печерський районний суд міста києва
Справа № 757/32850/25-к
15 липня 2025 року м. Київ
Печерський районний суд міста Києва в складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
з участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурорів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
захисників підозрюваного - адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
підозрюваного - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання заступника керівника першого відділу Управління з розслідування злочинів, вчинених у зв'язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, Державного бюро розслідувань ОСОБА_8 , погоджене прокурором першого відділу другого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Донецьк, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , розлученого, адвоката (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 10473/10, видане ІНФОРМАЦІЯ_2 від 07.02.2022)
у кримінальному провадженні № 62023000000000707 від 22.08.2023 за підозрою колишнього Президента України ОСОБА_9 , колишнього Прем'єр-міністра України ОСОБА_10 , колишнього Голови ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7 та судді ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_11 у державній зраді за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111 в редакції Закону України від 05.04.2001 № 2341-ІІІ КК України,
Вступ
14.07.2025 на розгляд слідчому судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 (далі також - ОСОБА_7 , підозрюваний), ІНФОРМАЦІЯ_1 , без визначення розміру застави, строком на 60 днів.
Обґрунтування клопотання
Зі змісту клопотання слідує, що слідчими Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62023000000000707 від 22.08.2023 за підозрою колишнього Президента України ОСОБА_9 , колишнього Прем'єр-міністра України ОСОБА_10 , колишнього Голови ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7 та судді ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_11 у державній зраді за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111 в редакції Закону України від 05.04.2001 № 2341-ІІІ КК України.
30.05.2025 ОСОБА_7 затримано на підставі ст. 208, 615 КПК України за підозрою у вчиненні злочину, передбаченому ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111 КК України.
Ухвалою слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_5 від 31.05.2025 у справі № 757/25387/25-к до підозрюваного ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 19.07.2025, без визначення розміру застави.
Завершити досудове розслідування у зазначений строку не вбачається за можливе через необхідність виконання низки слідчих (розшукових) дій.
На переконання органу досудового розслідування ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які існували на момент застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_7 , не зменшились та продовжують існувати, у зв'язку з чим виникла обґрунтована потреба у продовженні строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, без визначення розміру застави.
Позиції сторін кримінального провадження
Прокурор ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав клопотання з підстав, викладених у ньому.
Прокурор ОСОБА_3 також підтримав клопотання. Зауважив, що судом апеляційної інстанції перевірялось обґрунтованість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 .
Підозрюваний ОСОБА_7 , його захисники, адвокати ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , проти задоволення клопотання заперечували з підстав необґрунтованості підозри та відсутності ризиків.
За змістом заперечень сторони захисту зводяться до того, що матеріали, які містяться в томах 7-14, не є предметними саме до пред'явленої підозри, а є матеріалами іншого кримінального провадження, а саме № 62023100120000684 від 09.09.2023, в межах якого ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень за ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 368 та ст. 368-5 КК України. Вказані матеріали не мають жодного відношення до інкримінованого ОСОБА_7 правопорушення за ст. 111 КК України. Крім того, у кримінальному провадженні № 62023100120000684 від 09.09.2023 до підозрюваного застосований запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Докази, які містяться у томах № 2-6, не відносяться до інкримінованих подій 2012 року щодо постановлення суддею ОСОБА_11 рішення у справі про стягнення з Кабінету міністрів України на користь рф боргів приватної компанії, а гіпотетично можуть стосуватися втручання в роботу автоматизованих систем в органах системи правосуддя (ст. 376-1 КК України) та/або втручання в діяльність судових органів (ст. 376 КК України).
Матеріали справи не містять жодного доказу на причетність ОСОБА_7 до інкримінованого правопорушення. Суб'єктивна та об'єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 111 КК України. Рішення ОСОБА_11 набрало законної сили завдяки його подальшому перегляду ще 11 суддями, яким вчинення державної зради не інкримінується, чим і доводиться, що ухвалення судового рішення не ототожнюється із державною зрадою.
Вказували на відсутність обґрунтування слідчим виняткових обставин для не визначення застави.
Також звертали увагу, що органом досудового розслідування жодними доказами не підтверджені ризики. Так, ризик втечі не може ґрунтуватися виключно на тяжкості покарання. Крім того, в 2027 року спливають строки притягнення до кримінальної відповідальності, що також зменшує ризик втечі, оскільки ймовірність того, що справа буде слухатись по суті є досить низькою через завантаженість судів та інші об'єктивні фактори. Крім того, будучи підозрюваним в іншому кримінальному провадженні підозрюваний неодноразово перетинав державний кордон та повертався. Щодо вживання заходів конспірації зауважили, що використання різноманітних месенджерів є звичною справою в умовах сьогодення.
Звертали увагу на позитивні характеристики, а саме що підозрюваний займається волонтерською діяльністю.
У задоволенні клопотання просили відмовити.
Правове обґрунтування
Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України при продовженні строку тримання під вартою слідчий суддя враховує наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Вирішуючи питання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя у відповідності до положень ст. 177, 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, враховував тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному за інкриміновані злочини у разі доведення його вини, конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення, та прийшов до висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що продовжують існувати ризики передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, відтак саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є необхідним та таким, що забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного в подальшому при здійсненні досудового розслідування та зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Відповідно до положень ст. 197, 199 КПК України за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на непов'язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжено у разі неможливості закінчення досудового розслідування в частині доведеного обвинувачення у строки, встановлені ст. 219 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів (п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України).
Обставини справи
З матеріалів справи вбачається, що слідчими Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62023000000000707 від 22.08.2023 за підозрою колишнього Президента України ОСОБА_9 , колишнього Прем'єр-міністра України ОСОБА_10 , колишнього Голови ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7 та судді ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_11 у державній зраді за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111 в редакції Закону України від 05.04.2001 № 2341-ІІІ КК України.
30.05.2025 ОСОБА_7 затримано на підставі ст. 208, 615 КПК України за підозрою у вчиненні злочину, передбаченому ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що суддя ІНФОРМАЦІЯ_4 та громадянин України ОСОБА_11 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_7 та іншими, невстановленими на даний час, співучасниками, на шкоду економічній безпеці України, всупереч вимогам Конституції та інших законів України, за результатами розгляду господарської справи № 5011-61/11340-2012 виніс незаконне рішення від 19.09.2012 про стягнення на користь ІНФОРМАЦІЯ_6 коштів Державного бюджету України з будь-якого рахунку, виявленого при виконанні судового рішення, в розмірі 3 113 115 369 грн. та судовий збір 61862,74 грн, та забезпечив фактичне стягнення з Державного бюджету України на користь ІНФОРМАЦІЯ_6 148 977 894, 52 російських рублів, для придбання яких витрачено коштів Державного бюджету України на суму 38 676 069,12 грн, чим вчинив діяння на шкоду економічній безпеці України, поставивши під загрозу припинення фінансування будь-якої зі сфер суспільного життя у разі стягнення названої суми коштів у повному обсязі, чим надав іноземній державі - Російській Федерації та її представникам - ІНФОРМАЦІЯ_7 допомогу у проведенні підривної діяльності проти України.
