Справа №197/928/24
провадження №2/197/122/25
Широківський районний суд Дніпропетровської області
08 серпня 2025 року
приміщення суду за адресою: вул. Соборна, 86, с-ще Широке, 53700
Широківський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Гері О.Г.,
за участі секретаря судового засідання - Ушакової Т.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
У вересні 2024 року до суду надійшла позовна заява Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором №1208-2085 від 19.05.2023 року в розмірі 60 000 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 19.05.2023 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії №1208-2085. Відповідачці були надані кредитні кошти в сумі 12 000 грн. Станом на 11.07.2024 року заборгованість відповідачки перед позивачем становить 60 000 грн, що складається з: простроченої заборгованості за кредитом - 12 000 грн, простроченої заборгованості за нарахованими процентами - 48 000 грн. Тому позивач просить суд позов задовольнити та стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором та судові витрати.
Провадження у справі відкрито 20.12.2024.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, просив розглянути справу у його відсутності, заявлені вимоги підтримує повністю, наполягає на їх задоволенні.
Відповідачка та її представник в судове засідання не з'явилися, надавши заяву про розгляд справи за їх відсутності та просили суд відмовити у задоволені позову в повному обсязі з урахуванням заперечень, викладених у відзиві на позов.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, розглянув позовну заяву та додані матеріали, повно та всебічно з'ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, і, об'єктивно оцінивши докази, доходить наступного висновку.
Судом встановлено, що 19.05.2023 року між Товариством з обмеженою віповідальністю «Укр Кредит Фінанас» та ОСОБА_1 , за допомогою Веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії №1208-2085.
На виконання зазначених вимог, відповідачці було надано одноразовий ідентифікатор A0580 для підписання Кредитного договору №1208-2085 від 19.05.2023 року, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів.
Відповідно до умов Кредитного договору позивач взяв на себе зобов'язання надати відповідачці кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах: сума кредиту 12 000 грн, строк кредитування 300 днів, базовий період - 14 днів, промо-ставка - 2,00% в день, знижена ставка - 2,50 % в день, стандартна % ставка 3,00 % в день.
Кредитний договір було підписано шляхом надсилання позичальниці одноразового ідентифікатора А0580.
Позивач (через партнера АТ КБ «ПриватБанк», з яким укладено договір про надання послуг в системі LiqPay №4010 від 02.12.2019 року) видав відповідачці кредитні кошти на картковий рахунок, вказаний останньою в особистому кабінеті у розмірі 12 000 грн.
Станом на 11.07.2024 року загальний розмір заборгованості відповідачки за кредитним договором становить 118 320 грн, з яких: 12 000 грн - прострочена заборгованість за кредитом; 106 320 грн - прострочена заборгованість за нарахованими процентами.
ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» було прийнято рішення про можливість застосування до ОСОБА_1 Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», а саме: часткового списання заборгованості за нарахованими процентами у сумі 58 320 грн за умови погашення решти заборгованості за кредитним договором в розмірі 60 000 грн.
26.05.2025 від представника відповідачки до суду надійшов відзив на позовну заяву. У своєму відзиві останній зазначає, що навесні 2023 року з представниками позивача відповідачка лише контактувала щодо умов аналогічного кредитування, але через вочевидь невигідні для себе умови, зокрема, як і в даному кредитному договорі, через захмарну як денну, так і річну діючу процентну ставку по такому кредиту в розмірі відповідно - 3 % (три відсотки) та 1 139 965,0 % (один мільйон сто тридцять дев'ять тисяч дев'ятсот шістдесят п'ять цілих нуль сотих відсотків), укладення останньої не відбулось, грошових коштів відповідачка не отримувала, про інші фактичні обставини нарахування та можливої видачі цього кредиту, їй нічого невідомо. Крім цього, на думку сторони відповідачки, позивач у своїй позовній заяві також зазначає недопустимий формат підпису (одноразовий ідентифікатор НОМЕР_1 ), який нібито був використаний відповідачкою для підписання даного кредитного договору. Але на сьогодні, практично неможливо як належно підтвердити, так і перевірити позицію, що цей одноразовий ідентифікатор НОМЕР_1 був отриманий і використаний відповідачкою чи третьою особою з неправомірними намірами. В нашому ж випадку, ні ОСОБА_1 , як відповідачка у справі, яка до цього неодноразово користувався фінансовими послугами ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», ні її