Справа № 564/4661/24
18 серпня 2025 року
Костопільський районний суд Рівненської області
в складі судді ОСОБА_1
за участі секретаря ОСОБА_2
сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 (дистанційно)
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника адвоката ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Костопіль заяву обвинуваченого ОСОБА_4 про відвід судді ОСОБА_6 ,
11 серпня 2025 року обвинувачений ОСОБА_4 подав до Костопільського районного суду Рівненської області заяву про відвід судді ОСОБА_6 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62024240030000813 від 19.06.2024 року, за обвинувальним актом щодо ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 408 КК України.
Зазначену заяву про відвід відповідно до ст. 35 КПК України автоматизованою системою документообігу суду передано для розгляду судді ОСОБА_1 .
В обґрунтування заявленого відводу покликається на те, що суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості ( п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України).
При цьому зазначив, що суддя ОСОБА_6 не може брати участі у розгляді вказаної справи, оскільки упродовж судового розгляду систематично порушував принципи безсторонності, змагальності, рівності сторін, що викликає сумніви у його неупередженості.
Зокрема, у судовому засіданні, яке відбулося 16.07.2025 року, відмовився розглядати його усну заяву про відвід прокурору.
Крім того, суддя упродовж судового розгляду допускав щодо нього принизливе звернення «особа», не надав документів, які підтверджують його особу та статус, відмовлявся приймати його письмові клопотання, здійснювати виклик та допит свідків захисту, зокрема співробітників ВСП, військовослужбовців Учбового центру 1233 Рівненського полігону, начальника Хмельницького РТЦКСП ОСОБА_7 .
Також суддею ОСОБА_6 у ході судового розгляду не було задоволено його клопотання про надання для ознайомлення оригіналів документів з метою встановлення його особи; зобов'язання сторони обвинувачення надати копію Указу Президента «Про загальну мобілізацію» згідно норм ДСТУ; проігноровано повідомлення про надання судових повісток на участь у судових засіданнях; здійснювалося втручання в процес допиту свідків 28.05.2025; його клопотання в залі суду оголошувалися не в повному об'ємі; відмовлено забезпечити відеозапис судових засідань особам, які перебували в залі суду; безпідставно продовжено строк тримання його під вартою, відмовлено надати перелік документів, які підтверджують статус військовослужбовця, стенограми протоколів судових засідань.
Вказав, що наведені обставини у своїй сукупності вказують на порушення суддею ОСОБА_6 принципу безсторонності, а також особисту зацікавленість.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 заявлений відвід підтримав, покликаючись на обставини, викладені у письмовій заяві.
Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 просив вирішити заяву обвинуваченого про відвід судді ОСОБА_6 на розсуд суду.
Прокурор у судовому засіданні проти заявленого відводу заперечив, вважав його немотивованим і таким, що не підлягає до задоволення. При цьому вказав, що суд у ході судового розгляду кримінального провадження щодо ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 408 КК України дотримувався принципів безсторонності та неупередженості, доказів протилежного не надано. Судом об'єктивно розглядалися клопотання обвинуваченого.
У задоволенні клопотання обвинуваченого про виклик та допит свідка ОСОБА_9 та інших свідків відмовлено, оскільки зазначена особа не є свідком подій, які можуть стверджувати чи спростовувати обставини вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України. Крім того, обвинувачений не вказав прізвищ всіх свідків, яких просив допитати. Прокурор ОСОБА_10 17.07.2025 виключений зі складу групи прокурорів у вказаному кримінальному провадженні, підстави для його відводу відсутні.
Також вказав, що клопотання обвинуваченого щодо перевірки відповідності оригіналів письмових доказів, підтвердження статусу та особи судді, витребування указу Президента "Про загальну мобілізацію" не грунтуються на вимогах закону. Перевірка та дослідження доказів, вирішення питання щодо їх допустимості та належності покладається на суд під час судового розгляду та ухвалення судового рішення у справі. Крім того, не заслуговують на увагу покликання обвинуваченого на упередженість суду з підстав не здійснення його виклику шляхом направлення повістки про виклик, оскільки особа, яка перебуває під вартою викликається через адміністрацію місця ув'язнення. Надання стенограми судового засідання КПК не передбачає.
Заслухавши думку учасників судового провадження, перевіривши мотиви відводу, суд вважає заяву про відвід судді ОСОБА_6 немотивованою і такою, що не підлягає до задоволення.
