79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"06" серпня 2025 р. Справа №914/2954/24
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді О.С. Скрипчук
суддів О.І. Матущак Н.М. Кравчук,
секретар судового засідання Залуцький Д.Т.,
розглянувши апеляційну скаргу ФОП Бєлаша Василя Володимировича б/н від 05.06.2025 (вх. № 01-05/1739/25 від 06.06.2025)
на рішення Господарського суду Львівської області від 08.05.2025 (м. Львів, суддя Р.В. Крупник , повний текст постанови від 19.05.2025 )
у справі № 914/2954/24
за позовом: Фізичної особи-підприємця Бєлаша Василя Володимировича,
до відповідача: Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Львів
за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Шинкарука Віталія Вікторовича,
за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Антимонопольного комітету України, м. Київ
про: визнання недійсним та скасування рішення.,
за участю представників:
від позивача: Булат Н.О.;
від відповідача: Оленюк С.Л.;
від третьої особи на стороні позивача: не з'явились;
від третьої особи на стороні відповідача: не з'явились.
Фізична особа-підприємець Бєлаш Василь Володимирович звернувся до Господарського суду Львівської області із позовною заявою до Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним та скасування рішення.
Позов обґрунтовано тим, що за результатами розгляду справи №63/4-01-23-2023 адміністративною колегією відповідача прийнято рішення №63/133-р/к від 17.10.2024, яким визнано дії позивача та ФОП Шинкарука В.В. щодо узгодження своєї поведінки під час участі у процедурі закупівлі за предметом ДК021:2015:45450000-6 Інші завершальні будівельні роботи (поточний ремонт вихідної групи з улаштуванням підйомника для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення Ліцею №1 ім. Лесі Українки міста Новограда-Волинського Житомирської області, вул. Родини Косачів, буд.5), ідентифікатор закупівлі UA-2021-07-29-009864-b, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, що передбачене пунктом 1 статті 50, пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», та накладено на позивача штраф у розмірі 68 000,00 грн.
Позивач вважає, що рішення №63/133-р/к від 17.10.2024 є незаконним та необґрунтованим, адже таке має імовірнісний характер, ґрунтується на припущеннях, а не беззаперечно встановлених фактах, та є таким, що ухвалене при неповному з'ясуванні обставин, які доводять антиконкурентну узгоджену поведінку. До того ж, розгляд справи №63/4-01-23-2023 здійснювався з порушенням права позивача на ознайомлення з матеріалами такої справи. Відповідач не дослідив усіх обставин та перетинів ринків, не визначив товарні, територіальні (географічні), часові межі ринку, на яку вставлено порушення без чого неможливо стверджувати про наявність шкоди інтересам таких ринків.
Відтак, позивач просить суд визнати недійсним та скасувати рішення №63/133-р/к від 17.10.2024.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 08.05.2025 у задоволенні позову відмовлено повністю.
Так, суд першої дослідивши матеріали справи в їх сукупності, зазначив, що не знайшов підстав для визнання недійсним та скасування Рішення №63/133-р/к, оскільки висновки адміністративної колегії Західного АМКУ про існування обставин, що свідчать про ознаки атиконкурентних узгоджених дій є обґрунтованими та підтверджуються матеріалами даної справи та доказами, які зібрав відповідач в ході розгляду справи №63/4-01-23-2023.
Місцевий суд погодився з висновками відповідача, що позивач під час підготовки та участі у Торгах (ідентифікатор UA-2021-07-29-009864-b), діяв не самостійно, не змагався із третьою особою-1, що є обов'язковою умовою участі у конкурентних процедурах закупівлі. Такими діями було спотворено результат торгів.
Разом з тим, суд відхилив доводи позивача, викладені в позовній заяві, та вказав, що такі не спростовують висновків відповідача про вчинення узгоджених дій, так як зводяться лише до спростування кожної із встановлених відповідачем ознак антиконкурентних дій окремо, без надання оцінки таким ознакам у сукупності.
