Справа № 761/27107/25
Провадження № 1-кс/761/18025/2025
30 червня 2025 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні № 220 240 000 000 009 53 від 11.10.2024, у якому
гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець сел. Красноїльська Сторожинецького району Чернівецької області, громадянин України, українець, з середньою освітою, офіційно не працевлаштований, у зареєстрованому шлюбі не перебуває, зареєстрований та мешкає за адресою - АДРЕСА_1 , не судимий,
підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 332 КК України,
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло погоджене прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 клопотання слідчого ГСУ СБ України ОСОБА_7 про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 .
На обґрунтування клопотання зазначено, що Головним слідчим управлінням Служби безпеки України під процесуальним керівництвом Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 220 240 000 000 009 53 від 11.10.2024 за підозрою ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 332, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 332 КК України, та ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 332 КК України.
ОСОБА_5 08.05.2025 повідомлено про підозру за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 332 КК України, відповідно до якої останній підозрюється в організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, що вчинене за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.
До підозрюваного рішенням слідчого судді від 08.05.2025 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на шістдесят днів, тобто по 05.07.2025 включно.
Постановою першого заступника Генерального прокурора ОСОБА_9 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжений до трьох місяців, тобто по 08.08.2025.
На переконання слідчого, не зменшилися раніше встановлені ризики переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити нове кримінальне правопорушення та/або продовжити злочинну діяльність.
З огляду на викладене, слідчий просив продовжити строк тримання підозрюваного під вартою.
У судовому засіданні прокурор підтримала клопотання, просила його задовольнити з підстав, які у ньому зазначені.
Підозрюваний та його захисник заперечували проти задоволення клопотання слідчого, посилаючись на визнання ОСОБА_5 своєї вини, співпрацю з органом досудового розслідування, та відсутність зазначених стороною обвинувачення ризиків непроцесуальної поведінки підозрюваного, стверджували, що наміру переховуватись чи іншим чином перешкоджати провадженню ОСОБА_5 не має, просили відмовити у задоволенні клопотання.
Слідчий суддя, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, вивчивши матеріали клопотання, дійшов висновку про таке.
Відповідно до ст. 199 КПК України на слідчого суддю покладений обов'язок при розгляді клопотання про продовження строку тримання особи під вартою з'ясувати обставини, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, свідчать про існування раніше заявлених або нових ризиків, які виправдовують тримання особи під вартою, а також чинники, що перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Відповідно до практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції гарантії від безпідставного арешту.
Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст.9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» обґрунтованість підозри є необхідною умовою законності тримання особи під вартою та згідно з практикою ЄСПЛ передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність в діях гр. ОСОБА_5 ознаккримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 332 КК.
Згідно з рішенням слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ризиками неналежної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_5 визнана можливість переховування від органів досудового розслідування та/або суду, знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, незаконний вплив на свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином та продовження злочинної діяльності.
Вирішуючи питання існування зазначених ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у цьому випадку слід вважати дію, яка може бути вчинена з високим ступенем можливості.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Таким чином, слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя враховує, що такі дії цілком вірогідні з огляду на покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину.
Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні у справі «В. проти Швейцарії» зауважив, що небезпеку переховування не можна вимірювати тільки залежно від суворості можливого покарання, її треба визначати, зокрема, з урахуванням характеру підозрюваного, його моральних якостей, наявності у нього коштів, зв'язків з державою, у якій його переслідують.
Характер інкримінованого підозрюваному злочину, вчинено в умовах воєнного стану, свідчить про наявність достатніх підстав для критичної оцінки моральних якостей підозрюваного, що підтверджує високу ймовірність свідомої позапроцесуальної поведінки останнього.
Також не виключено, що останній з метою уникнення покарання, у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого правопорушення, враховуючи наявні знання та навички щодо незаконного перетину кордону, може залишити територію України, що унеможливить встановлення його місцезнаходження.
Крім того, вагомим є наведений стороною обвинувачення ризик того, що ОСОБА_5 , перебуваючи на свободі, може продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК.
У силу ст. 178 КПК слідчий суддя враховує вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих діянь.
Водночас слідчий суддя звертає увагу на те, що стороною захисту не надано доказів на спростування доводів прокурора щодо існування ризиків, а тому вважає, що більш м'який запобіжний захід, не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_5 .
Зазначене приводить до висновку, що встановлені вище обставини є вагомими для продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 .
Однією з обставин, з якою закон пов'язує можливість продовження строку тримання особи під вартою, є необхідність проведення певних слідчих та процесуальних дій, без виконання яких неможливо закінчити досудове розслідування.
Як випливає з клопотання та доводів прокурора, на теперішній час необхідно: завершити розсекречення матеріальних носіїв інформації щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій; отримати висновок експерта за результатами проведення комп'ютерно-технічної експертизи; провести слідчий експеримент; надіслати запити до державних органів, установ та організацій;провести інші необхідні слідчі (розшукові) та процесуальні дії з метою встановлення обставин кримінального правопорушення.
Сукупність викладеного, дані про обставини вчинення інкримінованого ОСОБА_5 злочину, приводять слідчого суддю до переконання, що доводи сторони обвинувачення про відсутність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу є обґрунтованими.
Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що строк тримання підозрюваного ОСОБА_5 під вартою необхідно продовжити.
При цьому, враховуючи матеріальний стан ОСОБА_5 , тяжкість злочину, у вчиненні якого він підозрюється, слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави відповідно до ст. 182 КПК у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, з урахуванням, що внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
На підставі викладеного, керуючись ст. 176, 177, 178, 193, 194 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого ГСУ СБ України ОСОБА_7 задовольнити.
Продовжити строк тримання підозрюваного ОСОБА_5 під вартою по 08 серпня 2025 року включно.
Визначити ОСОБА_5 заставу у сумі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 908 400 (дев'ятсот вісім тисяч чотириста) грн.
Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві (код ЄДРПОУ - 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України в м. Києві, розрахунковий рахунок № UA 128201720355259002001012089, призначення платежу - застава за (ПІБ, дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали (назва суду) від (дата ухвали) по справі №…, внесені (П.І.Б. особи, що вносить заставу).
У разі внесення застави у визначеному судом розмірі вважається, що до підозрюваного обрано запобіжний захід у виді застави.
У випадку внесення застави покласти на підозрюваного такі обов'язки:
-прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;
-не відлучатися із населеного пункту, у якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання/роботи/служби/навчання;
-утримуватися від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні;
-здати на зберігання слідчому свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну;
-носити електронний засіб контролю.
У разі внесення застави, встановити 2-х місячний термін дії покладених судом обов'язків, починаючи з дня внесення застави, однак на строк, що не перевищує строку досудового розслідування.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави.
На ухвалу слідчого судді до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником упродовж п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя ОСОБА_1