеціальні дослідження в іншій сфері ніж право, а саме проведення будівельно-технічної експертизи на розгляд якої необхідно поставити питання які об'єкти (об'єкт) нерухомого майна (будівля, споруда та/або будівлі та споруди) зазначені у технічному паспорті від 22.06.2009, знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Прибережна, 17 на теперішній час, а також який вид будівництва (нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт, тощо) фактично виконаний (виконуються) на Об'єкті та чи наявні пошкодження (якщо так то в якому відсотковому значенні), руйнування та/або знесення (об'єкту та/або об'єктів) нерухомого майна (будівля, споруда та/або будівель та споруд) за вказаною адресою.
Колегія суддів зазначає, що за приписами ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст.74 Господарського процесуального кодексу України).
Статтями 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Так, до позовної заяви Прокурором надано, крім іншого, розширену (деталізовану) інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; акт обстеження земельної ділянки від 05.10.2021 з фотофіксацією, складений Управлінням самоврядного контролю за використанням та охороною земель Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради; лист Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради від 17.02.2023 за № 01-15/40п; акт Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради від 24.01.2022 за № 000016, складений за результатами проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; акт Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради від 07.03.2022 за № 000149, складений за результатами проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; лист Київської районної адміністрації Одеської міської ради від 04.04.2023 з матеріалами фотофіксації; акт перевірки дотримання умов договору оренди землі, складений 15.11.2023 Департаментом земельних ресурсів Одеської міської ради; акт обстеження об'єкта містобудування щодо дотримання законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові на території м. Одеса Київської районної адміністрації Одеської міської ради від 29.11.2023 №2385/01-11
Судова колегія звертає увагу, що учасник справи розпоряджається правами щодо предмета спору на власний розсуд та надає докази на підтвердження своєї правової позиції відповідно до принципу змагальності. Отже, кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, а також предмет та підстави позову, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів. У контексті наведеного, Відповідач не був позбавлений права самостійно провести експертне дослідження у даній справі, натомість матеріали справи не містять будь-яких експертних висновків.
На переконання суду апеляційної інстанції, матеріали справи містять достатньо доказів для встановлення обставин справи, що входять до предмету доказування, що виключає необхідність призначення у даній справі експертизи.
При цьому, місцевим господарським судом при призначенні експертизи не наведено мотивів її призначення та не зазначено, які саме фактичні дані, що входять до предмета доказування, з урахуванням наявних у справі доказів, не можуть бути встановлені при вирішенні цього спору без проведення експертизи, що, на переконання суду апеляційної інстанції, є підставою для скасування оскаржуваної ухвали.
Суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі обмежився загальними формулюваннями необхідності призначення експертизи, не зазначивши при цьому для встановлення яких обставин необхідно проведення експертизи і чому ці обставини неможливо встановити на підставі наявних у справі доказів.
Колегія суддів також звертає увагу, що згідно ст. 182 Господарського процесуального кодексу України, сторона по справі може реалізувати своє право на подання доказів виключно на стадії підготовчого провадження. Проте Відповідач, скориставшись своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву не долучив висновку експертного дослідження, не повідомляв суд про причини неподання інших доказів у зазначений строк разом із відзивом на позовну заяву, а також доказів того, що Відповідач здійснив всі залежні від нього дії, спрямовані на отримання такого доказу.
При цьому, Відповідачем подано клопотання від 09.05.2025 про призначення експертизи з порушенням вимог діючого процесуального законодавства та майже через місяць після прийняття ухвали судом першої інстанції від 04.04.2025 про закриття підготовчого провадження.
У контексті наведеного, судова колегія також звертає увагу, що суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.
Разом з тим, такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті.
В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12.01.2022 у справі № 234/11607/20 (провадження № 61-15126св21), зроблено висновок, що: «при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод».
Крім того, колегія суддів вважає, що у даному випадку необґрунтоване призначення судом першої інстанції судової експертизи безумовно призведе до безпідставного збільшення строку розгляду справи, тобто вихід за межі розумного строку розгляду справи, що може мати наслідком порушення прав і охоронюваних законом інтересів учасників справи.
В силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
При цьому, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що справа тривалий час перебуває в проваджені судів, рішення судів першої та апеляційної інстанції були скасовані Верховним Судом і справу направлено для розгляду суду першої інстанції, а відтак Відповідач мав можливість надати власний експертний висновок з питань, які вважав за необхідне дослідити на спростування позиції Прокурора.