Не погодившись з рішенням Господарського суду Львівської області від 08.05.2025 ФОП Бєлаш Василь Володимирович звернувся до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою б/н від 05.06.2025 (вх. № 01-05/1739/25 від 06.06.2025) у якій просить рішення Господарського суду Львівської області від 08.05.2025 року у справі №914/2954/24 скасувати повністю, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Фізичної особи- підприємця Бєлаша Василя Володимировича (РНОКПП НОМЕР_1 ) до Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (ЄДРПОУ 20812013) про визнання недійсним та скасування рішення.
Апелянт вказує, що посилався у позовній заяві на статтю 255 Угоди про асоціацію, яка, відповідно до статті 9 Конституції України, є частиною національного законодавства та має пряму дію. Цей аргумент був фундаментальним у правовій позиції позивача, однак його не було згадано - він був розгорнутий із посиланням на практику ЄСПЛ, Суду ЄС, а також на норми національного законодавства. Проте суд не надав йому жодної оцінки, що порушує вимоги статей 13, 74, 236 Господарського процесуального кодексу України, які зобов'язують суд дати оцінку кожному доводу сторін.
Разом з тим, скаржник зазначає, що йому не надали можливості ознайомитися з матеріалами справи перед засіданням АМК, незважаючи на відповідні клопотання. Водночас, уже після розгляду справи та прийняття рішення, Комітет надав доступ до матеріалів справи без будь-яких обмежень і затемнень інформації, що, на переконання позивача (апелянта), свідчить про відсутність підстав для обмеження доступу та є суттєвим процесуальним порушенням права на захист і самостійною підставою для скасування рішення.
Суд першої інстанції, оцінюючи докази, застосував підхід «оцінки доказів у їх сукупності», що відповідає «балансу ймовірностей». Проте, він не обґрунтував, чому у даній категорії справ, що передбачає накладення значних санкцій, не слід застосовувати вищий стандарт доказування, як це прийнято у подібних справах в ЄС. Такий підхід суду є помилковим та призвів до необґрунтованих висновків про наявність узгоджених дій.
Суд першої інстанції не дав належної оцінки аргументу позивача про те, що АМКУ не здійснив необхідної роботи для встановлення, чи є особи суб'єктами господарювання в розумінні законодавства про захист конкуренції (як економічна одиниця). Підприємство (суб'єкт господарювання) визначається як економічна одиниця, яка може складатися з кількох осіб, а вирішальним фактором є їхня поведінка на ринку, тобто те, що вони фактично діють як єдиний суб'єкт господарювання. Відсутність такого дослідження АМКУ, на що вказував позивач в суді першої інстанції, є суттєвим порушенням процедури, яке суд першої інстанції проігнорував.
Антимонопольний комітет України подав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Львівської області без змін.
Відзив на апеляційну скаргу мотивований тим, що апеляційна скарга є необґрунтованою та висновків місцевого господарського суду не спростовує.
У судове засідання 06.08.2025 з'явився представник позивача, надав пояснення, доводи апеляційної скарги підтримав.
У судове засідання 06.08.2025 з'явився представник відповідача, надав пояснення, проти доводів апеляційної скарги заперечив.
У судове засідання 06.08.2025 третя особа на стороні позивача явки уповноваженого представника не забезпечила, хоча належним чином була повідомленна про час та дату сувого засідання.
У судове засідання 06.08.2025 третя особа на стороні відповідача явки уповноваженого представника не забезпечила, хоча належним чином була повідомленна про час та дату сувого засідання.
Відповідно до п. 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.
У період з 29.07.2021 по 31.08.2021 Ліцеєм №1 імені Лесі Українки міста Новограда-Волинського Житомирської області проводилися електронні торги на предмет закупівлі: Поточний ремонт вхідної групи з улаштуванням підйомника для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення Ліцею №1 імені Лесі Українки міста Новограда-Волинського Житомирської області, вул. Родини Косачів, буд.5 (ідентифікатор закупівлі UA-2021-07-29-009864-b) (надалі Торги).
Участь у проведенні торгів взяли ФОП Бєлаш В.В., остаточна цінова пропозиція якого становила 419'951,00 грн., та ФОП Шинкарук В.В., остаточна цінова пропозиція якого становила 420'387,00 грн. Відповідно до протоколу засідання тендерного комітету позивача було визнано переможцем і укладено із ним Договір №92 від 31.08.2021.
