печерський районний суд міста києва
Справа № 757/7845/25-ц
11 серпня 2025 року суддя Печерського районного суду м. Києва Бусик О.Л., розглянувши матеріали позовної заяви Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша» до ОСОБА_1 про стягнення коштів в порядку регресу, -
Позивач звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення коштів в порядку регресу.
Звертаючись до суду із позовом позивач зазначив останню відому адресу відповідача, що відповідає вимогам цивільного процесуального законодавства.
У зазначеній справі вимоги заявлені про відшкодування шкоди в порядку регресу. При цьому, право регресу - право особи, що відшкодувала шкоду, звернутися з вимогою про повернення виплаченого до боржника, з вини якого завдано шкоди.
Особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
До даних правовідносин застосовуються правила загальної підсудності встановлені ч. 1 ст. 27 ЦПК України, відповідно до якої позови, до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
21 лютого 2025 року на судовий запит надійшли відомості про те, що ОСОБА_1 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , 11 лютого 2022 року знятий з реєстрації.
Відповідно до п. 9 ст. 28 ЦПК України позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).
Відтак вбачається, що позивач помилково визначив підсудність розгляду спору, подавши позовну заяву до Печерського районного суду м. Києва, замість Червонозаводського районного суду м. Харкова.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 24 лютого 2025 року передано справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша» до ОСОБА_1 про стягнення коштів в порядку регресу на розгляд до Червонозаводського районного суду м. Харкова (майдан Героїв Небесної Сотні, 36, Харків, Харківська область, 61000) - за підсудністю.
Ухвалою Основ'янського районного суду м. Харкова від 15 квітня 2025 року цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія Перша» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу, - передано на розгляд за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Печерського районного суду м. Києва.
З вищевказаної ухвали вбачається, що направляючи справу за підсудністю суддя Основ'янського районного суду м. Харкова виходив з положень ч. 6 ст. 28 ЦПК України, позови про відшкодування шкоди, заподіяної майну фізичних або юридичних осіб, можуть пред'являтися також за місцем заподіяння шкоди.
Проте з матеріалів справи вбачається, що спір не стосується самого місця дорожньо-транспортної пригоди, не є спором про відшкодування шкоди, а виник з приводу виплати позивачем передбаченого законом страхового відшкодування потерпілій стороні і позивач, який виконав обов'язок зі сплати таких грошових коштів, пред'явив вимогу до винної особи в порядку регресу про їх стягнення.
Таким чином дані правовідносини повинні визначатися за загальним її правилом, а саме на підставі ст.27 ЦПК України за місцем знаходження відповідача.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової Палати Касаційного цивільного суду у постанові від 21 серпня 2019 року у справі № 752/22030/18, провадження № 61-11326св19.
Дотримання правил підсудності є гарантією права на справедливий суд, тобто на суд, встановлений законом. Адже «суд, встановлений законом» (законний суд), є необхідним інституційним елементом справедливого правосуддя в тому розумінні, яке цьому поняттю надає стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує, що кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Лише такий суд, керуючись правовими засадами та за встановленою законом процедурою, є компетентним здійснювати правосуддя.
Під підсудністю у цивільному процесуальному праві розуміють інститут (тобто сукупність правових норм), який регулює віднесення справ, які підлягають розгляду судами цивільної юрисдикції, до відання конкретного суду судової системи України для розгляду по першій інстанції. Тобто, визначити підсудність цивільної справи означає встановити компетентний, належний суд у цій справі.
Підсудність - це розподіл підвідомчих загальним судам цивільних справ між різними судами першої інстанції залежно від роду (характеру) справ, що підлягають розгляду, і від території, на яку поширюється юрисдикція того чи іншого суду.
Територіальна підсудність - це підсудність цивільної справи загальному суду в залежності від території, на яку поширюється юрисдикція даного суду. За її допомогою вирішується питання, яким з однорідних судів підсудна для розгляду відповідна справа.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Як роз'яснив Європейський суд з прав людини у справах «Верітас проти України» та «Сокуренко та Стригун проти України», суд не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції у разі перевищення ним своїх повноважень, визначених процесуальним законодавством. Зокрема, повноваження суду на розгляд конкретної справи, заяви або скарги визначається правилами підвідомчості та підсудності.
Відповідно до частини першої статті 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Згідно із статтею 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 ЦПК України, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
При цьому, статтями 263-264 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим, тобто ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Дотриманням судами процесуальних норм інституту підсудності означає дотримання положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яке гарантує, що кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Визначення правильної юрисдикційності того чи іншого спору має важливе значення. Адже Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово звертав увагу на те, що кожен має право на суд, встановлений законом, тобто відповідний орган повинен мати повноваження вирішувати питання, що належать до його компетенції, на основі принципу верховенства права (рішення ЄСПЛ від 29 квітня 1988 року у справі «Белілос проти Швейцарії»); юрисдикцію суду має визначати закон (доповідь Європейської комісії від 12 жовтня 1978 року у справі «Занд проти Австрії»).
Керуючись ст.31 ЦПК України, суд-
Передати справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша» до ОСОБА_1 про стягнення коштів в порядку регресу на розгляд до Основ'янського районного суду м. Харкова (майдан Героїв Небесної Сотні, 36, Харків, Харківська область, 61000) - за підсудністю.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: О.Л. Бусик