представник за договором, адвокат Горовенко Сергій Володимирович, категорично не визнають дійсність вказаного вище, спірного на сьогодні, Договору про відкриття кредитної лінії №1208-2085, підписаного ще 19 травня 2023 року нібито відповідачем за допомогою електронного підпису у виді одноразового ідентифікатора А0580, оскільки порядок і умови використання такого підпису не відповідають вимогам Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». При цьому, невідповідність такого порядку підписання вказаного вище спірного кредитного договору вимогам Закону щодо електронного підпису обґрунтовуємо наступним. Сторона відповідачки вважає, що між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та позивачем у цій справі ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» на даний час насправді відсутні жодні матеріально-правові зобов'язання, в тому числі й ті з них, що могли виникнути з нібито укладеного між сторонами в електронній формі, а саме у вигляді підписання відповідачкою в інформаційно-телекомунікаційній системі позивача, шляхом введення попередньо надісланого їй на телефонний номер одноразового ідентифікатора, відповідного письмового договору, яким в цьому випадку є фактично наявний в матеріалах цієї справи Договір про відкриття кредитної лінії №1208-2085 від 19.05.2023 року, саме на підставі якого позивачем на сьогодні і була безпідставно нарахована до стягнення з відповідачки сума боргу в розмірі 60 000,00 грн.
За правилом частини першої статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до правового висновку, висловленого Верховним Судом у постановах від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно із частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Як вбачається з договору про відкриття кредитної лінії від 19.05.2023 №1208-2085 відповідачка через особистий кабінет на веб-сайті кредитора подала заявку на отримання кредиту за умовами, які вважала зручними для себе, та підтвердила умови отримання кредиту, після чого, як вказує позивач, кредитор надіслав відповідачці за допомогою засобів зв'язку на вказаний нею номер телефону одноразовий ідентифікатор НОМЕР_1 , який відповідачка використала для підтвердження підписання кредитного договору.
Також позивач зазначає, що цим же ідентифікатором, надісланим на номер мобільного телефону відповідачки, підтверджено її ознайомлення з Правилами та іншими супутніми документами.
З наданих позивачем Правил відкриття кредитної лінії вбачається, що ознайомлення з ними підтверджено за допомогою одноразового ідентифікатора А0580.
Паспорт споживчого кредиту Інформація, яка надається споживачу до укладання договору про споживчий кредит підписаний одноразовим ідентифікатором А0580.
Згідно з алгоритмом дій укладання договору про відкриття кредитної лінії (передбачені самим договором про відкриття кредитної лінії) спочатку клієнт створює заявку на отримання кредиту, отримує дзвінок від банку, проходить перевірку та надає сканкопії документів або верифікується за допомогою технології BankId, та отримує рішення кредитора щодо можливості надання кредиту. При позитивному рішення щодо надання кредиту, клієнт отримує доступ до «особистого кабінету». В особистому кабінеті клієнт отримує гіперпосилання для ознайомлення з офертою щодо укладання договору, яка є пропозицією та включає умови, викладені у Правилах надання споживчих кредитів. Клієнт самостійно вносить до інформаційно-комунікаційної системи кредитора номер своєї банківської картки, на яку бажає отримати кредит. Після прийняття клієнтом оферти, йому на телефонний норм (зазначений клієнтом при реєстрації) надсилається одноразовий ідентифікатор для підписання кредитного договору. Вказаним ідентифікатором клієнт підписує кредитний договір шляхом ведення одноразового ідентифікатора. Після підписання кредитного договору інформаційно-телекомунікаційна система кредитора в автоматичному режимі направляє екземпляр кредитного договору, правила та інші супутні документи на e-mail вказаний клієнтом. Інформаційно-телекомунікаційна система кредитора в автоматичному режимі перераховує кретині кошти за реквізитами вказаними клієнтом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (статті 79 ЦПК України).
Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини 2 статті 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Відповідно до пункту 1 статті 13 Закону України «Про електронну комерцію» розрахунки у сфері електронної комерції здійснюються відповідно до законів України "Про платіжні послуги", "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", інших законів та нормативно-правових актів Національного банку України.
Розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися з використанням платіжних інструментів, електронних грошей, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України.