У свою чергу ОСОБА_7 , обіймаючи на той час посаду Голови ІНФОРМАЦІЯ_3 , будучи громадянином України, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, на шкоду економічній безпеці України, всупереч вимогам Конституції та інших законів України, здійснив незаконне втручання в роботу автоматизованих систем документообігу ІНФОРМАЦІЯ_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та незаконне втручання в діяльність суддів цих судів, забезпечив розподіл справи № 5011-61/11340-2012 на необхідних суддів, забезпечив ухвалення суддею ОСОБА_11 рішення від 19.09.2012 про стягнення на користь ІНФОРМАЦІЯ_6 коштів Державного бюджету України з будь-якого рахунку, виявленого при виконанні судового рішення в розмірі 3 113 115 369 грн та судового збору в сумі 61862,74 грн та із залученням інших співучасників забезпечив подальше залишення в силі цього судового рішення за наслідком його перегляду в апеляційному та касаційному порядках, а також не допустив можливість його перегляду ІНФОРМАЦІЯ_9 , чим забезпечив фактичне стягнення з Державного бюджету України на користь ІНФОРМАЦІЯ_6 148 977 894, 52 російських рублів, для придбання яких витрачено коштів Державного бюджету України на суму 38 676 069,12 грн, чим вчинив діяння на шкоду економічній безпеці України, поставивши під загрозу припинення фінансування будь-якої зі сфер суспільного життя у разі стягнення названої суми коштів у повному обсязі, чим надав іноземній державі - Російській Федерації та її представникам - ІНФОРМАЦІЯ_7 допомогу у проведенні підривної діяльності проти України.
Ухвалою слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_5 до підозрюваного ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у межах строку досудового розслідування строком до 18.07.2025.
Ухвалою слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_5 строк досудового розслідування продовжено до 12 місяців, до 18.01.2026.
Мотиви слідчого судді
При вирішенні питання про доцільність продовження строку дії запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_7 необхідно врахувати наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Щодо обґрунтованості підозри
Враховуючи вимоги чинного кримінального процесуального законодавства, під час розгляду клопотань на стадії досудового розслідування слідчий суддя має переконатись, що сукупність матеріалів на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі є достатньою для висновку про обґрунтованість підозри, яка не є сама по собі актом притягненням особи до відповідальності, а є лише сукупністю даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.
Суд ураховує, що поняття обґрунтована підозра не визначене у національному законодавстві, проте зважаючи на вимоги, закріплені у статті 9 КПК України, а також статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, суд в цьому контексті враховує позиції Європейського суду з прав людини викладені в його рішеннях.
Зокрема, за змістом п. 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі Нечипорук і Йонкало проти України термін обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі Мюррей проти Об'єднаного Королівства від 28.10.1994, Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства від 30.08.1990).
Обґрунтованість підозри повинна бути визначена, враховуючи положення ст. 94 КПК України, а саме, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
На даному етапі судового провадження суд не вирішує питання про оцінку доказів для визнання підозрюваного винуватим чи невинуватим у вчиненні злочину, адже судове провадження наразі не завершено, докази сторін в повному обсязі судом не досліджено, і відповідно до ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, має оцінити після завершення дослідження кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, обґрунтовується наступними зібраними доказами, а саме:
1.Показаннями свідка ОСОБА_12 (у 2012 році обіймала посаду судді ІНФОРМАЦІЯ_4 ), яка повідомила про вплив голови ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7 на неї з метою написання заяви на відпустку, щоб не брати участі в авторозподілі (як надалі вона дізналася, позову ІНФОРМАЦІЯ_6 до Кабінету Міністрів України), а також про обставини впливу ОСОБА_7 та виклику ним до себе судді ОСОБА_11 для прийняття «необхідного» рішення у справі № 5011-61/11340-2012.
2.Показаннями свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ,
ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 (судді господарського суду міста Києва), які повідомили про факти незаконного втручання ОСОБА_7 у роботу автоматизованої системи документообігу господарського суду міста Києва, в діяльність суддів цього суду, вчинення на них тиску, надання незаконних вказівок у конкретних справах, заміни суддів для розгляду конкретних справ, створення системи з дублюючими спеціалізаціями суддів з метою їх визначення на власний розсуд для розгляду господарської справи у вибраній одній з декількох дублюючих спеціалізацій.
3.Показаннями свідка ОСОБА_24 (у 2012 році обіймав посаду радника Прем'єр-міністра України), який повідомив, що брав участь у судових засіданнях як представник Кабінету Міністрів України під час розгляду справи № 5011-61/11340-2012 та заперечував проти задоволення позову ІНФОРМАЦІЯ_6 , вказуючи суду, у тому числі судді ОСОБА_11 , на відсутність гарантій Кабінету Міністрів України за договорами між ІНФОРМАЦІЯ_10 та ЗАТ ПФК « ІНФОРМАЦІЯ_11 », надавав письмові пояснення та відзиви, звертав увагу суддів на конкретні норми законів та міжнародних договорів, відповідно до яких у позові слід було відмовити, просив застосувати наслідки спливу позовної давності.
4.Показаннями свідка ОСОБА_25 (у 2012 році обіймала посаду головного спеціаліста-юрисконсульта відділу претензійно-позовної роботи ІНФОРМАЦІЯ_12 ), яка повідомила, що брала участь у судових засіданнях як представник ІНФОРМАЦІЯ_13 під час розгляду справи № 5011-61/11340-2012 та заперечувала проти задоволення позову ІНФОРМАЦІЯ_6 , вказуючи суду, у тому числі судді ОСОБА_11 , на відсутність гарантій Кабінету Міністрів України за договорами між ІНФОРМАЦІЯ_10 та ЗАТ « ІНФОРМАЦІЯ_11 », заборгованості Кабінету Міністрів України і про безпідставність заявлених позовних вимог.
5.Показаннями свідка ОСОБА_26 (у 2012 році представляв інтереси ЗАТ « ІНФОРМАЦІЯ_11 » в господарських судах у справі № 5011-61/11340-2012), який вказав на численні порушення суддями, у тому числі суддею ОСОБА_11 , норм законів України та міжнародних договорів при визнанні листів Прем'єр-міністра України ОСОБА_27 адресованих Голові ІНФОРМАЦІЯ_14 ОСОБА_28 гарантіями Кабінету Міністрів України, порушення норм щодо строків позовної давності. Звертав увагу суддів, у тому числі ОСОБА_29 , на порушення процесуальних норм при розгляді справи, однак усі його заяви, клопотання та звернення ігнорувалися, поведінка суддів свідчила про їх упередженість і необ'єктивність. Суддя ОСОБА_11 19.09.2012 перебував у нарадчій кімнаті всього 40 хв, після чого проголосив рішення суду на 26 арк, що свідчить про те, що він готував його завчасно, не досліджуючи доказів у судовому засіданні 19.09.2012.
