Єдиний унікальний номер 725/7001/25
Номер провадження 6/725/50/25
11.08.2025 року м. Чернівці
Чернівецький районний суд м. Чернівців у складі:
головуючої судді Федіної А.В.,
за участю секретаря судового засідання Попової Р.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні подання приватного виконавця округу Чернівецької області Кондрюка К.О. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документу, -
У серпні 2025 року приватний виконавець звернувся до суду з вище вказаним подання в обґрунтування якого посилався на те, що у нього на виконанні перебуває виконавче провадження АСВП № 72200786 з примусового виконання виконавчого листа №727/5240/22 виданого Шевченківським районним судом міста Чернівці 04.07.2023 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду завдану внаслідок ДТП в розмірі 233 514, 36 гривень, витрати на правову допомогу в сумі 6400 гривень, судовий збір в розмірі 5837,85 гривень.
У межах вказаного виконавчого провадження боржник вносив кошти у розмірі 30 000 грн.: 10000 грн. - 09.12.2023 року, 10000 грн. - 08.01.2024 року, 10000 грн. - 14.03.2024 року.
В ході проведення виконавчих дій з метою перевірки майнового стану боржника виконавець зробив відповідні запити в органи, що реєструють право власності. Згідно Інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта нерухомого майна за боржником не виявлено. Згідно витягу з Єдиного державного реєстру МВС України транспортні засоби за боржником не зареєстровані. У боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення. Проте згідно із повідомлення стягувача, боржник систематично здійснює комерційну діяльність пов'язану з наданням послуг професійної шумо-віброізоляції авто, підбір та інсталяція аудіосистем, встановлення аксесуарів на авто. Даний факт підтверджують скріншот із соціальної мережі "Instagram" та "Facebook". Також хочу зазначити, що судова практика визнає скріншот належним та допустимим доказом.
Отже, з дати набрання законної сили рішення суду та станом на день звернення до суду з даним поданням, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 всю суму боргу на користь стягувача не сплатив, жодних дій для реального, фактичного та в повному обсязі виконання не вчинив, що на думку виконавця вказує на ухилення від виконання рішення суду.
Вважає, що наявність у боржника невиконаних зобов'язань є підставою для обмеження його у праві виїзду за межі України, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним поданням та просив тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон боржника: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 до виконання зобов'язань, покладених на нього виконавчим листом №727/5240/22 виданий Шевченківським районним судом міста Чернівці 04.07.2023 року.
До вказаного подання через систему «Електронний суд» надійшли письмові пояснення стягувача ОСОБА_2 в яких останній вважав доказом ухилення боржника від виконання судового рішення долучений до його пояснень перелік робіт, які були здійснені ОСОБА_1 та які він опублікував у себе на сторінках у соціальних мережах Facebook та Instagram, де контактним номером телефону зазначено особистий номер телефону ОСОБА_1 .. Разом з цим, вважає, що таку діяльність ОСОБА_1 здійснює неофіційно, у зв'язку з чим приватний виконавець не має змоги стягнути з боржника відповідні суми коштів, що також може підтверджувати факт ухилення ОСОБА_1 від виконання ним зобов'язань.
За змістом ч. 4 ст. 441 ЦПК України, суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.
Приватний виконавець, будучи повідомленим про час та місце розгляду подання, в судове засідання не з'явився.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно вимог ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що подання задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до правового висновку сформованого у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 жовтня 2022 року в справі № 183/4196/21 (провадження № 14-36цс22), оскільки тільки в ЦПК України врегульовано правило заміни сторони виконавчого провадження, порушеного через необхідність виконання рішення «несудового» органу, можна зробити такий висновок: заява про заміну сторони виконавчого провадження, відкритого на виконання виконавчого напису нотаріуса, підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.
Відповідно до вимог ч. 1, 3 ст. 441 ЦПК України, тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов'язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.
За наслідками розгляду подання встановлено, що на примусовому виконанні приватного виконавця Кондрюка К.О. перебуває виконавче провадження АСВП № 72200786 з примусового виконання виконавчого листа №727/5240/22 виданого Шевченківським районним судом міста Чернівці 04.07.2023 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду завдану внаслідок ДТП в розмірі 233 514, 36 гривень, витрати на правову допомогу в сумі 6400 гривень, судовий збір в розмірі 5837,85 гривень.
В рамках вказаного виконавчого провадження боржник частково здійснював погашення заборгованості, натомість рішення суду в повному обсязі не виконав, при цьому приватним виконавцем було вжито заходів з метою перевірки майнового стану боржника та було встановлено, що у нього відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення.
Разом з тим, на думку стягувача боржник ухиляється від виконання судового рішення, оскільки здійснює нелегальну підприємницьку діяльність, про що свідчить інформація з соціальних мереж. Вважає, що боржник отримує від своєї незареєстрованої підприємницької діяльності дохід, та свідомо ухиляється від виконання свого зобов'язання перед стягувачем.
Згідно із ч. 2 ст.19 Конституції органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.
При цьому, ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» передбачено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта, а громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадку, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи) - до виконання таких зобов'язань. Зазначеною статтею не передбачено здійснення таких дій як встановлення тимчасового обмеження судом права виїзду громадянина за межі України.
При цьому, судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України орієнтує суди на те, що законом передбачені юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявністю факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання, тому з метою всебічного і повного з'ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин, підлягає з'ясуванню судом, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання у повному обсязі або частково.
Слід зазначити, що право виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника покладених на нього рішенням суду зобов'язань, тобто наявність лише самого зобов'язання не наділяє виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.
Відповідно до ст.2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави має право вільно пересуватися і вільно вибирати місце проживання в межах цієї території. Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною.
На здійснення цих правне можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Також ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.
Так, на підтвердження того, що боржник ухиляється від виконання свого зобов'язання, маючи неофіційний дохід від незареєстрованої підприємницької діяльності, приватний виконавець посилався на скриншоти з соціальних мереж, де вказаний номер телефона боржника.
Разом з тим, такі докази не можуть вважатись належними і такими, що поза розумним сумнівом доводять факт наявності у боржника доходу від неофіційної діяльності та відповідно підтвердити факт ухилення виконання зобов'язання.
У відповідності до вимог ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Європейський суд з прав людини у справі «Кобець проти України» зазначав, що відповідно до прецедентної практики при оцінці доказів суд керується критерієм «поза розумним сумнівом» та доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і взаємоузгоджених.
Натомість, долучені до матеріалів подання скриншоти сторінок із соціальних мереж не можуть поза розумним сумнівом свідчити про те, що саме боржник здійснює діяльність, яка вказана у рекламах та що саме він отримує дохід від тієї діяльності, що в свою чергу свідчить про його ухилення від виконання зобов'язання.
Додатково слід зазначити, що порушення порядку провадження господарської діяльності, зокрема без державної реєстрації як суб'єкта господарювання, тягне за собою відповідальність встановлену законом, натомість будь-яких доказів того, що боржник притягався до такої відповідальності матеріали справи не містять.
Крім того, приватний виконавець зазначав, що в ході вчинення виконавчих дій боржник частково здійснював погашення заборгованості перед стягувачем, що також ставить під сумнів факт наявності в нього наміру ухилитись від виконання судового рішення.
Отже, аналізуючи зазначене, враховуючи вимоги Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», яким регулюється порядок та випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України, суд дійшов висновку, що приватним виконавцем не надано достатніх та належних доказів, які б свідчили про ухилення боржника від виконання зобов'язання, а також не вбачається наявності обґрунтованого припущення, що вирішення питання про заборону боржникові виїзду за кордон сприятиме виконанню зобов'язання.
На підставі вище викладеного та керуючись ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», ст.ст. 2, 4, 5, 7, 1, 12, 76-89, 258, 259, 260, 261,268, 273, 352, 353, 354, 355, 441 ЦПК України, -
В задоволенні подання приватного виконавця округу Чернівецької області Кондрюка К.О. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , без вилучення паспортного документу, в рамках примусового виконання виконавчого провадження АСВП № 72200786 з примусового виконання виконавчого листа №727/5240/22 виданого Шевченківським районним судом міста Чернівці 04.07.2023 року - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів до Чернівецького апеляційного суду.
Суддя Чернівецького районного
суду міста Чернівців Федіна А. В.