Справа № 761/33921/25
Провадження № 1-кс/761/22085/2025
14 серпня 2025 року
слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
підозрюваного ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Шевченківського районного суду міста Києва із застосуванням відеоконференцзв'язку за допомогою програми EasyCon клопотання прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Чернівецької області, Кельменецького району, с. Бузовиця, громадянина України, офіційно працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 362 КК України, в рамках кримінального провадження №42025100000000056, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 05.03.2025 року, -
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно ОСОБА_4 підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 362 КК України, в рамках кримінального провадження №42025100000000056, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 05.03.2025 року.
В обґрунтування клопотання прокурор зазначає, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у м. Києві за процесуального керівництва Київської міської прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42025100000000056 від 05.03.2025 року за підозрою, зокрема, ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 362 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 362 КК України підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Прокурор зауважує, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, санкція за який передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років, а тому, усвідомлюючи тяжкість та реальність покарання, в разі застосування більш м'якогро запобіжного заходу, останній може переховуватися від органів досудового розслідування, з метою уникнення покарання. Крім цього, останній користуючись ситуацією в країні має змогу переховуватися від органів досудового розслідування, зокрема, в місцях постійного проведення бойових дій, місцях непідконтрольних органам державної влади України, що повністю підтверджує наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Крім того, ОСОБА_4 , користуючись налагодженими зв'язками та здобутими знайомствами, може особисто або опосередковано негативно впливати на хід досудового слідства та судового розгляду, через прохання, погрози або іншим шляхом щодо знищення, приховання або спотворення інформації (документів), в тому числі в електронному вигляді, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, що повністю підтверджує наявність ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України;
ОСОБА_4 з метою уникнення кримінальної відповідальності може незаконно здійснювати вплив на свідків та заявника, оскільки маючи в розпорядженні їх відомості, шляхом підмовляння, підкупу, погроз може схиляти останніх до дачі неправдивих показань, відмови від участі у кримінальному провадженні та подальшому судовому розгляді, що негативно вплине на хід досудового розслідування, а отже вказане повністю підтверджує наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України;
Між тим, ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення, в тому числі з метою приховування своєї злочинної діяльності, яка викрита правоохоронними органами, що повністю підтверджує наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Враховуючи вищевикладене, прокурор просить продовжити строк застосованого відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на певний період доби та покладених на нього судом обов'язків, оскільки більш м'який запобіжний захід не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_4 підтримав та просив задовольнити на підставі наведених у ньому доводів. Між тим, зазначив, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшились та продовжують існувати, а більш м'який запобіжний захід не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечувала щодо задоволення клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_4 та просила застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання. Крім того, захисником долучено до матеріалів справи заперечення, зі змісту яких вбачається, що ризики, на які посилається сторона обвинувачення, являються надуманими та належним чином не обґрунтованими, оскільки підозрюваний має постійне місце проживання, позитивно характеризується за місцем реєстрації та проживання, раніше не судимий та офіційно працевлаштований.
Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні думку захисника підтримав та просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора щодо продовження відносно нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Заслухавши думку прокурора, підозрюваного, захисника, дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
За приписами ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно зі ст. 7 КПК України кримінальне провадження здійснюється на засадах, в тому числі, верховенства права, згідно якої людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, законності, згідно якої під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, а також забезпечення права на свободу та особисту недоторканність, згідно якої ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
Так, відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини, а також ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Згідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого. Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому або суду, якщо запобіжний захід застосовано під час судового провадження. Працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
Водночас, обов'язковою умовою для застосування запобіжного заходу має бути доведеність сукупності обставин, визначених ч. 1 ст. 194 КПК України, яка вимагає від прокурора довести не лише наявність обґрунтованої підозри, а надати докази на підтвердження підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, на які посилається прокурор у клопотанні та обґрунтувати недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, визначеним у клопотанні.
Так судом встановлено, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у м. Києві за процесуального керівництва Київської міської прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42025100000000056, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 05.03.2025 року.
16.05.2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 362 КК України.
17.05.2025 року Шевченківським районним судом м. Києва відносно підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту, який востаннє продовжено 08.07.2025 ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва до 16.08.2025 року (включно).
11.08.2025 року ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва продовжено строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №42025100000000056, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 05.03.2025 року, до п'яти місяців, тобто до 16 жовтня 2025 року включно.
