Справа № 375/1508/25
Провадження № 1-кс/375/174/25
18 серпня 2025 року
Слідчий суддя Рокитнянського районного суду Київської області ОСОБА_1 , за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши, у кримінальному провадженні № 12025111250000169, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.06.2025 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, клопотання т.в.о. начальника слідчого відділення відділення поліції № 1 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області капітана поліції ОСОБА_6 , погоджене з прокурором, начальником Рокитнянського відділу Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Рокитне Київської області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , громадянин України, українець, освіта професійно - технічна, одружений, на утриманні неповнолітніх дітей немає, не депутат, не працює, згідно ст. 89 КК України раніше не судимого,
18.08.2025 т.в.о. начальника слідчого відділення відділення поліції № 1 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області капітана поліції ОСОБА_6 , погоджене з прокурором, начальником Рокитнянського відділу Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_3 , шляхом подання клопотання через канцелярію суду, звернувся до слідчого судді в межах кримінального провадження № 12025111250000169, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.06.2025 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 .
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 за невстановлених досудовим розслідуванням часу та обставин, з метою подальшого збуту, незаконно придбав таблетки білого кольору які містять наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон (фенадол), та які незаконно зберігав у власному будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_2 до 12.08.2025.
12.08.2025, близько 11 год. 45 хв. год. ОСОБА_5 , перебуваючи поряд з місцем свого проживання, переслідуючи корисливий мотив, з метою особистого збагачення, посягаючи на встановлений законом порядок обігу наркотичних засобів, всупереч положенням Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» незаконно збув шляхом продажу за гроші в сумі 450 гривень та передачею з рук в руки ОСОБА_7 блістер з вмістом 4 (чотирьох) таблеток Метадон - ЗН, який містить в собі наркотичний засіб, обіг якої обмежено - метадон (фенадон), загальною масою 0,089 г.
15.082025 затримано ОСОБА_5 у порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.
На переконання слідчого, обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, які долучені до клопотання.
Враховуючи наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий вважає, що є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, буде:
переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні злочину, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі до восьми років. Усвідомлення можливості настання вказаних вкрай несприятливих для ОСОБА_5 , наслідків спонукатиме його змінювати місце проживання та уникати органу досудового розслідування/суду з метою уникнення кримінальної відповідальності. Також, у останнього відсутні сталі соціальні зв'язки на території Білоцерківського району, а ті, що наявні не стали стримуючим фактором від вчинення кримінальних правопорушень;
незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, оскільки підозрюваний ОСОБА_5 з метою ухилення від подальшого покарання чи спотворення об'єктивної картини може впливати на свідків, які безпосередньо стали очевидцями вчинення даних кримінальних правопорушень - умовлянням, підкупом чи погрозами примушуючи змінити свідчення.
Відповідно до ст. 23 КПК України судом у судовому розгляді беруться до уваги лише ті докази, які судом досліджено безпосередньо у судовому засідання. Показання учасників кримінального провадження суд досліджує усно. Тобто, в разі не застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, останній не буде позбавлений можливості незаконно впливати на інших осіб у провадженні з метою зміни ними показань та покращення свого становища, чи більше того уникнення кримінальної відповідальності;
перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, станом на даний час не встановлено джерело надходження наркотичного засобу - метадону; також не встановлено коло осіб, яким незаконного збував наркотичні засоби. Враховуючи, що за вчинення вказаного кримінального правопорушення передбачено покарання у виді позбавлення волі до восьми років, ОСОБА_5 перебуваючи на волі може вільно перешкодити кримінальному провадженню іншим чином.
вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки підозрюваний ОСОБА_5 раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень у сфері обігу наркотичних засобів, а саме: 03.07.2009 Рокитнянським районним судом Київської області за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 309 КК України та 11.08.2017 Рокитнянським районним судом Київської області за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України
Окрім цього, 03.02.2025 направлено до суду обвинувальний акт у кримінальному проваджені №12024111250000117 від 16.08.2024 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч.І ст.307, ч.2 ст.307, ч.І ст.309, ч.2 ст.309 КК України, який наданий час перебуває на розгляді суду.
Більше того. 25.10.2024 в рамках кримінального провадження №12024111250000117 відносно ОСОБА_5 слідчим суддею Рокитнянського районного суду обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою. Однак, у зв'язку із внесення застави останнього звільнено із слідчого ізолятору.
Попри це, ОСОБА_5 , перебуваючи під заставою, висновків для себе не зробив, та знову підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.І ст. 307 КК України.
Враховуючи викладене вище, слідчий стверджує, що в органу досудового розслідування є всі достатні та обґрунтовані підстави вважати, що будь-який інший запобіжний захід не пов'язаний з ізоляцією від суспільства не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, а тому до нього необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, що необхідно для виконання завдання кримінального судочинства, передбаченого ст. 2 КПК України для виконання якого орган досудового розслідування звертається із клопотанням до слідчого судді.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав посилаючись на достатність доказів, підтверджуючих обґрунтованість підозри, та існування передбачених п.п. 1, 3 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків.