Крім того, свідок ОСОБА_26 безпосередньо був очевидцем того як судді ОСОБА_11 та ОСОБА_30 спілкувались 07.03.2014 у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 перед винесенням суддею ОСОБА_31 того самого дня ухвали про скасування за нововиявленими обставинами рішення судді ОСОБА_11 від 19.09.2012 про задоволення позову ІНФОРМАЦІЯ_6 у справі № 5011-61/11340-2012.
6.Показаннями свідків ОСОБА_32 (у 1992 - 1995 роках був членом правління ІНФОРМАЦІЯ_15 , в 1995 - 2005 роках - головою правління АО « ІНФОРМАЦІЯ_16 »), ОСОБА_33 (у 1995 - 1996 роках обіймав посаду віце-прем'єр-міністра України), ОСОБА_34 (у 1995 році обіймав посаду ІНФОРМАЦІЯ_17 та був членом ІНФОРМАЦІЯ_18 ), ОСОБА_35 (у 1999 - 2001 роках обіймав посаду ІНФОРМАЦІЯ_19 , у 2005 - 2006 роках - посаду ІНФОРМАЦІЯ_20 ), які повідомили про процедуру надання Урядом України гарантій виконання договірних зобов'язань (гарантії Уряду України могли бути надані виключно за поданням Валютно-кредитної ради за наявності позитивного висновку ІНФОРМАЦІЯ_21 і ІНФОРМАЦІЯ_22 та після прийняття Кабінетом Міністрів України в установленому порядку позитивного рішення з цього питання), а також про те, що листи ОСОБА_27 адресовані Голові ІНФОРМАЦІЯ_14 ОСОБА_28 , такими гарантіями визнаватися не можуть. До ІНФОРМАЦІЯ_18 не надходили звернення та листи щодо гарантій Уряду України перед ІНФОРМАЦІЯ_10 чи Урядом РФ за зобов'язаннями ЗАТ « ІНФОРМАЦІЯ_11 ». Уряд України не мав права брати та не брав на себе гарантій перед ІНФОРМАЦІЯ_10 чи ІНФОРМАЦІЯ_23 за зобов'язаннями ЗАТ « ІНФОРМАЦІЯ_11 ».
7.Показаннями свідка ОСОБА_36 (у 2012 році обіймав посаду начальника ІНФОРМАЦІЯ_24 , до цього працював слідчим ІНФОРМАЦІЯ_25 ), який повідомив, що здійснював розслідування щодо ОСОБА_37 і ОСОБА_27 , у тому числі за фактом замаху на заволодіння бюджетними коштами шляхом перекладення боргу ЗАТ « ІНФОРМАЦІЯ_11 » перед ІНФОРМАЦІЯ_10 на державу. Повідомив, що оригіналів чи належним чином завірених копій цих листів ОСОБА_27 до ОСОБА_28 у ІНФОРМАЦІЯ_24 ніколи не було. Рішення суду у справі № 5011-61/11340-2012 на користь ІНФОРМАЦІЯ_6 впливало на подальші рішення у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_37 , зокрема доводило її вину в розкраданні коштів державного бюджету.
8.Показаннями свідка ОСОБА_38 (із січня 2011 року по листопад 2013 року працював старшим слідчим в ІНФОРМАЦІЯ_26 ), який повідомив, що знайомий зі слідчим ОСОБА_39 , проте в жодну слідчу групу під керівництвом ОСОБА_36 включений не був. Не виключає, що в серпні 2012 року ОСОБА_40 міг звернутись до нього з проханням завірити копії листів від 26.08.1996 № 64-2298/8 та № 64-2297/8 за підписом ІНФОРМАЦІЯ_20 ОСОБА_27 на ім'я Голови ІНФОРМАЦІЯ_14 ОСОБА_28 для надання їх у відповідь на запит Секретаріату Кабінету Міністрів України.
9. Матеріаліами господарської справи № 5011-61/11340-2012, вилучені в ІНФОРМАЦІЯ_27 на підставі ухвали слідчого судді про тимчасовий доступ до документів, у тому числі аудіозаписи судових засідань. З матеріалів справи та аудіозаписи судових засідань убачається, що суддям, у тому числі ОСОБА_11 , з пояснення та документів, наданих відповідачами і третьою особою, було достовірно відомо про відсутність гарантій Кабінету Міністрів України за договорами між ІНФОРМАЦІЯ_10 та ЗАТ « ІНФОРМАЦІЯ_11 », закінчення строку позовної давності, відсутність оригіналів листів ОСОБА_27 адресованих ОСОБА_28 , тобто про відсутність підстав для задоволення позову та стягнення коштів в інтересах ІНФОРМАЦІЯ_6 з Державного бюджету України.
У позовній заяві ІНФОРМАЦІЯ_7 не просило стягнути кошти з Державного бюджету України з будь-якого рахунка, виявленого при виконанні судового рішення, а тому зазначення у рішенні суду від 19.09.2012 про стягнення коштів саме «з будь-якого рахунку» є ініціативою самого судді ОСОБА_11 .
10.Документами з особової справи судді ОСОБА_11 , з яких убачається, що він став суддею у 2010 році (був недосвідченим суддею) та 15.12.2012 (після прийняття ним 19.09.2012 судового рішення та залишення його 03.12.2012 без змін ІНФОРМАЦІЯ_28 ) отримав подяку Голови ІНФОРМАЦІЯ_29 .
11.Документами, отриманими під час здійснення 04.08.2014 тимчасового доступу в ІНФОРМАЦІЯ_30 , а саме: копії рішень ІНФОРМАЦІЯ_31 від 09.01.2001 (справа № А40-44294/00-40-424), від 26.09.2001 (справа № А40-27196/01-56-259), від 20.08.2001 (справа № А40-26753/01-7-374) про стягнення із ЗАТ « ІНФОРМАЦІЯ_11 » на користь ІНФОРМАЦІЯ_6 заборгованості за контрактом від 25.07.1996 № 148/1697, а також копії ухвал ІНФОРМАЦІЯ_32 від 15.05.2003, якими за клопотаннями ІНФОРМАЦІЯ_6 , вказані рішення іноземного суду визнано і приведено до виконання на території України.