Дане право кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07 липня 1989 року Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Європейський суд з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі "Броуган та інші проти Сполученого Королівства" роз'яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.
У пункті 74 рішення ЕСПЛ від 01.06.2006 у справі "Дульський проти України" (Заява №61679/00) Суд нагадав, що "розумний строк" провадження має бути оцінений відповідно до обставин справи та наступних критеріїв: складність справи, поведінка заявника та компетентних державних органів, а також важливість предмета спору для заявника (див. серед інших "Фридлендер проти Франції" [GC], №30979/96, пункт 43, ECHR 2000-VI).
Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15 березня 2012 року), "Зяя проти Польщі" (заява №45751/10).
Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ у справі "Жоффр де ля Прадель проти Франції" від 16.12.1992).
Аналіз статті 228 Господарського процесуального кодексу України засвідчує, що зупинення провадження у справі може бути зумовлене об'єктивною необхідністю дотримання процесуальних строків розгляду справи та у випадках призначення судом експертизи також неможливістю проводити відповідні процесуальні дії, оскільки для проведення експертизи матеріали справи направляються до судово-експертної установи, а тому такий захід є цілком виправданим.
Господарським судам необхідно враховувати, що недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, в частині розумного строку розгляду справи.
Тривале безпідставне зупинення провадження у справі за відсутності підстав для призначення експертизи суперечить принципу ефективності судового процесу, направленому на недопущення затягування розгляду справи, та перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Виходячи з предмету та підстав заявленого позову, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції не наведено будь-яких мотивів щодо дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмету доказування та які не можуть бути самостійно з'ясовані судом на підставі наявних матеріалів справи, а також не обґрунтовано підстав, з яких суд першої інстанції вважав, що підтвердити чи спростувати обставини, на які посилаються сторони, можливо лише шляхом проведення судової експертизи.
Судова колегія виснує, що проведення у даній справі експертного дослідження для з'ясування обставин, які не мають значення для справи, або які можливо встановити іншими засобами доказування, а також зупинення провадження у справі у зв'язку з призначенням такої експертизи не відповідатиме завданням господарського судочинства, зокрема, своєчасному вирішенню спору судом, а також принципу розумності строків розгляду справи.
За приписами статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що оцінка змісту наявних у справі документів, як і їх оцінка як доказів в підтвердження або спростовування певних обставин, здійснюється судом першої інстанції на стадії розгляду справи по суті, і при здійсненні даного апеляційного провадження судом апеляційної інстанції не здійснювалась оцінка саме змісту поданих доказів на предмет наявності або відсутності правових підстав для задоволення або відмови у задоволенні позовних вимог, а межі апеляційного провадження стосувались саме оскаржуваної ухвали суду першої інстанції щодо процесуальних підстав призначення судової експертизи та зупинення провадження у справі.
Таким чином, апеляційний господарський суд не погоджується із висновками місцевого суду щодо призначення у даній справі судової експертизи з питання, що винесено судом на її вирішення, у зв'язку з чим оскаржувану ухвалу вважає такою, що підлягає скасуванню.
За таких обставин безпідставним є і зупинення провадження у даній справі.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 280 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Положеннями ч. 3 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
За таких обставин ухвала суду першої інстанції є такою, що прийнята з порушенням норм процесуального права.
Відтак, апеляційна скарга Керівника Київської окружної прокуратури м. Одеси підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Одеської області від 13.06.2025 по справі №916/3679/23 - скасуванню, з направленням даної справи до Господарського суду Одеської області для продовження розгляду.
Оскільки судом апеляційної інстанції остаточного рішення зі спору у даній справі не приймається, то розподіл судових витрат за перегляд справи в апеляційному порядку підлягає здійсненню судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами ст.129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. 255, 269, 270, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Керівника Київської окружної прокуратури м. Одеси на ухвалу Господарського суду Одеської області від 13.06.2025 по справі №916/3679/23 - задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду Одеської області від 13.06.2025 по справі №916/3679/23 скасувати.
3. Справу №916/3679/23 направити до Господарського суду Одеської області для продовження розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови складено та підписано 19.08.2025 року.
Головуюча суддя: Н.М. Принцевська
Судді: К.В. Богатир
Л.В. Поліщук