Справа № 693/1055/25
Провадження № 3/693/375/25
18.08.2025 м. Жашків
Суддя Жашківського районного суду Черкаської області Защитинська Т.І, розглянувши матеріали, які надійшли з відділу поліції № 1 Уманського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , інваліда ІІ групи внаслідок війни, учасника бойових дій,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 404440 від 27.07.2025 вбачається, що ОСОБА_1 27.07.2025 о 15 год. 51 хв. в с. Бузівка по вулю Захисників України керував транспортним засобом марки ФОРД, номерний знак НОМЕР_1 , будучи тимчасово обмеженим у праві керування транспортними засобами, ВП 53042848 від 06.12.2016, чим п.2.1 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.3 ст. 126 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не прибув, про дату, час та місце його проведення повідомлений належним чином. Разом з тим, в судовому засіданні 12.08.2025 ОСОБА_1 пояснив суду, що про наявність тимчасового обмеження він не знав, заборгованості по сплаті аліментів не має. Жодних постанов про встановлення тимчасових обмежень він не отримував.
Суд зазначає, що відповідно до статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, неприбуття в судове засідання особи, що притягується до відповідальності, не перешкоджає судовому розгляду справи за його відсутністю.
Також суддя враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював позицію, з якою відкладення розгляду має бути з об'єктивних причин і не суперечити дотриманню розгляду справи у розумні строки. Так, у рішенні у справі «Цихановський проти України» ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні. Аналогічну позицію було висловлено у рішеннях ЄСПЛ «Смірнова проти України» та «Карнаушенко проти України.»
Розглянувши матеріали справи, приймаючи до уваги пояснення ОСОБА_1 від 12.08.2025, дослідивши докази, які містяться у справі про адміністративне правопорушення, а саме протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 404440 від 27.07.2025, копію постанови державного виконавця про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від 01.04.2020 ВП № 53042848 суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, виходячи з наступного.
Так, суд зазначає, що у відповідності до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Згідно із ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 245 КУпАП серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно із положеннями ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За приписами ст. 252 КУпАП оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вимоги ст. 280 КУпАП визначають, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За ч. 3 ст. 126 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Обов'язковою ознакою правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП є умисел на вчинення вказаного правопорушення.
Згідно із ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно із ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала або свідомо допускала настання цих наслідків.
Отже, ОСОБА_1 мав усвідомлювати протиправний характер своєї дії, передбачити шкідливі наслідки і бажати їх настання, однак досліджені матеріали справи не містять будь-яких доказів на підтвердження того факту, що останньому було відомо про наявність тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами.
З досліджених доказів вбачається, що ОСОБА_1 не був обізнаний про наявність постанови про тимчасове обмеження у праві керування транспортним засобом.
У судовому засіданні 12.08.2025 ОСОБА_1 вказав, що не був повідомлений про встановлення відносно нього тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами, він не має заборгованості по сплаті аліментів, оскільки служив в ЗСУ і з його заробітної плати стягувались аліменти.
Також суд зауважує, що у протоколі про адміністративне правопорушення вказано, що щодо ОСОБА_1 застосовано обмеження постановою ВП 53042848 від 06.12.2016, в той же час у матеріалах справи наявна постанова державного виконавця від 01.04.2020.
За вказаних обставин, у суду достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 в дійсності не було відомо про наявність такого обмеження стосовно нього.
Враховуючи викладене, суддя вважає, що керуючи транспортним засобом 27.07.2025 року ОСОБА_1 не був обізнаним про наявність тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами, а тому не міг усвідомлювати протиправний характер своїх дій, тобто у останнього був відсутній умисел на вчинення вказаного правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України від 23.02.2006 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Зокрема, в контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008 року, заява № 7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні ст. 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне правопорушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.
Згідно із ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, керуючись положеннями ч. 3 ст. 62 Конституції України стосовно тлумачення сумнівів щодо доведеності вини на користь обвинуваченої особи, суддя дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, у зв'язку з чим відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі підлягає закриттю.
Керуючись ст. ст. 126, 247, 283, 284, 288, 289 ст. КУпАП, суддя,
Провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Т. І. Защитинська