12.Листами ІНФОРМАЦІЯ_33 від 16.07.2014 № 186 та від 22.12.2014 № 478, відповідно до яких листів Прем'єр-міністра України ОСОБА_27 від 26.08.1996 № 64-2298/8 та № 64-2297/8 на адресу Голови ІНФОРМАЦІЯ_14 ОСОБА_28 у документах Кабінету Міністрів України ( ІНФОРМАЦІЯ_34 ) не виявлено.
13.Листом ІНФОРМАЦІЯ_21 від 16.06.2011 № 31-12110-3-8/4199 та листом ІНФОРМАЦІЯ_35 від 24.06.2011 № 7483-0-4-11-82 на адресу Кабінету Міністрів України про відсутність державних гарантій за зобов'язаннями ЗАТ « ІНФОРМАЦІЯ_11 » перед ІНФОРМАЦІЯ_10 .
14.Листами ІНФОРМАЦІЯ_36 від 07.10.2014 № 3932-05/34844-05, відповідно до якого документів щодо гарантій Кабінетом Міністрів України за договорами ЗАТ « ІНФОРМАЦІЯ_11 » та ІНФОРМАЦІЯ_10 за номенклатурою справ відділу іноземних інвестицій і кредитів у 1996 році не виявлено.
15.Листами ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_37 » від 22.08.2014 № 026-04/5451 та від 07.11.2014 № 010-01/7360, згідно з якими вказаний банк було визначено агентом Уряду України із залучення іноземних кредитів під гарантії Кабінету Міністрів України і ІНФОРМАЦІЯ_15 . Відповідно до п. 4 Указу Президента України від 20.09.1995 № 852/95 гарантії або інші зобов'язання Уряду України, які надаються для забезпечення погашення заборгованості українських юридичних осіб за іноземними кредитами, підписують тільки ІНФОРМАЦІЯ_20 або голова ІНФОРМАЦІЯ_18 після прийняття Кабінетом Міністрів України в установленому порядку позитивного рішення з цього питання. Згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.1996 № 1027 рішення про надання Кабінетом Міністрів України гарантій за іноземними кредитами оформлюються постановами Кабінету Міністрів України за поданням Валютно-кредитної ради Кабінету Міністрів України.
ІНФОРМАЦІЯ_15 повідомив, що в межах виконання функцій фінансового агента Кабінету Міністрів України щодо кредитів, залучених державою або під державні гарантії, він не укладав кредитних угод із ЗАТ « ІНФОРМАЦІЯ_11 » щодо одержання іноземних кредитів під гарантійні зобов'язання Кабінету Міністрів України.
16.Листом ІНФОРМАЦІЯ_12 від 07.08.2014
№ 14-08/2673-18259 з долученими копіями платіжних доручень, відповідно до яких ІНФОРМАЦІЯ_38 на підставі рішення ІНФОРМАЦІЯ_4 від 19.09.2012 у справі № 5011-61/11340-2012 та наказу ІНФОРМАЦІЯ_4 від 04.12.2012 у справі № 5011-61/11340-2012 на рахунки ІНФОРМАЦІЯ_6 фактично перераховано:
- 28.12.2012 в сумі 58 815 270,83 рос. руб. (гривневий еквівалент 15 423 128,47 грн);
- 28.10.2013 в сумі 90 162 623,69 рос. руб. (гривневий еквівалент 23 252 940, 65 грн);
17.Лист ІНФОРМАЦІЯ_39 від 13.07.2014 № 10150/0/2-14, відповідно до якого державних гарантій за заборгованістю ЗАТ ПФК « ІНФОРМАЦІЯ_11 » перед ІНФОРМАЦІЯ_6 не надавалося.
18.Протоколом огляду автоматизованої системи документообігу ІНФОРМАЦІЯ_4 від 26.12.2017, яким установлено маніпуляції технічними можливостями системи, з метою призначення для розгляду справи № 5011-61/11340-2012 суддю ОСОБА_11 . За даними автоматизованої системи документообігу суду на момент надходження зазначеного позову ІНФОРМАЦІЯ_6 , а саме 20.08.2012 суддя ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_11 перебував у черговій щорічній відпустці до 23.08.2012, тому згідно вимог п. 3.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням від 26.11.2010 № 30 Ради суддів України, автоматичний розподіл вказаного позову на суддю ОСОБА_11 не міг здійснюватися. 20.08.2012 о 17 год 25 хв начальник ІНФОРМАЦІЯ_40 ОСОБА_41 за усною вказівкою ОСОБА_7 та ОСОБА_42 змінила в автоматизованій системі документообігу цього суду дані про відпустку судді ОСОБА_11 на 14 календарних днів і більше із зазначенням періоду з «06.08.2012 до 19.08.2012».
19.Протоколом огляду відомостей від 15.11.2021, наданих на підставі ухвали слідчого судді про телефонні з'єднання ОСОБА_11 , відповідно до якого голова ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7 телефонував ОСОБА_11 під час розгляду останнім позову ІНФОРМАЦІЯ_6 , зокрема зафіксовано дзвінок ОСОБА_7 ОСОБА_11 23.08.2012 (перед постановленням ухвали від 27.08.2012, якою ОСОБА_11 витребував у відповідача та третіх осіб докази на підтвердження позову).
20.Наказом ІНФОРМАЦІЯ_4 від 28.03.2011 № 4, відповідно до якого суддя ОСОБА_11 не був включений до спеціалізації і не мав права слухати справу щодо господарських спорів із заборгованості з постачання нафтопродуктів і природного газу, а тому йому не була підсудна справа за позовом ІНФОРМАЦІЯ_6 . У зв'язку з цим указану справу було розподілено в іншій категорії спорів - «Спори, що виникають з договорів купівлі-продажу», що не стосувалась цієї категорії спорів.
21.Висновком судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи писемного мовлення від 26.06.2019 № 26920, відповідно до якого інформація про гарантування (поручительство) Україною як державою, її органами влади або посадовими особами, виконання зобов'язань ЗАТ « ІНФОРМАЦІЯ_11 » перед ІНФОРМАЦІЯ_10 у копії листа від 26.08.1996 № 64-2297/8 відсутня. У копії листа від 26.08.1996 № 64-2298/8 вислів «Уряд України надає гарантії виконання Уповноваженою організацією зобов'язань по контрактам на постачання матеріально-технічних ресурсів» до зазначеної в тексті копії листа № 64-2297/8 уповноваженої Урядом України організації - ЗАТ « ІНФОРМАЦІЯ_11 » не стосується.
22.Науково-консультативний висновком Інституту держави і права імені ОСОБА_43 , відповідно до якого строк виконання ЗАТ « ІНФОРМАЦІЯ_11 » своїх зобов'язань перед ІНФОРМАЦІЯ_10 закінчився у 2004 році. Водночас максимальний строк давності (навіть з урахуванням переривання та зупинення строків) становить10 років (ст. 23 Конвенції про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу товарів 1974 року), а отже строк позовної давності у будь-якому випадку закінчився у 2010 році.
