Справа№ 953/4588/25
н/п 3/953/1962/25
"08" серпня 2025 р. м. Харків
Суддя Київського районного суду м. Харкова Власова Ю.Ю., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області, відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянки України, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
за ч. 1 ст. 156 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 09.05.2025 серії ВАД № 696879, 09.05.2025 біля 14-30 у приміщенні кіоску по вул. В. Манька, 121 у м. Харкові ОСОБА_1 здійснювала торгівлю тютюнових виробів без марок акцизного збору.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 156 КУпАП за ознаками роздрібної торгівлі тютюновими виробами без марок акцизного податку.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.
Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Частиною 2 цієї статті визначено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Статтею 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
У розумінні ст. 280 цього Кодексу під час розгляду справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов'язаний з'ясувати, зокрема, чи винна особа у вчиненні адміністративного правопорушення, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, тобто перевірити правильність кваліфікації її дій.
Частина 1 ст. 156 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за роздрібну або оптову торгівлю алкогольними напоями чи тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку, та за своїм змістом є бланкетною, тобто такою, що відсилає до певного нормативного акту, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.
Так, роздрібна або оптова торгівля є різновидами господарської діяльності, під якою розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.
Підприємництвом є самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 25.04.2003 № 3 «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності» визначено, що під здійсненням особою, не зареєстрованою як суб'єкт підприємництва, будь-якого виду підприємницької діяльності з числа тих, що підлягають ліцензуванню, слід розуміти діяльність фізичної особи, пов'язану із виробництвом чи реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг з метою отримання прибутку, яка містить ознаки підприємницької, тобто провадиться зазначеною особою безпосередньо самостійно, систематично (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик.
Таким чином, однією з обов'язкових ознак підприємницької діяльності, як виду господарської діяльності, є систематичність її здійснення та отримання прибутку.
З огляду на викладене, систематичною вважається діяльність у разі, коли вона здійснюється неодноразово протягом певного періоду часу.
Законодавством України, яке регулює господарську діяльність, визначено, що суб'єктами господарювання є: господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до ЦК України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 156 КУпАП настає саме для суб'єктів господарювання, якими є, зокрема, громадяни, зареєстровані як підприємці, але поліцією не надано доказів того, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 є підприємцем, а тому вона не підлягає притягненню до адміністративної відповідальності за вчинення цього правопорушення.
Об'єктивна сторона цього адміністративного правопорушення полягає у здійсненні торгівлі, тобто процесі обміну товарами та грошима.
У матеріалах справи відсутні відомості, кому саме реалізовано предмети торгівлі, а також відомості щодо вилучення виручки, одержаної від їх продажу, яка згідно санкції ч. 1 ст. 156 КУпАП підлягає конфіскації, що унеможливлює встановлення об'єктивної сторони вказаного правопорушення.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що правопорушення було вчинено і особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, є винною у вчиненні адміністративного правопорушення. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об'єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб'єктивну сторону. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій. Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія, викладена у протоколі про адміністративне правопорушення, має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії, викладеній у протоколі про адміністративне правопорушення. Наявність таких обставин, які свідчать про можливість іншої версії події, аніж викладена у протоколі про адміністративне правопорушення, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи. Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку вказано у протоколі про адміністративне правопорушення, має бути спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною згідно з протоколом про адміністративне правопорушення.
Таким чином, у матеріалах справи відсутні докази щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП, у зв'язку з чим, неможливо встановити у її діях наявність складу адміністративного правопорушення.
Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом; провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності; застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП встановлено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Про закриття провадження в адміністративній справі суд виносить постанову (п. 3 ч. 1 ст. 284 КУпАП).
Разом з цим, вилучені предмети торгівлі конфіскації не підлягають, оскільки ОСОБА_1 не є суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП, та їх власником.
Керуючись ст. 7, п. 1 ч. 1 ст. 247, п. 3 ч. 1 ст. 284 КУпАП, суддя
Справу про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 156 КУпАП, - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Вилучені предмети торгівлі - тютюнові вироби, а саме: camal (4 пачки), marlboro (4 пачки), Rotmans (2 пачки), передані до камери зберігання ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області згідно квитанції № 2685 про отримання на зберігання речових доказів, вилучених (отриманих) стороною обвинувачення під час здійснення провадження № ІКС ІПНП № 14806, - після набрання постановою законної сили знищити.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Київський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня винесення такої постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Ю.Ю. Власова