Сарненський районний суд
Рівненської області
Справа № 572/1324/25
Провадження № 2/572/736/25
20 травня 2025 року Сарненський районний суд Рівненської області
у складі судді Ведяніної Т.О.,
за участю секретаря судових засідань Мороз Ю.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ТОВ "Споживчий центр" звернулося до суду з позовом в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Кредитним договором №01.05.2024 -100000574 від 01.05.2024 року у розмірі 13574,27 грн. та судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог зазначають, що 01 травня 2024 року між ТОВ "Споживчий центр" та відповідачем був укладений кредитний договір №01.05.2024 -100000574 шляхом підписання Заявки, що є невід'ємною частиною цього Договору. Відповідно до його умов ТОВ "Споживчий центр" надало відповідачеві кредит у розмірі 6000 грн., строком на 98 днів. Свої зобов'язання по Договору позивач виконав в повному обсязі, надавши кредитні кошти, що підтверджується квитанцією. В свою чергу відповідач свої зобов'язання за Договором належним чином не виконує у зв'язку з чим станом на день подачі позовної заяви утворилась заборгованість по тілу кредиту у розмірі 5547,48 грн., заборгованості за відсотками у розмірі 5266,79 грн. , 2760 грн. неустойки.
Враховуючи викладене, ТОВ "Споживчий центр" просить стягнути з ОСОБА_1 зазначену суму заборгованості за кредитом.
Відповідно до вимог ч.5 ст.279 ЦПК України сторони в судове засідання не викликалися, проте відповідачу було встановлено строк в п'ятнадцять днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження на подачу відзиву на позовну заяву.
Заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, відповідно до ч.4 ст.277 ЦПК України відповідачем суду не подано.
Клопотань сторонами заявлено не було.
Правовідносини, що виникли між сторонами по справі, є правовідносинами з приводу одержання кредиту.
Вказані правовідносини регулюються нормами ЦК України.
Правовідносини, що виникли між сторонами по справі, є правовідносинами з приводу одержання кредиту.
Вказані правовідносини регулюються нормами ЦК України.
Судом встановлено, що 01 травня 2024 року між ТОВ "Споживчий центр" та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 01.05.2024 -100000574 шляхом подачі пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), Заявки, що є невід'ємною частиною цього Договору. Відповідно до його умов ТОВ "Споживчий центр" надало відповідачеві кредит у розмірі 6000 грн. строком на 98 днів, дата повернення кредиту 06.08.2024 року, процентна ставка 1,35% за 1 день , шляхом безготівкового зарахування коштів на належні ОСОБА_1 реквізити, зазначені останньою у заявці на отримання кредиту, а позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти.
Як вбачається, вказаний договір підписаний відповідачем ОСОБА_1 електронним цифровим підписом з одноразовим ідентифікатором, який був надісланий останній на фінансовий номер телефону.
Як вбачається з довідки платіжної системи «LIQPAY», ТОВ "Споживчий центр" свої зобов'язання за кредитним договором виконало шляхом перерахування грошових коштів на суму в розмірі 6000 грн., з призначенням платежу «видача за договором №01.05.2024 -100000574» на картковий рахунок : НОМЕР_1 .
Згідно з наданим позивачем розрахунком, заборгованість відповідача за вказаним кредитним договором становить 13574,27 грн., що складається із заборгованості по тілу кредиту у розмірі 5547,48 грн. , заборгованості за відсотками у розмірі 5266,79 грн., неустойки 2760 грн.
Відповідно до статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно із ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 ЦК України, в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Статтею 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Суд зазначає, що відповідачем не надано доказів на спростування вимог позивача щодо наявних зобов'язань за кредитним договором. Посилання відповідача на безпідставність вимог позивача у зв'язку із тим, що гроші на її картку були перераховані шахрайським способом, а потім цим же способом невідомими особами були зняті з її картки не знаходять свого підтвердження. Доводи відповідача та надані ним докази самі по собі містять суперечливі факти та відомості.
Як слідує з письмових матеріалів справи, відповідно до укладеного кредитного договору кошти були перераховані на картковий рахунок № НОМЕР_1 , який був зазначений в заявці на отримання коштів.
Суд зазначає, що без введення позичальником відповідних даних, здійснення його верифікації, передання нею та отримання товариством персональних даних від відповідача з метою укладення договору, таке укладення кредитного договору є неможливим.
На підставі досліджених доказів, суд приходить до висновку, що відповідач має зобов'язання перед позивачем за невиконання умов договору про споживчий кредит №01.05.2024 -100000574.
Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту, процентами підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про стягнення з відповідача неустойки, суд виходить з наступного.
Зі змісту п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України вбачається, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки та оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» запроваджено воєнний стан на всій території України, що триває станом на теперішній час.
Зважаючи, що Кредитний договір №01.05.2024 -100000574 укладений 01 травня 2024, тобто в період дії воєнного стану в Україні, відповідач звільнена від обов'язку сплати пені.
Тому суд, у стягненні з відповідача 2760 грн. неустойки , відмовляє.
Оскільки судом встановлено, що відповідач не виконала належним чином взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, суму отриманих від позивача грошових коштів не повернула, суд вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 10814,27 грн.
Оскільки, позовні вимоги задоволено частково, тому судові витрати, понесені позивачем в сумі 2422,40 грн. і документально підтверджені платіжною інструкцією №СЦ00007075 від 11 березня 2025 року, за правилами ст.141 ЦПК України покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.
З відповідача на користь позивача необхідно стягнути судові витрати по оплаті судового збору пропорційно до задоволеної частини позовних вимог у розмірі 1929,86 грн.(10814,27 х2422,40:13574,27=1929,86) .
Керуючись статтями 4, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 280 ЦПК України, суд ,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" (вул.Саксаганського,133-А м.Київ, 01032, ЄДРПОУ: 37356833) до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" 10814 ( десять тисяч вісімсот чотирнадцять ) гривень 27 копійок заборгованості за кредитним договором №01.05.2024 -100000574 від 01 травня 2024 року.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" 1929 (одна тисяча дев'ятсот двадцять дев'ять) гривень 86 копійок судових витрат.
Рішення суду може бути оскаржене до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Сарненський районний суд Рівненської області. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: