Справа № 349/393/24
Провадження № 11-кп/4808/269/25
Категорія ч.1 ст.286КК України
Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1
Суддя-доповідач ОСОБА_2
14 серпня 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю: секретаря с/з ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7 ,
представника потерпілих ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_9 та його захисника на вирок Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 21 березня 2025 року, у кримінальному провадженні №12023091210000182 за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, -
Вироком Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 21 березня 2025 року ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився, зареєстрований і проживає за адресою - АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, має на утриманні малолітню дитину, не працюючого, не судимого,
визнано винуватим вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.286 КК України та призначено йому покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки.
На підставі ст.75 КК України звільнено ОСОБА_9 від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки з покладенням на нього обов'язків передбачених ст.76 КК України.
Вирішено питання про речові докази.
Стягнуто з ОСОБА_9 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів на загальну суму 14009,68 грн.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_10 до ПАТ «Страхова компанія "Еталон" та ОСОБА_9 задоволено повністю.
Стягнуто на користь ОСОБА_10 : з ПАТ "Страхова компанія "Еталон" - 160000 грн матеріальної шкоди; з ОСОБА_9 - 78797,32 грн матеріальної шкоди.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_11 до ПАТ «Страхова компанія "Еталон" та ОСОБА_9 задоволено повністю.
Стягнуто на користь ОСОБА_11 : з ПАТ "Страхова компанія "Еталон" - 5200 грн матеріальної шкоди та 260 грн моральної шкоди; з ОСОБА_9 - 49740 грн моральної шкоди.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_12 до ПАТ «Страхова компанія "Еталон" та ОСОБА_9 задовольнити повністю.
Стягнуто на користь ОСОБА_12 : з ПАТ "Страхова компанія "Еталон" - 16270,27 грн матеріальної шкоди та 813,53 грн моральної шкоди; з ОСОБА_9 - 99186,47 грн моральної шкоди.
Кримінальне правопорушення вчинено за таких обставин.
26 жовтня 2023 року біля 10 год. 00 хв., водій ОСОБА_9 , керуючи автомобілем марки BMW 530 D, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю 80 км/год, що перевищувала максимально дозволену в межах населеного пункту, ділянкою автодороги Н-09, сполученням «Мукачево-Львів», в межах населеного пункту с. Черче Рогатинської територіальної громади Івано-Франківського району Івано-Франківської області в напрямку м. Львів, яка має по одній смузі для руху в кожному напрямку, які розділені суцільною лінією дорожньої розмітки 1.1., краї проїжджої частини також позначені лінією дорожньої розмітки 1.1. По напрямку руху автомобіля дорога має поворот праворуч. Асфальтове покриття на цій ділянці дороги було мокре.
У цей час по напрямку руху автомобіля марки BMW 530D на лівому узбіччі дороги стояв припаркований автомобіль марки "Volkswagen Transporter" державний номерний знак НОМЕР_2 , який був повернутий передньою частиною в напрямку руху на Рогатин. За кермом автомобіля перебував ОСОБА_11 , на передньому пасажирському сидінні знаходилася ОСОБА_12 .
Під час проїзду повороту праворуч, водій ОСОБА_9 проявив неуважність, не передбачаючи при цьому можливості настання суспільно-небезпечних наслідків своїх дій, хоча повинен був і міг їх передбачити, не врахував дорожню обстановку, яка склалася, не обрав безпечної швидкості руху транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно ним керувати, не переконався, що це буде безпечним і не створить небезпеки іншим учасникам руху, внаслідок чого втратив керування автомобілем, виїхав на ліве узбіччя, де вчинив зіткнення з транспортним засобом марки "Volkswagen Transporter" державний номерний знак НОМЕР_2 .
Дорожньо-транспортну пригоду водій ОСОБА_9 вчинив у результаті порушення вимог Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України за №1306 від 10 жовтня 2001 року, а саме п.п. 1.2; 1.5; 1.10; 2.3 б, д; 10.1; 11.3; 12.1; 12.4 ПДР України.
У результаті порушення водієм ОСОБА_9 вищезазначених вимог ПДР України сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої - потерпілий ОСОБА_11 отримав тілесне ушкодження у виді закритого перелому тіла грудини, яке за висновком судово-медичної експертизи відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як такого, що викликало тривалий розлад здоров'я і не є небезпечним для життя в момент спричинення; потерпіла ОСОБА_12 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритої тупої травми органів грудної клітки та переломами 2-4-5-6-7-8-9 ребер зліва, лівобічним гемопневматориксом, забоєм лівої легені, закритої тупої травми лівого передпліччя з переломом променевої кістки, які за висновком судово-медичної експертизи відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як такі, що викликали тривалий розлад здоров'я і не є небезпечні для життя в момент спричинення, саден обох ніг, що відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Обвинувачений ОСОБА_9 та його захисник подали апеляційну скаргу, в якій не оспорюючи обставини кримінального правопорушення, правильність кваліфікації дій та доведеність вини обвинуваченого, вважають вирок суду першої інстанції незаконним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню в частині вирішення цивільного позову та призначеного покарання обвинуваченому.
Серед апеляційних доводів зазначають, при вирішенні питання про стягнення матеріальної шкоди на користь ОСОБА_11 , суд без належної перевірки прийняв до уваги акт виконаних робіт на суму 4100 грн. Зазначений документ не містить конкретного переліку наданих реабілітаційних послуг; не супроводжується договором на надання таких послуг; не має обґрунтування витрат з точки зору медичних потреб після ДТП. Платіжна інструкція лише зазначає: «переказ власних коштів після ДТП», що не може слугувати доказом фактичної оплати реабілітаційних заходів за відповідним рахунком або договором. У справі відсутні фіскальні чеки, які б підтверджували придбання препаратів, необхідних для лікування внаслідок ДТП. Натомість, у матеріалах справи містяться чеки на косметичні та побутові товари (бальзам, ватні палички, вазелін), які жодним чином не пов'язані з лікуванням травм. Медичні висновки лікаря-реабілітолога не узгоджуються з офіційними медичними документами, тому не можуть бути визнані належними доказами потреб у реабілітації. Доведеною є лише сума у 1100 грн, підтверджена фіскальним чеком.
Щодо моральної шкоди, заявленої ОСОБА_11 , то позовна заява не містить належного обґрунтування: не наведено, які саме моральні чи фізичні страждання зазнав потерпілий, у чому вони полягали, як саме вплинули на його життя. Відсутні будь-які медичні, психологічні чи інші документи, що могли б свідчити про глибину чи тривалість страждань. Сума у 50000 грн моральної шкоди не обґрунтована та підлягає відхиленню як недоведена.
Щодо цивільного позову ОСОБА_12 , надано акт виконаних робіт на 4800 грн без належного підтвердження: не вказано конкретних послуг; не додано рахунків чи договорів; у платіжній інструкції також відсутнє призначення платежу. У наданих чеках присутні витрати на гінекологічний огляд - 839,07 грн; цитологічне дослідження - 460 грн; побутові засоби (вазелін, сироп «Лазолван»), які не пов'язані із наслідками ДТП. Загальна сума витрат, які потенційно можуть бути визнані як такі, що пов'язані з наслідками ДТП, становить лише 2536,15 грн.
Щодо моральної шкоди, заявленої ОСОБА_12 , то цивільний позов не містить відомостей про характер, глибину або тривалість моральних страждань. Не доведено жодним доказом, що позивач зазнав емоційного потрясіння або психологічних наслідків, спричинених ДТП. Сума моральної шкоди у розмірі 100000 грн. не обґрунтована і не може бути стягнута з обвинуваченого.
Щодо цивільного позову потерпілого ОСОБА_10 , то судом без належної правової оцінки задоволено позов ОСОБА_10 щодо стягнення з обвинуваченого суми у 78797,32 грн, хоча потерпілий не звертався до страхової компанії з заявою про відшкодування збитків, як того вимагає ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності»; не подавав клопотання про визнання його потерпілим під час досудового слідства чи у суді; матеріали справи не містять доказів направлення страховій компанії вимоги або її відмови. Тому на думку апелянтів відповідальність у частині відшкодування шкоди в обсязі, що перевищує ліміт страхового відшкодування, має бути з'ясована в окремому провадженні після дотримання порядку, передбаченого законом.
Щодо призначеного покарання, апелянти вважають, що суд першої інстанції не врахував пом'якшуючі обставини, а саме те, що ОСОБА_9 раніше не судимий, має малолітню дитину та сім'ю, користується тимчасовим підробітком а тому потребує права керування ТЗ, не перебуває на обліку у лікарів психіатра та нарколога, до кримінальної відповідальності притягається вперше. Призначення додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами є надмірним і не відповідає меті покарання.
Просять вирок суду змінити в частині додаткового покарання - позбавлення права керування транспортними засобами, а саме не застосовувати таке покарання.
Також, змінити вирок в частині вирішення цивільних позовів та стягнути з ОСОБА_9 :
- на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів на загальну суму 14009,68 грн;
- на користь ОСОБА_10 на відшкодування матеріальної шкоди 78797,32 грн.
В задоволенні цивільного позову потерпілого ОСОБА_11 про стягнення з ОСОБА_9 49740 грн моральної шкоди - відмовити.
В задоволенні цивільного позову потерпілого ОСОБА_12 про стягнення з ОСОБА_9 99186,47 грн моральної шкоди - відмовити.
