Справа № 712/7403/25
Провадження № 2/712/3209/25
18 серпня 2025 року м. Черкаси
Соснівський районний суд міста Черкаси у складі:
головуючого судді Пономаря В.О.,
за участю секретаря судового засідання Васильєвої Д.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,
ТОВ «ФК «ЄАПБ» в особі свого представника за довіреністю Москаленко М.С. звернулось до Соснівського районного суду м. Черкаси із позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за договором позики № 77765954 від 22.09.2021 в загальній сумі 42 456 грн 64 коп. та судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 22.09.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 77765954. В подальшому, 27.10.2023 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено додаткову угоду № 12 до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021, у відповідності до умов якої, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передало (відступило) ТОВ «ФК«ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняло належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників. Відповідно до витягу з реєстру боржників № 11 від 27.10.2023 до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в сумі 42 456 грн 64 коп., із яких 14 651 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 27 804 грн 64 коп. - заборгованість за відсотками. Всупереч умов кредитного договору відповідач не виконала свого зобов'язання щодо повного погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки первісного кредитора. З моменту отримання права вимоги до відповідача позивачем не здійснювалось нарахування жодних штрафних санкцій. Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за договором позики № 77765954 від 22.09.2021 в загальній сумі 42 456 грн 64 коп.
Від відповідача заперечень проти позову не надходило.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 02.06.2025 вищезазначену позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк на усунення вказаних у мотивувальній частині ухвали недоліків сім днів з дня її отримання.
На виконання ухвали суду від 02.06.2025 представником позивача ОСОБА_2 10.06.2025 подано до суду заяву про усунення недоліків. Також 10.06.2025 останньою подано до суду клопотання про витребування доказів
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 17.06.2025 відкрито провадження у справі з визначенням здійснення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Цією ж ухвалою задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів у АТ КБ «Приватбанк».
Представник позивача Москаленко М.С. в судове засідання не з'явилась, в прохальній частині позовної заяви зазначивши, що просить розгляд справи за позовом ТОВ «ФК «ЄАПБ» до ОСОБА_1 здійснювати за відсутності представника позивача і у випадку неявки в судове засідання відповідача просить проводити розгляд справи за відсутності представника позивача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, не повідомивши суд про причину неявки, хоча про день, час та місце розгляду справи була повідомлена в установленому законом порядку - шляхом направлення судової повістки за останнім відомим зареєстрованим місцем її проживання, а також шляхом розміщення оголошення на веб-порталі «Судова влада України».
А тому, на підставі ухвали Соснівського районного суду м. Черкаси від 18.08.2025 справу вирішено за правилами заочного розгляду, передбаченими ст. 280-282 ЦПК України, за відсутності відповідача ОСОБА_1 , повідомленої у встановленому законом порядку про дату, час і місце судового засідання, яка не з'явилась в судове засідання без повідомлення причин, не подала відзиву проти позову, та зі згоди представника позивача щодо такого порядку розгляду справи.
Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи в їх сукупності, всебічно, повно та об'єктивно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд встановив такі обставини та дійшов до відповідних висновків.
Статтею 55 Конституції України та ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Виходячи з принципу диспозитивності цивільного судочинства та змагальності сторін (ст. 12, 13 ЦПК України), суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).
Згідно із ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Особливості укладання договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно зі ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 22.09.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (позикодавцем) та ОСОБА_1 (позичальником) укладено договір позики № 77765954, який підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором Dlg4wi6dbC.
Згідно умов вищевказаного договору позикодавець зобов'язався передати позичальнику у власність грошові кошти (позику) в сумі 14 652 грн на строк 30 днів шляхом їх перерахування на картковий рахунок позичальника № НОМЕР_1 , а позичальник зобов'язався повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики (до 22.10.2021) або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики, розмір яких становить 0,60% на день (знижена процентна ставка) та 2,70% на день (стандартна процентна ставка). Проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення на залишок позики.
Так, на виконання договору позики № 77765954 від 22.09.2021 позикодавець перерахував позичальнику грошові кошти в сумі 14 652 грн на його платіжну картку № НОМЕР_2 , що підтверджується листом № 20.1.0.0.0/7-250630/76358-БТ від 04.07.2025 та випискою по вищевказаній платіжній картці за договором б/н за період з 22.09.2021 до 23.09.2021, наданими АТ КБ «ПриватБанк» на виконання ухвали суду від 17.06.2025.
ОСОБА_1 22.10.2021 було частково погашено заборгованість за договором позики № 77765954 від 22.09.2021 на суму 2 624 грн 10 коп., а також 21.11.2021 на суму 2 593 грн 50 коп., що відображено у розрахунку заборгованості за вказаним договором.
Пунктом 5.5 договору передбачено, що позичальник розуміє та погоджується, що у випадку неналежного виконання зобов'язань за договором позикодавець має право відступити право вимоги за договором або звернутись до суду для примусового стягнення заборгованості.