На підставі Розпорядження №63/23-рп/к від 02.03.2023 адміністративна колегія Західного АМКУ розпочала розгляд справи №63/4-01-23-2023 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 4 частини 2 статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів (ідентифікатор закупівлі: UA-2021-07-29-009864-b).
04.10.2024 відповідач надіслав позивачу Повідомлення №63-02/3643е про проведення розгляду справи №63/4-01-23-2023 у засіданні 17.10.2024, яке було отримане позивачем 08.10.2024 (Т.1; а.с. 126).
17.10.2024 адміністративною колегією Західного АМКУ прийнято Рішення №63/133-р/к «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» (надалі Рішення №63/133-р/к), згідно із яким визнано дії ФОП Бєлаша В.В. та ФОП Шинкарука В.В. щодо узгодження своєї поведінки під час участі у процедурі закупівлі UA-2021-07-29-009864-b порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 4 частини 2 статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів.
За вчинене правопорушення на позивача накладено штраф у розмірі 68 000,00 грн.
Як вбачається з Рішення №63/133-р/к, адміністративна колегія дійшла висновку про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, оскільки зібрані докази в своїй сукупності свідчать про те, що на всіх стадіях підготовки пропозицій та участі в торгах позивач і третя особа-1 (надалі Учасники) були обізнані щодо участі кожного із них у торгах і координували свою поведінку, пов'язану з такою участю, що підтверджується, зокрема, таким:
1. Використання одних ІР-адрес під часті у Торгах та у господарській діяльності.
Учасники подавали свої пропозиції для участі у Торгах з автоматизованого електронного майданчика ТОВ «Zakupivli24». Позивач заходив в аукціон з використанням, серед іншого, ІР-адрес НОМЕР_2 та НОМЕР_3 . Обидва Учасники здійснювали реєстрацію на майданчику ТОВ «Zakupivli24» і завантажували файли початкових пропозицій з однієї ІР-адреси НОМЕР_3 , тобто з тієї, з якої позивач заходив в аукціон. Відповідна ІР-адреса також використовувалась Учасниками для подання податкової звітності у лютому 2021 року. Крім цього, у період проведення Торгів Учасники використовували для подачі податкової звітності ще одну спільну ІР-адресу НОМЕР_2 , тобто ту, з якої позивач заходив в аукціон. На додачу до викладеного, у період проведення Торгів позивач та третя особа-1 здійснювали вхід в систему «інтернет-клієнт-банк» з викладених вище ІР-адрес.
На думку колегії, не може бути випадковим збігом обставин використання Учасниками однакових ІР-адрес у Торгах та господарській діяльності в однакові дні послідовно в часі.
2. Наявність комунікації між Учасниками, зокрема і в період участі у Торгах.
Між учасниками у період з квітня по вересень 2021 року (до та у період проведення Торгів) мали місце телефонні з'єднання та обмін СМС-повідомленнями. Зокрема, обмін повідомленнями відбувався 06.08.2021 напередодні їх авторизації на майданчику та подання своїх тендерних пропозицій. Вказане свідчить про можливість обміну між Учасниками інформацією, що надало їм змогу координувати свої дії під час підготовки і участі в торгах.
3. Узгодженість дій Учасників при взаємодії з майданчиком.
Учасники завантажували файли початкових пропозицій у Торгах в один день і послідовно в часі з різницею 12 хв. з однієї ІР-адреси, а саме:
- ФОП Бєлаш В.В.: подав 12.08.2021 о 17:35 год.; ІР-адреса НОМЕР_3 ;
- ФОП Шинкарук В.В. подав 12.08.2021 о 17:23 год.; ІР-адреса НОМЕР_3 .
Вказане не може бути випадковим збігом обставин і свідчить про обізнаність Учасників щодо участі кожного із них у Торгах, наявність умов для обміну інформацією та координації своїх дій, пов'язаних з підготовкою та участю у Торгах.
4. Спільні особливості тендерних пропозицій.
Під час дослідження електронних файлів, завантажених Учасниками до електронної системи закупівель, було встановлено, що вони мають спільні властивості, зокрема мають вказаними програму Canon та версію PDF 1.4 (Acrobat 4.х). Наведене свідчить про узгоджену підготовку пропозицій із використанням спільного обладнання.
