Справа № 694/1397/24
провадження № 2/694/56/25
06.08.2025 року м. Звенигородка
Звенигородський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого - судді Кравченко Т.М.,
з участю секретаря судового засідання Федорової І.В.,
представника позивача Юзипчука М.В. (в режимі відео конференції),
представника відповідача Шапошника Є.В. (в режимі відео конференції),
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,
05.06.2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Колект центр» звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Кредитним договором № 4585023 від 09.08.2021 року в розмірі 48617,00 грн. Також просить стягнути суму сплаченого судового збору у розмірі 3028,00 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 13000,00 грн.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 09.08.2021 року між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 4585023, згідно з умовами якого відповідачу надано позику в сумі 8000,00 грн. на строк 30 днів з процентною ставкою 1,25%, яка нараховується за кожен день користування позикою, та в разі збільшення строку кредитування строком до 60 днів з процентною ставкою 5,00%, яка нараховується за кожен день користування позикою в обмін на зобов'язання відповідача повернути позику та сплатити відсотки за користування позикою у відповідності до умов договору. На виконання умов договору товариство свої зобов'язання виконало належним чином, перерахувавши ОСОБА_1 позику, проте останній своїх зобов'язань належним чином не виконав, порушивши умови договору позики, в результаті чого виникла заборгованість за договором загальною сумою 48617,00 грн.
В подальшому, 29.11.2021 року було укладено договір №29/11/102, відповідно до якого ТОВ "МІЛОАН" відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №4585023.
10.01.2023 року було укладено договір №10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №4585023.
Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до Відповідача за договором №4585023.
Загальний розмір заборгованості за кредитним договором №4585023 від 09.08.2021 року, що підлягає стягненню з позичальника, станом на 10.05.2024 року, відповідно до розрахунку заборгованості, становить 70600,00 грн., з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 8000,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 61800,00 грн.; заборгованість за комісією - 800,00 грн.
Проте, враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності позивач просить стягнути заборгованість у розмірі 48617,00 грн. з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 8000,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 39817,00 грн.; заборгованість за комісією - 800,00 грн.
Ухвалою Звенигородського районного суду Черкаської області (суддя Сакун Д.І.) від 18.06.2024 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
20.08.2024 року представник відповідача Шапошник Є.В. надіслав до суду заяву про
залишення позовної заяви без руху, в задоволенні якого було відмовлено ухвалою суду від 03.12.2024 року (головуючий Сакун Д.І).
20.08.2024 року від представника відповідача Шапошника Є.В. надійшли додаткові пояснення, в яких він вказав, що позовна заява ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» подана з порушенням вимог ст. 175 ЦПК України, оскільки не містить обґрунтованого розрахунку суми, що стягується з відповідача ОСОБА_1 . Крім того, до позовної заяви додано копії додатків, які не засвідчені відповідно до ДСТУ 4163-2020 «Уніфікованої системи організаційнорозпорядчої документації». Також, представник зазначає, що фактично договір про споживчий кредит № 4585023 від 09.08.2021 року не був укладений, оскільки відповідач не підписував його. Разом з тим, згідно доданої до позову довідки ТОВ «МІЛОАН» про ідентифікацію 09.08.2021 ОСОБА_1 на номер телефону НОМЕР_1 було відправлено одноразовий ідентифікатор R63158 для підписання акцепту договору позичальником. В той же час позивачем жодних документів про застосування ОСОБА_1 ідентифікатора R63158 не надано, така інформація на жодному документів відсутня. Долучені позивачем до позову документи можуть підтверджувати лише умови кредитування та переуступку права вимоги. Позивачем не надано первинних бухгалтерських та платіжних документів, якими б підтверджувалося перерахування коштів на рахунок ОСОБА_1 згідно Договору про споживчий кредит № 4585023. Єдиним платіжним документом, який був долучений до позовної заяви, є копія платіжного доручення 53266633 від 09.08.2021. Однак, на вказаному платіжному дорученні проставлене графічне зображення печатки та підпису невідомої уповноваженої особи ТОВ «МІЛОАН» та відсутні відмітки банку про підтвердження перерахунку коштів ОСОБА_1 . Платіжне доручення 53266633 не містить повних реквізитів рахунку, на який здійснювалося перерахування коштів, кому належить такий рахунок, та підстави здійснення відповідного перерахування. Відтак, вказане платіжне доручення не є належним та допустимим доказом надання відповідачу ОСОБА_1 кредиту/ позики. Враховуючи викладене, сторона відповідача вважає, що позовна заява ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» не обґрунтована і не підлягає до задоволення.