У зв'язку з закінченням строку дії запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_4 стороною обвинувачення ініційоване клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Не вдаючись до детального аналізу, оцінки дій, винуватості особи та не порушуючи презумпції невинуватості на цій стадії кримінального провадження, слідчий суддя повинен пересвідчитись, що повідомлена підозра є обґрунтованою, тобто такою, що передбачає наявність достатніх даних, які б могли переконати об'єктивного та стороннього спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення у якому її підозрюють.
При цьому, ці докази не повинні бути до такої міри переконливими та очевидними, щоб свідчити про винуватість особи, однак створювати у слідчого судді реальне бачення причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, яке їй інкримінується.
З врахуванням вищевказаних письмових доказів, що додані до клопотання та досліджені в судовому засіданні, здійснюючи їх оцінку за своїм внутрішнім переконанням, слідчий суддя приходить до висновку, що повідомлена ОСОБА_4 підозра не може вважатись не обґрунтованою, а докази, надані органом досудового розслідування є, на даний час, досить вагомими, щоб свідчити про причетність останнього до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 362 КК України.
Надаючи оцінку можливості підозрюваного ОСОБА_4 переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає такі дії цілком вірогідними з огляду на покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, що може спонукати до вчинення спроби ухилитися.
Ризик переховування від правосуддя обумовлюється можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого санкцією ч. 3 ст. 362 КК України покарання.
Враховуючи вищевикладене, а також дані про особу підозрюваного, слідчий суддя приходить до висновку про доведеність прокурором у клопотанні ризику можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне, в матеріалах провадження відсутні.
Між тим, слідчий суддя вважає доведеним наявність ризику знищення, приховання та спотворення речей чи документів, що мають значення для кримінального провадження, оскільки досудове розслідування триває, наразі здійснюються заходи з метою встановлення всіх обставин кримінального правопорушення. Крім того, ОСОБА_4 може вчинити дії, спрямованні на знищення речей та документів, що є доказами у кримінальному провадженні.
Встановлюючи ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя виходить із передбаченої КПК України процедури отримання, зокрема, свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
Тобто, ризик незаконного впливу існує як на початковому етапі кримінального провадження, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Слідчий суддя враховує, що покази свідків у вказаному кримінальному провадженні мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження та можуть суттєво вплинути на становище ОСОБА_4 як підозрюваного, а тому наявні обґрунтовані підстави вважати, що останній наділений потенційною можливістю впливати на свідків у кримінальному провадженні з метою схилити їх не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності.
Водночас, слідчий суддя критично ставиться до посилання сторони обвинувачення на наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки такий ризик жодним чином не обґрунтований, а матеріали клопотання не містять жодних доказів на підтвердження таких обставин.
Враховуючи конкретні обставини справи, особу підозрюваного ОСОБА_4 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років, слідчий суддя не знаходить підстав для застосування іншого, більш м'якого, запобіжного заходу та вважає за необхідне задля дотримання прав підозрюваного обмежити час його перебування під домашнім арештом певним періодом доби.
Крім того, при продовженні запобіжного заходу, слідчим суддею враховуються дані про особу ОСОБА_4 , у тому числі відсутність судимостей, наявність постійного місця проживання та роботи, які на думку суду, не є достатнім стримуючим фактором для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
За таких обставин, на переконання слідчого судді, запобіжний захід у виді домашнього арешту у певний час доби буде співрозмірним із тяжкістю кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 та у повній мірі зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти визначеним ризикам.
Крім того, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на ОСОБА_4 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою; повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про зміну свого місця проживаннята/або роботи; не відлучатися за межі Чернівецької області, без дозволу слідчого, прокурора або суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Таким чином, враховуючи, що прокурором доведено наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне продовжити строк дії запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_4 у вигляді домашнього арешту у певний період доби.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 184, 186, 194, 196, 309, 532 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_3 - задовольнити.
Продовжити відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Заборонити підозрюваному ОСОБА_4 залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в період часу з 22 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин наступної доби, за виключенням необхідності прибуття до укриття чи бомбосховища обумовленого сиреною та/або повідомленням «Повітряна тривога».
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;
- не відлучатися за межі Чернівецької області, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_4 під домашнім арештом визначити до 12 жовтня 2025 року включно.
Контроль за виконанням ухвали покласти на органи Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, захисником протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя ОСОБА_6