13.08.2025 Справа № 756/12145/25
Унікальний №756/12145/25
Провадження №2-а/756/189/25
13 серпня 2025 року м. Київ
Суддя Оболонського районного суду м. Києва Диба О.В.,
розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Оболонського районного суду м. Києві з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 з позовною заявою про визнання протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо не винесення постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 та просить закрити справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності. Вказував, що дії відповідача вважає протиправними, оскільки заведено матеріали справи за відсутності належних фактичних даних, що таке правопорушення підтверджують, окрім того після пропуску строків притягнення до адміністративної відповідальності відповідачем не складено та не надіслано позивачу постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Питання щодо звернення до конкретного суду вирішує інститут підсудності адміністративних справ.
Підсудність - це розмежування компетенції між окремими ланками судової системи і між адміністративними судами однієї ланки щодо розгляду і вирішення справ, які належать до адміністративної юрисдикції. На відміну від адміністративної юрисдикції, яка розмежовує компетенцію між державними органами щодо вирішення адміністративних справ, підсудність розмежовує компетенцію у тій самій сфері (щодо вирішення адміністративних справ), але між різними судами.
Розмежування предметної юрисдикції адміністративних судів визначене статтею 20 КАС України.
Разом з тим, згідно з вимогами ч.1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності; адміністративні справи, пов'язані з виборчим процесом чи процесом референдуму, щодо: оскарження рішень, дій чи бездіяльності дільничних виборчих комісій, дільничних комісій з референдуму, членів цих комісій; уточнення списку виборців; оскарження дій чи бездіяльності суб'єктів у сфері медіа, підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб, творчих працівників суб'єктів у сфері медіа, що порушують законодавство про вибори та референдум; оскарження дій чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб; адміністративні справи, пов'язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, щодо: примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства; примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; продовження строку затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; затримання іноземців або осіб без громадянства до вирішення питання про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні, або особами без громадянства; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою забезпечення їх передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті; адміністративні справи щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; адміністративні справи за позовними заявами територіального центру комплектування та соціальної підтримки з приводу тимчасового обмеження громадян України у праві керування транспортним засобом під час мобілізації.
При цьому, у відповідності до ч.2 ст. 20 КАС України окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті.
Як убачається зі змісту позовної заяви, позивач оскаржує дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не винесення постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 .
Суд звертає увагу на те, що надані матеріали не містять відомостей про наявність справи про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, як і не містить відомостей про притягнення останнього до адміністративної відповідальності. Суть спору зводиться до того, що ОСОБА_1 фактично оспорює правомірність внесення відповідачем відомостей про його розшук до системи «Резерв +».
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії підсудні окружному адміністративному суду, а не місцевому загальному суду як адміністративному суду.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. ст. 29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Питання про передачу адміністративної справи, крім випадків, визначених пунктами 4-6 частини першої цієї статті, розглядається судом у порядку письмового провадження або, за ініціативою суду, в судовому засіданні (ч. 5 ст. 29 КАС України).
Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р., Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п.1 ст.6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Крім того, недотримання правил юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ст.318 ч.1 КАС України).
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 30 КАС України спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються. Адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження адміністративним судом, до якого вона надіслана.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку що адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії слід передати для розгляду до Київського окружного адміністративного суду.
За таких обставин та керуючись ст. 20, 29, 30, 294-295, 318 КАС України, суддя -
Позовну заяву за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - передати на розгляд до Київського окружного адміністративного суду (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26-А).
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня складання її повного тексту.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Повний текст ухвали складено 13.08.2025.
Суддя Олексій ДИБА