23.Рішенням ІНФОРМАЦІЯ_4 від 07.03.2014 у справі № 5011-61/11340-2012 (суддя ОСОБА_30 ), яким ухвалено:
-заяву Кабінету Міністрів України про перегляд рішення ІНФОРМАЦІЯ_4 від 19.09.2012 у справі № 5011-61/11340-2012 за нововиявленими обставинами задовольнити;
-рішення ІНФОРМАЦІЯ_4 від 19.09.2012 у справі № 5011-61/11340-2012 скасувати;
-прийняти нове рішення;
-у задоволенні позову ІНФОРМАЦІЯ_6 до Кабінету Міністрів України та ІНФОРМАЦІЯ_13 про стягнення 3 239 652 269,73 грн відмовити повністю;
-стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_6 в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 36 540 грн;
-здійснити поворот виконання рішення ІНФОРМАЦІЯ_4 від 19.09.2012 у справі № 5011-61/11340-2012 в частині стягнення заборгованості у розмірі 38 676 069,12 грн;
-стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_6 в дохід Державного бюджету України 38 676 069,12 грн.
24. Постановою ІНФОРМАЦІЯ_3 від 29.04.2014 та постанова ІНФОРМАЦІЯ_29 від 06.08.2014, якими рішення ІНФОРМАЦІЯ_4 від 07.03.2014 у справі № 5011-61/11340-2012 залишено без змін.
25. Висновком комісійної судово-економічної експертизи від 10.08.2023 № 3855, яким установлено, що висновок акта ревізії:
- стосовно наявності бюджетних призначень та наданих бюджетних асигнувань для виконання рішення ІНФОРМАЦІЯ_4 від 19.09.2012 про стягнення коштів з державного бюджету впродовж 2012 - 2013 років документально підтверджується в частині невнесення протягом 2012 та 2013 років за КПКВК 3504030 змін до кошторисів щодо загального фонду державного бюджету;
- документально підтверджується в частині визначення сум перерахувань як зменшення активів (втрати активів - безповоротного зменшення активів через перерахування (сплату) коштів, що за текстом кваліфіковане перевіряючими як матеріальна шкода (збитки), заподіяна Державному бюджету України: у 2012 році на суму 58 815, 27 тис. рос. руб., гривневий еквівалент яких становить 15 423, 13 тис грн; у 2013 році на суму 90 162, 62 тис. рос. руб., гривневий еквівалент яких становить 23 749, 83 тис гривень (з урахуванням витрат ІНФОРМАЦІЯ_41 на придбання російських рублів).
26. Висновком додаткової судової лінгвістичної семантико-текстуальної експертизи від 12.04.2023 № 2845/23-39/11492/23-39, відповідно до якого з об'єктивного змісту рішення ІНФОРМАЦІЯ_4 від 19.09.2012 у справі № 5011-61/11340-2012 убачається, що суд дійшов висновку про наявність гарантії Уряду України за борговими зобов'язаннями ЗАТ « ІНФОРМАЦІЯ_11 » перед ІНФОРМАЦІЯ_10 та обґрунтовує такий висновок посиланням на листи Прем'єр-міністра України ОСОБА_27 від 1996 року.
27. Протоколом десятого засідання Змішаної Російсько-Української комісії по співробітництву від 02.07.2004 за підписом Прем'єр-міністра ОСОБА_9 та голови ІНФОРМАЦІЯ_14 ОСОБА_44 , відповідно до пункту 3.2.5 якого українська сторона зобов'язалася сприяти процедурі виконання судових рішень щодо стягнення заборгованості українських оптових покупців, за раніше отриманий, але не оплачений природний газ. Беручи участь у роботі цієї Комісії та очолюючи на той час Уряд України, ОСОБА_9 достовірно знав про відсутність зобов'язань України, її органів влади та установ перед ІНФОРМАЦІЯ_10 або безпосередньо перед РФ за заборгованістю ЗАТ « ІНФОРМАЦІЯ_11 ».
Якби гарантії України існували, то у протоколі засідання вказаної Комісії було б зазначено, що українська сторона зобов'язалася повернути кошти за раніше отриманий, але не оплачений природний газ.
28. Протоколом огляду відеозапису « ОСОБА_45 понять, что он не может выпустить ОСОБА_46 », у якому ОСОБА_9 у випуску новин «Факти» на каналі « ІНФОРМАЦІЯ_42 » говорить таке: «ІНФОРМАЦІЯ_58».
29. Протоколом огляду відеозапису під назвою «Videoplayback (2)», у якому на запитання журналіста телеканалу ІНФОРМАЦІЯ_59: «ІНФОРМАЦІЯ_60».
30. Протоколом огляду виступу ОСОБА_10 від ІНФОРМАЦІЯ_61 у випуску новин «ІНФОРМАЦІЯ_62», де він говорить: «ІНФОРМАЦІЯ_63».
31. Постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 05.04.1999 «Про деякі питання щодо погашення заборгованості за спожитий російський природний газ», прийнята за ініціативою Голови ІНФОРМАЦІЯ_43 ОСОБА_10 (його віза стоїть на оригіналі проєкту постанови і відповідно до висновку судово-почеркознавчої експертизи цей підпис виконано ним), відповідно до якої прийнято рішення про сприяння ІНФОРМАЦІЯ_44 підприємствам, що належать до сфери його управління у проведенні розрахунків з погашення їх кредиторської заборгованості перед корпорацією «Єдині енергетичні системи України» та заборгованості корпорації перед ІНФОРМАЦІЯ_6 за спожитий природний газ. Пунктом 7 зазначеної постанови Кабінету Міністрів України передбачено, що ІНФОРМАЦІЯ_45 має повідомити в установленому порядку Уряд Російської Федерації про прийняття даної постанови, а також про те, що вона не може тлумачитися як взяття Кабінетом Міністрів України на себе відповідальності за виконання корпорацією «Єдині Енергетичні системи України» зобов'язань перед ІНФОРМАЦІЯ_6 .
32. Листом ІНФОРМАЦІЯ_46 від 10.06.2011 на адресу Прем'єр-міністра України про сприяння в погашенні заборгованості за борги «ЄЕСУ» в сумі 405, 5 млн дол США. Лист надійшов до Кабінету Міністрів України без додатків дипломатичними каналами, зокрема супровідним листом ІНФОРМАЦІЯ_47 від 13.06.2011 № 610/11-123/1-2028. На виконання цієї резолюції Прем'єр-міністра України ОСОБА_10 від 22.06.2011 № 29979/15/1-11, він доручив ІНФОРМАЦІЯ_48 ОСОБА_51 повідомити в установленому порядку російську сторону, що питання, порушене у вищевказаному листі вивчається зацікавленими центральними органами виконавчої влади та суб'єктами господарювання. У відповідності до цією резолюції, ІНФОРМАЦІЯ_47 листом № 610/6111-250-2184 доручило Послу України в РФ ОСОБА_52 повідомити російську сторону. Листом від 30.06.2011 № 6111/22-200-2595 Посольство України в Російській Федерації повідомило ІНФОРМАЦІЯ_49 , що питання, порушене в листі ІНФОРМАЦІЯ_46 від 13.06.2011, щодо погашення заборгованості ЗАТ « ІНФОРМАЦІЯ_11 » перед ІНФОРМАЦІЯ_10 передано за призначенням та перебуває на розгляді заінтересованих міністерств та відомств України, а також відповідних суб'єктів господарювання України. Про жодні гарантії та визнання зазначеного боргу за державою у вказаних документах не йдеться.
