печерський районний суд міста києва
Справа № 757/21697/25-к
пр. 1-кс-19823/25
28 травня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за скаргою адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про зобов'язання вчинити дії щодо повернення майна,-
адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 звернулась до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва зі скаргою, в порядку ст.ст. 303-307 КПК України, про зобов'язання посадових осіб Державного бюро розслідувань вчинити дії щодо повернення майна. В обґрунтування доводів та вимог скарги посилається на те, що 02.04.2025 було проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого було вилучено грошові кошти та мобільні телефони, які, на думку адвоката, підлягають поверненню власнику.
Адвокат, слідчий в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду скарги повідомлявся належним чином.
Адвокат подала заяву про розгляд скарги у його відсутність у її відсутність та зазначила, що скаргу підтримує в повному обсязі.
Слідчий подав письмові заперечення на скаргу, відповідно до яких просив відмовити в задоволенні скарги.
Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи, що адвокат подала заяву про розгляд скарги у її відсутність, а слідчий подав письмові заперечення на скаргу, що є проявом принципу диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті скарги без їх участі в судовому засіданні на підставі наявних доказів.
Вивчивши скаргу, заслухавши думку адвоката та особи, що подала скаргу приходжу до наступного висновку.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 7 КПК України, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Судовим розглядом встановлено, що слідчими Головного слідчого управляння Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025000000000179 від 06.03.2025 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст. 368 КК України та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України.
02.04.2025 в рамках кримінального провадження №42025000000000179 від 06.03.2025, на підставі ч. 3 ст. 233 КПК України було проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого було вилучено грошові кошти та мобільні телефони, які, на думку адвоката, підлягають поверненню власнику.
15.04.2025 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду у справі №757/17403/25-к надано дозвіл на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , що належить па праві приватної власності ОСОБА_6 з метою відшукання та вилучення наступного майна, а саме: 191 купюра номіналом 100 доларів США; 9 купюр номіналом 50 євро; 139 купюр номіналом по 500 грн.; 40 купюр номіналом по 200 грн; 11 купюр номіналом по 100 доларів СІНА; 5 купюр номіналом по 200 евро; мобільний телефон Apple Iphone 13 PRO, з корпусом зеленого кольору, з сім картою «Водафон», із написом НОМЕР_1 , ІшеіНОМЕР_3; мобільний телефон Apple Iphone 15 PRO, з корпусом чорного кольору, з сім картою «Київстар», із написом НОМЕР_2 .
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами ст. 169 КПК України.
Згідно ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Як вбачається з ухвали слідчого судді Печерського районного суду м Києва від 15.04.2025 у справі №757/17403/25-к, в резолютивній частині ухвали вказані індивідуальні та родові ознаки предметів і речей, для відшукання яких надано дозвіл на проведення обшуку, зокрема: мобільні термінали.
Відповідно до ч. 7 ст. 236 КПК України при обшуку слідчий, прокурор має право серед іншого, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
За змістом цієї норми, вилучені під час обшуку речі та предмети, на відшукування яких було надано дозвіл в ухвалі слідчого судді, не є тимчасово вилученим майном і на них не розповсюджуються вимоги ст.ст. 168-169 КПК України щодо порядку його вилучення та повернення.
Зважаючи на викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що вищезазначені речі можуть містити відомості, що мають значення для обставин, які підлягають доказуванню в кримінальному провадженні, та були вилучені згідно ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15.04.2025.
Не вбачаючи підстав для задоволення скарги, керуючись ст. ст. 168-170, 303, 305-307, 309 КПК України, слідчий суддя,-
В задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про зобов'язання вчинити дії щодо повернення майна - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1