В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_5 просив застосувати до нього запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, а саме домашній арешт.
Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні просить застосувати до підозрюваного домашній арешт, посилаючись на те, що ризики не підтверджені доказами. Їх наявність можна нівелювати менш обтяжливим запобіжним заходом у виді домашнього арешту. Просить взяти до уваги, що ОСОБА_5 має тісні соціальні зв'язки, (батька, дружину та дитину), крім того, батько ОСОБА_5 просить також застосувати до його сина запобіжний захід у виді домашнього арешту та гарантує належну поведінку сина.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши подане клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного.
Щодо обгрунтованості підозри
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
З матеріалів кримінального провадження встановлено, що відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025111250000169 від 04.06.2025, відповідно до якого 03.06.2025 до відділення поліції №1 Білоцерківського РУП надійшов рапорт оперативного працівника про те, що в ході проведення оперативно-розшукових заходів встановлено, що на території Рокитнянської ТГ, Білоцерківського району Київської області громадянин ОСОБА_8 , за місцем свого проживання незаконно зберігає з метою подальшого збуту мешканцям.
Причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, стверджується наявними в долучених на обґрунтування клопотання документах даними, які на даній стадії процесу є достатніми для висновку про обґрунтованість підозри, а саме:
-протоколом допиту свідка від 05.06.2025, відповідно до якого свідок вказує на те, що ОСОБА_5 та ОСОБА_9 незаконно збувають пігулки метадону за місцем свого проживання, АДРЕСА_2;
-витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024111250000117 від 16.08.2024, відповідно до якого 16.08.2024 до відділення поліції №1 Білоцерківського РУП надійшов рапорт оперативного працівника про те, що в ході проведення оперативно-розшукових заходів встановлено, що ОСОБА_5 , за місцем свого проживання незаконно збуває метадон.
03.02.2025 відносно ОСОБА_5 направлено до суду обвинувальний акт та матеріали кримінального провадження внесеного до ЄРДР №12024111250000117 від 16.08.2024 за ознаками злочинів, передбачених ч.1 ст.307, ч.2 ст.307. ч.1 ст.309. ч.2 ст.309 КК України, однак останній на шлях виправлення не став та вчиняє нові злочини пов'язані з незаконним обігом наркотичних речовин;
- актом огляду (помічення грошових купюр від 12.08.2025, з якого вбачається проведення огляду та помічення грошових купюр для здійснення контрольної закупки;
- актом огляду покупця та вручення йому (помічених) грошових коштів від 12.08.2025;
- протоколом отримання речей від 12.08.2025, за змістом якого свідку передано для закупки грошові кошти;
- висновок експерта від 13.08.2025, №СЕ-19/111-25/49914-НЗПРАП, відповідно до якого надані на дослідження чотири таблетки білого кольору круглої форми, містять у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено, метадон, загальною масою в таблетках 0,089 г.;
- протоколом отримання речей від 15.08.2025, з якого вбачається факт передачі свідком трьох таблеток білого кольору працівникам поліції;
- протоколом огляду від 15.08.2025, відповідно до якого слідчим було оглянуто видані свідком таблетки білого кольору;
-протоколом обшуку від 15.08.2025, за даними якого, обшук було проведено за місцем проживання ОСОБА_5 , в ході якого було вилучено грошові кошти, таблетки з написом «Метадон»;
-протоколом затримання від 16.08.2025, за даними якого ОСОБА_5 15.08.2025, о 22.30 год. було затримано на підставі п. 2 ч. 1 ст.208 КПК України.
16.08.2025 ОСОБА_5 вручено письмове повідомлення про підозру, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.
Як передбачено ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
За усталеною практикою ЄСПЛ «обґрунтована підозра» передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення. Щодо рівня імовірності, за якого підозра вважається обґрунтованою, то цей стандарт доказування не передбачає, що уповноважені особи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, які необхідні на наступних етапах кримінального провадження. Це пов'язано з тим, що на ранніх етапах кримінального провадження такі докази ще неможливо було здобути.
Матеріали кримінального провадження, на які посилається прокурор, при розгляді клопотання дають підстави вважати підозру у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Щодо наявності ризиків
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).
Надаючи оцінку можливості підозрюваним переховуватися від суду або незаконно впливати на інших учасників провадження, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованих злочинів, може вдатися до відповідних дій.
Разом з тим, як передбачено правовою позицією ЄСПЛ, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Надаючи оцінку можливості підозрюваним ОСОБА_5 переховуватися від органу досудового розслідування, суду або незаконно впливати на свідків, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що підозрюваний з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого йому злочину, може вдатися до відповідних дій.
При визначенні імовірності переховування ОСОБА_5 від органів досудового розслідування та суду слідчий суддя враховує тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, санкцією якого передбачено позбавлення волі на строк до 8 років, що може бути мотивом для підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування і суду.