33. Листом Прем'єр-міністра України ОСОБА_10 від 23.06.2011 № 6533/0/2-11 на адресу Голови ІНФОРМАЦІЯ_24 з інформацією про надходження названого листа ІНФОРМАЦІЯ_46 щодо погашення заборгованості в сумі 405,5 млн дол США за природний газ, а також про те, що ОСОБА_37 як керівник « ІНФОРМАЦІЯ_11 » здійснила спробу заволодіти державними коштами шляхом переведення заборгованості цієї корпорації на Державний бюджет України, з проханням дати кримінально-правову оцінку її діям. Указаний лист направлено у зв'язку з надходженням листа ІНФОРМАЦІЯ_46 від 10.06.2011 (п. 39), однак до нього уже долучено додатки на 166 аркушах.
34. Листом за підписом ІНФОРМАЦІЯ_19 ОСОБА_53 до ІНФОРМАЦІЯ_50 про вступ прокурора у господарську справу за позовом прокурора та показання свідка ОСОБА_54 - співробітниці ІНФОРМАЦІЯ_39 , якій радник ОСОБА_10 надав вказівку не надсилати цей лист до ІНФОРМАЦІЯ_50 .
35. Ініціативним запитом ІНФОРМАЦІЯ_39 від 30.08.2012 № 10924/0/2-12 до ІНФОРМАЦІЯ_51 про надання документів і відомостей щодо взаємовідносин ІНФОРМАЦІЯ_6 та ЗАТ « ІНФОРМАЦІЯ_11 », а також наявного листування між уповноваженими органами України та РФ щодо укладання та виконання зовнішньоекономічних контрактів, пов'язаних з постачання матеріально-технічних ресурсів та продукції виробничо-технічного призначення для потреб ІНФОРМАЦІЯ_6 упродовж 1996 - 2000 років (отримані на цей запит документи надані до ІНФОРМАЦІЯ_4 представником Кабінетом Міністрів України за довіреністю ОСОБА_10 та лягли в основу судового рішення про задоволення позову).
36. Довіреністю від 27.08.2012 № 10750/0/2-12, якою ОСОБА_10 уповноважив свого радника представляти ІНФОРМАЦІЯ_52 в судах, що суперечило ч. 2 ст. 37 Закону України «Про Кабінет Міністрів України», адже його інтереси в судах представляє ІНФОРМАЦІЯ_53 . Видача такої довіреності є унікальною, оскільки в жодних інших судових справах такі довіреності не видавались. Довіреність датована 27.08.2012 - у дату, коли суддя ОСОБА_11 постановив ухвалу про витребування в Кабінеті Міністрів України документів на підтвердження позову ІНФОРМАЦІЯ_6 .
37. Листом Секретаріату Кабінету Міністрів України № 32-472-дск від 10.10.2018, відповідно до якого 28.11.2012 (перед винесенням колегією суддів КАГС постанови від 03.12.2012 про залишення в силі рішення суду першої інстанції про задоволення позову) ОСОБА_7 приходив до Кабінету Міністрів України за замовленням представника Кабміну у цій справі - радника ОСОБА_10 .
38. Листом ІНФОРМАЦІЯ_54 від 14.11.2012 № 70/6/3671нт щодо направлення додаткових доказів про наявність нібито гарантійних зобов'язань держави України перед ІНФОРМАЦІЯ_55 за боргами ЗАТ « ІНФОРМАЦІЯ_11 », які лягли в основу постанови ІНФОРМАЦІЯ_56 від 03.12.2012 про залишення без змін рішення суду першої інстанції. Лист адресований Голові ІНФОРМАЦІЯ_56 ОСОБА_7 на ньому виконано ним резолюцію « ОСОБА_55 пр.долучити до справи 15.11.12р.» і містить підпис ОСОБА_7 .
З урахуванням того, що ІНФОРМАЦІЯ_57 не було учасником господарської справи, воно не могло подавати до суду докази, а тому ні ОСОБА_7 , ні колегія суддів КАГС не мали права долучати ці документи до господарської справи і використовувати їх в доказуванні.
ОСОБА_7 не мав права втручатися у професійну діяльність судді ОСОБА_56 та давати вказівки про те, які документи останній має долучити до господарської справи.
39. Висновком за результатами судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи № 249/25-36 від 20.05.2025, відповідно до якої текст виконаної ОСОБА_7 резолюції « ОСОБА_55 пр.долучити до справи 15.11.12р.» за своїм об'єктивним змістом відображає обов'язкову для виконання вказівку до виконання певної дії - долучення наданих копій окремих документів кримінальної справи № 2312 до господарської справи № 5011-61/11340-2012 та не містить будь-яких альтернативних способів виконання вказівки, окрім як долучення документів до справи.
40. Висновком економічного дослідження від 10.02.2025, відповідно до якого рішення ІНФОРМАЦІЯ_8 у справі № 5011-61/11340-2012 від 10.09.2012 щодо стягнення з Державного бюджету України шляхом безспірного списання ІНФОРМАЦІЯ_38 з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання рішення суду , на користь ІНФОРМАЦІЯ_6 грошових коштів в сумі 3 113 053 506, 26 грн впливає на всі ключові показники економічної безпеки України та створює загрози економічній безпеці України.
41. Протокол огляду автоматизованої системи документообігу ІНФОРМАЦІЯ_3 від 26.12.2017, відповідно до якого встановлено маніпуляції технічними можливостями системи з метою призначення для розгляду справи № 5011-61/11340-2012 колегію суддів у складі ОСОБА_56 , ОСОБА_57 та ОСОБА_58 .
42. Листом ІНФОРМАЦІЯ_12 від 08.02.2013 № 5-03/778-3208, з якого вбачається, що у разі виконання рішення судді ОСОБА_11 від 19.09.2012 може завдати непоправної шкоди державним інтересам.
Слід наголосити, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» обмежує міру, до якої слідчий суддя може оцінювати обставини, відомості про які надані сторонами. У межах оцінки питань, обумовлених розглядом клопотання, слідчий суддя не констатує та не має права констатувати винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, вдаватися до оцінки наявності в її діях складу кримінального правопорушення чи конкретних кваліфікуючих ознак, на що вказувала сторона захисту.
