Справа № 643/13881/25
Провадження № 1-кс/643/4634/25
19.08.2025 слідчий суддя Салтівського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у закритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові клопотання старшого слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, ОСОБА_3 , погоджене прокурором Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборону Східного регіону ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні № 62022170020000153 від 15.03.2022 за ч. 4 ст. 408 КК України про дозвіл на затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, з вищою освітою, військовослужбовця військової служби за контрактом, обіймав посаду інспектора військової інспекції безпеки дорожнього руху ІНФОРМАЦІЯ_2 , військове звання старшина, раніше не судимого, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , -
Слідчий звернувся до суду з клопотанням в обґрунтування якого зазначив, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України - нез'явлення на службу з метою ухилитися від військової служби, вчинене в умовах воєнного стану - за наступних обставин: згідно з наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (по стройовій частині) від 22.10.2021 № 217 ОСОБА_5 призначено на посаду інспектор військової інспекції безпеки дорожнього руху ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до приписів ст.ст. 2, 4, 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», на момент вчинення злочину, старшина ОСОБА_5 вважався військовослужбовцем за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Вимоги ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» зобов'язують старшину ОСОБА_5 захищати Вітчизну, суверенітет і територіальну цілісність України.
У відповідності до вимог ст.ст. 9, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV (зі змінами), ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 551-XIV, старшина ОСОБА_5 під час проходження військової служби повинен свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; беззастережно виконувати накази командирів; знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою; бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків та виконувати завдання, пов'язані із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України та інше.
Пунктом 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» передбачено, що військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби: на території військової частини або в іншому місці роботи протягом робочого часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком; на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).
Згідно вимог ст.ст. 12, 14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов'язків він зобов'язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові. Із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника.
Статтями 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, визначено необхідність забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, проведення занять з бойової підготовки, підтримання внутрішнього порядку, військової дисципліни та виконання службових обов'язків, зобов'язують військовослужбовців у службовий час постійно знаходитись в розташуванні військової частини або місця служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).
Згідно Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану», затвердженого Верховною Радою України 24.02.2022 (№ 2102-ІХ), відповідно до пункту № 31 частини першої статті 85 Конституції України та статті 5 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» по всій території України введено військовий стан, у зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України.
Старшина ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом, достовірно знав та усвідомлював, що повинен неухильно дотримуватись вимог ст.ст. 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст.ст. 1, 2, 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV, ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 551-XIV, які зобов'язують його: свято і непорушно додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів, захищати суверенітет і територіальну цілісність України, забезпечувати її економічну та інформаційну безпеку, віддано служити українському народу, сумлінно, чесно та зразково виконувати військовий обов'язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, не допускати негідних вчинків.
Проте ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом, перебуваючи на посаді інспектор військової інспекції безпеки дорожнього руху ІНФОРМАЦІЯ_2 , реалізуючи свій злочинний умисел, з мотивів небажання виконувати обов'язки військової служби та з метою незаконно ухилитися від неї, маючи об'єктивні можливості продовжувати військову службу, в умовах воєнного стану, у порушення вимог ст. ст. 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст.ст. 1, 2, 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, не одержавши дозволу відповідних командирів або начальників, за відсутності поважних причин, 24.02.2022 не з'явився на службу до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Письмове повідомлення про підозру складене 08.07.2025 та через неможливість особистого вручення ОСОБА_5 направлене за місцем проживання підозрюваного та за місцем несення останнім служби до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
У зв'язку із відсутністю відомостей про фактичне місцезнаходження ОСОБА_5 останній постановою від 04.08.2025 оголошений у розшук та постановою від тієї ж дати досудове розслідування у кримінальному провадженні зупинене у зв'язку з розшуком підозрюваного.
Оскільки ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, переховується від органу досудового розслідування, є підстави для його затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Разом з клопотанням прокурором подано заяву, в якій він просить розгляд клопотання провести у його відсутність, клопотання задовольнити.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання про постановлення ухвали про дозвіл на затримання підозрюваного з метою приводу є обґрунтованим, викладені у ньому обставини підтверджуються доказами, доданими до клопотання, отже підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 187 КПК України якщо слідчий, прокурор подав разом із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою клопотання про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу, слідчий суддя, суд приймає рішення згідно з ст. 189 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 189 КПК України клопотання про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою приводу розглядається слідчим суддею, судом негайно після одержання цього клопотання.
Таким чином, слідчий суддя задовольняє клопотання слідчого та постановляє ухвалу про дозвіл на затримання підозрюваного з метою приводу до суду, оскільки останнє є обґрунтованим, а підстав для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у відсутність підозрюваного немає.
Керуючись ст.ст. 187, 189-191, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити та надати дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою приводу до суду для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Затриманого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не пізніше тридцяти шести годин з моменту затримання, доставити до слідчого судді, який постановив ухвалу про дозвіл на затримання, для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Строк дії ухвали до 19.08.2026.
Ухвала втрачає закону силу з моменту приводу підозрюваного до суду; закінчення строку дії ухвали, зазначеного в ній; добровільного з'явлення підозрюваного до слідчого судді; відкликання ухвали прокурором.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Старший слідчий другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, ОСОБА_6 , телефон НОМЕР_1.
Прокурор Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_7 , контактний телефон невідомий.
Слідчий суддя ОСОБА_1