Справа № 646/8182/25
Провадження № 2/646/4157/2025
про повернення позовної заяви
19 серпня 2025 року м.Харків
Суддя Основ'янського районного суду міста Харкова Чорна Б.М., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Основ'янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у м.Харкові, ДП «СЕТАМ», третя особа : ОСОБА_2 про визнання недійсними торгів,
18 серпня 2025 року до Основ'янського районного суду міста Харкова надійшла заява ОСОБА_1 до Основ'янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у м.Харкові, ДП «СЕТАМ», третя особа : ОСОБА_2 про визнання недійсними торгів.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.08.2025 року, справа надійшла в провадження судді Чорної Б.М.
При вирішенні питання щодо можливості прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд, передусім, виходить з того подана позовна заява повинна бути подана з додержанням вимог, визначених ст.ст. 175-177 ЦПК України.
Частиною 1 ст. 187 ЦПК України передбачено, що за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому ст. 185 цього Кодексу.
Вивчивши позову заяву з додатками, будо встановлено, що вона не відповідає вимогам чинного цивільно-процесуального законодавства з наступних підстав.
Згідно ч.2 ст.175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
У справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи (ст. 42 ЦПК України). Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (ст. 48 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 46 ЦПК України здатність мати цивільні процесуальні права та обов'язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи. В той же час, здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи (ч. 1 ст. 47 ЦПК України).
Частиною 1 ст. 58 ЦПК України визначено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 60 ЦПК України, представником у суді може бути адвокат або законний представник. Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.
Вказана позовна заява ОСОБА_1 до Основ'янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у м.Харкові, ДП «СЕТАМ», третя особа : Фарйаб Фархад про визнання недійсними торгів підписана представником позивача, адвокатом Дудником В.В.
Згідно ч.7 ст.177 ЦПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Згідно ч.4 ст.62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
Згідно ч.1 ст.26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Згідно ч.2 ст.26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Згідно п.3 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41 (надалі - Положення) в Україні встановлюється єдина, обов'язкова для всіх адвокатів, типова форма ордера, яку затверджує Рада адвокатів України.
Згідно п.4 Положення ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням та повинен містити обов'язкові реквізити, передбачені цим Положенням.
Згідно п.5 Положення ордер встановленої форми є обов'язковим для прийняття усіма органами, установами, організаціями на підтвердження правомочності адвоката на вчинення дій, передбачених статтею 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Згідно п.11 Положення ордер встановленої цим Положенням форми є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта.
Згідно п.12 Положення ордер містить наступні реквізити: 1) серію, порядковий номер ордера; 2) прізвище, ім'я, по батькові або найменування особи, якій надається правова допомога; 3) посилання на договір про надання правової допомоги / доручення органу (установи), уповноважених законом на надання безоплатної правової допомоги, номер (у випадку наявності) та дату цього документа; 4) назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом, із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; 5) прізвище, ім'я, по батькові адвоката, який надає правничу (правову) допомогу на підставі ордера, номер та дату його свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, найменування органу, який його видав (КДКА відповідного регіону, з 01.01.2013 року радою адвокатів відповідного регіону); номер посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане; 6) ким ордер виданий (назву організаційної форми): адвокатом, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально (із зазначенням адреси робочого місця); адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням (повне найменування адвокатського бюро / адвокатського об'єднання та його місцезнаходження); 7) адресу робочого місця адвоката, якщо вона відрізняється від адреси місцезнаходження адвокатського бюро / адвокатського об'єднання, яке видає ордер; 8) обмеження повноважень, якщо такі передбачені договором про надання правничої (правової) допомоги; 9) дату видачі ордера; 10) підпис адвоката, який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі "Адвокат"); 11) підпис адвоката, який надає правову допомогу, якщо ордер виданий адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням (у графі "Адвокат"); 12) підпис керівника адвокатського бюро / адвокатського об'єднання, відтиск печатки адвокатського бюро / адвокатського об'єднання (за наявності) у випадку, якщо ордер видається адвокатським бюро / адвокатським об'єднанням; 13) двовимірний штрих-код (QR-код) з посиланням на профайл адвоката в ЄРАУ.
Суд зазначає, що відповідно до приписів статті 6 Конституції України органи судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
При цьому, доступ до правосуддя в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Цивільно - процесуальним кодексом України.
В зазначених представником позивача додатках відсутній перелік документів, що підтверджують повноваження представника адвоката, крім того відповідно до акту, складеного комісією Основ'янського районного суду міста Харкова взагалі відсутні всі додатки, які вказані в переліку до позовної заяви.
Враховуючи викладеного, суд дійшов висновку, що ОСОБА_3 не надано до суду належного документу, який би підтверджував повноваження адвоката на подачу, підписання позовної заяви та представництво інтересів ОСОБА_1 в рамках даної справи, а тому позовну заяву слід повернути позивачу.
Згідно п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України заява повертається у випадках, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Із урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід повернути позивачу, оскільки остання підписана особою, яка не має права її підписувати, що суперечить вимогам ст. 175 ЦПК України.
Роз'яснити позивачу, що особа, позов якої було повернуто, після усунення умов, що були підставою для повернення позовної заяви, має право звернутися до суду повторно (ч. 2 ст. 257 ЦПК України).
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 62, 175, 185 ЦПК України, суд
ухвалив :
Позовну заяву ОСОБА_1 до Основ'янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у м.Харкові, ДП «СЕТАМ», третя особа : ОСОБА_2 про визнання недійсними торгів - повернути.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви, згідно ч. 7 ст.185 ЦПК України.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її проголошення, а особою, яка не була присутня під час проголошення у той же строк з дня отримання її копії.
Суддя Б.М. Чорна