Вказані обставини у сукупності між собою та з іншими обставинами цього кримінального провадження дають підстави обґрунтовано припускати можливість переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду.
При встановленні наявності ризику незаконного впливу на свідків слідчий суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).
Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, .
Отже існує ймовірність того, що підозрюваний може незаконно впливати на свідків, оскільки перебуваючи на свободі, не маючи запобіжного заходу, знаючи їх місце проживання, зможе впливати на них з метою зміни показів на такі, що не відповідають дійсності та виправдовують його як підозрюваного.
При встановленні наявності ризику, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, слідчий суддя врахував те, що станом на даний час не встановлено джерело надходження наркотичного засобу - метадону, також не встановлено коло осіб, яким незаконного збував наркотичні засоби. Враховуючи ці обставини, слідчий суддя дійшов висновку, що ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, може вільно перешкодити кримінальному провадженню встановити джерела походження наркотичних засобів та виявити інших причетних до вказаного кримінального правопорушення осіб.
За таких обставин, слідчий суддя вважає обґрунтованими твердження слідчого у клопотанні щодо існування цього ризику.
Наявний також ризик вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення. Так, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень у сфері обігу наркотичних засобів, а саме: 03.07.2009 Рокитнянським районним судом Київської області за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 309 КК України та 11.08.2017 Рокитнянським районним судом Київської області за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
Окрім цього, 03.02.2025 направлено до суду обвинувальний акт у кримінальному проваджені №12024111250000117 від 16.08.2024 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.307, ч.2 ст.307, ч.І ст.309, ч.2 ст.309 КК України, який наданий час перебуває на розгляді суду.
25.10.2024 в рамках кримінального провадження №12024111250000117 відносно ОСОБА_5 слідчим суддею Рокитнянського районного суду обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою. Однак, у зв'язку із внесення застави останнього звільнено із слідчого ізолятору.
Оцінюючи сукупність обставин, які визначені ст. 178 КПК України, слідчим суддею враховується: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному (позбавлення волі на строк до 8 років); дані про особу підозрюваного ОСОБА_5 ; відсутність офіційного працевлаштування, раніше не судимого.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимст.177 КПК України та, відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Матеріали провадження не містять даних про застереження, які б унеможливлювали перебування підозрюваного під вартою.
Щодо можливості застосування більш м'якого запобіжного заходу
При оцінці можливості застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, суд використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього.
На переконання слідчого судді, застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту, навіть цілодобового, в даному випадку не забезпечить виконання процесуальних обов'язків ОСОБА_5 , з огляду на наявність високого ступеня ризику переховування від органів досудового розслідування, незаконного впливу на свідків та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Цілодобовий домашній арешт також не виключить можливість ОСОБА_5 продовжувати реалізацію наркотичних засобів за місцем свого проживання, у чому він підозрюється і зараз.
На підставі вище наведеного, слідчий суддя, враховуючи викладені вище обставини, а також той факт, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , має високий ступінь суспільної небезпеки, а також практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, приходить до висновку про задоволення клопотання. Застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, в даному випадку, не зможе запобігти наявним ризикам.
Щодо можливості встановлення застави
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України.
При визначенні розміру застави, слідчий суддя враховує положення ст. 182 КПК України, а саме обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан підозрюваного, дані про його особу та наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України та вважає за доцільне визначити заставу у межах 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки саме такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, і є таким, що не суперечить положенням ч. 5 ст. 182 КПК України та вимогам ст.ст.178,182,183 КПК України.
Керуючись ст. ст. 176 - 178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 309, 369, 370, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
Клопотання т.в.о. начальника слідчого відділення відділення поліції № 1 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області капітана поліції ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні № 12025111250000169 від 04.06.2025, про застосування запобіжного заходу - тримання під вартою щодо підозрюваного у вчиненні у злочину, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, ОСОБА_5 - задовольнити.
Застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 строком на 60 днів - по 13 жовтня 2025 року включно.
Строк тримання під вартою рахувати з моменту фактичного затримання, з 15.08.2025.
Визначити розмір застави щодо підозрюваного ОСОБА_5 у розмірі 60 (шістдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 181680 (сто вісімдесят одну тисячу шістсот вісімдесят) гривень.
В разі внесення застави покласти на підозрюваного наступні обов'язки визначені ст. 194 КПК України
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду з встановленою періодичністю;
- не відлучатися з населеного пункту, селища Рокитне Білоцерківського району Київської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну місця свого проживання;
- утриматися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи що дають право на виїзд з України.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 13 жовтня 2025 року включно.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави має бути наданий уповноваженій службовій особі місця тримання під вартою.
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця тримання під вартою підозрюваного негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_5 з-під варти та повідомити письмово Рокитнянський районний суд суд Київської області.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору.
Повний текст ухвали складено 19.08.2025.
Слідчий суддя ОСОБА_1