Згідно до ч. 2 ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-76 цього Кодексу судді може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.
Статті 75, 76 КПК України містять вичерпний перелік обставин, що виключають участь судді у кримінальному провадженні.
Зокрема, п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України передбачено, що суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Згідно ч. 4 ст. 80 КПК України заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду.
Відповідно до ч. 5 ст. 80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим.
Разом із тим достатніх, переконливих обставин, які б вказували на упередженість та особисту заінтересованість судді ОСОБА_6 у вказаному кримінальному провадженні, обвинуваченим ОСОБА_4 не наведено та належними доказами не підтверджено.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно ч. 7 ст. 56 "Закону України Про судоустрій і статус суддів" суддя зобов'язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.
Встановлено, що у провадження судді ОСОБА_6 перебуває обвинувальний акт щодо ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 408 КК України, який перебуває на стадії судового розгляду.
У ході судового розгляду судом розглядалися клопотання обвинуваченого про виклик свідків та протокольною ухвалою суду від 19.06.2025 у задоволенні вказаних клопотань було відмовлено. Наведена обставина не вказує на упередженість суду, обвинувачений не позбавлений права повторно заявляти клопотання про виклик свідків.
16.07.2025 обвинуваченим ОСОБА_4 у судовому засіданні було усно заявлено відвід прокурору ОСОБА_10 , судом рекомендовано обвинуваченому звернутися із письмовою заявою про відвід прокурору, з метою наведення мотивів відводу та у судовому засіданні оголошено перерву.
Разом із тим постановою керівника Рівненської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_11 від 17.07.2025 внесено зміни до групи прокурорів у вказаному кримінальному провадженні та прокурора ОСОБА_10 виключено зі складу групи. З наведеного вбачається, що підстави для відводу прокурора ОСОБА_10 відпали.
Судом задовольнялися клопотання обвинуваченого про його виклик шляхом вручення повістки про виклик, надання технічних записів судових засідань.
Відповідно до ст. 108 КПК України під час судового засідання ведеться журнал судового засідання
Згідно ч. 5 ст. 27 КПК України під час судового розгляду забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів. Офіційним записом судового засідання є лише технічний запис, здійснений судом у порядку, передбаченому КПК України.
Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 42 КПК України обвинуваечний має право ознайомлюватися з журналом судового засідання та технічним записом судового процесу, подавати щодо них свої зауваження.
Надання стенограми судового засідання чинним КПК України не передбачено.
З наведеного вбачається, що незгода з процесуальними рішеннями судді, обгрунтована відмова у задоволенні клопотань обвинуваченого не є обставинами, які можуть викликати в обвинуваченого, а також у стороннього спостерігача сумніви у небезсторонності судді.
Більшість клопотань обвинуваченого не грунтуються на положеннях закону, подані виключно з метою затягування строків розгляду кримінального провадження.
Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року "Про незалежність судової влади" визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.
За приписами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характер або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У відповідності до практики Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект. Так у справі Гаусшильдт проти Данії, Мироненко і Мартиненко проти України зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі Гаусшильдт проти Данії вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі Мироненко і Мартиненко проти України).
Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного.
Об'єктивний критерій передбачає встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справі "Фей проти Австрії», "Веттштайн проти Швейцарії»)
За суб'єктивним критерієм "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного" (рішення у справі "Білуха проти України").
У судовій практиці використовується презумпція особистої безсторонності суду, яка передбачає такий стан, допоки не надано доказів протилежного (зокрема, ухвала ВС від 15 липня 2019 р. у справі № 9901/116/19.
У п. 105 рішення ЄСПЛ у справі «Олександр Волков проти України» (заява № 21722/11) Суд зазначив, що між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а й може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій) (див. рішення ЄСПЛ у справі «Kyprianou v. Cyprus», заява № 73797/01, п. 119).
Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію може надати вимога об'єктивної безсторонності (див. рішення ЄСПЛ у справі «Pullar v. the United Kingdom», заява № 22399/93, п. 32).
Обвинуваченим не доведено як об'єктивної так і суб'єктивної безсторонності судді.
Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, у спростуванні якої достатніх доказів та мотивів обвинуваченим ОСОБА_4 не вказано.
За наведеного суд дійшов висновку про те, що заявлений відвід є безпідставний, немотивований та до задоволення не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст. 75, 80 - 82 КПК України,
У задоволенні заяви обвинуваченого ОСОБА_4 про відвід судді ОСОБА_6 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1