26.09.2024 року до суду надійшло клопотання представника позивача Ткаченко М.М. про витребування доказів, яке було задоволено ухвалою суду від 03.12.2024 року (головуючий Сакун Д.І.).
26.09.2024 року до суду надійшли письмові пояснення представника позивача Ткаченко М.М. , в яких остання вказує, що посилання сторони відповідача на те, що договір не укладався, є безпідставними та таким, що не підтверджені належними та допустимими доказами, зокрема, не надано доказів вчинення шахрайських дій, доказів того, що телефон та електронна адреса не належать відповідачеві, не надано жодної банківської виписки, яка свідчила б про ненадходження грошових коштів на рахунок відповідача за кредитним договором. Договір про надання споживчого кредиту № 4585023 підписано Позичальником 09.08.2021 року електронним цифровим підписом (одноразовий ідентифікатор в якості особистого підпису), який було надіслано за допомогою СМС-повідомлення на телефонний номер, зазначений Позичальником в особистому кабінеті на сайті Кредитодавця. Зокрема, 09.08.2021 року відповідачу на зазначений номер був надісланий одноразовий ідентифікатор R63158. Вказаним одноразовим ідентифікатором у вигляді алфавітно-числової послідовності, наданий відповідачу, було підписано договір від 09.08.2021 року. Таким чином, відповідач здійснив усі дії, спрямовані на укладання договору про надання споживчого кредиту шляхом підписання договору про надання (отримання) кредиту на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та із зазначенням поміж іншого інформації щодо реквізитів банківської картки на рахунок якої, в подальшому, були перераховані грошові кошти в сумі 8 000, 00 грн.
Згідно з розпорядженням керівника апарату Звенигородського районного суду Черкаської області № 101 від 18 березня 2025 року «Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справ» у зв'язку з відстороненням судді Сакун Д.І. від здійснення правосуддя на підставі рішення ВРП від 15.01.2025 року, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №694/1397/24, провадження №2/694/56/25.
В ході повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.03.2025 року головуючим у справі визначено суддю Кравченко Т.М.
Ухвалою судді Кравченко Т.М. від 21.03.2025 року справу прийнято до свого провадження та призначено судовий розгляд.
В судовому засіданні представник позивача Юзипчук М.В. підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.
Представник відповідача Шапошник Є.В. позов не визнав та просив відмовити в його задоволенні. Вважає, що позовна заява подана з порушенням вимог ст. 175 ЦПК України, оскільки не містить розрахунку заборгованості. Копії документів, що додані до позову, не засвідчені належним чином.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши надані ними докази, оцінивши їх в сукупності та взаємозв'язку, суд приходить до таких висновків.
Судом встановлено, що 09.08.2021 року між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 було укладено Договір про споживчий кредит № 4585023, відповідно якого відповідачу надано кредит в сумі 8000,00 грн. на строк 30 днів з процентною ставкою 1,25%, яка нараховується за кожен день користування позикою, та в разі збільшення строку кредитування строком до 60 днів з процентною ставкою 5,00%, яка нараховується за кожен день користування позикою (а.с. 6-10).
На виконання умов договору ТОВ «Мілоан» перерахувало ОСОБА_1 позику, що підтверджується платіжним дорученням 53266633 від 09.08.2021 року (а.с. 13 зворот).