Дослідивши відомості, які містяться в перелічених доказах, слідчий суддя вважає їх у сукупності достатніми для того, щоб у межах судового контролю дійти висновку про можливу причетність ОСОБА_7 до інкримінованого злочину за тих обставин, що відображені у повідомленій йому підозрі, та про обґрунтованість останньої.
Перелічені матеріали досудового розслідування підтверджують відображені у повідомленні про підозру обставини щодо вчинення ОСОБА_7 умисних дій, а саме вчинення діяння на шкоду економічній безпеці України, чим надав іноземній державі - Російській Федерації та її представникам - ІНФОРМАЦІЯ_7 допомогу у проведенні підривної діяльності проти України, шляхом незаконного втручання в роботу автоматизованих систем документообігу ІНФОРМАЦІЯ_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та незаконного втручання в діяльність суддів цих судів, вчинених за попередньою змовою групою осіб.
Також слідчий суддя враховує, що відомості, які містяться в долучених слідчим матеріалах, загалом узгоджуються між собою та відповідають обставинам, викладеним в підозрі ОСОБА_7 .
З приводу доводів сторони захисту щодо невідповідності визначеній кваліфікації, викладеній у повідомленні про підозру, а також відсутності належних та допустимих доказів протиправних дій ОСОБА_7 слід зазначити, що всі наведені стороною захисту аргументи стосуються фактичних обставин справи та оцінки доказів, що за своєю правовою природою є предметом перевірки в кримінальному провадженні на стадії досудового розслідування.
Що ж до невідповідності кваліфікації інкримінованого ОСОБА_7 діяння матеріалам справи, то слідчий суддя зауважує, що така підозра може змінюватися у ході досудового розслідування як у бік пом'якшення, так і у бік уточнення чи то зміни кваліфікації шляхом інкримінування інших складів кримінальний правопорушень.
Обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування
Строк дії запобіжного заходу, застосованого до підозрюваного ОСОБА_7 спливає 18.07.2025.
Втім, до закінчення строку дії ухвали про застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_7 провести запланований обсяг слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій внаслідок складності провадження не виявилося за можливе, внаслідок чого строк досудового розслідування продовжено ухвалою слідчого судді до 18.01.2026.
Щодо наявності ризиків
Слідчий суддя зауважує, що згідно з вимогами чинного законодавства сама по собі наявність обґрунтованої підозри не може бути єдиною підставою для застосування до підозрюваного запобіжного заходу, оскільки їх застосування потребує наявність існування хоча б одного із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу до підозрюваного є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам вчинити певні дії, що передбачені цією статтею.
Щодо заявлених ризиків для кримінального провадження
У своєму клопотанні слідчий вказав про існування передбачених п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків: переховуватися від органів досудового розслідування та / або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, - які обумовлюють необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
(І) ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та / або суду.
Надаючи оцінку тому, чи існує ризик переховування ОСОБА_7 від органу досудового розслідування, суду, слідчий суддя виходить з сукупності встановлених відомостей, що може доводити або спростовувати вірогідність вчинення підозрюваним дій, спрямованих на порушення відповідних обов'язків.
Так, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 111 КК України, віднесено до особливо тяжкого злочину. Зазначене унеможливлює застосування інституту звільнення від кримінальної відповідальності чи від відбування покарання з випробуванням.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях вказує, що небезпеку переховування від правосуддя не можна констатувати, виходячи виключно з суворості можливого покарання; її треба визначати з врахуванням низки інших факторів, які можуть або підтвердити наявність небезпеки переховування від правосуддя, або зробити її настільки незначною, що вона не може слугувати виправданням для тримання під вартою (рішення у справі «W v. Switzerland»).
Ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність же покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти (рішення у справі «Бессієв проти Молдови»).
У судовому засіданні підозрюваним ОСОБА_7 було підтверджено, що він часто подорожує закордон, до м. Відень, де проживають його члени сім'ї та близькі особи, а також до інших країна Європейського Союзу та до Республіки Туреччина.
До того ж, ОСОБА_7 після 24.02.2022 систематично перетинав державний кордон України під приводом здійснення волонтерської діяльності, закупівлі та доставки обладнання та товарів для ЗСУ, за відповідними відрядженням від благодійного фонду або окремих юридичних осіб.
Також, стороною обвинувачення указувалось на отримання ОСОБА_7 доходів від продажу майна, довіреностей на управління майном закордоном, документів на тимчасове проживання в Грецькій республіці. У сукупності наведене свідчить про достатню фінансову спроможність підозрюваного забезпечити собі умови проживання за кордоном.
З урахуванням наведеного слідчий суддя вважає, що співставлення у взаємозв'язку можливих негативних наслідків у результаті вирішення кримінального провадження із наявною у підозрюваного можливістю легально покинути територію України, не виключає існування на даний час ризику переховування ОСОБА_7 від органу досудового розслідування та суду.
Отже, сторона обвинувачення довела те, що на даний час існує передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України ризик переховування ОСОБА_7 від органу досудового розслідування та / або суду.
Аргументи захисників зазначеного висновку не спростовують.
(ІІ) ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення
Оцінюючи наявність цього ризику слідчий суддя виходить у сукупності із того, що на цей час у кримінальному провадженні не проведений увесь комплекс необхідних слідчих (розшукових) дій, не встановлено усі обставини, що мають значення для досудового розслідування, не встановлені усі місця зберігання предметів та документів, що можуть бути використані як речові докази, не встановлені усі особи причетні до його вчинення.
Підозрюваний ОСОБА_7 та інші особи під час вчинення кримінального правопорушення, з метою узгодження дій по уникненню відповідальності вживали заходи конспірації та приховування своєї діяльності. Зокрема, використовували мобільні термінали, інші електронні засоби, які за своїм функціоналом дозволяють спілкуватися шляхом направлення зображень і текстових повідомлень. Вказані засоби зв'язку, як знаряддя підготовки вчинення злочину, містять докази протиправної діяльності підозрюваного та інших співучасників, а тому, усвідомлюючи важливість доказового значення цих предметів для досудового розслідування, підозрюваний матиме можливість вжити заходів до їх приховання, знищення чи спотворення наявної у них інформації.
На переконання слідчого судді, наведене вказує про те, що на даний час ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, що підозрюваний може вдатися до знищення, переховування або спотворення будь-якої із речей чи документів, які не віднайдені органом досудового розслідування та які мають істотне значення для встановлення усіх обставин кримінального правопорушення, є реально доведеним.
(ІІІ) ризик незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому ж кримінальному провадженні.