Крім цього, у довідках про наявність у працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід, Учасники зазначили спільного найманого працівника електромонтера по ремонту і обслуговуванню електроустаткування Оніщука Л.Д. При цьому зазначена особа фактично не перебувала у трудових відносинах із Учасниками і йому не перераховувалися кошти від Учасників.
5. Вчинення дій, що не сприяли перемозі у Торгах.
Третя особа-1 не виконала вимоги Додатків 1 та 2 до тендерної документації замовника, а саме:
- згідно з Додатком 1 учасники повинні були надати довідку у довільній формі про наявність досвіду виконаних аналогічних договорів (не менше 1), копії аналогічного договору, що наведені у Довідці та копії документів, що підтверджують факт їх виконання, відгук про виконання учасником аналогічних договорів (зазначених у довідці) у повному обсязі від замовників. Відгук повинен був містити інформацію про назву предмету закупівлі, номер і дату договору, інформацію про виконання договору в повному обсязі та датований не раніше 2020 року. Зазначеної інформації учасник не надав;
- згідно з Додатком 1 учасники повинні були надати податкову декларацію платника податку (для фізичних осіб-підприємців) за останній звітний період з відміткою контролюючого органу або електронною квитанцією про прийняття такого документу уповноваженим органом або лист-пояснення щодо ненадання такої звітності відповідно до чинного законодавства України. Зазначеного документа учасник не надав;
- згідно з Додатком 2 учасники повинні були надати у довільній формі документи на підтвердження відповідності пропозиції учасника вимогам, визначеним в статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі». Зазначених документів учасник не надав.
Єдиним критерієм оцінки пропозицій Учасників була ціна. Різниця між ціновими пропозиціями ФОП Бєлаша В.В. (419'951,00 грн.) та ФОП Шинкарука В.В. (420'387,00 грн.) склала 436,00 грн. або 0,1%. При цьому мінімальний крок аукціону становив 2'101,94 грн. Третя особа-2 подала максимальну цінову пропозицію очікувану вартість замовника. Переможцем у Торгах визнано позивача, який подав найнижчу цінову пропозицію. Обидва Учасники не знижували своїх первинних цінових пропозицій.
Отже, з врахуванням мінімального кроку аукціону та різниці в цінових пропозиціях, ФОП Шинкарук В.В. при участі в аукціоні та зменшенні цінової пропозиції міг отримати перемогу у Торгах. Неподання ним всіх документів та не зменшення своїх цінових пропозицій свідчать про його технічну участь у Торгах.
З огляду на викладене, оскаржуване рішення відповідача мотивовано наявністю узгоджених антиконкурентних дій, ознаками яких є пов'язаність позивача і третьої особи-1 через використання одних ІР-адрес під часті у Торгах та у господарській діяльності, наявність комунікації, зокрема і в період участі у Торгах, узгодженість дій при взаємодії з майданчиком, спільні особливості тендерних пропозицій, вчинення дій, що не сприяли перемозі у Торгах.
При винесенні постанови колегія суддів виходила з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 42 Конституції України держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності. Не допускаються зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція. Види і межі монополії визначаються законом.
Згідно зі статтею 7 Закону України «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики» однією з основних засад внутрішньої політики в економічній сфері є розвиток конкуренції як основного чинника підвищення ефективності економіки.
Статтею 42 Господарського кодексу України встановлено, що підприємництвом визнається самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Відповідно до частини 1 статті 25 ГК України, держава підтримує конкуренцію як змагання між суб'єктами господарювання, що забезпечує завдяки їх власним досягненням здобуття ними певних економічних переваг, внаслідок чого споживачі та суб'єкти господарювання отримують можливість вибору необхідного товару і при цьому окремі суб'єкти господарювання не визначають умов реалізації товару на ринку.
Аналогічне за своєю суттю поняття відображено і в статті 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції» №2210-ІІІ від 11.01.2001 із змінами і доповненнями (надалі Закон).
