Сквирський районний суд Київської області
Справа № 376/1224/25
Провадження № 2/376/971/2025
23 травня 2025 року Сквирський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Коваленка О.М.,
за участю секретаря - Таранчук В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сквира справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Надія-10" до Сквирської міської ради про визнання права власності на нежитлові будівлі за набувальною давністю,
встановив:
У провадженні Сквирського районного суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Надія-10" до Сквирської міської ради про визнання права власності на нежитлові будівлі за набувальною давністю.
Ухвалою судді від 25.04.2025 відкрито провадження у даній цивільній справі і призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
Однак після відкриття провадження у справі до початку розгляду справи по суті, суд, вивчивши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дійшов висновку, що такий позов віднесений до юрисдикції господарського суду.
Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом (стаття 125 Конституції України).
За вимогами частини першої статті 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
З метою якісної та чіткої роботи судової системи законодавством передбачено принцип спеціалізації судів.
Згідно ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Велика Палата Верховного Суду послідовно зазначала, що критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів позивача у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а по-друге, спеціальний суб'єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. У порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін зазвичай є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства (див. постанови від 12.10.2022 у справі № 183/4196/21 (провадження № 14-36цс22), від 08.06.2022 у справі № 362/643/21 (провадження № 14-32цс22), від 23.11.2021 у справі № 641/5523/19 (провадження № 14-178цс20) та інші).
Отже, ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є: наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
З огляду на положення частини першої статті 20 ГПК України, а також статей 4, 45 цього Кодексу для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду конкретної справи має значення суб'єктний склад саме сторін правочину та наявність спору, що виник у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності.
Згідно ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що вказаний спір належить до юрисдикції господарського суду відповідно до суб'єктного складу та змісту правовідносин.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до ч. 2 ст. 255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.
Суд, дослідивши матеріали справи, уважає, що провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Надія-10" до Сквирської міської ради про визнання права власності на нежитлові будівлі за набувальною давністю підлягає закриттю у зв'язку з тим, що характер спірних правовідносин не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається ухвалою суду в разі закриття провадження у справі.
На підставі викладено, керуючись статтями 255, 260, 261 ЦПК України, ст. 7 Закону України «Про судовий збір», суд
постановив:
Закрити провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Надія-10" до Сквирської міської ради про визнання права власності на нежитлові будівлі за набувальною давністю.
Повернути сплачений судовий збір Товариству з обмеженою відповідальністю "Надія-10" (код ЄДРПОУ 19424895) у розмірі 3 028,00 гривень, згідно платіжної інструкції №0.0.4333106746.1 від 25.04.2025.
Роз'яснити позивачу, що розгляд даної категорії справ віднесено до юрисдикції господарського суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення безпосередньо до Київського апеляційного суду, у відповідності до вимог ст. 355 ЦПК України.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.М. Коваленко