У ході досудового розслідування допитано як свідка ОСОБА_59 , отримано заяви про вчинення низки кримінальних правопорушень, які вказують на можливість впливу ОСОБА_7 на свідків, у тому числі окремих суддів системи господарських суддів України, яких необхідно допитати як під час досудового розслідування, так і в подальшому під час судового розгляду.
Вказане підтверджує наявність ризику впливу на цих свідків, підозрюваним, з метою зміни показань свідками, надання спеціалістами неправдивих консультацій та неефективної допомоги, надання експертами неправдивих висновків під час проведення низки призначених у кримінальному провадженні експертиз, також підозрюваний може вчиняти тиск на співучасників, інших невстановлених осіб, причетних до протиправної діяльності злочинної організації, як відомі, так й невідомі органу досудового розслідування обставини вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, та усвідомлюючи невідворотність покарання, намагатиметься вплинути на цих осіб, розробити стратегію ухилення від відповідальності. Крім того, у разі не застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підорюваний може незаконно впливати шляхом підбурювання, вмовляння, залякування, підкупу на показання цих осіб.
Водночас, у силу ч. 2 ст. 84 КПК України, показання свідків, як тих, що вже допитані в ході досудового розслідування, так і тих, які можуть бути допитані у подальшому, є процесуальними джерелами доказів та можуть мати важливе значення в контексті предмету доказування у цьому кримінальному провадженні.
До того ж, у силу засади безпосередності дослідження судом показань, яка передбачена ст. 23 КПК України, та відповідно до визначених у ст. 224 КПК України правил проведення допиту в суді, під час судового розгляду суд отримує показання усно шляхом допиту особи у судовому засіданні. Порушення зазначених імперативних вимог, як правило, має наслідком недопустимість як доказу відомостей, що містяться у відповідних показаннях.
За таких обставин ризик впливу на учасників у цьому кримінальному провадженні існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Отже, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України ризик учинення підозрюваним незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні вочевидь є високим.
(ІV) ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Аналізуючи доводи слідчого та прокурора в цій частині, суд ураховує специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , оскільки останній є адвокатом та раніше обіймав посади в.о та заступника голови ІНФОРМАЦІЯ_29 , судді, голови ІНФОРМАЦІЯ_3 та ІНФОРМАЦІЯ_8 , що свідчить про його сталі зв'язки у правоохоронних органах, обізнаність з методикою та засобами їх діяльності.
Крім того, органом досудового розслідування вживаються заходи щодо виявлення та пошуку активів ОСОБА_7 та інших причетних осіб, як в Україні, так і за кордоном, накладаються відповідні арешти, про які достеменно відомо підозрюваному, а тому останній у разі не застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може вжити заходів до відчуження належного йому, його членам сім'ї, іншим близьким особам майна на користь інших осіб, приховування доходів від злочинної діяльності, майна, здобутого злочинним шляхом, аби уникнути його вилучення та спеціальної конфіскації.
Так, на підтвердження цього ризику необхідно зазначити, що вже за наявності у ОСОБА_7 та членів його сім'ї інформації про здійснення досудового розслідування у період з 12.01.2024 до 19.04.2024 ОСОБА_60 та ОСОБА_61 , за активних дій ОСОБА_7 як кінцевого розпорядника майна членів його сім'ї, вжито заходів, направлених на відчуження належного їм майна з метою недопущення його подальшого арешту та конфіскації, що фактично також може бути продовженням механізму легалізації незаконного набутих активів.
Тому, на думку слідчого судді, вказаний ризик є реальним та доведеним.
(V) ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_7 .
Слідчий суддя погоджується з доводами сторони обвинувачення про наявність цього ризику, оскільки, з урахування майнового стану та налагодженими стійкими зв'язками у злочинних колах, судових та правоохоронних органах ОСОБА_7 , доведеністю фактів попередження підозрюваного про вчинення органом досудового розслідування слідчих дій, ризик підкупу службових осіб та свідків є надзвичайно високим.
Щодо наявності підстав для продовження застосування запобіжного заходу
За змістом ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Отже, тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають правило поваги до особистої свободи. При цьому, в більшості випадків суд розглядає «публічний інтерес» у широкому значенні, а саме - як дії, спрямовані на зміцнення соціальної справедливості.
У даному контексті слід звернути увагу, що подія злочину, який інкримінується підозрюваному, відбулася у 2012 році, набула широкого суспільного резонансу та стосується держави і суспільства в цілому, що визначає значний публічний інтерес як в результатах розслідування та судового розгляду справи в цілому, так і в справедливому вирішенні окремих питань, які виникають під час розслідування, як от застосування до підозрюваного запобіжного заходу чи продовження строку його дії.
У даному випадку публічний, або громадський інтерес у продовженні підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою полягає в необхідності встановлення істини у справі у найкоротші строки, недопущення перешкоджання цьому з боку підозрюваного, забезпечення його належної процесуальної поведінки та виконання ним процесуальних рішень з метою виконання завдань кримінального провадження, зокрема, охорони прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.
Отже, аргументи стосовно можливості незастосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не переважують вимог громадського інтересу, який полягає у необхідності встановлення істини у справі, недопущенні перешкоджання цьому, забезпеченні належної процесуальної поведінки підозрюваного і виконання ним процесуальних рішень.
Зважаючи на суспільний інтерес провадження, який з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летелье проти Франції» (пункт 35), згідно з якого національні судові органи повинні брати до уваги всі обставини справи, та зважаючи на наявність суспільного інтересу, який з урахуванням презумпції невинуватості, превалює (переважає) принцип поваги до особистої свободи, сторона обвинувачення вважає, що застосування більш м'яких запобіжних заходів може виявитися недостатнім для забезпечення існуючих ризиків, що узгоджується з обставинами кримінального провадження, вимогами вказаних вище норм закону і правовими позиціями ЄСПЛ.
Отже, заявлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України та встановлені ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 31.05.2025, не зменшились та продовжують існувати.
Виходячи з наведеного та з огляду на встановлені ризики для кримінального провадження, слідчий суддя вважає неспроможними доводи сторони захисту про необхідність застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою.
Крім того, слідчий суддя зазначає про відсутність виправданих потреб у визначенні підозрюваному ОСОБА_7 розміру застави з огляду на право суду, що закріплене в абз. 8 п. 4 ч. 4 ст. 183 КПК України.
За таких обставин, клопотання слідчого про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є виправданим заходом та підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 176-178, 183, 193, 194, 196, 197, 309 КПК України, слідчий суддя
Клопотання - задовольнити.
Продовжити відносно підозрюваного у кримінальному провадженні № 62023000000000707 від 22.08.2023 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, в межах строку досудового розслідування, тобто до 12.09.2025 включно.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Повний текст ухвали проголошено 21.07.2025 о 16:55 год.
Слідчий суддя ОСОБА_62