Наведене визначення дозволяє зробити висновок, що конкуренцією є таке змагання суб'єктів господарювання, яке призводить або може призвести до отримання такими суб'єктами певних економічних переваг. При цьому такі переваги забезпечуються завдяки їх власним досягненням. Наслідком такого змагання є те, що споживачі отримують можливість вибору необхідного товару і при цьому окремі суб'єкти господарювання (учасники конкурентного змагання) не визначають та не диктують умов реалізації товару чи послуг на ринку.
З аналізу положень Закону вбачається, що:
- узгодженими діями є укладення суб'єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об'єднаннями рішень у будь-якій формі, а також будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб'єктів господарювання; особи, які чинять або мають намір чинити узгоджені дії, є учасниками узгоджених дій (стаття 5);
- антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції (частина 1 статті 6);
- антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів (пункт 4 частини 2 статті 6);
- порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є антиконкурентні узгоджені дії (пункт 1 статті 50);
- порушення законодавства про захист економічної конкуренції тягне за собою відповідальність, встановлену законом (стаття 51);
- за порушення, передбачені, зокрема, пунктом 1 статті 50 цього Закону, накладаються штрафи у розмірі, встановленому частиною 2 статті 52 Закону.
Як вбачається з матеріалів справи, у Рішенні №63/133-р/к адміністративна колегія Західного АМКУ кваліфікувала дії позивача та третьої особи-1 під час проведення Торгів (ідентифікатор закупівлі: UA-2021-07-29-009864-b) за пунктом 4 частини 2 статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону, у зв'язку з чим на позивача накладено штраф у розмірі 68'000,00 грн.
При кваліфікації дій суб'єктів господарювання за пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» - антиконкурентні узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, узгодженість дій (поведінки) полягає саме в заміні конкуренції між учасниками торгів на координацію, в результаті чого усувається конкуренція між ними та спотворюється основний принцип торгів - здійснення конкурентного відбору учасників.
Дії, які стосуються спотворення результатів торгів, заборонені законом незалежно від настання наслідків від таких дій.
При цьому за змістом приписів статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» для кваліфікації дій суб'єкта господарювання як антиконкурентних узгоджених дій не є обов'язковим з'ясування наслідків у формі завдання збитків для його конкурентів чи споживачів або інше реальне порушення їх прав чи інтересів, оскільки достатнім є встановлення самого факту вчинення дій, які визначено як антиконкурентні узгоджені дії, та можливість настання таких наслідків.
Суб'єкти господарювання, які беруть участь в торгах є конкурентами, а отже повинні змагатися між собою з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг у цій сфері та не вчиняти будь-яких дій, які можуть негативно вплинути на конкуренцію.
Координація (узгоджені дії) суб'єктів господарювання може здійснюватися в будь - якій узгодженій поведінці (дія, бездіяльність) суб'єктів ринку, зокрема при укладанні ними угод в якій-небудь формі; прийнятті об'єднанням рішень в якій-небудь формі, створенні суб'єкта господарювання, метою або наслідком якого є координація конкурентної поведінки між суб'єктами господарювання, які створили вказаний суб'єкт, або між ними і новоствореними суб'єктами господарювання.
При цьому, обмін інформацією та координація поведінки суб'єктів господарювання може бути доведена сукупністю доказів за відсутністю прямих доказів таких дій.
Суб'єкти господарювання відмовляються від вчинення антиконкурентних узгоджених дій у відкритій формі (укладання угод) на користь неформальних (таємних) угод, що може виключати можливість отримання прямих доказів безпосередніх контактів конкурентів (таких, як протоколи переговорів, угоди, кореспонденція, показання свідків, тощо), що виражається у формі «інша погоджена конкурентна поведінка (дії та бездіяльність) відповідно до пункту абзацу 1 частини першої статті 5 Закону України «Про захист економічної конкуренції.
Для доведення порушення передбаченого пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» не обов'язково потрібно шукати і знаходити докази контактів між господарюючими суб'єктами, щоб обґрунтувати наявність узгодженості в їхніх діях.