Кредитні кошти в сумі 8000,00 грн. були перераховані відповідачу ОСОБА_1 09.08.2021 року на платіжну картку № НОМЕР_2 , деталі операції: «переказ коштів. Коментар Viplata zaima Miloan» емітовану АТ КБ «Приват Банк», що підтверджується інформацією, отриманою на запит суду від АТ КБ «Приват банк» (а.с. 182-186).
ОСОБА_1 своїх зобов'язань належним чином не виконав, в результаті чого виникла заборгованість за договором, яка згідно розрахунків позивача становить 70600,00 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 8000,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 61800,00 грн.; заборгованість за комісією 800,00 грн.
Проте, позивач просить стягнути заборгованість у розмірі 48617,00 грн. з яких: заборгованість за тілом кредиту 8000,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 39817,00 грн.; заборгованість за комісією - 800,00 грн.
29.11.2021 року було укладено договір №29/11/102, відповідно до якого ТОВ "МІЛОАН" відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №4585023.
Згідно реєстру боржників до договору факторингу №29-11-102 від 29.11.2021 року заборгованість ОСОБА_1 за тілом кредиту становить 8000,00 грн., заборгованість за процентами становить 27000,00 грн., заборгованість по комісії становить 800,00 грн., а всього 35800,00 грн. (а.с.22).
10.01.2023 року було укладено договір №10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №4585023.
Згідно реєстру боржників до договору факторингу №10-01/2023 від 10.01.2023 року заборгованість ОСОБА_1 становить за тілом кредиту у розмірі 8000,00 грн., заборгованість за процентами у розмірі 61800,00 грн., заборгованість по комісії у розмірі 800,00 грн., що разом становить 70600,00 грн. (а.с.27-29).
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
Згідно зі ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за
допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Із дослідженого судом договору про споживчий кредит № 4585023 від 09.08.2021 року, укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ «МІЛОАН», встановлено, що останній укладений в електронній формі та зі сторони споживача підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором R63158. Надання відповідачу вказаного одноразового ідентифікатора підтверджується довідкою про ідентифікацією ТОВ «Мілоан» (а.с. 13).
Отже, підписання договору позики № 4585023 від 09.08.2021 року свідчить про те, що ОСОБА_1 всі умови цілком зрозумів та своїм підписом письмово підтвердив та закріпив те, що сторони договору діяли свідомо, були вільні в укладенні даного договору, вільні у виборі контрагента та умов договору.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів.
Згідно з ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Частиною 1 статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики,він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу - боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Разом з тим, статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Частиною першою статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно до ч. 1ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 2 статті 77 ЦПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення.
Відповідно ч. 1ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених
цим Кодексом.
З боку відповідача не надано до суду у відповідності до вимог ст. 81 ЦПК України жодного належного та допустимого доказу в спростування доводів позивача щодо нарахованих сум.
Таким чином,виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення тіла кредиту та комісії необхідно задовольнити повністю, оскільки відповідачем порушено умови договору позики № 4585023 від 09.08.2021 року, укладеного між ним та ТОВ «МІЛОАН», та не виконано взятих на себе зобов'язань.
Щодо стягнення відсотків, суд зазначає наступне.
Відповідно договору факторингу № 29/11/102 від 29.11.2021 року ТОВ «МІЛОАН» право вимоги за договором позики № 4585023 від 09.08.2021 року, укладеним з ОСОБА_1 , відступило ТОВ «Вердикт Капітал» (а.с. 18-20).
Факт передачі прав вимоги підтверджують копії актів приймання-передачі реєстру боржників до договору факторингу № 29-11-102 від 29.11.2021 року, копія платіжного доручення № 308250005 від 03.12.2021 року, копія Реєстру боржників до договору факторингу № 29-11-102 від 29.11.2021 року.
При передачі права вимоги ТОВ «МІЛОАН» здійснило розрахунок заборгованості з якого вбачається, що станом на 29.11.2021 року сума боргу відповідача становить 35800,00 грн., з яких 8000,00 грн. заборгованість по основній сумі кредиту, 27000,00 грн. заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги та 800,00 грн. комісія.