Так, 27.10.2023 між ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» укладено додаткову угоду № 12 до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021, відповідно до якої ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» право вимоги за договором позики № 77765954 від 22.09.2021, укладеним із ОСОБА_1 , сума заборгованості за яким складає 42 456 грн 64 коп., з яких 14 652 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 27 804 грн 64 коп. - заборгованість за відсотками, оскільки оплата за таким договором позики відповідачем проводилась періодично та не у повному обсязі.
Статтею 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботи, надати послугу, сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Положеннями ст. 526, 530 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
За змістом ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Нормою ч. 1 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Наявні в матеріалах справи докази дають підстави вважати доведеними аргументи позивача, що відповідачем були отримані кредитні кошти на умовах та в порядку, що зазначених у договорі позики № 77765954 від 22.09.2021 і вона користувався такими коштами. Відповідачем 22.10.2021 було частково погашено заборгованість за договором позики № 77765954 від 22.09.2021 на суму 2 624 грн 10 коп., а також 21.11.2021 на суму 2 593 грн 50 коп., що відображено у розрахунку заборгованості за вказаним договором. Таким чином, заборгованість відповідача за основною сумою боргу становить 9 434 грн 40 коп.
Також по обставинам спірних правовідносин судом встановлено, що відповідачем допущене порушення її зобов'язання в частині повернення позики у повному обсязі та сплати процентів за користування нею.
Що стосується позовних вимог позивача в частині стягнення із відповідача відсотків за користування кредитом в розмірі 27 804 грн 64 коп., то слід зазначити наступне.
Згідно із ч. 2 ст. 625 ЦК боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Пунктом 4 договору сторони погодили, що позикодавцем нараховуються проценти за користування позикою щоденно, включаючи дати отримання (22.09.2021) та повернення (22.10.2021) на залишок позики.
За обставинами спірних правовідносин судом встановлено, що строк дії договору складає 30 днів, тобто з 22.09.2021 до 22.10.2021, а отже аналіз змісту позовних вимог та підстав позову свідчить, що позовні вимоги про стягнення з відповідача суми процентів, обчислених за період з 22.09.2021 до 22.10.2021, ґрунтуються на приписах ч. 2 ст. 625 ЦК та п. 4 договору.
Згідно з наданим позивачем розрахунку станом з дати надання позики (з 22.10.2021) до закінчення строку, на яку вона надана (до 22.10.2021) загальний розмір нарахованих процентів за користування кредитними коштами складає 2 711 грн 57 коп., а тому правомірними є вимоги лише щодо стягнення суми процентів саме у такому розмірі.
Роблячи такі висновки, суд враховує те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК України (постанова Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12).
Тому на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які посилався представник позивача, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, та достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, а також, враховуючи, що відповідач грошові кошти від позивача отримала та користувалась ними, однак, свої зобов'язання за договором позики № 77765954 від 22.09.2021 належним чином та у визначені сторонами строки не виконала у повному обсязі, порушивши умови договору, у зв'язку з чим має прострочену заборгованість перед позивачем в розмірі 12 145 грн 97 коп., яка складається із заборгованості за основною сумою боргу в сумі 9 434 грн 40 коп. та заборгованості за відсотками за користування позикою за період фактичного користування нею з 22.09.2021 до 22.10.2021 в сумі 2 711 грн 57 коп.
У зв'язку з цим, позовні вимоги підлягають до часткового задоволення на суму 12 145 грн 97 коп.
При цьому, варто звернути увагу, що, відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, внаслідок чого, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Всупереч вимог ст. 12, 81 ЦПК України відповідачем не надано суду будь-яких заперечень проти позовних вимог та не повідомлено про обставини, які б спростували правомірність заявлених позивачем вимог та встановлені судом обставин спірних правовідносин.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, то на підставі ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України до стягнення із відповідача на користь позивача підлягає судовий збір у розмірі 866 грн 31 коп. (пропорційно до задоволених позовних вимог із розрахунку: 3 028 грн/сума плаченого судового збору/ х 28,61 % /відсоток на який задоволено позовні вимоги/ = 866 грн 31 коп.)
Щодо стягнення з відповідача витрат, пов'язаних із розглядом справи, а саме із витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів в сумі 1 514 грн суд зазначає наступне.
Пунктом 3 ч. 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів.
Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Враховуючи вищезазначені норми закону, у зв'язку з відсутністю в матеріалах справи доказів понесених витрат, пов'язаних із розглядом справи, а саме із витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів в сумі 1 514 грн, клопотання позивача про стягнення з відповідача понесених судових витрат в цій частині підлягає залишенню без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст. 3 - 5, 10, 12 - 13, 19, 76-81, 133, 141, 259, 265, 268, 273, 274, 277, 279, 280-284 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики- задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження за адресою: вул. Симона Петлюри, буд. 30, м. Київ) заборгованість за договором позики № 77765954 від 22.09.2021 в сумі 12 145 (дванадцять тисяч сто сорок п'ять) грн 97 (дев'яносто сім) коп. та судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в сумі 866 (вісімсот шістдесят шість) грн 31 (тридцять одна) коп.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його ухвалення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржено в загальному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, а відповідачем - в той же строк з дня залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складено 18.08.2025.
Сторони у справі:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження за адресою: вул. Симона Петлюри, буд. 30, м. Київ.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1
Суддя В.О. Пономар