Закон України «Про захист економічної конкуренції» не ставить застосування передбачених ним наслідків антиконкурентних узгоджених дій у залежність від «спільної домовленості разом брати участь у торгах з метою усунення конкуренції». Цілком зрозуміло, що така «домовленість» навряд чи може мати своє матеріальне втілення у вигляді письмових угод чи інших документів. Близький за змістом висновок Верховного Суду викладений, зокрема, у Постановах Верховного Суду: від 13.02.2018 у справі № 914/456/17; від 30.09.2019 у справі № 914/10/18; від 07.11.2019 у справі № 914/1696/18; від 22.12.2022 у справі № 914/130/22; від 17.01.2023 у справі № 914/3300/21; від 28.03.2023 у справі № 914/150/22; від 20.09.2023 у справі № 914/374/22; від 07.11.2024 у справі № 914/1104/23; від 26.11.2024 у справі № 910/19875/23; від 27.02.2025 у справі № 914/400/24; від 01.04.2025 у справі № 914/484/24.
Так, у оскаржуваному рішенні № 133, в межах виключних повноважень органів Антимонопольного комітету України (стаття 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України»), встановлено обставини, саме які підлягають оцінці в їх сукупності.
Висновки адміністративної колегії Західного АМКУ про існування обставин, що свідчать про ознаки атиконкурентних узгоджених дій є обґрунтованими, оскільки підтверджуються матеріалами даної справи та доказами, які зібрав відповідач в ході розгляду справи №63/4-01-23-2023.
Так, зі змісту листа ДП «Прозорро» №206/01/2456/04 від 05.11.2021 вбачається, що позивач та третя особа-1 (Учасники) однаково подавали свої пропозиції для участі у Торгах з авторизованого електронного майданчика ТОВ «Zakupivli24». Позивач заходив в аукціон з використанням, серед іншого, ІР-адрес НОМЕР_4 , НОМЕР_5 (Т.1; а.с. 93).
Суд зазначає, що обидва Учасники 12.08.2021 приблизно у той самий час проводили авторизацію на майданчику « НОМЕР_6 » і завантажували файли початкових пропозицій з однієї ІР-адреси НОМЕР_5 . Так, серед іншого, завантаження файлів початкових пропозицій у Торгах проводилося в один день і послідовно в часі з різницею 12 хв. з однієї ІР-адреси, а саме:
- ФОП Бєлаш В.В.: подав 12.08.2021 о 17:35 год.; ІР-адреса НОМЕР_5 ;
- ФОП Шинкарук В.В. подав 12.08.2021 о 17:23 год.; ІР-адреса НОМЕР_5 .
Викладене вище підтверджується змістом листа АТ КБ «Приватбанк» №20.1.0.0.0/7-211122/25461 від 25.11.2021 (Т.1; а.с. 94-95).
ІР-адреса НОМЕР_5 також використовувалась Учасниками для подання податкової звітності у лютому 2021 року. Крім цього, 01.08.2021 (у період проведення Торгів) Учасники використовували для подачі податкової звітності ще одну спільну ІР-адресу НОМЕР_4 . Вказане підтверджується листом ГУ ДПС у Львівській області від 11.11.2021 (Т.1; а.с. 96-99).
На додачу до викладеного, у період проведення Торгів позивач та третя особа-1 здійснювали вхід до автоматизованої системи дистанційного самообслуговування (система інтернет-банкінгу) з ІР-адрес НОМЕР_5 та НОМЕР_4 (зокрема, 11.08.2021), що підтверджується листом АТ КБ «Приватбанк» №20.1.0.0.0/7-221109/21317 від 10.11.2022 (Т.1; а.с. 100-103).
Не залишається поза увагою суду і те, що між Учасниками мали місце телефонні з'єднання та обмін СМС-повідомленням, зокрема і в період проведення Торгів (06.08.2021), а також те, що електронні файли, завантажені Учасниками до електронної системи закупівель мали спільні властивості, зокрема мали вказаними програму Canon та версію PDF 1.4 (Acrobat 4.х). Відповідні обставини прослідковуються зі змісту листа ПрАТ «Київстар» №13091/01 від 02.05.2024 (Т.1; а.с. 104-105) та скріншотів властивостей документів, які подавалися для участі у Торгах (Т.1; а.с. 107-112).
