Справа № 373/2333/25
Номер провадження 2/373/1224/25
19 серпня 2025 року м. Переяслав
Переяславський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді Опанасюка І.О.
за участю:
секретаря судових засідань Бутович Я.О.
представника позивача адвоката Нестеренко Є.А.
розглянувши в підготовчому засіданні цивільну справу № 373/2333/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ частки з майна, що є у спільній частковій власності,
Представник позивача ОСОБА_3 звернувся до суду із вказаним позовом та просить виділити ОСОБА_1 в натурі належну йому 1/2 частину із житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташовані за адресою : АДРЕСА_1 , визнавши за ним право власності на приміщення : №1-1 (кухня), площею 10,5 м2; №1-2 (санвузол), площею 1,4 м2; №1-3 (веранда), площею 9,0 м2; №1-4 (коридор), площе. 10,6 м2; №1-5 (житлова), площею 7,4 м2; №106 (житлова), площею 20,6м2; №1-7 (житлова), площею 12,4 м2, загальною площею 71,9 м2, житловою площею 40,4 м2, допоміжною площею 31,5 м2; з господарських будівель та споруд прибудова «а1», ганок «а», сарай «Б», прибудова «б», сарай «В», убиральня «Г», огорожа «1», ворота з хвірткою «2», огорожа «3» та просить припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 на житловий будинок за адресою : АДРЕСА_1 .
Посилається на те, що на підставі договору купівлі- продажу №3219 від 13 грудня 1974 року ОСОБА_1 належить 1/2 частина житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . До 2015 року ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 були співвласниками вказаного житлового будинку. Потім відповідач зареєструвала свою 1/2 частину, як окремий житловий будинок з відповідною поштовою адресою. Даний житловий будинок має два окремі входи, у користуванні кожного із учасників перебувають визначені житлові приміщення, вони мають різні комунальні лічильники та різні поштові адреси. У зв'язку з тим, що ОСОБА_1 , маючи на праві власності 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами. По суті залишається єдиним співвласником, він не має інших законних шляхів, крім звернутися до суду з даним позовом.
В попередньому засіданні відповідач ОСОБА_2 вказала що не розуміє чому вона є відповідачем у справі, оскільки її частина будинку виділена та оформлена у приватну власність у 2016 році, в підтвердження чого надала суду Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на її ім'я на житловий будинок АДРЕСА_2 , дата державної реєстрації -15.12.2015; копію свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 21.01.2016, а саме : житловий будинок АДРЕСА_2 видане на ім'я ОСОБА_2 ; інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а саме : земельну ділянку по АДРЕСА_2 , для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) власником якої є ОСОБА_2 ; копію державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯА№595993 виданий на ім'я ОСОБА_2 , яка є власником земельної ділянки площею 0,0616 га для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель по АДРЕСА_2 .
Судом встановлено наступне.
Статтею 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Згідно із вимогами статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Відповідно до правового висновку, сформульованого у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 13/51-04 (провадження № 12-67гс19), прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання. Суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема у разі припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Врахувавши викладене, Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20 (провадження № 61-3438сво21) зазначив, що закриття провадження в справі на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України є можливим, якщо предмет спору був відсутній як на час пред'явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції відповідного судового рішення.
Предметом спору у цій справі є виділ в натурі частки житлового будинку та господарських будівель, за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 21.01.2016, а саме : житловий будинок АДРЕСА_2 власником якого є ОСОБА_2 .
У такий спосіб, на момент звернення з позовом сторони не є співвласниками будинковолодіння АДРЕСА_1 , про що представник позивача також зазначив у позовній заяві.
Отже, між сторонами не залишилося неврегульованих питань.
В судовому засіданні, після надання відповідачем для огляду документів, що посвідчують її право власностіна житловий будинок АДРЕСА_2 , представник позивача не зміг пояснити суду, в який спосіб з боку відповідача порушено не визнається, або ж оспорюється право позивача.
За таких підстав, коли під час судового розгляду справи, виявилось, що предмет спору відсутній, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження у справі у відповідності з вимогами пункту 2 частини 1 статті 255 ЦПК України.
Відповідно до частини 2 статті 256 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Керуючись статтею 255 ЦПК України ,-
Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ частки з майна, що є у спільній частковій власності у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду в 15-денний строк з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга буде подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду.
Суддя І. О. Опанасюк