Не погодившись з апеляційної скаргою обвинуваченого та його захисника, представник потерпілих - адвокат ОСОБА_8 , в запереченні на апеляційну скаргу, вважає вирок суду першої інстанції законним та обґрунтованим та таким що не підлягає зміні чи скасуванню.
Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а вирок суду залишити без змін.
Обвинувачений ОСОБА_9 в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, що не перешкоджає розгляду справи без його участі.
В судовому засіданні захисник підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.
Прокурор та представник потерпілих заперечили проти задоволення апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін кримінального провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного.
У відповідності до положень ч.1 ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Обвинувачення визнане судом доведеним, зокрема винуватість ОСОБА_9 та кваліфікація його дій, сторонами кримінального провадження не оспорюється, а тому вирок в цій частині не перевіряється.
Щодо покарання та вирішення цивільних позовів, суд першої інстанції прийняв законне, обґрунтоване та вмотивоване судове рішення.
Так, відповідно до вимог ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Таким є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу, з наведенням належних і достатніх мотивів та підстав його ухвалення.
Таких вимог закону суд першої інстанції дотримався в повному обсязі.
Суд ретельно дослідив обставини справи, що вказують на заподіяння шкоди потерпілим внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Щодо цивільного позову ОСОБА_10 , суд обґрунтовано дійшов висновку про стягнення матеріальної шкоди заподіяної пошкодженням майна в сумі необхідній для його відновлення. Також суд правильно розподілив суму відшкодування між обвинуваченим та ПАТ "Страхова компанія "Еталон" з урахуванням умов договору страхування цивільно-правової відповідальності власників НТЗ.
Відсутність заяви власника транспортного засобу до ПАТ "Страхова компанія "Еталон" про страхове відшкодування не може свідчити про відсутність права на відшкодування. Згідно із законом, обов'язок страхувальника відшкодувати шкоду не залежить від звернення потерпілого безпосередньо до страхової компанії. Страхова компанія не заперечувала проти відшкодування збитків, що підтверджується матеріалами справи.
Враховуючи наведене, суд першої інстанції обґрунтовано встановив суму матеріальної шкоди та законність її стягнення, тому відсутні підстави для скасування відповідної частини рішення.
Щодо цивільного позову ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , та доводів щодо необґрунтованості заявлених витрат, вони не спростовують висновків суду першої інстанції.
При оцінці доказів суд правильно врахував, що надані документи, разом із судово-медичними висновками та іншими матеріалами справи, підтверджують наявність необхідності лікування та реабілітації, що пов'язана з наслідками ДТП. Заявлені витрати підтверджені офіційними документами (чеки, акти), які є належними доказами.
Позиція сторони захисту, що деякі товари (вазелін, ватні палички, бальзам «спасатель», сироп лазолван) а також огляд гінеколога, цитологічне дослідження, не відносяться до лікування отриманих при ДТП тілесних ушкоджень, не обґрунтовані апелянтами та не заслуговують на увагу апеляційного суду.
При цьому, апеляційний суд зауважує, що питання діагностики та лікування вирішують лікарі. Також вони визначають необхідність проходити додаткові обстеження у лікарів іншої спеціалізації та реабілітацію. Крім того, слід зауважити на тривалості лікування потерпілих від наслідків кримінального правопорушення, що могло негативно вплинути на функціонування інших органів та функцій їх організмів та викликати потребу в лікуванні.
Таке відшкодування відповідає вимогам діючого законодавства, зокрема ст.1195, 1187, 1177 ЦК України.
Щодо оцінки та стягнення сум на відшкодування моральної шкоди, апеляційний суд також погоджується з висновками суду першої інстанції.
Суд правильно врахував, що шкода заподіяна внаслідок кримінального правопорушення, пов'язана із ушкодженням здоров'я, фізичним болем та стражданнями, необхідністю тривалого лікування та проходження реабілітації. Такі обставини безумовно внесли значні зміни в звичайний ритм життя потерпілих.
Такі обставини доведені матеріалами кримінального провадження та окремого доказування не потребують.
Зазначене є достатньою підставою для відшкодування моральної шкоди відповідно до ст.ст.23, 1167, 1187 ЦК України в розмірі визначеному судом першої інстанції.
З огляду на викладене, скаргу в частині вирішення цивільних позовів слід залишити без задоволення.
Не підлягає задоволенню і доводи щодо призначеного додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.
Відповідно до санкції ч.1 ст.286 КК України, призначення такого додаткового покарання є безальтернативним.
Таким чином, скаргу апелянтів в частині призначеного покарання слід також залишити без задоволення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 404, 405, 407 КПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_9 та його захисника залишити без задоволення.
Вирок Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 21 березня 2025 року щодо обвинуваченого ОСОБА_9 залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4