Зі змісту наявних у матеріалах справи Довідок про наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід (Т.1; а.с. 113-115), вбачається, що Учасники зазначили інформацію про наявність у них спільного найманого працівника електромонтера по ремонту і обслуговуванню електроустаткування ОСОБА_1 . При цьому зі змісту листа ГУ ПФУ України у Волинській області від 09.11.2021 випливає, що Оніщук Л.Д. не перебував у трудових відносинах із Учасниками і йому не перераховувалися кошти від них (Т.1; а.с. 116).
На користь обґрунтованості оскаржуваного рішення свідчить і те, що третя особа-1 не виконала вимоги Додатків 1 та 2 до тендерної документації замовника щодо подання усіх документів та інформації, які вимагалися замовником (Т.1; а.с.117-121).
Під час участі у Торгах ФОП Бєлаш В.В. надав найнижчу цінову пропозицію у розмірі 419'951,00 грн., а ФОП Шинкарук В.В. у розмірі 420'387,00 грн., тобто максимальну цінову пропозицію, яка відповідала очікуваній вартості замовника. Різниця між цими пропозиціями є незначною та складає 436,00 грн. або 0,1%. Обидва Учасники не знижували своїх первинних цінових пропозицій під час другого та третього раундів торгів (Т.1; а.с. 122-124).
Зважаючи на це, участь ФОП Шинкарука В.В. була суто технічною. На користь наведеного свідчить і те, що мінімальний крок аукціону становив 2'101,94 грн. (Т.1; а.с. 125). Відтак, з врахуванням мінімального кроку аукціону та різниці в цінових пропозиціях, ФОП Шинкарук В.В., маючи реальний намір укласти із замовником договір за результатами проведення аукціону, міг зменшити цінову пропозицію та отримати перемогу у Торгах.
З огляду на викладені вище обставини, колегія суддів погоджується з висновками відповідача, що позивач під час підготовки та участі у Торгах (ідентифікатор UA-2021-07-29-009864-b), діяв не самостійно, не змагався із третьою особою-1, що є обов'язковою умовою участі у конкурентних процедурах закупівлі. Такими діями було спотворено результат торгів.
Враховуючи наведені правові позиції, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, місцевий суд правомірно вказав про відсутність підстав для визнання недійсним та скасування Рішення №63/133-р/к.
Щодо доводів апелянта про те, що відповідач не надав йому можливості ознайомитися із матеріалами справи №63/4-01-23-2023, що, на переконання ФОП Бєлаша В.В., є самостійною підставою для визнання недійсним оскаржуваного рішення, колегія суддів вказує наступне.
Згідно з абзацом 3 пункту 26 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 № 5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06.05.1994 за № 90/299 (з змінами) копія (витяги з нього, що не містять інформації з обмеженим доступом) подання з попередніми висновками не пізніше ніж за десять днів до прийняття рішення у справі надсилаються сторонам та третім особам.
04.10.2024 відповідач надіслав позивачу Повідомлення №63-02/3643е про проведення розгляду справи №63/4-01-23-2023 у засіданні 17.10.2024, яке було отримане позивачем 08.10.2024 (Т.1; а.с. 126).
Окрім того, інформацію про попередні висновки у Справі було розміщено на офіційному веб-сайті Відділення.
З матеріалів справи вбачається, що 16.10.2024 представниця позивача зверталася до відповідача із клопотанням про ознайомлення з матеріалами справи без затемнення інформації, яку в попередніх висновках визначено як інформацію з обмеженим доступом (Т.1; а.с. 33-38) та клопотанням про відкладення розгляду справи, яке обґрунтоване необхідністю ознайомлення із матеріалами справи, збір та підготовка яких проводилися відповідачем майже два роки, та надання письмових пояснень, за результатами їх аналізу (Т.1; а.с. 39-42).
У відповідь на ці клопотання відповідач у своїх листах №63-02/3915е від 17.10.2024 та №63-02/3914е від 17.10.2024 повідомив про можливість ознайомлення із матеріалами справи 23.10.2024, а також відмовив у відкладенні розгляду справи, зазначивши, що позивач отримав подання з попередніми висновками у справі та інформацію про призначене на 17.10.2024 засідання 08.10.2024.