В подальшому, ТОВ «Вердикт Капітал» самостійно здійснило нарахування відсотків та станом на день укладення договору факторингу між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Колект Центр» 10.01.2023 року сума заборгованості відповідача становила 70600,00 грн., з яких з яких 8000,00 грн. заборгованість по основній сумі кредиту, 61800,00 грн. заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги та 800,00 грн. комісія.
Статтею 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідальність за порушення грошового зобов'язання визначена ст. 625 ЦК України, відповідно до якої боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, у разі заміни сторони зобов'язання до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України). Обсяг і зміст прав, що переходять до нового кредитора, залежать від зобов'язання, в якому здійснюється відступлення права вимоги.
Договір відступлення права вимоги має такі ознаки: 1) предметом є відступлення права вимоги щодо виконання обов'язку у конкретному зобов'язанні; 2) таке зобов'язання може бути як грошовим, так і не грошовим (передання товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним або безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, за яким виникло відповідне зобов'язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у
зобов'язанні. Отже, за договором відступлення права вимоги первісний кредитор у конкретному договірному зобов'язанні замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов'язання (такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18 (пункти 37, 38)).
За приписами ст.ст. 1080,1084 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов'язань або відповідальності перед боржником у зв'язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги. Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги.
Згідно зі ст.1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Статтею 1082 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
При цьому, з укладеного договору факторингу між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «Вердикт Капітал» не вбачається право нараховувати додаткові стягнення, що в свою чергу і не дає право правонаступнику ТОВ «Коллект Центр» на їх стягнення, тому в цій частині в задоволенні позову слід відмовити.
З урахуванням вищевикладеного та приймаючи до уваги, що відповідач ОСОБА_1 не виконав належним чином зобов'язання щодо погашення заборгованості за кредитним договором №4585023 від 09.08.2021, який був укладений між ним та ТОВ "МІЛОАН", як в обумовлені договором строки, так і враховуючи відсутність відомостей про те, що відповідач на час розгляду справи виконав свої зобов'язання за Договором №4585023 від 09.08.2021 перед ТОВ «Вердикт Капітал», а в подальшому і перед ТОВ «Колект Центр», суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Таким чином, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість в розмірі 35800,00 грн., з яких 8000,00 грн. заборгованість по основній сумі кредиту, 27000,00 грн. заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги та 800,00 грн. комісія.
Відповідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з платіжною інструкцією №0436770034 від 27.05.2024 року, позивачем при поданні даної позовної заяви до суду сплачений судовий збір у сумі 3028 грн. (а.с.5), який він просить стягнути з відповідача.
Враховуючи результат вирішення спору, керуючись ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним вимогам (73,6 %) в розмірі 2228,60 грн.
Що стосується відшкодування відповідачем позивачу витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги у розмірі 13000 грн., то слід зазначити наступне:
Судом досліджені договір про надання правничої допомоги №02-01/2023 від 02.01.2023, укладений між ТОВ «Колект центр» та адвокатським об'єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС», витяг з акту про надання юридичної допомоги, за яким вартість допомоги складає 13000 грн.
Дані докази, на переконання суду, є належними та допустимими щодо обґрунтування витрат, пов'язаних із наданням позивачу правничої допомоги, тому підлягають стягненню з
відповідача на користь позивача в розмірі 9620,00 грн., пропорційно до розміру задоволених вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-82, 89, 95, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272-273, 279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором -задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр»заборгованість за договором позики у розмірі 35800 (тридцять п'ять тисяч вісімсот) грн., що складається із 8000 грн. заборгованості за тілом кредиту, 27000 грн. заборгованості за процентами та 800 грн. комісії.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр»судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2228 (дві тисячі двісті двадцять вісім) грн. 60 коп. та витрати на правову допомогу в розмірі 9568 (дев'ять тисяч п'ятсот шістдесят вісім) грн.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Рішення може бути оскаржене сторонами в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд.3, офіс 306.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , тел. НОМЕР_4 .
Суддя Т.М. Кравченко