Згідно з пунктом 3 статті 13 Закону України «Про електронну комерцію» продавець (виконавець, постачальник) оператор платіжної системи або інша особа, яка отримала оплату за товар, роботу, послугу відповідно до умов електронного договору, повинні надати покупцеві (замовнику, споживачу) електронний документ, квитанцію, товарний чи касовий чек, квиток, талон або інший документ, що підтверджує факт отримання коштів із зазначенням дати здійснення розрахунку.
Закон є спеціальним нормативно-правовим актом щодо регулювання спірних правовідносин.
У силу положень ч.2 ст.41, ст.49 Закону України «Про платіжні послуги» передбачено, що ініціювання платіжної операції здійснюється шляхом: 1) надання ініціатором платіжної інструкції надавачу платіжних послуг, в якому відкрито його рахунок; 2) надання надавачем платіжних послуг з ініціювання платіжної операції платіжної інструкції платника надавачу платіжних послуг з обслуговування рахунку платника на підставі наданої платником цьому надавачу платіжних послуг з ініціювання платіжної операції згоди на ініціювання такої платіжної операції; 3)надання платником платіжної інструкції та готівкових коштів для виконання платіжної операції, у тому числі за допомогою платіжного пристрою; 4) використання користувачем платіжного інструменту для виконання платіжної операції; 5) надання платником, що є власником електронних грошей, платіжної інструкції, у тому числі шляхом використання платіжного інструменту, емітенту електронних грошей щодо виконання платіжної операції з використанням електронних грошей; 6) надання користувачем платіжної інструкції відповідному учаснику платіжної системи, у тому числі шляхом використання певного платіжного інструменту, в порядку, визначеному правилами цієї платіжної системи. Платіжна операція вважається завершеною в момент зарахування суми платіжної операції на рахунок отримувача або видачі суми платіжної операції отримувачу в готівковій формі. Платіжна операція з використанням електронних грошей вважається завершеною в момент зарахування суми платіжної операції на електронний гаманець отримувача.
З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження виконання обов'язку кредитора щодо переказу кредитних коштів відповідачці, позивачем надано Довідку про перерахування суми кредиту №1208-2085 від 19.05.2023 року ОСОБА_1 , у якій міститься інформація що видача коштів здійснена 19.05.2023 за допомогою системи LiqPai, платіж: 2313456031, № платіжної карти НОМЕР_2 , сума платежу: 12 000 грн.
Також позивачем наданий Лист АТ КБ «Приватбанк» про перерахування коштів від ТОВ «УкрКредит фінанс» через систему платежів LiqPay на підставі договору №4010 від 02.12.2019 р. Вказаний лист містить інформацію про перерахування коштів на номер картки, зазначену у довідці позивача, НОМЕР_2 .
Таким чином, матеріали справи містять належні докази, підтверджуючих виконання кредиторами ТОВ «Укр Кредит Фінанс» умов договору №1208-2085 від 19.05.2023 щодо здійснення безготівкового переказу грошової суми на банківський рахунок позичальниці шляхом використання вказаних позичальником реквізитів електронного платіжного засобу. А посилання представника відповідачки на те, що суду не було надано належних доказів отримання та перегляду відповідачкою будь-яких документів з цього кредитного портфелю, в тому числі і самого кредитного договору, в якості можливих доказів їх отримання нею як оферти, а також її подальшого акцепту не підкріплюються ніякими належними доказами.
Отже, зважаючи на те, що відповідачка порушила умови кредитного договору, у добровільному порядку ухиляється від сплати заборгованості за таким, суд дійшов висновку, що з відповідачки на користь позивача необхідно стягнути заборгованість за Договором про відкриття кредитної лінії №1208-2085 від 19 травня 2023 року.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст.263-265, 268, 273, 274, 354 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (01133, м. Київ, бульв. Лесі Українки, буд. 26, оф. 407, код ЄДРПОУ 38548598) до ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (01133, м. Київ, бульв. Лесі Українки, буд. 26, оф. 407, код ЄДРПОУ 38548598) заборгованість за Договором про відкриття кредитної лінії №1208-2085 в розмірі 60 000 (шістдесят тисяч) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (01133, м. Київ, бульв. Лесі Українки, буд. 26, оф. 407, код ЄДРПОУ 38548598) судовий збір в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати складання повного його тексту, у порядку, передбаченому підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України.
Повний текст рішення складений 18.08.2025.
С у д д я: О.Г. Геря