Разом з цим, слід зазначити, що згідно із частиною 2 статті 59 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для зміни, скасування чи визнання недійсним рішення тільки за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.
Наведена норма свідчить, що підставою для скасування або визнання недійсним рішення органів АМК є порушення або неправильного застосування норм процесуального права за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення. Тобто, порушення АМК норм процесуального права не є обов'язковою підставою для скасування або визнання недійсним рішення органів антимонопольного комітету (правові позиції КГС ВС від 08.09.2022 у справі №910/20229/20 (пункти 6.29, 6.30); від 15.08.2023 у справі №910/5111/21 (пункти 8.40, 8.41) і ін.).
Зважаючи на це, суд, проаналізувавши аргументи апелянта у цій частині, дійшов висновку, що обставини, на які посилається ФОП Бєлаш В.В., жодним чином не вплинули на правильність та обґрунтованість прийнятого відповідачем рішення.
Щодо доводів апелянта в частині «встановлення ринку», колегія суддів вказує наступне.
Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції»:«Антиконкурентними узгодженими діями вважається також вчинення суб'єктами господарювання схожих дій (бездіяльності) на ринку товару, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції у разі, якщо аналіз ситуації на ринку товару спростовує наявність об'єктивних причин для вчинення таких дій (бездіяльності)».
Між тим, згідно з Рішенням № 133 дії учасників кваліфіковано за пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», тобто, як антиконкурентні узгоджені дії суб'єктів господарювання, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів.
Натомість, визначене в частині третій статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» порушення законодавства про захист економічної конкуренції (вчинення суб'єктами господарювання схожих дій (бездіяльності) на ринку товару) є цілком самостійним, окремим від того, про яке йдеться у пункті 4 частини 2 статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» (спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів).
Отже, у Рішенні № 133 не було підстав для дослідження ринку (наслідком якого є встановлення меж), що охоплюється частиною третьою статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», оскільки, за цим приписом дії учасників у Рішенні № 133 не кваліфікувалися.
Можливість застосування до спірних правовідносин вказаної в Рішенні № 133 норми пункту 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічно конкуренції» не ставилася в залежність від того, може чи не може Позивач визначати умови обороту товарів на ринку.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.03.2018 у справі № 907/233/16: «Скаржник посилається на те, що «Відповідачем до моменту прийняття Рішення не здійснено дослідження ринку, не встановлено коло осіб, які працюють на цьому ринку, не встановлено наявність сталого попиту та пропозиції, не проведено аналіз цін на аналогічні товари на цьому ринку, не встановлена динаміка зміни цін на аналогічні товари на цьому ринку, не встановлена динаміка зміни цін та факторів, які впливають на такі зміни, не вивчено ціноутворення.» Проте зазначені обставини й не повинні були ні встановлюватися Відповідачем, ані досліджуватися господарськими судами, оскільки вони не мають стосунку до з'ясування наявності або відсутності антиконкурентних узгоджених дій Позивача і Третьої особи, наслідком яких згідно з Рішенням № 2к-р/к визначено спотворення результатів торгів (пункт 4 частини другої статті 6 Закону)».
Підсумовуючи все вищевказане, колегія суддів зазначає, що доводи скаржника не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги. Ці доводи не спростовують фактів, покладених в основу рішення Господарського суду Львівської області від 08.05.2025 у справі №914/2954/24.
За приписами частин 1, 2, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч.ч. 1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов'язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
З огляду на вищевказане, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції вірно встановив обставини, що мають значення для справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, прийняв законне обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому його необхідно залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Судові витрати
З огляду на те, що суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 86, 269, 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд -
1.Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Бєлаша Василя Володимировича б/н від 05.06.2025 (вх. № 01-05/1739/25 від 06.06.2025) залишити без задоволення.
2.Рішення Господарського суду Львівської області від 08.05.2025 у справі № 914/2954/24 залишити без змін.
3. Судовий збір сплачений за апеляційну скаргу покласти на апелянта.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Строки та порядок оскарження постанов апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.
Повний текст постанови виготовлено 18.08.2025.
Головуючий суддя О.С. Скрипчук
Суддя О.І. Матущак
Суддя Н.М. Кравчук